Рішення № 35902634, 06.12.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/9566/13-ц

Номер провадження 2/404/3719/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі:головуючого: судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Дочірнє підприємство «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання. Зазначало, що підприємство надавало послуги відповідачу з централізованого теплопостачання, однак відповідач ці послуги в період з 01.02.2009 року по 01.10.2013 року належним чином не оплачував, тому виникла заборгованість, яка становить 7968,68 грн. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав грошові зобов'язання щодо сплати заборгованості за надані послуги , підприємство просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по оплаті за послуги у вказаному розмірі , а також згідно ст.625 ЦК України інфляційні в сумі -273,38 грн. ; 3 % річних - 381,81 грн., пеню в порядку ст. 549 ЦК України в розмірі - 1177, 39 грн. та понесені ними судові витрати (а.с. 2).

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала, просила задовольнити, на їх обґрунтування послалась на обставини, викладені у позовній заяві. Додатково зазначила, що між підприємством та відповідачем існують фактичні договірні відносини, оскільки підприємство надавало та й надає послуги з централізованого теплопостачання у квартиру №48, що по вулиці 50 років Жовня,9 м. Кіровограда, а відповідач користувався даними послугами, тобто є їх споживачем , припинення йому з 2006 року послуг не зафіксовано, акт про відключення його квартири від внутрішньо-будинкових мереж ЦО та ГВП відсутній.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, необґрунтованими. Вказував, що він ніякого відношення до підприємства не має. Договір з ним відсутній щодо надання послуг. З 2006 року ним встановлено автономнее опалення квартири , а тому послугами позивача він не користується. Крім того, ст. 257 ЦК України визначено, про загальну позовну давність яка встановлюється у 3 роки.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача , вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2 ст. 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Статтею 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" централізоване опалення віднесено до комунальних послуг.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача є, зокрема, своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

Статтею 19 цього Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ст.19 Закону України «Про теплопостачання»).

Згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі Порядок) із змінами, внесеними наказом Міністерства ЖКГ № 169 від 6 листопада 2007 року.

Відповідно до п.2.1 Порядку бажаючі відключитись від центрального теплопостачання звертаються до міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж ЦО та ГВП із заявою щодо відключення до якої додається протокол загальних зборів мешканців про прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення.

Згідно пунктів 2.6, 2.7 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО та ГВП і в десятиденний термін подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії, сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Підставою для зміни нарахувань за послугу з ЦО є акт, затверджений на засіданні міжвідомчої комісії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.12.1997 року згідно свідоцтва про право власності на житло був співвласником квартири №48, по вул.50 років Жовтня, 9 м. Кіровограда , а з 23.04.2013 року став єдиним власником всієї квартири після смерті ОСОБА_2 На його ім'я відкрито особовий рахунок -№724000510 ( а.с. 3).

В порушення вимог ст.24 Закону України «Про теплопостачання», ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач договір на постачання теплової енергії з теплопостачальною організацією - Дочірнє підприємство «Кіровоградтепло» Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» не уклав, однак підприємство вказані послуги з централізованого опалення квартири надавало, а відповідач отримував ці послуги.

Відповідач не надав суду належних доказів про відключення його квартири від централізованого опалення в порядку передбаченому законом. Ураховуючи недоведеність факту відключення квартири від централізованої системи теплопостачання відповідно до умов передбачених вищезгаданим Порядком, також, не ґрунтуються на доказах і заперечення ОСОБА_1 щодо неотримання послуг з теплопостачання.

Тому, суд вважає, що проживаючи у зазначеній квартирі, відповідач споживає послуги з теплопостачання, які надає позивач , в зв'язку з чим між сторонами склалися фактичні договірні відносини і виникли взаємні права та обов'язки.

У відповідності до ст.162 Житлового Кодексу України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

На адресу відповідача підприємством було відпущено теплової енергії на суму 7968,68 грн. за період з лютого 2009 року по жовтень 2013 року. Вказане підтверджено розрахунком про заборгованість по сплаті за теплову енергію (а.с. 3 ).

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на те, що між ним та позивачем, не укладений договір про надання послуг з теплопостачання.

Той факт, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг з теплопостачання, підтверджується тим, що позивач надає послуги з теплопостачання будинку, в якому знаходиться квартира відповідача , а відповідач приймає та використовує надані позивачем послуги. Відсутність укладеного договору не звільняє споживача від оплати фактично отриманих послуг з теплопостачання.

Докази того, що послуги позивачем не надавалися або надавалися неналежної якості, відсутні.

При цьому, відповідач в суді зазначав , що заборгованість може бути тільки в межах 3-х років.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Тому, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем вартості отриманих послуг, суд приходить до висновку, що задоволенню підлягає заборгованість за послуги теплопостачання саме за період з 01.10.2010 року по 01.10.2013 року в сумі- 5 719,47 грн., з урахуванням строку позовної давності .

Правовідносини, які склалися між сторонами у зв'язку з фактичними договірними відносинами щодо надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України ( постанова ВСУ у справі № 6-68цс12 від 20.06.2012 р.).

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задоволенню підлягають і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі -381, 81 грн. за період з вересня 2010 року по жовтень 2013 року та інфляційних втрат в сумі - 273, 38 грн. за період з вересня 2010 року по жовтень 2013 року ( а.с.6) , оскільки у відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі -1177,39 грн., яка виникла внаслідок прострочення виконання зобов'язань, посилаючись на норми ст. 549 ЦК України .

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач повинен сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Проте, вказаним актом законодавства розмір пені не встановлений, а сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру такої відповідальності.

За таких обставин, суд вважає за необхідне в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, відмовити, оскільки договір про надання послуг з централізованого опалення між сторонами у справі дійсно відсутній, а чинним законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне здійснення фізичною особою платежів за комунальні послуги.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд залишає внесені судові витрати стороною позивача на користь держави, так як відповідач є інвалідом 2 групи загального захворювання , а згідно Закону України »Про судовий збір», ст. 5 п. 9 - від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ груп.

На підставі вищевикладеного та керуючись Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 162 ЖК України, ст.ст. 509, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 208, 212-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання -задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» (ЄДРПОУ-33142568) заборгованості за послуги централізованого теплопостачання за період з 01.10.2010 року по 01.10.2013 року в сумі- 5 719, 47 грн.; три проценти річних в сумі - 381, 81 грн. та індекс інфляції в сумі - 273, 38 грн.

У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 1177, 39 грн., судового збору відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда