Рішення № 35903294, 26.11.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13252/13-ц

Провадження по справі № 2/752/3881/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В.

при секретарі Сімаченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі в особі в.о. ректора Покрещука О.О. про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі в особі в.о. ректора Покрещука О.О. про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в квітні 2011 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі.

29.04.2011 року ОСОБА_1 було призначено на посаду проректора з навчально-наукової та методичної роботи.

26.10.2011 року, у зв'язку зі змінами в структурі Університету, ОСОБА_1 було призначено на посаду першого проректора з навчально-методичної роботи.

27.06.2013 року Наказом в.о. ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Покрещука О.О. №201-к ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до п.1 ст. 41 КЗпП України.

В обґрунтування винесення вказаного Наказу зазначено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді першого проректора з навчально-методичної роботи, та, відповідно до положень посадової інструкції, виконуючи на момент відсутності ректора його повноваження, в порушення вимог чинного законодавства видав Наказ про переведення водія експлуатаційно-технічного відділу ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації, з порушенням норм чинного законодавства, що призвело до незаконного нарахування та виплати ОСОБА_3 заробітної плати, з огляду на що, відповідач вважає вказані обставини такими, що підпадають під ознаки одноразового грубого порушення трудових обов'язків.

Позивач вважає, що Наказ в.о. ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Покрещука О.О. №201-к про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади є таким, що винесений з порушенням норм КЗпП України з наступних підстав.

Зазначає, що Наказ про переведення ОСОБА_3 був виданий позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, Статуту Університету, із погодженням з відповідним службами, зокрема начальником відділу кадрів, головним бухгалтером, юрисконсультом Університету. Будь-яких заперечень чи зауважень від компетентних служб щодо можливості, законності та порядку переведення ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації не надходило.

Твердження відповідача про те, що після переведення ОСОБА_3 продовжував працювати на посаді водія не відповідає дійсності, оскільки останній виконував свої нові посадові обов'язки. Стверджує, що посилання відповідача на те, що ОСОБА_3 за час роботи незаконно отримав заробітну плату в розмірі 4040,81 грн., не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається з банківської виписки про нарахування заробітної плати, ОСОБА_3 заробітна плата не нараховувалася.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем було пропущено строки накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді звільнення, оскільки про Наказ про переведення ОСОБА_3 в.о. ректора Покрещуку О.О. було відомо з середини лютого 2013 року, а Наказ про звільнення позивача з займаної посади видано 27.06.2013 року, тобто з пропуском визначеного трудовим законодавством строку накладення стягнення в один місяць з дня виявлення проступку.

Також зазначає, що при звільненні у позивача не було відібрано пояснень, в порушення вимог ст.. 149 КЗпП України.

Таким чином, вважає, що Наказ в.о. ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Покрещука О.О. №201-к про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади є таким, що винесений з порушенням норм КЗпП України, таким чином просив суд вказаний Наказ визнати протиправним та скасувати, поновити ОСОБА_1 на посаді першого проректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі з навчально-методичної роботи, а також стягнути з Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Зазначив, що при здійсненні переведення ОСОБА_3 на нову посаду позивач діяв в межах повноважень, наданих йому посадовою інструкцією та з дотриманням норм чинного законодавства. Щодо заперечень відповідача, які ґрунтуються на тому, що ОСОБА_3 фактично до виконання посадових обов'язків заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації не приступав, зазначив, що факт виконання чи невиконання ОСОБА_3 своїх посадових обов'язків не є обставиною, яка має значення для розгляду вказаної цивільної справи та не стосується предмету позову. Основною підставою вважати видачу Наказу про переведення ОСОБА_3 на нову посаду одноразовим грубим порушенням трудового законодавства, на думку відповідача, є та обставина, що ОСОБА_3 отримував заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету, водночас, як вбачається з банківської виписки в матеріалах справи, заробітна платня ОСОБА_3 не нараховувалася та ним не отримувалася. Крім того, відповідачем було пропущено строк накладення на позивача дисциплінарного стягнення. З огляду на все викладене, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував повністю. Зазначив, що переведення ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації Університету, суперечить нормам чинного законодавства, оскільки, відповідно до внутрішніх положень Університету, для особи, яка претендує на вказану посаду, необхідно мати стаж роботи на посадах, пов'язаних з навчально-методичною роботою, не менше двох років. Разом з тим, з трудової книжки ОСОБА_3, яку при переведенні він надавав, вбачається, що такий стаж в даної особи відсутній. Водночас, всупереч вказаному, позивач видав Наказ про переведення ОСОБА_3 на дану посаду. Також представник відповідача зазначив, що ОСОБА_3 до своїх посадових обов'язків заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації Університету фактично не приступав, на робочому місці не з'являвся, крім того, продовжував виконувати обов'язки водія ОСОБА_1. таким чином, вбачається, що при здійсненні переведення ОСОБА_3, останнього з посади водія звільнено не було, він продовжував виконувати обов'язки водія за сумісництвом. Стосовно посилання представника позивача на те, що переведення було здійснено за відома інших профільних служб Університету представник відповідача зазначив, що на заяві ОСОБА_3 стоїть резолюція позивача "До наказу" та "+50% за складність та напруженість в роботі". Таким чином, позивач одноособово, без будь-яких погоджень, прийняв рішення про переведення ОСОБА_3 на нову посаду. Внаслідок вказаного, з вини позивача, останній отримував заробітну плату та надбавку за рахунок коштів державного бюджету, що є підставою вважати допущене порушення трудових обов'язків, покладених на ОСОБА_1, як на першого проректора, грубим, а винесення Наказу про звільнення -обґрунтованим. Стосовно посилання представника позивача на пропуск строку накладення дисциплінарного стягнення, відповідач вважає, що вказане спростовується тим, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці у зв'язку з перебуванням на лікарняному. За таких обставин, вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що Наказом ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Покрещука О.О. №191-К від 26.04.2011 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду головного наукового співробітника відділу наукових програм за контрактом з 26.04.2011 року по 30.06.2016 року. (а.с. 48)

