Рішення № 3590068, 06.04.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.09 Справа № 28/476д/08-17/59/09-28/142д/09

Суддя Яцун О.В.

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур”, м.Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Запорізький професіональний будівельний ліцей, м.Запоріжжя

про розірвання договору оренди державного нерухомого майна №2162/д від 29.11.2009р., укладеного між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ “Улісс-Тур ”, зобов’язання ТОВ “Улісс –Тур” на підставі акту прийому-передачі повернути орендодавцеві державне майно - нежитлові приміщення на першому поверсі кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 та частину кімнати №30 (17,4 кв.м. літера А-3) загальною площею по внутрішньому обміру 97,6кв.м. відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лобановського, 1.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс Тур”, м.Запоріжжя

До відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя

Про визнання договору оренди державного майна від 29.11.2006р. №2162/д недійсним

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Сириця О.Д. –представник на підставі довіреності №01/183 від 30.12.2008р.

від відповідача: Маловічко А.Г. –представник на підставі довіреності №б/н від 01.02.09р.

Стригунові О.І. –представник на підставі довіреності №б/н від 20.03.09р.

від третьої особи: Загута В.Д. –представник на підставі довіреності №782 від 01.12.2008р.

Заявлені вимоги про розірвання договору оренди державного нерухомого майна №2162/д від 29.11.2009р., укладеного між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ “Улісс-Тур ”, зобов’язання на підставі акту прийому-передачі повернути державне майно –нежитлові приміщення на першому поверсі кімнати №№16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,28,29 та частина кімнати №30 (17,4 кв.м. літера А-3) загальною площею по внутрішньому обміру 37,6кв.м., відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лобановського, 1.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 11.03.2009р. №216, в зв’язку з виробничою необхідністю, справу №28/476д/08-17/59д/09 передано на розгляд судді Яцун О.В.

Ухвалою суду від 11.03.2009р. справа №28/476д/08-17/59/09 прийнята суддею Яцун О.В. до провадження, справі присвоєно номер 28/476д/08-17/59/09-28/142д/09, судове засідання призначено на 16.03.2009р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В ході розгляду справи представником позивача були заявлені клопотання про уточнення позовних вимог, а саме позивач просить суд розірвати договір оренди державного нерухомого майна від 29.11.2006р. №2162/д та зобов’язати ТОВ “Улісс –Тур” на підставі акту прийому-передачі повернути орендодавцеві державне майно - нежитлові приміщення на першому поверсі кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 та частину кімнати №30 (17,4 кв.м. літера А-3) загальною площею по внутрішньому обміру 97,6кв.м. відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лобановського, 1.

Уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

03.01.2009р. до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ “Улісс –Тур” до РВ ФДМУ по Запорізькій області про визнання договору оренди держаного майна від 29.11.2006р. №2162/д неукладеним, а правочин недійсним.

Ухвалою суду від 10.01.2009р. зустрічна позовна заява прийнята судом для сумісного розгляду з первісним позовом до розгляду.

В ході розгляду справи позивачем за зустрічним позовом у відповідності до норм ст.22 ГПК України було заявлено уточнення позовних вимог, згідно з якими позивач за зустрічним позовом просить суд визнати договір оренди державного нерухомого майна від 29.11.2006р. №2162/д недійсним.

Уточнені позовні вимоги за зустрічним позовом прийняті судом до розгляду.

Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог. В якості підстав для розірвання договору оренди позивач посилається на наступне: 1) не використання орендованих приміщень з метою визначеною в п.1.2 договору оренди державного нерухомого майна від 29.11.2006р. №2162/д для розміщення офісу, що підтверджується штампом опечатування дверей від 09.01.2008р.; 2) проведення ремонту і перепланування орендованого майна з розібранням перегородок в орендованому приміщенні без погодження з орендодавцем та балансоутримувачем; 3) наявність заборгованості по частині орендної плати, яка спрямовується балансоутримувачу та борг з комунальних послуг. До того ж, зазначив, що відповідно до п.1 ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п.2.5 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю аналогічно порядку встановленому при передачі майна Орендарю. Разом з тим, орендар після закінчення строку дії договору в добровільному порядку спірне нежитлове приміщення орендодавцю не повернув. На підставі зазначеного просить заявлені вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що фактичної передачі орендованого майна так і не відбулося. Також зазначив, що не відповідає дійсності інформація про те, що ТОВ “Улісс –Тур” зробило перепланування орендованого майна з розібранням перегородок в орендованому приміщенні без погодження з орендодавцем та балансоутримувачем. До того ж, було зазначено, що заборгованості по частині орендної плати, яка спрямовується балансоутримувачу та борг з комунальних послуг у відповідача відсутній, оскільки комунальні послуги орендодавцю не надавалися. На підставі зазначеного, просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи надав пояснення по суті спору.

