Рішення № 3589812, 17.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/417

17.03.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Завод «Фрегат»

до відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»

про стягнення 889 701,49 грн.

Представники сторін:

від позивача: Вдовиченко В.О. –представник за довіреністю № 253-3076 від 03.10.2008 року;

від відповідача: не з’явився.

та зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»

до відкритого акціонерного товариства «Завод «Фрегат»

про визнання договору № 262/Д-81 від 25.04.2008 року частково недійсним

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Вдовиченко В.О. –представник за довіреністю № 253-3076 від 03.10.2008 р.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Завод «Фрегат»до відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»про стягнення заборгованості у розмірі 889 701,49 грн.

Свої позовні вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що 25.04.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір № 262/Д-81 від 01.12.2006 року предметом якого було зобов'язання позивача виготовити та передати елементи шляхових огорож(товар), та зобов'язання відповідача прийняти товар та оплатити його згідно з умовами вказаного договору.

Найменування та кількість товару, а також порядок розрахунків вказувались в специфікаціях до договору, які являються його невід'ємною частиною.

Ціна товару складала по специфікаціям:

- № 1 від 25.04.08 на суму –324 063,00 грн.;

- № 2 від 14.05.08 на суму –324 063,00 грн.;

- № 3 від 20.05.08 на суму –324 063,00 грн.;

- № 4 від 20.05.08 на суму –22 560,00 грн.;

- № 5 від 27.05.08 на суму –324 062,93 грн.;

- № 6 від 27.05.08 на суму –120 069,92 грн.;

- № 7 від 10.09.08 на суму –219 219,56 грн.

Всього на загальну суму 1 658 101,41 грн., з урахуванням ПДВ.

Згідно з умовами п.2 вищезазначених специфікацій, при відстроченні платежу більше ніж на 30 календарних днів передбачено підвищення ціни на 2,5 % від суми, вказаної в специфікаціях.

Відстрочення платежу відбулось, тому загальна сума збільшення вартості по всім специфікаціям складає 35 972,07 грн.

Таким чином сума борну згідно специфікацій станом на 08.10.2008 року становить 1 694 073,47 грн. (1 658 101,41 грн. + 35972,07 грн.).

За період з 01.07.2008 року по 08.10.2008 року відповідачем було сплачено 900 000,00 грн., тому сума основного боргу складає 794 073,47 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2008 року порушено провадження у справі № 33/417, розгляд справи призначено на 25.11.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.11.2008 року розгляд справи відкладено на 16.12.2008 року у зв’язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 16.12.2008 року представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання сторін про продовження строку розгляду справи.

Представник позивача подав документи на вимоги ухвали суду від 25.11.2008 року, а також заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зменшив розмір основної суми заборгованості на суму 60 101,43 у зв’язку з частковою сплатою відповідачем боргу.

Представник відповідача надав суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості узгодити істотні умови мирової угоди.

Представник позивача проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи заперечував.

Судом відкладено розгляд справи на 27.01.2009 року у зв’язку із клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості узгодити істотні умови мирової угоди.

У судових засідання 27.01.2009 року та 10.02.2009 року оголошувались перерви.

10.02.2009 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»до відкритого акціонерного товариства «Завод «Фрегат»про визнання договору № 262/Д-81 від 25.04.2008 року частково недійсним.

Свої позовні вимоги позивач, за зустрічним позовом, обґрунтовує тим, що 25.04.2008 року між ним та відповідачем за зустрічним позовом було укладено договір купівлі-продажу № 262/Д-81.

Зазначив, що при укладенні основного договору та подальшому виконанні оспорюваного договору сторони не дійшли згоди про порядок застосування та розміру відповідальності (штрафних санкцій) за невиконання зобов’язань за договором, оскільки в тексті основного договору визначені штрафні санкції за невиконання грошового зобов’язання у розмірі 0,05 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, а в специфікаціях до даного договору визначений інший розмір пені, а саме 0,08% від суми зазначеної в специфікації за кожен день прострочки.