Наказом ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Покрещука О.О. №198-К від 29.04.2011 року ОСОБА_1 було переведено з посади головного наукового співробітника відділу наукових програм на посаду проректора з навчально-наукової та методичної роботи за контрактом з 29.04.2011 року по 30.06.2016 року. (а.с. 49)

Наказом ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Покрещука О.О. №675-К від 26.10.2011 року ОСОБА_1 було переведено з посади проректора з навчально-наукової та методичної роботи на посаду першого проректора з навчально-методичної роботи за контрактом з 26.11.2011 року по 30.06.2016 року. (а.с. 50)

Як вбачається з Наказу в.о. ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Покрещука О.О. №32/1-К від 04.02.2013 року, на період щорічної основної відпустки тривалістю 6 календарних днів з 13.02.2013 року по 18.02.2013 року, виконання обов'язків ректора покладено на першого проректора з начально-методичної роботи ОСОБА_1. (а.с. 60)

13.02.2013 року позивач ОСОБА_1, перебуваючи на посаді першого проректора з начально-методичної роботи та, відповідно до Наказу №32/1-К від 04.02.2013 року, виконуючи обов'язки ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, видав Наказ №42-к від 13.02.2013 року про переведення ОСОБА_4 з посади водія легкового автомобіля експлуатаційно-технічного відділу на посаду заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі. (а.с. 31)

Підставою для видачі Наказу слугувала заява ОСОБА_3 від 13.02.2013 року, на якій ОСОБА_1 проставлено резолюцію "До наказу та 50% за складність, напруженість в роботі". (а.с. 55)

27.06.2013 року наказом в.о. ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Покрещука О.О. №201-к ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до п.1 ст. 41 КЗпП України. (а.с. 26-27)

Відповідно до п.1. ч.1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про судову практику розгляду судами трудових спорів" на підставі п.1.ч.1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий договір може бути розірваний лише з керівником підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємств, установи, організації, його заступниками, іншими службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєні персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами. Вирішуючи питання про те, чи є це порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку ним завдано (або могло бути завдано) шкоду.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.

Згідно Посадової інструкції заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації, затвердженої 26.09.2011 року, кваліфікаційні вимоги до особи, яка претендує на вказану посаду, вимагають наявності вищої освіти та стажу роботи на посадах, пов'язаних з навчально-методичною роботою, не менше двох років. (а.с. 61-64)

Як вбачається з копії Особового листа по обліку кадрів ОСОБА_3, останній в період з 2000 року по 2004 року проходив службу в органах внутрішніх справ, в період з 2004 року по 2011 рік працював охоронцем та водієм. (а.с. 51-54)

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_3 суду повідомив, що за період проходження служби в органах внутрішніх справ не займав посад, які пов'язані з навчально-методичною роботою.

Таким чином, вбачається, що переведення ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації відбулося з порушенням вимог Посадової інструкції заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.

Також, відповідно до Наказу в.о. ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Покрещука О.О. №201-к вбачається, що ОСОБА_1 звільнено у зв'язку з вчиненням одноразового грубого порушення трудових обов'язків, яке полягає в незаконному переведенні ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації, що призвело до незаконного нарахування та виплати останньому заробітної плати. Водночас, в Наказі зазначається, що ОСОБА_3 після переведення продовжував працювати за сумісництвом на посаді водія, виконувати особисті розпорядження ОСОБА_1, посадові обов'язки заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації не виконував.

Таким чином, встановлено, що обставини, які викладені в Наказі в обґрунтування незаконності переведення ОСОБА_3 на нову посаду, стосуються не безпосередньо самого факту переведення вказаної особи, а подальшого її перебування на даній посаді, належного чи неналежного виконання своїх обов'язків, разом з тим, такі обставини не можуть свідчити будь-яким чином про вчинення ОСОБА_1 одноразового грубого порушення трудової дисципліни.

Твердження представника відповідача про те, що здійснення ОСОБА_1 незаконного переведення ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації призвело до нарахування останньому заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету, спростовуються текстом самого оспорюваного Наказу, в якому зазначено, що нараховану заробітну плату ОСОБА_3 повернув при звільненні.