Позивач за зустрічною позовною заявою (ТОВ “Улісс –Тур”) в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним договору посилається на те, що РВ ФДМУ та балансоутримувачем порушені умови п.7 договору, а саме орендаря не було допущено до орендованого приміщення. Також було зазначено, що згідно чинного законодавства, вищевказаний договір узгоджується з балансоутримувачем, що не було зроблено. До того ж, договір оренди не було узгоджено з органом, уповноваженим управляти майном. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що спірний договорі оренди був підписаний неуповноваженою особою. На підставі зазначеного, просить визнати договір оренди №2162/д від 29.11.2006р. недійсним.

Відповідач за зустрічною позовною заявою (РВ ФДМУ) проти зустрічного позову заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що на підставі Акту приймання-передачі від 10.01.2007р. у відповідності до умов договору, спірне приміщення було передано орендарю, про що свідчать підпис директора Маловічко О.А. та штамп підприємства. Стосовно знаходження у орендованих приміщеннях ПП Савченко Д.В. відповідач повідомив, що листом від 12.10.2007р. №12/10/07-01у Орендар особисто звернувся до регіонального відділення про надання дозволу на передачу в суборенду частини орендованих приміщень ПП Савченку для збірки меблів. До того ж, зазначив, що позивачем за зустрічною позовною заявою взагалі не обґрунтовані заявлені вимоги. На підставі зазначеного просить суд в задоволені зустрічних позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 16.03.2009р. представником ТОВ “Улісс –Тур” було заявлено клопотання про оголошення рішення по справі в повному обсязі.

З метою підготовки рішення в повному об’ємі в судовому засіданні оголошено перерву до 06.04.2009р.

За таких обставин суд не приймає до розгляду уточнення позовних вимог, що надійшли на адресу суду від ТОВ “Улісс –Тур” 27.03.2009р., оскільки розгляд справи завершено 16.03.2009р.

В судовому засіданні 06.04.2009р. представникам сторін у відповідності до ст.85 ГПК України було проголошено рішення в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду матеріали, 29.11.2006р. між РВ ФДМУ по Запорізькій області (орендодавець) та ТОВ “Улісс –Тур” (орендар) був укладений договір оренди №2162/д нежитлових приміщень на першому поверсі кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 та частину кімнати №30 (17,4 кв.м. літера А-3) загальною площею по внутрішньому обміру 97,6кв.м. відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лобановського, 1.

Орендоване майно знаходиться на балансі Запорізького професійного будівельного ліцею. Пунктом 1.2 договору встановлено, що майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Відповідно до п.2.1 договору зазначено, що вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та Акта приймання-передачі орендованого майна (додаток №2).

Згідно з п.5.1 договору орендар зобов’язаний використовувати орендоване майно у відповідності до його призначення, визначеному у п.1.2 договору (з метою розміщення офісу) та умовами цього договору.

Пунктом 5.7 договору сторони узгодили, що орендар зобов’язаний повідомити орендодавця та балансоутримувача у разі виникнення істотних змін стану орендованого майна.

Згідно з п.10.1 договору сторонами встановлений строк його дії з 29.11.2006р. по 27.11.2007р.

У відповідності до умов договору, орендодавець 10.01.2007р. на підставі акту приймання-передачі передав, а орендар прийняв зазначене вище приміщення.

Проаналізувавши спірний договір суд приходить до висновку, що підстав вважати його неукладеним у суда не має.

Так, статтею 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено істотні умови договору оренди державного майна. Сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов необхідних для даного виду договору.

Договір не потребує нотаріального посвідчення, оскільки укладений на строк менш ніж 1 рік.

Таким чином договір є укладеним, тобто таким що тягне за собою настання прав та обов’язків для сторін.

В зв’язку з порушенням орендарем умов договору, позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького професійного будівельного ліцею та зобов’язання орендаря повернути орендоване приміщення на підставі Акту приймання-передачі.

Заслухавши представників сторін, оцінивши надані матеріали суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з п.3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 2 ст.651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Разом з тим, як свідчать надані до суду документи, спірний договір оренди було укладено на визначений термін з 29.11.2006р. по 27.11.2007р.

Пунктом 10.6 договору сторони узгодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Оскільки пропозицій від сторін щодо припинення дії договору у відповідності до норм чинного законодавства та умов договору не надходило, спірний договір вважався пролонгований на той самий строк та на тих самих умовах, тобто до 27.11.2008р.

Нормами ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п.10.6 договору оренди №2162/д від 29.11.2006р. встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

На виконання вищезазначеної норми, 25.12.2008р. РВ ФДМУ по Запорізькій області звернувся з листом №11-13-06170 до орендаря з повідомленням про те, що договір оренди №2162/д від 29.11.2006р. продовжуватися не буде. На підставі чого, орендар повинен до 30.12.2008р. підписати Акт прийому-передачі державного майна та повернути майно РВ ФДМУ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи договір оренди №2162/д від 29.11.2006р. припинив свою дію.

З урахуванням зазначеного, правових підстав для розірвання договору оренди, який припинив свою дію, навіть, якщо під час його дії орендарем не виконувалися в повному обсязі зобов’язання за ним, суд не вбачає.

Заявлені вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В разі якщо під час користування майном стан його погіршився або майну було спричинено шкоду (перепланування без згоди орендодавця), то ці обставини є підставою для звернення до суду з окремими позовними вимогами.

Суд погоджується з ТОВ “Улісс –Тур”, що позовні вимоги про розірвання договору були предметом розгляду в межах справи №20/546д/07-10/538/07, в той же час звертає увагу, що підстави звернення до суду з даними позовними вимогами були інші. Таким чином підстав для припинення провадження у справі не має.

Відповідно до п.1. ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п. 5.8 договору у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається Орендарем Орендодавцю аналогічно порядку встановленому при передачі майна Орендарю.

Як було зазначено вище договір оренди №2162/д від 29.11.2006р. припинив свою дію, а відповідач в порушення умов договору в добровільному порядку спірне приміщення не звільнив та на підставі акту приймання-передачі не передав.

Згідно із ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст.ст. 12, 13, 14 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Із аналізу наведеного вище законодавства слідує, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань передбачених п. п. 2.5, 5.8 договору щодо неповернення орендодавцеві майна матеріалами справи доведений.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що заявлені вимоги про зобов’язання ТОВ “Улісс –Тур” на підставі акту прийому-передачі повернути орендодавцеві державне майно нежитлові приміщення на першому поверсі кімнати №№16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 та частину кімнати №30 (17,4 кв.м. літера А-3) загальною площею по внутрішньому обміру 97,6кв.м. відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лобановського, 1, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними та наступними обставинами.

Так, відповідач у запереченнях посилається на те, що фактичної передачі майна за договору оренди не відбулося.

В той же час матеріали справи містять акт приймання-передачі майна підписаний обома сторонами договору та засвідчений печатками юридичних осіб.

Також надані до суду документи свідчать, що орендар своєчасно та в повному обсязі вносив оплату за оренду майна до Державного бюджету. В той же час оплата орендних платежів третій особі здійснювалася неналежним чином.

Крім того, на підставі оскарженого договору оренди саме відповідач листом від 12.10.2007р. №12/10/07-1у звернувся до РВ ФДМУ в Запорізькій області про надання дозволу на передачу в суборенду частини орендованих приміщень приватному підприємцю Савченку Д.В. для збірки меблів.

Суд звертає увагу, що не відповідає обставинам справи і твердження Орендаря про відсутність згоди балансоутримувача на передачу зазначеного майна. Регіональним відділення був отриманий дозвіл на укладання зазначеного договору, що підтверджується листом балансоутримувача –Запорізького професійного будівельного ліцею від 23.02.2006р. №135 та листом Управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації від 04.06.2007р.

Також суд не приймає посилання відповідача, що відсутність підпису балансоутримувача на договорі та акті приймання-передачі є підставою для визнання договору недійсним та звертає увагу, що Законом України “Про оренду державного та комунального майна” не передбачено такого порядку. Відповідно до вимог зазначеного Закону договір укладається між орендодавцем (ФДМУ) та орендарем. Підписання договору іншими особами не вимагається.

З урахуванням зазначеного, заявлені первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині зобов’язання ТОВ “Улісс –Тур” на підставі акту прийому-передачі повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області державне майно –нежитлові приміщення на першому поверсі кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 та частину кімнати №30 (17,4 кв.м. літера А-3) загальною площею по внутрішньому обміру 97,6кв.м. відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лобановського, 1.

В іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Вирішуючи спір за зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди державного майна від 29.11.2006р. №2162/д, суд враховує вищевикладене, а також наступне:

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст.203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приписами ст.204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.

Як свідчать надані до суду документи, договір оренди державного майна від 29.11.2006р. №2162/д укладено з додержанням вимог, передбачених Законом.

Разом з тим, як було встановлено в ході розгляду справи спірний договір на момент розгляду справи припинив свою дію.

Суд звертає увагу, що в силу вимог ст. 236 Цивільного кодексу України договір оренди може бути визнано недійсним лише на майбутнє.

Таким чином, визнання недійсним договір оренди, який припинив свою дію, суперечить чинному законодавству.

Суд не приймає посилання ТОВ “Улліс-Тур” на те, що договір підписано не уповноваженою особою, оскільки спірний договір оформлений належний чином, засвідчений мокрими печатками підприємств. До того ж, сторонами правовідносин на виконання умов договору були укладені додаткові угоди №№1,2 до договору оренди №2162/д від 29.11.2006р.

Також, слід зазначити, що при перевірці виконання умов договору оренди державного нерухомого майна від 29.11.2006р. №2162/д, яка здійснювалась головним спеціалістом відділу оренди державного майна, було встановлено, що стан орендуємого майна відповідає стану, відображеному у незалежній оцінці на 30.09.2006р. Згідно із п.5.9 договору оренди орендарем забезпечена пожежна безпека орендуємого об’єкту, в наявності засоби пожежегасіння. Згідно із п.5.4 договору оренди орендарем укладений договір від 29.11.2006р. б/н із балансоутримувачем про відшкодування витрат балансоутмувача на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Відповідно до п.5.11 договору оренди орендарем укладений договір від 11.07.07р. №2204-ип/07 із ЗАТ Страхова компанія “Веско” страхування орендуємого майна. Копія договору страхування надана до регіонального відділення.

При перевірці 24.09.2007р., яка здійснювалась представником регіонального відділення в присутності орендаря та представника балансоутримувача було встановлено, що орендарем здійснений ремонт орендуємого майна та перепланування з проведенням установки і розібрання перегородок в орендуємо му приміщенні. Частина приміщень (№№16,17,18,19,20,21,22,23,24,26,27) використовується під офіс, як обумовлено договором оренди, інша частина орендуємих приміщень використовується для розміщення виробництва та складання меблів.

Крім того, матеріали справи містять докази оплати орендарем орендної плати на підставі договору оренди державного нерухомого майна від 29.11.2006р. №2162/д.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір погоджено підприємством ТОВ “Улліс-Тур” та прийнято до виконання.

Враховуючи вищезазначене, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи позивача за зустрічним позовом в повному обсязі спростовуються вищевикладеними обставинами та наведеними доказами.

Також суд звертає увагу позивача за с зустрічною позовною заявою, що вимоги ЦК України, що регулюють орендні правовідносини не застосовуються до правовідносин сторін щодо оренди державного або комунального майна, оскільки останні врегульовано нормами спеціального Закону.

У відповідності до норм ст.49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача (ТОВ “Улліс –Тур”).

Керуючись ст.ст.44,49, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.ст.291, 526,615,651 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Улліс - Тур” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, код ЄДРПОУ 31970760) на підставі акту прийому-передачі в десятиденний термін з моменту набрання законної сили судовим рішенням повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280) державне майно –нежитлові приміщення на першому поверсі кімнати №№ 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 та частину кімнати №30 (17,4 кв.м. літера А-3) загальною площею по внутрішньому обміру 97,6кв.м. відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лобановського, 1.

В разі невиконання судового рішення Товариством з обмеженою відповідальністю “Улліс - Тур” в добровільному порядку видати наказ.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Улліс- Тур” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, код ЄДРПОУ 31970760) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району, банк отримувач Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, р/р 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку –095) 85(вісімдесят п’ять)грн.00коп. державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Улліс- Тур” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, код ЄДРПОУ 31970760) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району, банк отримувач Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, р/р 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку –259) 118 (сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені зустрічних позовних вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 06 квітня 2009р.