У зв’язку з вищезазначеним просив суд визнати договір купівлі-продажу № 262/Д-81 від 25.04.2008 року та специфікації до нього визнати в частині застосування штрафних санкцій за невиконання грошового зобов’язання недійсним.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2009 року прийнято зустрічну позовну заяву до сумісного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні 03.03.2009 року представник відповідача за первісним позовом через загальний відділ діловодства подав відзив, відповідно до якого не визнав позов тільки в частині стягнення пені в розмірі 95 628,02 грн. та збільшення на 2,5 % в розмірі 35 972,07 грн. Просив в первісному позові відмовити, а зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача за первісним позовом підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю. Подав через загальний відділ діловодства відзив на зустрічний позов, відповідно до якого просив суд в позові відмовити у зв’язку з необґрунтованість позовних вимог та відсутністю цивільно-правових підстав визнання недійсними угод.

Судом оголошена перерва до 17.03.2009 року для дослідження та оцінки доказів по справі.

У судове засідання 17.03.2009 року представник відповідача за первісним позовом не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача за первісним позовом підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, проти зустрічного позову заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню частково та вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню по зустрічному позову.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25.04.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Завод «Фрегат»та відкритим акціонерним товариством «Шляхово-будівельне управління № 41»було укладено договір купівлі-продажу № 262/Д-81.

Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

На підставі ч. 1 статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до п.1.1 договору № 262/Д-81 від 25.04.2008 року продавець (позивач) зобов’язується виготовити та передати елементи шляхових огорож, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти товар та оплатити за нього відповідно до умов даного договору.

Згідно з п.3.1 договору № 262/Д-81 від 25.04.2008 року продавець зобов’язаний передати товар покупцю протягом терміну, зазначеного в конкретній специфікації.

Між сторонами були підписані специфікації на поставку товару на загальну суму 1 658 101,48 грн., а саме:

- № 1 від 25.04.08 на суму –324 063,00 грн.;

- № 2 від 14.05.08 на суму –324 063,00 грн.;

- № 3 від 20.05.08 на суму –324 063,00 грн.;

- № 4 від 20.05.08 на суму –22 560,00 грн.;

- № 5 від 27.05.08 на суму –324 062,93 грн.;

- № 6 від 27.05.08 на суму –120 069,92 грн.;

- № 7 від 10.09.08 на суму –219 219,56 грн.

На виконання умов договору та специфікацій позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 658 101,41 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними:

- № 454 від 07.05.2008 року на суму 324 063,00 грн.;

- № 443 від 15.05.2008 року на суму 189 009,00 грн.;

- № 451 від 16.05.2008 року на суму 131 039,99 грн.;

- № 482 від 22.05.2008 року на суму 211 569,00 грн.;

- № 488 від 23.05.2008 року на суму 139 068,03 грн.;

- № 506 від 28.05.2008 року на суму 342 099,22 грн.;

- № 507 від 28.05.2008 року на суму 102 033,63 грн.;

- № 947 від 11.09.2008 року на суму 219 219,56 грн.

Пунктом 1 специфікацій передбачено, що розрахунки по даним специфікаціям здійснюються шляхом попередньої оплати 100%. У випадку відвантаження без попередньої оплати: строк оплати за товар, відвантажений по специфікації 30 календарних днів з моменту передачі товару покупцю.

Як вбачається з накладних та не заперечується сторонами відбулось відстрочення платежу.

Відповідно до ч.1 стаття 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом відповідачем було частково оплачено товар на загальну суму 960 101,43 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 698 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і визнаний відповідачем в судовому засіданні, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Представник позивача просить стягнути з відповідача суму збільшення вартості товару по специфікаціям (штрафну санкцію) в розмірі 35 972,07 грн., посилаючись на п.2 специфікацій, відповідно до яких передбачено, що у випадку відвантаження з відстроченням платежу на 30 календарних днів з моменту передачі товару покупцю, вартість замовлення збільшується на 2,5% від суми, зазначеної в специфікації.

Суд не погоджується з твердження відповідача зазначеному у відзиві що при фактичній поставці товару сторони дійшли згоди про те, що продукція поставляється на умовах відстрочення платежу, та визначали вартість поставленої продукції в кожній окремій накладній у зв’язку з чим подальше збільшення вартості поставленого товару вважається безпідставним.

