Рішення № 3589943, 12.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 29/538

12.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія»

до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»

про відшкодування збитків та сплату штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Зименко А.І. (довіреність № 67 від 23.06.2008р.);

від відповідача не з’явились;

В судовому засіданні 12.05.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія»(надалі ТОВ «Торгово-промислова компанія», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»(надалі ЗАТ «СК «Інкомстрах», відповідач) суми 32 285, 36 грн., з яких 24 640, 90 грн. сума понесених позивачем збитків, внаслідок невиконання зобов’язання, 2 420, 60 грн. штрафних санкцій, 4 472, 76 грн. –сума на яку збільшене зобов’язання внаслідок інфляційних процесів; 751, 10 грн. сума на яку збільшене зобов’язання внаслідок донарахування трьох % річних.

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнені, згідно з заявою про зміну позовних вимог, у зв’язку із здійсненням розрахунку штрафних санкцій за інший період, на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача суми 30 973, 01 грн., з яких 24 640, 90 грн. сума понесених позивачем збитків внаслідок невиконання зобов’язання відповідачем, 2 967, 11 грн. сума штрафних санкцій, 2 956, 84 грн. сума на яку збільшене зобов’язання внаслідок інфляційних процесів, 408, 16 грн. сума на яку збільшене зобов’язання внаслідок донарахування 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобовязання, не прийнято рішення про виплату або ж відмову у виплаті страхового відшкодування згідно договору серії АСТ № 000923 від 11.01.2007р. добровільного страхування засобу наземного транспорту за страховим випадком –дорожньо-транспортною пригодою що сталась 26.10.2007р. у місті Львів. У звязку з невиконанням договору з боку відповідача, позивач просить стягнути суму понесенених збитків з урахуванням штрафних санкцій –інфляційних збитків, 3% річних, пені.

Відповідач відзив на позов не надав, вимог ухвал суду щодо надання доказів не виконав, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Ознайомлення представника ЗАТ «СК «Інкомстрах»з матеріалами справи згідно клопотання отриманого судом 17.12.2008р. за вх. 06-37/33542 підтверджує проінформованість відповідача про розгляд справи судом. В судовому засіданні по справі 15.12.2008р. був присутній представник відповідача, причин подальшої неявки в судові засідання, а також обставин, які б перешкоджали протягом тривалого часу виконати вимоги суду, надати чи надіслати суду витребувані докази, відзив, відповідачем не повідомлено.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою суду від 23.03.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту (серії АСТ № 000923 від 11.01.2007р. ТОВ «Торгово-промислова компанія»застраховано автомобіль Mitsubishi Lancer 2.01, реєстраційний номер 555-39 ТТ на суму 75 000 грн., франшиза по ризику ДТП, стихійне лихо та неправомірні дії третіх осіб, не повязані з викраденням транспортного засобу 0%, за ризиком незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою –7%.

Об'єктом страхування в даному випадку, є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням вищезазначеним транспортним засобом, який застраховано згідно договору (п. 3 договору), а одним із страхових випадків –дорожньо-транспортна пригода (п. 16.1 договору).

В силу частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

26.10.2007р. в м. Львів сталась дорожньо-транспортна пригода (далі –ДТП) за участю транспортних засобів Mitsubishi, реєстраційний номер 555-39 ТТ, що належить ТОВ «Торгово промислова компанія»під керуванням водія Козака В.П. та автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер 5796 ЛВЖ (належить Кургузкіну В.С., керував Яцишин Т.В.), внаслідок якої, власнику автомобіля Mitsubishi було заподіяно матеріальну шкоду - як проте зазначено у довідці ДАІ за вих. № 36-4414 від 01.11.2007р. при зовнішньому огляді транспортного засобу виявлені зовнішні пошкодження, а саме деформація передньої лівої дверки, порогу.

За умовами договору добровільного страхування від 11.01.2007р. укладеного між сторонами, при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник (або інша довірена особа, що керує транспортним засобом або знаходиться у ньому) зобовязаний негайно (безпосередньо з місця події) повідомити цілодобовий сервісний центр або центр страховика (пп. б п. 31.1 договору); протягом 3 робочих днів подати страховику письмову заяву про виплату страхового відшкодування з викладенням обставин настання події, що має ознаки страхового випадку та предявити страховику для огляду пошкоджений транспортний засіб і бути присутнім при проведенні такого огляду (пп. г п. 31.1 договору).

Акт огляду автомобіля складено представником ЗАТ «СК «Інкомстрах»29.10.2007р. Корейбою В.Ю. на підставі заяви Козака В.П. представника ТОВ «Торгово промислова компанія», що відповідає наведеним умовам договору.

Вказаний договір страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Належне виконання позивачем своїх обов’язків по договору страхування, зокрема і в частині повідомлення про настання страхового випадку –ДТП, що сталась 26.10.2007р. підтверджується актом огляду автомобіля від 29.10.2007р., що складений за участю представників страховика та страхувальника. 01.11.2007р. оформлені заяви про виплату страхового відшкодування, зареєстровано заяву про настання страхового випадку від 29.10.2007р., копії вказаних документів залучені до матеріалів справи, заперечень з цього приводу відповідачем не наведено.

Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

За умовами договору (п. 31.1) страховик зобовязаний:

- протягом двох робочих днів як тільки йому стане відомо про настання події, яка має ознаки страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування страхувальнику;

- при настанні події, що має ознаки страхового випадку, після отримання всіх необхідних документів протягом 15 робочих днів прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування страхувальнику;

- провести виплату страхового відшкодування протягом 30 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування;

- у випадку прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити про це страхувальника протягом 15 робочих днів з дня прийняття такого рішення з обгрунтуванням причин відмови.

При прийнятті заяв про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування від 29.10.2007 року за підписом представника Козак В.П., відповідність яких посвідчено Львівською філією ЗАТ «СК «Інкомстрах»01.11.2007 року, позивачем у відповідності до положень договору п. 32.2.1. були додані копії договору страхування, техпаспорту, посвідчення водія, довідка ДАІ, про що зазначено у заяві про настання страхового випадку.

Відповідачем в порушення наведених положень договору не прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, не прийнято також рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, доказів зворотнього на вимоги суду (ухвали від 24.02.2009р., 23.03.2009р.) відповідачем не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку.

Виходячи з положень чинного законодавства, сума страхового відшкодування визначається як різниця між сумою матеріального збитку і франшизою. Страховик складає розрахунок розміру страхового відшкодування, який є додатком до страхового акта, вираховуючи з матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи, тільки франшизу.

В силу положень договору (п. 32.4) документами, на підставі яких визначається розмір заподіяної шкоди є акт товарознавчого дослідження та/або документи ремонтного підприємства, де здійснювався ремонт транспортного засобу із зазначенням замінених відремонтованих деталей і використаних матеріалів, їх ціни, обсягів виконаних робіт та їх вартості.

Оскільки, від відповідача не отримувалось запитів, не ставилось питання про проведення експертизи транспортного засобу, позивачем на підтвердження вартості матеріальних збитків понесених в результаті отриманих пошкоджень у ДТП супровідним листом № 524 від 10.12.2007 року направлені наступні документи:

1. Копія свідоцтва про реєстрацію автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер 555-39 ТТ, на 1 арк.

2. Копія посвідчення водія Козак В.П., на 1 арк.

3. Подорожній лист, виданий водієві Козак В.П., на 2 арк.

4. Договір добровільного страхування засобу наземного транспорту серії АСТ № 000923 від 11.01.2007 року, на 5 арк.

5. Документи, що підтверджують розмір понесених збитків: рахунок-фактура ПП Пристайко Р.Б. №226 від 10.12.2007 року, рахунок-фактура ДП «Ніко-Захід»№63345-1107 від 08.12.2007 року, на 3 арк.

6. Фотографії пошкодженого ТЗ, на 9 арк.

