Рішення № 35904418, 09.12.2013, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/2115/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 рокуЛичаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судового засідання: Цуняк Л.Я.,

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності, -

встановив:

Позивач звернулася з позовом, вимоги якого в подальшому уточнила, до відповідачів про визнання права власності на будинок А-2, який знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 34 у м. Винники Львівської області.

Позов мотивує тим, що 18 лютого 2013 року помер її чоловік ОСОБА_3-З.В., після смерті якого залишилось спадкове майно, в тому числі спірний будинок, який побудований останнім ще за життя у відповідності до рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради № 379 від 13 грудня 1989 року. Будівництво будинку завершено ще в 1991 році про що свідчить технічний паспорт на будинковолодіння, однак за померлим право власності оформлено не було, що позбавляє можливості спадкоємців в порядку спадкування отримати свідоцтво про право власності. Як на підставу позову посилається на вимоги ст.ст. 328, 1261, 1268 ЦК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позив підтримала в частині поданих уточнень від 27 листопада 2013 року, пояснення надала аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, подав заяву відповідно до якої позов визнає та розгляд справи просить проводити у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради, будучи належним чином повідомленим про час і місце судових розглядів, в судові засідання 27 листопада 2013 року та 9 грудня 2013 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе провести судове засідання у відповідності відповідача ОСОБА_3 і представника відповідача ОСОБА_2 міської ради, відносно чого інші учасники процесу не заперечили.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали інвентаризаційної справи на будинок № 34 у м. Винники Львівської області, дослідивши матеріали справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд позов задовольняє з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 13 грудня 1989 року № 379 ОСОБА_3 було надано дозвіл на закінчення будівництва будинку № 34 на вул. Шевченка в м. Винники, оскільки будівництво велось без порушення будівельних норм і правил і, враховуючи погані житлові умови ОСОБА_3, в якого будинок перебував в аварійному стані та те, що він не претендував на забезпечення житлом в державному житловому фонді (а.с. 12).

Спірний будинок було побудовано до 14 лютого 1991 року, що стверджується технічним паспортом на будинок № 34 на вул. Шевченка в м. Винники та присвоєно йому індекс А'-1, який складається з цокольного поверху на якому розміщенні: коридори площами 11,2 і 9,7 кв.м., кухня площею 17,7 кв.м., службове приміщення площею 6,3 кв.м., ванна площею 3,5 кв.м., вбиральня площею 2,4 кв.м.; першого поверху на якому розміщенні: сходова клітка площею 11,2 кв.м., коридор площею 9,5 кв.м., житлові кімнати площами 17,9 і 9,7 кв.м., вбиральні площею 2,4 кв.м., а всього площею 101,5 кв.м. (а.с. 13-22).

18 лютого 2013 року помер ОСОБА_3-З.В., що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 313056 від 18 лютого 2013 року (а.с. 5).

Згідно з ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 була дружиною померлого ОСОБА_3-З.В., що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-АБ № 357137 від 5 червня 1971 року, а відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_1 були його дітьми, що стверджується свідоцтвами про народження серії І-СГ № 442270 від 16 травня 1975 року та серії І-СГ № 304560 від 30 квітня 1972 року відповідно.

З довідки МКП «Винниківське» від 15 липня 2013 року № 0616 вбачається, що на час смерті ОСОБА_3-З.В., позивач ОСОБА_1 проживала разом з ним у будинку № 34 на вул. Шевченка в м. Винники.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3-З.В., однак не може її оформити через нотаріуса, оскільки ОСОБА_3-З.В. за життя не оформив право власності на спірний будинок, що стверджується довідкою обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 1 серпня 2013 року № 1/10183 (а.с. 4).

Згідно з п. 5, 6, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили та інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання права власності є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Оскільки спірний будинок було збудовано з отриманням відповідних дозволів до 14 лютого 1991 року, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 5 серпня 1992 року, якою було встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, у звязку з чим при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів був висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складався органами бюро технічної інвентаризації, враховуючи наявний такий документ і беручи до уваги, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не заперечують про визнання права власності за позивачем ОСОБА_1 на спірний будинок, а тому суд приходить до висновку про необхідність визнання права власності на будинок № 34 на вул. Шевченка в м. Винники позначений літерою А'-1, як вказано в технічному паспорті, за позивачем ОСОБА_1, а не А-2 як просить остання.

Керуючись ст. 10, 61, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на будинок А'-1, який знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 34 м. Винники Львівської області, загальною площею 101,5 кв.м., в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_5.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: