Ухвала суду № 35905901, 04.12.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17477/13-а

Провадження №2-а/761/385/2013

У Х В А Л А

іменем України

04 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом Державного територіального-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської Ради про визнання дій та бездіяльності протиправною та стягнення витрат на перевезення пасажирів,

в с т а н о в и в :

Позивач у липні 2013 року звернувся в суд з позовом до відповідача та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиконання вимог п.6 «порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», а саме : не реєстрації за період з 01.07.12р. по 3112.12 р. своїх зобов’язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремих категорій громадян по м. Ірпінь та не надсилання інформації про свої зобов’язання щомісяця до 18 числа фінансового органу Ірпінську міську раду; визнати протиправними дії відповідача в частині не сплати позивачу витрат на перевезення пасажирів залізницею, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.07.2012 по 31.12.2012р. та стягнути з відповідача понесені витрати на перевезення залізницею пільгових пасажирів за цей період в сумі 194 586,47 грн.

Крім того, позивач просив поновити йому строк звернення до суду, оскільки такий ним пропущений з поважних причин.

У судовому засіданні позивач клопотання про поновлення строку звернення до суду підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідач проти заяви заперечив та вважає, що строк пропущений позивачем без поважних причин.

Вислухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, судом встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасної реалізації ними права на судовий захист. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознаки стабільності.

Частина друга ст. 99 КАС України визначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

При цьому, положення щодо строків звернення до адміністративного суду, в тому числі щодо застосування наслідків пропущення таких строків міститься у розділі II Кодексу адміністративного судочинства України «Організація адміністративного судочинства», які є загальними та підлягають застосуванню на всіх стадіях адміністративного судочинства.

З вимог Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі у здійсненні права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених особою доводів.

Так, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що строк звернення ними було пропущено через несвоєчасне перерахування позивачу коштів на оплату судового збору, а тому вважає це поважною причиною пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом, так як є бюджетною установою.

Розглянувши питання позивача Державного територіального-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця» про поновлення строку звернення до суду, враховуючи те, що докази надані позивачем на підтвердження поважності пропуску строку звернення з адміністративним позовом є вагомими, а отже позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому суд дійшов висновку, що строк звернення до суду позивачу підлягає поновленню.

Керуючись ст.99, 100 КАС України, суд –

у х в а л и в:

Поновити строк на звернення до адміністративного суду Державному територіальному-галузевому об’єднанню «Південно-західна залізниця» в адміністративній справі за адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської Ради про визнання дій та бездіяльності протиправною та стягнення витрат на перевезення пасажирів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали

Суддя: