Рішення № 35898180, 25.11.2013, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1405/2013 Справа № 641/3030/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом Харківської міської ради

до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

треті особи: КП "Жилкомсервіс", Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради

про виселення з житлового приміщення,

та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4

до Харківської міської ради

треті особи: КП "Жилкомсервіс", Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ОСОБА_5

про визнання права користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: КП "Жилкомсервіс", в якому просить виселити відповідачів з самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, а також покласти на відповідачів судові витрати.

В процесі розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги, додатково визначивши у якості відповідача ОСОБА_4, Харківська міська рада просить виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з самоправно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що житловий будинок по вул. Аскольдівській, 9-А у м. Харкові є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відображається на балансі КП «Жилкомсервіс». Рішенням виконавчого комітету Комінтернівської районної ради народних депутатів м. Харкова від 19.11.1985р. №379 житловий будинок по вул. Аскольдівській, 9-А у м. Харкові визнаний непридатним для проживання, знос 72%.

Актом обстеження від 11.10.2012 р. встановлено, що квартиру АДРЕСА_1 самовільно займає ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2. На спірну квартиру АДРЕСА_1 ордер відповідачам не видавався. Неодноразові приписи щодо звільнення самовільно займаної житлової площі від 27.07.2012 р. № б/н та 10.10.2012 р. № б/н ігноруються відповідачами.

У судовому засіданні представник позивача Тризна Є.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідачі проти позову заперечують, просять в задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 подано зустрічний позов до Харківської міської ради, в якому вони просять визнати за ними право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилаються на те, що вони, а також ОСОБА_5 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2. Зазначена квартира не придатна для проживання, оскільки перебуває в аварійному стані. У 1985 році зазначений будинок визнано аварійним, частину мешканців відселено. Після звільнення квартири АДРЕСА_1, за усної згоди представника Комінтернівського райвиконкому ОСОБА_1 вселився до спірної квартири, з 1993 року до спірної квартири також вселилася ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а з 1996 року і ОСОБА_3 Протягом тривалого часу вони вільно користувалися спірною квартирою, здійснили ремонт, привели її у придатний до проживання стан, вимог про виселення або незаконне проживання у квартирі АДРЕСА_1 до них не пред'являлось.

Крім того, зазначають, що проживання у квартирі АДРЕСА_2 є фактично неможливим, оскільки ОСОБА_5, яка зареєстрована та фактично проживає у квартирі АДРЕСА_2, хворіє на відкриту форму туберкульозу, перебуває на обліку у диспансері.

У судовому засіданні позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, а також їх представник ОСОБА_7 зустрічні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять їх задовольнити.

ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Харківською міською радою надано заперечення на зустрічну позовну заяву, в якій відповідач за зустрічним позовом просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Доводи своїх заперечень обґрунтовує тим, що згідно ст. 58 ЖК УРСР єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення є ордер. Виконавчими комітетами Харківської міської ради, Комінтернівської районної в м. Харкові ради не приймалися рішення щодо надання спірної квартири позивачам за зустрічним позовом, договір найму вказаного житлового приміщення з позивачами не укладався, ордер не видавався.

У судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом Тризна Є.В. вимоги заперечень підтримав у повному обсязі.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.05.2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Службу у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради.

У судовому засіданні представник третьої особи Коломійцев С.О. зазначив, що проти позовних вимог Харківської міської ради заперечує, підтримує зустрічну позовну заяву, просить прийняти рішення в інтересах дитини.

Треті особи - КП "Жилкомсервіс" та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог та відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що житловий будинок по вул. Аскольдівській, 9-А у м. Харкові є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відображається на балансі КП «Жилкомсервіс».

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2.

У судовому засіданні також встановлено та визнається відповідачами, що фактично ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЖК України єдиною підставою для вселення в жиле приміщення є ордер, виданий виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної сільської ради на підставі рішення про надання жилого приміщення.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

При цьому матеріали справи не містять доказів видачі відповідачам ордеру на вселення до квартири АДРЕСА_1, або інших документів, що підтверджують право відповідачів на користування квартирою АДРЕСА_1.

Посилання відповідачів на те, що вони тривалий час проживаються у квартирі АДРЕСА_1, вселилися за усної згоди керівництва Комінтернівського виконкому, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.3 ст.116 ЖК України особи, які самоправно зайняли жиле приміщення, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Неодноразові приписи щодо звільнення самовільно займаної житлової площі від 27.07.2012 р. № б/н та 10.10.2012 р. № б/н відповідачами не виконані.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог та виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з самоправно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Відносно зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно зі ст.ст. 2, 4 Житлового кодексу УРСР завдання житлового законодавства є регулювання житлових відносин з метою забезпечення гарантованого Конституцією права громадян на житло, належного використання і схоронності житлового фонду, а також зміцнення законності в галузі житлових відносин.

Житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР.

Житловий фонд, серед іншого, включає жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд).

Частиною 1 статті 9 ЖК УРСР передбачено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Згідно ст. 51 ЖК УРСР жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЖК України єдиною підставою для вселення в жиле приміщення є ордер, виданий виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної сільської ради на підставі рішення про надання жилого приміщення.

При цьому позивачі за зустрічним позовом не довели належними та допустимими доказами правомірність вселення до спірної квартири, доказів видачі будь-кому з членів сім'ї ордеру на квартиру, укладення договору найму житлового приміщення.

Посилаючись на те, що у спірній квартирі вони проживають понад 20 років, позивачі за зустрічним позовом не довели належними та допустимими доказами, що вони звертались до компетентних органів з відповідними заявами про оформлення права користування квартирою.

У судовому засіданні позивачі за зустрічним позовом пояснили, що вселились до квартири АДРЕСА_1, оскільки з об'єктивних причин потребували поліпшення житлових умов.

Відповідно до ст. 31 ЖК УРСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов наведені законодавцем у ст. 34 ЖК УРСР.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 ЖК УРСР потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, зокрема, громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановленому Радою Міністрів УРСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

У відповідності до листа Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради станом на 01.07.2013 року позивачі за зустрічним позовом на обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов, не перебувають.

У судовому засіданні 25.11.2013 року ОСОБА_1 пояснив, що на даний час ним подані всі документи для постановлення на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

При цьому, статтею 43 ЖК УРСР передбачено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог та визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з самоправно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 114,70грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. О. Ященко