Рішення № 3590092, 29.04.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "29" квітня 2009 р. по справі № 01/131-64

за позовом закртиого акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в особі Волинської філії

про стягнення 203 550 грн. 68 коп.

суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: Редько О.В. (довір. № 2998н від 24.12.2008р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 196 364 грн. 42 коп., з них: 195 212, 35 грн. суми вкладу за договором банківського вкладу №24/Ю-07 від 12.12.2007р., 1152,07 грн. пені за несвоєчасне повернення вкладу.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він 3.10.2008р. звернувся до відповідача з листом про повернення банківського вкладу в розмірі 200 000 грн., внесення якого було оформлено договором банківського вкладу №24/Ю-07 від 12.12.2007р., проте відповідач, посилаючись на постанову Національного банку України № 319 від 11.10.2008р. «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», відмовив у достроковому поверненні вкладу.

28.01.2009р. позивач подав заяву №03-08/ від 27.01.2009р., в якій просить витребувати з незаконного володіння ТзОВ "Укрпромбанк" суму депозиту в розмірі 200 000 грн., стягнути 1709,59 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання.

На обгрунтування зміни підстав позову позивач посилається на те, що в процесі судового розгляду сплинув встановлений договором строк повернення вкладу –відповідно до п.1.3. договору №24/Ю-07 від 12.12.2007р. банк зобов’язувався повернути суму вкладу 15.01.2009р.

В судовому засіданні 28.01.2009р. представник позивача позовні вимоги уточнила: просить стягнути із ТзОВ "Укрпромбанк" 200 000 грн. за договором банківського вкладу №24/Ю-07 від 12.12.2007р. , 1709,59 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання за період з 15.01.2009р. по 28.01.2009р. та відшкодувати судові витрати по справі.

11.02.2009р. представник позивача подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 200 000 грн. за договором банківського вкладу №24/Ю-07 від 12.12.2007р., 3550,68 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання за період з 29.01.2009р. по 11.02.2009р. та відшкодувати 2253,09 грн. судових витрат по справі.

Крім цього, позивачем подано додаткові заперечення №03-08/3175 від 24.04.2009р.проти відзиву відповідача.

27.04.2009р. представник позивача надіслала до господарського суду клопотання, в якому просить розглядати справу за відсутності представника позивача, врахувавши при її розгляді правову позицію ЗАТ «СК «Провідна», викладену у позовній заяві, запереченнях проти відзиву та додаткових запереченнях проти відзиву №03-08/3175 від 24.04.2009р.

Відповідач уточнених позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що згідно з постановою Правління Національного банку України від 20.01.2008р. №19/БТ в ТзОВ "Укрпромбанк" з 21.01.2009р. призначена тимчасова адміністрація строком на 1 рік. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців –з 21.01.2009р. по 21.07.2009р. На підтвердження наведених обставин подав лист Національного банку України №47-112/1231 від 21.01.2009р.

Відповідно до ст.85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як визначено ч.3 ст.67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" при здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

Пунктом 5.1. договору банківського вкладу №24/Ю-07 від 12.12.2007р. передбачено звільнення банку від відповідальності у випадку видання уповноваженими органами, в тому числі, Національним банком України, нормативно-правових актів, що прямо або побічно забороняють чи обмежують можливість виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

Заявою №2932 від 16.12.2008р. відповідач просив залучити до участі у розгляді справи №01/131-64 Національний банк України в особі Управління Національного банку України у Волинській області як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Клопотання відповідача відхилено з огляду на те, що предметом судового розгляду є спір щодо дострокового повернення вкладу, оформленого договором банківського вкладу в національній валюті № 24/Ю-07 від 12.12.2007 року, зобов’язаними сторонами за яким є позивач та відповідач. Враховуючи наведене та беручи до уваги положення ст.27 ГПК України відповідачем не обгрунтовано, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права чи обов’язки Національного банку України щодо однієї з сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

12.12.2007р. між ТзОВ «Укрпромбанк»в особі Волинської філії і ЗАТ «СК «Провідна»було укладено договір банківського вкладу в національній валюті № 24/Ю-07 від 12.12.2007 року, згідно з яким відповідач відкриває позивачу вкладний (депозитний) рахунок № 2652701300326 у Волинській філії ТОВ «Укрпромбанк».

Відповідно до п. 1.2 договору вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 200 000 грн..

Згідно з п.1.3. договору строк повернення суми вкладу - 15 січня 2009 року.

Згідно з п. 1.4 договору за користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 14 % процентів річних.

Підпунктами 3.1.1., 3.1.2. пункту 3.1. договору визначено, що банк зобов’язаний прийняти на зберігання суму грошових вкладів вкладника та повернути вкладнику вклад та виплатити проценти згідно умов договору.

На виконання п. 3.2.2 цього договору 12.12.2007р. позивачем було перераховано відповідачу на депозитний рахунок № 2652/01300326 вклад в розмірі 200 000 грн.