Оскільки, як встановлено судом, вартість товару по специфікація відповідала вартості товару по накладним та фактично було відстрочення платежу.

Тому, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги, що сторонами передбачено зазначений пункт специфікацій, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми збільшення вартості товару по специфікаціям (штрафна санкція) в розмірі 35 972,07 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 специфікацій у випадку порушення строків оплати: покупець виплачує продавцю пеню в розмірі 0,08% від суми, зазначеної в специфікації за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

Видаткові накладні

Період нарахування

Сума заборгованості, грн.

Кількість днів прострочення

Ставка НБУ, %

Сума пені, грн.

№424 від 07.05.08

06.06.08-01.07.08

324 063,00

25

12,0

5 312,50

02.07.08-14.07.08

124 063,00

13

12,0

1 057,58

№443 від 15.05.08

14.06.08-14.07.08

189 009,00

31

12,0

3 842,15

15.07.08-25.07.08

113 072,00

11

12,0

815,60

26.07.08-06.08.08

63 072,00

12

12,0

496,30

№451 від 16.05.08

15.06.08-06.08.08

131 039,99

53

12,0

4 554,17

07.08.08-22.08.08

94 111,99

16

12,0

987,40

№482 від 22.05.08

21.06.08-22.08.08

211 569,00

63

12,0

8 740,22

23.08.08-27.08.08

205 680,99

5

12,0

674,36

28.08.08-10.09.08

155 680,99

14

12,0

1 429,20

11.09.08-17.09.08

105 680,99

7

12,0

485,09

18.09.08-30.09.08

55 680,99

13

12,0

474,65

01.10.08-08.10.08

5 680,99

8

12,0

29,80

№488 від 23.05.08

22.06.08-08.10.08

139 068,03

109

12,0

9 939,94

№506, 507 від 28.05.08

27.06.08-08.10.08

444 132,85

103

12,0

29 997,16

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 68 836,12 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 26 791,90 грн. слід відмовити.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання договору купівлі-продажу № 262/Д-81 від 25.04.2008 року та специфікації до нього в частині застосування штрафних санкцій за невиконання грошового зобов’язання недійсним, то відповідно до ч. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено судом договір № 262/Д-81 від 25.04.2008 року та специфікації до нього були підписані уповноваженими на це особами та скріпили своє волевиявлення печатками юридичних осіб. Вільне волевиявлення сторін та досягнення згоди не викликає сумніву, при укладанні договору та його невід'ємних частин сторонами були додержані вимоги закону при вчиненні правочину, отже правові підстави для визнання недійсними окремих частин договору № 262/Д-81 та специфікацій до нього відсутні, а тому вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита за первісним позовом покладаються:

на позивача в сумі 869,25 грн., на відповідача –8 027,85 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються:

на позивача в розмірі 11,53 грн., на відповідача –106,47 грн.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. за зустрічним позовом –на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №41»(03039, м. Київ, проспект 40 років Жовтня, 32-А; р/р 2600530122630 в філії Київського міського відділення ПІБ, МФО 322250, ідентифікаційний код 05416886) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь відкритого акціонерного товариства «Завод «Фрегат»(55210, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Корабельна, будинок 50, р/р 26007300011705 в Дніпропетровській філії АКБ «Форум», МФО 306878, р/р 26000301180075 в філії «Відділення ПІБ в м. Первомайськ Миколаївської обл.», МФО 326449, р/р 26009301010963 в Миколаївській філії АКБ «Форум», МФО 326988, р/р 2600610740 в Первомайському відділенні МОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 14312387) суму основного боргу в розмірі 698 000 (шістсот дев’яносто вісім тисяч) грн. 00 коп., штрафну санкцію в розмірі 35 972 (тридцять п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дві) грн. 07 коп., пеню в розмірі 68 836 (шістдесят вісім тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 12 коп. та витрати по сплаті державного мита в сумі 8 027 (вісім тисяч двадцять сім) грн. 85 коп. та 106 (сто шість) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 26 791,90 грн. відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Дата підписання рішення 03.04.2009 року.

Суддя С.М. Мудрий