7. Доручення на Козак В.П. від 27.12.2007 року, на 1 арк.

Вартість матеріального збитку понесеного внаслідок настання страхового випадку 26.10.2007р. складає 24 640, 90 грн., що підтверджується, зокрема банківськими виписками в рахунок оплати придбаних запчастин, виконаних ремонтних робіт. Відновлювальний ремонт транспортного засобу було проведено станцією гарантійного обслуговування ДП «Ніко - Захід»на підставі наряду-замовлення № 63345-1107 від 13.12.2007 року. Оплату робіт ДП «Ніко - Захід» у сумі 7 208, 90 грн. було здійснено позивачем 08.12.2007, що підтверджується відповідною банківською випискою. Для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу, позивачем було придбано у ФОП Пристайко Р.Б. необхідні деталі (запасні частини транспортного засобу), що були використані для ремонту наземного транспорту на суму 17 432 грн., оплату вартості придбаного у ФОП Пристайко Р.Б товару, було здійснено на підставі рахунку-фактури № 226 від 10.12.2007р., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, прямі збитки - поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.

У п. 32.4 договору зазначено, що документи ремонтного підприємства можуть бути прийняті до розгляду, якщо ремонт пошкодженого транспортного засобу здійснювався на даному підприємстві за письмовою згодою страховика. Враховуючи письмове повідомлення страховика, що здійснене позивачем згідно листа вих. 462 від 08.11.2007р. додатками до якого були рахунки виставлені ДП «Ніко-Захід», ФОП Пристайко Р.Б. та відсутність з боку останнього будь-яких заперечень з приводу проведення вказаними особами ремонтних робіт застрахованого транспортного засобу, надані позивачем підтверджуючі понесені витрати по ремонту автомобіля документи, з огляду на ст. ст. 34, 36 ГПК України, визнаються судом належним доказом дійсної суми матеріального збитку. Жодних доказів у спростування визначеної суми матеріального збитку відповідачем не представлено, суду також не зазначено про існування таких доказів, не заявлено про необхідність їх витребування.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Розрахунок розміру страхового відшкодування що підлягає виплаті згідно договору від 11.01.2007р., страхового акту за страховим випадком –ДТП що сталась 26.10.2007р. відповідачем не складено, на неодноразові вимоги суду (ухвали від 24.02.2009р., від 23.03.2009р.) відповідачем не надано, належних доказів які б свідчили про їх наявність суду не представлено.

Вказані обставини підтверджені також у листі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за вих. 11096/26-11 від 12.09.2008р., який отриманий у відповідь на звернення позивача, де зазначено що станом на дату написання листа (12.09.2008р.) за інформацією наданою ЗАТ СК «Інкомстрах»виплату страхового відшкодування не здійснено, оскільки останній документ – рахунок-фактура від 10.12.2007р. № 226 було отримано ЗАТ «СК «Інкомстрах»22.08.2008р..

До справи залучені супровідні листи вих. 524 від 10.12.2007р., вих. 1/523 від 19.12.2007р., скарга за вих. № 393 від 13.08.2008р., претензія вих. 1390 від 23.07.2008р. в яких додатками значилось про надання відповідних певинних документів на підтвердження вартості проведеного відновлювального ремонту, однак враховуючи що позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу листа за вих. 524 від 10.12.2007р., а матеріалами справи підтверджено отримання ЗАТ «СК «Інкомстрах»усіх необхідних документів, в тому числі останнього документу – рахунку-фактури від 10.12.2007р. № 226 - 22.08.2008р., саме з указанної дати слід вважати наявним обовязок відповідача по виплаті страхового відшкодування у строки передбачені договором, а саме протягом 15 робочих днів прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування страхувальнику; провести виплату страхового відшкодування протягом 30 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

З урахуванням наведеного, 15.09.2008р. є таким що настав строк для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (15 робочих днів після 22.08.2008р.); 27.10.2007р. слід вважати таким що настав строк для виплати страхового відшкодування (30 робочих днів після дати в яку мало бути прийнято рішення про виплату).

Оскільки, в сумі понесених збитків –24 640, 90 грн. (франшиза 0) страхове відшкодування за договором серії АСТ 000923 від 11.01.2007р. не сплачене у встановлені договором строки, вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 31.1 договору сторони визначили, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним. Стаття 20 Закону України «Про страхування»передбачає покладення на страховика майнової відповідальності за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом та не встановлює строків протягом яких можливе нарахування пені.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за розрахунком позивача складає 2967, 11 грн., однак вказаний розрахунок не може бути прийнятий судом, оскільки пеня нарахована позивачем за період з 23.10.2008р. по 23.04.2009р., тоді як визначений судом вище, строк виконання зобовязання для здійснення страхововї виплати в розмірі 24 640, 90 грн. настав лише 27.10.2008р., відповідно в періоді з 23.10.2008р. по 27.10.2008р. відсутнім є факт прострочення виплати, а разом з тим відсутні і підстави для стягнення пені за цей період. Позивачем імовірно при розрахунку не враховано, що 24.08.2008р. є святковим днем, а оскільки такий день у 2008р. припадає на неділю, понеділок 25.08.2008р. був вихідним, а отже неробочим днем.

За розрахунком суду, сума пені що підлягає стягненню з відповідача за заявленим позовом складає 2 881,12 грн., розрахована за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 за період з 28.10.2008р. по 23.04.2009р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем):

24 640, 90 грн. х (2х12%) : 366 (кількість днів у 2008р.) х 65 днів (кількість днів прострочення за період з 28.10.2008р. по 31.12.2008р.) = 1 050, 27 грн.;

24 640, 90 грн. х (2х12%) : 365 (кількість днів у 2009р.) х 113 днів (кількість днів прострочення за період з 01.01.2009р. по 23.04.2009р.) = 1 830, 85 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків та трьох процентів річних здійснений позивачем також за період з 23.10.2008р., тобто при недоведеності факту прострочення виплати у періоді з 23.10.2008р. по 27.10.2008р. в цій частині підлягає перерахунку.

Сума інфляційних збитків позивача за період з 28.10.2008р. по 30.04.2009р. через неотримання страхового відшкодування по договору серії АСТ № 000923 від 11.01.2007р. складає 2 592, 06 грн. (сума інфляційних збитків за жовтень 2008р. визначена за 4 дні складає 54, 05 грн.), сума трьох відсотків річних за період з 28.10.2008р. по 12.05.2009р. складає 398, 61 грн. (24 640, 90 грн. х 3% : 366 х 65 = 131, 28 грн.; 24 640, 90 грн. х 3% : 365 х 132 = 267, 33 грн.) та у вказаних розмірах підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення виплати суми страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування від 11.01.2007р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим, з урахуванням здійснених перерахунків штрафних санкцій позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 322, 85 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 414, 39 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»(03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська 64, п/р 26525007 в ВАТ «Кредитпромбанк»у м. Києві, МФО 300863, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31282951) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія»(79000, м. Львів, вул. Коперніка 39/1, п/р 26002238777001 в ЗГРУ КБ Приватбанк м. Львова, МФО 325321, ідент. код 13816938) 24 640, 90 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот сорок гривень 90 копійок) невиплаченого страхового відшкодування, 2 881, 12 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну гривню 12 копійок) пені, 2 592, 06 грн. (дві тисячі п’ятсот дев’яносто дві гривні 06 копійок) інфляційних збитків, 398, 61 грн. (триста дев’яносто вісім гривень 61 копійку) 3% річних.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»(03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська 64, п/р 26525007 в ВАТ «Кредитпромбанк»у м. Києві, МФО 300863, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31282951) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія»(79000, м. Львів, вул. Коперніка 39/1, п/р 26002238777001 в ЗГРУ КБ Приватбанк м. Львова, МФО 325321, ідент. код 13816938) 414, 39 грн. (чотириста чотирнадцять гривень 39 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 13.05.2009