Ухвала суду № 35903394, 25.11.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15406/13-ц

Провадження № 4с/752/118/13

У Х В А Л А

Іменем України

25.11.2013 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Крекотень О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови від 13 червня 2013 року головного державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області Грицищук М.П., заінтересовані особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, -

в с т а н о в и в:

заявник ОСОБА_1 звернувся зі скаргою, яка надійшла до суду 27 серпня 2013 року, на дії головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області Грицищук М.П. щодо прийняття постанови про звернення стягнення на пенсію.

Мотивуючи свої вимоги, заявник зазначає, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2008 року постановлено стягнути з нього та ОСОБА_5 у солідарному порядку на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 20 635,65 грн. та моральну шкоду у сумі 50 000 грн., а також на користь ОСОБА_3 31 551,60 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди. На підставі виконавчих листів № 1-67, виданих 09 квітня 2009 року Голосіївським районним судом м. Києва, 13 травня 2010 року були відкриті виконавчі провадження. 13 червня 2013 року головним державним виконавцем Грицищук М.П. винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника.

Заявник вважає вказані дії державного виконавця незаконними в частині звернення стягнення на пенсію в розмірі 50%, оскільки він є інвалідом 3 групи, отримує пенсію по віку ЧАЕС в розмірі 944 грн. На думку заявника, якщо проаналізувати приписи ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в сукупності з положенням ст. 46 Конституції України, стягнення з пенсійних виплат не може призводити до зменшення пенсії нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом. Заявник зазначає, що, встановлюючи розмір стягнення відповідно до максимальної межі, державний виконавець не врахував фактичного розміру пенсії, чим позбавив заявника засобів для існування.

В судове засідання заявник не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Державний виконавець Грицищук М.П. МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області в судове засідання надіслала письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні скарги.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4. в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, зазначивши, що боржник не вчинив жодних самостійних дій, спрямованих на виконання вироку суду в частині відшкодування шкоди.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2008 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у солідарному порядку на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 20 635,65 грн. та моральну шкоду у сумі 50 000 грн.; на користь ОСОБА_3 31 551,60 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди.

На підставі виконавчих листів № 1-67, виданих 09 квітня 2009 року Голосіївським районним судом м. Києва, 13 травня 2010 року головним державним виконавцем Грицищук М.П. МВ ДВС Ужгородського МРУЮ у Закарпатській області були відкриті виконавчі провадження № 27840982 та 37840780.

13 червня 2013 року головним державним виконавцем Грицищук М.П. винесено постанову про звернення стягнення на пенсію та інші доходи боржника ОСОБА_1, оскільки було встановлено, що він отримує пенсію в УПФ м. Ужгорода. Оскаржуваною постановою державного виконавця передбачено проведення щомісячного утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику ОСОБА_1, після відрахування податків в розмірі 50%. (а.с. 3)

Звертаючись у суд з даною скаргою, заявник виходив з того, що дії державного виконавця щодо звернення стягнення на пенсію боржника у розмірі 50% є неправомірними.

З такими доводами заявника суд не погоджується, входячи з наступного.

Порядок виконання судових рішень, права і обов'язки державного виконавця, інших учасників виконавчого провадження в процесі виконання судових рішень визначені Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Державний виконавець при виконані виконавчих листів по справі № 1-67, виданих 09 квітня 2009 року Голосіївським районним судом м. Києва, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

З наданих суду документів вбачається, що стягувачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до МВ ДВС Ужгородського МРУЮ у Закарпатській області із заявами про прийняття на виконання вищевказаних виконавчих листі № 1-67, виданих 09 квітня 2009 року Голосіївським районним судом м. Києва.

Статтею 68 вищезазначеного закону визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

Майновий стан ОСОБА_1 перевірявся державним виконавцем МВ ДВС Ужгородського МРУЮ у Закарпатській області, тому державний виконавець правомірно відповідно до вимог даної статті виніс постанову про звернення стягнення на пенсію боржника.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено загальний порядок розміру відрахування із заробітної плати боржника, а саме розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у впоєному обсязі заборгованості, зокрема у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином - 50 відсотків; за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом - 20 відсотків.

При цьому, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати н може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Постановою головного державного виконавця Грицищук М.П. від 13 червня 2013 року визначено проводити утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належать до виплати боржнику ОСОБА_1, після відрахування податків у розмірі 50 відсотків.

Дана постанова є правомірною, відповідає вищезазначеній нормі матеріального права, тому суд вважає безпідставним посилання заявника на неправомірність зазначеної постанови.

Твердження заявника про те, що із його пенсії проводиться утримання 50% на погашення боргу за виконавчими листами без врахування фактичного розміру пенсії, яка є мінімальною, тому постанова державного виконавця про відрахування із його пенсії 50% є порушенням ст.. 46 Конституції України, суд вважає безпідставним, оскільки державним виконавцем звернення стягнення на пенсію боржника здійснено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, розмір відрахування із пенсії ОСОБА_1 не перевищує того, що встановлений ч. 4 ст. 70 вищезазначеного закону.

За таких підстав, в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови від 13 червня 2013 року головного державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області Грицищук М.П., заінтересовані особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: