Рішення № 35901931, 02.12.2013, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

02.12.2013

ЄУН № 389/3058/13-ц

Провадження № 2/389/816/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2013 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Ябчик Н.М.

при секретарі: Тумановій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Знамянка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: ВАТ «Завод Агромаш», ліквідаційна комісія ВАТ «Завод Агромаш», ОСОБА_6, про визнання оприлюдненої інформації такою, що не відповідає дійсності, заборону вчинення певної дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: ВАТ «Завод Агромаш», ліквідаційна комісія ВАТ «Завод Агромаш», ОСОБА_6 про визнання оприлюдненої інформації такою, що не відповідає дійсності, заборону вчинення певної дії та відшкодування моральної шкоди. В ході розгляду справи неодноразово змінювали і доповнювали позовні вимоги, остаточно просили суд винести рішення, яким:

визнати інформацію, розповсюджену в № 42 (989) газети «Олександрійський тиждень» про те, що «загублену печатку ВАТ «Завод Агромаш» вважати недійсною» такою, що не відповідає дійсності;

визнати печатку ВАТ «Завод Агромаш» з буквою «Д» (дублікат), виготовлену ОСОБА_5 на фірмі « Графіка» у 2011 році, недійсною з моменту виготовлення;

зобовязати відповідача ОСОБА_5 в день набрання законної сили рішення по справі № 389/611/13-к передати ОСОБА_2 дублікат печатки ВАТ «Завод Агромаш», код ЄДРПОУ 00901476, виготовлений ним на фірмі «Графіка»;

визнати недійсним правочин з виготовлення дубліката печатки ВАТ «Завод Агромаш», код ЄДРПОУ 00901476 з моменту його вчинення ОСОБА_5 та фірмою «Графіка»;

судові витрати покласти на ОСОБА_5.

Свої вимоги мотивували тим, що відповідач 10.10.2011 розмістив в газеті «Олександрійський тиждень» № 24 (989), який вийшов з друку 13.10.2011, обяву з текстом «загублена печатка ВАТ «Завод Агромаш» вважати недійсними». Проте, дана розповсюджена відповідачем інформація не відповідає дійсності, а її розповсюдження має за мету виготовлення останнім дубліката печатки з послідуючим її використанням в корисливих цілях. Крім того, зазначивши, що діючий екземпляр печатки ВАТ «Завод Агромаш» ніким не загублено, а знаходиться у тимчасово виконуючого обовязки голови ліквідаційної комісії ВАТ «Азов Агромаш» ОСОБА_1

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розгляд справи повідомлені належним чином, подали до суду заяву в якій просять справу розглядати за їх відсутності ( т.3 а.с. 90).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 який діє від свого імені, від імені позивачів та від імені всіх третіх осіб по справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з»явився. Про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Але , при цьому у судові засідання, призначені за часом раніше, надавав заяви щодо розгляду справи за його відсутності(т.3 а.с. 29). А також надавав заперечення проти позову, в тому числі (т.3 а.с.6), в яких зазначив, що позовні вимоги позивачів є необґрунтованими та безпідставними, та просить в задоволенні останніх відмовити. Вказує, що на момент подачі оголошення про втрату печатки, виготовлення печатки ВАТ «Завод Агромаш» особисто був керівником вказаного товариства і товариство не знаходилось в стадії ліквідації, тому його дії відповідають вимогам закону. Крім того, позивачі в серпні 2001 року передали свої акції в статутний фонд ГО «Пайовики заводу «Агромаш», а потім заснували ТОВ «РМЗ», керівниками якого є дотепер, тобто вони не могли понести збитків в разі отримання ним печатки ВАТ «Завод Агромаш». Більш того у них, з незрозумілих підстав, з приводу чого порушено кримінальну справу, була печатка ВАТ «Завод Агромаш», і, щоб уникнути існування двох печаток і було дано відповідне оголошення, після чого виготовлено дублікат.

Вислухавши пояснення позивача, який виступає від свого імені та від імені позивачів та як представник третіх осіб, оглянувши в судовому засіданні печатку та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 10.10.2011 року в газеті «Олександрійський тиждень» № 42, яка вийшла з друку 13.10.2011 року, було розміщено обяву такого змісту «Загублену печатку ВАТ «Завод Агромаш» вважати недійсними» (а.с.6). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 08.08.2011 (т.1 а.с.20-21) та 21.05.2012 (т.1 а.с.157-158), керівником ВАТ «Завод Агромаш» є ОСОБА_5

Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Конституцією України (ст. 32) кожному громадянину гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Законом України „Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року N 2657-ХII (ст. 46) передбачено, що інформація не може бути використана для ... посягання на права і свободи людини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009р. за № 1, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У відповідності з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Статтею 275 ЦК України передбачено право фізичної особи на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України, а також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем прав свобод чи інтересів позивачів в частині визнання оприлюдненої інформації такою, що не відповідає дійсності, не знайшов свого підтвердження, жодних правових підстав для задоволення даного позову судом не встановлено, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону проти якої постановлено рішення, тобто в даному випадку не відшкодовуються позивачу.

На підставі викладеного, ст. 32 Конституції України, ст. ст. 201, 275, 277 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009р. № 1, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: ВАТ «Завод Агромаш», ліквідаційна комісія ВАТ « Завод Агромаш», ОСОБА_6 про визнання оприлюдненої інформації такою, що не відповідає дійсності, заборону вчинення певної дії та відшкодування моральної, - відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07.12.2013 року.

Суддя Знам'янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_7