Листом №21-16/7118 від 03.10.2008р. позивач звернувся до ТзОВ «Укрпромбанк»в особі Волинської філії, в якому ЗАТ «СК «Провідна»на підставі п.3.2.5. договору просила достроково припинити дію даного договору, повернути суму вкладу у розмірі 200 000 гривень на поточний рахунок вкладника та закрити депозитний рахунок вкладника № 2652701300326.

Листом №17411 від 13.10.2008р. відповідач відповів, що у зв'язку з набуттям чинності постанови Національного банку України «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» № 319 від 11.10.2008р. вважає недоцільним дострокове повернення депозитних вкладів.

В процесі судового розгляду справи сплинув встановлений договором строк повернення вкладу, а тому позивач змінив підстави позову: просить стягнути із ТзОВ "Укрпромбанк" 200 000 грн. за договором банківського вкладу №24/Ю-07 від 12.12.2007р. у зв’язку із настанням строку повернення вкладу.

Відповідач у письмових запереченнях №943к від 6.02.2009р., представник відповідача в судовому засіданні на заяву позивача про зміну позовних вимог пояснили, що Національним банком України 20.01.2009р. прийнято постанову №19/БТ, якою в ТзОВ "Укрпромбанк" з 21.01.2009р. призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців –з 21.01.2009р. по 21.07.2009р. На підтвердження наведених обставин відповідач подав лист Національного банку України №47-112/1231 від 21.01.2009р.

Оголошення про призначення у ТзОВ "Укрпромбанк" тимчасової адміністрації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр»№13 за 27.01.2009р.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.1 ст.626, п. 1 ст. 628, ст.629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 340 Господарського кодексу України передбачено, що депозити підлягають виплаті вкладнику у відповідності до законодавства та умов договору.

Відповідно до ч. 3 статті 1058 Цивільного кодексу України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цієї главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

У відповідності із ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення депозитного вкладу на першу вимогу вкладника та не надав суду доказів, які б підтверджували правомірність його дій щодо невиконання зобов'язань по поверненню вкладу.

Частина 1 статті 1074 Цивільного кодексу України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Згідно із ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Кошти, розміщені позивачем на рахунку в банку на підставі договору банківського вкладу №24/Ю-07 від 12.12.2007р., є його власністю.

Укладаючи договір №24/Ю-07 від 12.12.2007р., банк зобов’язувався повернути вкладнику вклад.

Не повертаючи вкладу, банк порушує право власності позивача, яке підлягає захисту шляхом повернення вкладу.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на постанову Національного банку України №19/БТ від 20.01.2009р. про призначення у ТзОВ "Укрпромбанк" з 21.01.2009р. тимчасової адміністрації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів як на підставу відмови у стягненні суми вкладу, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999р. за N 679-XIV Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.

Постанова Національного банку України, на яку посилається відповідач на обґрунтування того, що він не порушував умов договору, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки суперечать вищезазначеним нормам Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України

Враховуючи те, що Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України, а постанови Правління НБУ мають відповідати його нормам і згідно із ч. 2 ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України, посилання відповідача на те, що банк діяв відповідно до приписів Національного банку України в сфері банківського регулювання та нагляду, не може бути підставою для відмови в позові.

За приписами п.2 ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 200 000 грн. за договором банківського вкладу №24/Ю-07 від 12.12.2007р. обгрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

При таких обставинах, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3550,68 грн. за період з 29.01.2009р. по 11.02.2009р. до задоволення не підлягає.

Враховуючи неправомірність відмови відповідача у поверненні позивачу суми банківського вкладу, зважаючи на задоволення судом позовних вимог в цій частині, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (платіжні доручення №029012 від 21.10.2008р. про сплату 1964 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; №002430 від 23.01.2009р. про сплату 53,45 грн. держмита; №004761 від 9.02.2009р. про сплату 18,50 грн. держмита знаходяться в матеріалах справи).

Керуючись ст.41 Конституції України, ч.2 ст.4, ст.11, ч.1 ст.16,ст.177, ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ст.321, ч.1 ст.391, 509, 526, 598, 610, 612, п.1 ст.626, п. 1 ст. 628, ст.629, ч.3 ст.1058, ч.2 ст.1060, ч.1 ст.1074 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.20, ст.ст. 173, 174, ч.7 ст.179, ст.ст.193, 198, ч.2 ст.340 Господарського суду України, ч. 1, 2 ст. 56, ст.85 Закону України "Про Національний банк України", ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТзОВ «Укрпромбанк»в особі Волинської філії (м. Луцьк, Київський майдан, 7, код ЄДРПОУ 26414578) на користь ЗАТ «СК «ПРОВІДНА»( м. Київ, б-р Т. Шевченка, 37/122 код ЄДРПОУ 23510137) 200 000 грн. суми вкладу, 2000 грн. витрат, пов’язаних з оплатою держмита, 115 грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові про стягнення 3550 грн. 68 коп. пені відмовити.

Суддя І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 30.04.2009р.