Також, суд враховує, що, відповідно до п.1.1.4 Посадової інструкції першого проректора з навчально-методичної роботи Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, на час відсутності ректора, Перший проректор з навчально-методичної роботи виконує його обов'язки. (а.с. 126-127)

Таким чином, вбачається, що ОСОБА_1 при здійсненні переведення ОСОБА_3 діяв в межах повноважень, наданих йому Посадовою інструкцією першого проректора з навчально-методичної роботи.

Та обставина, що ним не було враховано вимоги Посадової інструкції заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі стосовно кваліфікаційних вимог до особи, яка претендує на вказану посаду, слугувала підставою для подальшого звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника відділу, таким чином, фактично були усунені наслідки невідповідності кваліфікації ОСОБА_3 займаній посаді.

Стосовно посилання відповідача на те, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації, також працював на посаді водія за сумісництвом, з огляду на що йому неправомірно нараховувалася заробітна плата, суд зазначає наступне.

Як пояснив в судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_3, він був переведений на посаду заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації та з моменту переведення виконував свої посадові обов'язки, а також інші доручення керівництва свого відділу, пов'язані з формування акредитаційної справи Університету. Вказав, що йому нічого не відомо щодо перебування в цей же час на посаді водія за сумісництвом, автомобіль залишався за ним закріпленим, оскільки така практика в Університеті була наявна, крім того, при здійсненні переведення на нову посаду будь-яких питань чи вказівок щодо повернення автомобіля перед ним не ставилося.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка заступник начальника Відділу науково-методично забезпечення навчального процесу, до складу якого входить Відділ науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації, ОСОБА_5 суду повідомила, що з моменту переведення на нову посаду ОСОБА_3 фактично приступив та належно виконував свої посадові обов'язки, а також її розпорядження з приводу формування акредитаційної справи університету.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що після переведення ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації, останній, в порушення вимог законодавства, продовжував виконувати обов'язки водія за сумісництвом, крім того, в Наказі про переведення №42-к від 13.02.2013 року, який видано позивачем, жодним чином не зазначено, що ОСОБА_3 залишається на посаді водія за сумісництвом, тобто відповідачем належним чином не доведено, що можливе суміщення ОСОБА_3 вищезазначених посад відбувалося з відома та розпорядження ОСОБА_1. Також, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_3 одночасно отримував заробітну плату як водій за сумісництвом.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав вважати, що допущене позивачем порушення трудової дисципліни можна вважати грубим.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_3 з моменту переведення на нову посаду свої посадові обов'язки, як заступник начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації не виконував, продовжував працювати на посаді водія за сумісництвом та виконував поточні розпорядження ОСОБА_1, а також інші посилання, які стосуються обставин перебування ОСОБА_3 на новій посаді, не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Встановлення факту виконання чи невиконання ОСОБА_3 своїх обов'язків не стосується предмету позову, також не є обставиною, яку необхідно встановити для забезпечення повного та всебічного розгляду вказаної справи, оскільки, як підставу для звільнення ОСОБА_1 з займаної посади зазначено саме вчинення останнім дій, направлений на переведення ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу науково-методичного забезпечення навчального процесу, ліцензування та акредитації, а не здійснення чи нездійснення ним заходів щодо забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх посадових обов'язків.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку, що порушення трудової дисципліни, яке було допущене ОСОБА_1 не може вважатися грубим, таким чином Наказ в.о. ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Покрещука О.О. №201-к від 27.06.2013 року "Про звільнення ОСОБА_1" є таким, що винесений без дотримання норм чинного законодавства та підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 підлягає поновленню на займаній посаді.

Згідно з ч.2 ст. 235 КЗпПУ при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як встановлено з Довідки про доходи №26/1-9/1 від 02.10.2013 року, середній заробіток ОСОБА_1 під час перебування на посаді першого проректора з навчально-методичної роботи складає 15042,46 грн.. (а.с. 28)

Таким чином, починаючи з дня винесення Наказу №201-к, а саме з 27.06.2013 року та по дату винесення рішення 26.11.2013 року, термін вимушеного прогулу позивача становить п'ять місяців, таким чином стягненню на користь позивача підлягає середній заробіток в розмірі 75 212,28 грн..

Також, на підставі положень ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 752,13 грн..

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 41, 149, 235 Кодексу Законів про працю України, п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про судову практику розгляду судами трудових спорів", ст.ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-11, 208, 210, 212, 213-215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі в особі в.о. ректора Покрещука О.О. про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення серденьої заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Скасувати Наказ в.о. ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Покрещука О.О. №201-к від 27.06.2013 року "Про звільнення ОСОБА_1".

Поновити ОСОБА_1 на посаді першого проректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі з навчально-методичної роботи.

Стягнути з Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, ідентифікаційний код 35371662, місцезнаходження м. Київ, вул. Чигоріна, 57 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1, проживає за адресою АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 75 212 (сімдесят п'ять тисяч двісті дванадцять) гривень 28 коп..

Стягнути з Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, ідентифікаційний код 35371662, місцезнаходження м. Київ, вул. Чигоріна, 57 на користь держави суму судового збору в розмірі 752 (сімсот п'ятдесят дві) гривні 13 коп..

Рішення суду підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині присудження виплати середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя