Рішення № 3589727, 19.01.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.09 Справа № 6/193

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області

до Попаснянського житлово–комунального об’єднання, м. Попасна Луганської області

про стягнення 873 603 грн. 67 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Бобкова І.С., дов. від 08.01.09;

від відповідача –не прибув;

в с т а н о в и в:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача: основного боргу у сумі 714 833 грн. 70 коп., пені у сумі 39 423 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 15 151 грн. 19 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 102 559 грн. 43 коп. (з урахуванням уточнення позовних вимог № б/н від 12.01.09).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, проте про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та в матеріалах справи відсутні будь-яки б докази, які б свідчили про неотримання останнім ухвал суду. Разом з цим слід зазначити, що представник відповідача не з’явився в судове засідання, яке проводилося 12.01.09. окрім цього, дана справа слухається з жовтня 2008 року і у відповідача була фактична можливість надати свої пояснення або заперечення, що останнім і було зроблено.

Так, відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву № 1390 від 31.10.08, за яким останній просить суд визнати повністю недійсним договір № ПВРЗ/ВГЕ/0717/Ю від 15.10.07 та визнати його таким, що був укладений з порушенням вимог чинного законодавства та судові витрати покласти на позивача. В обґрунтування заперечень, відповідач посилається на те, що особа, яка підписала договір, а саме - начальник філії «Теплоенерго»ПЖКО Сіренко Р.В. не мав на це повноважень.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд прийшов до наступного.

15.10.2007 між ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»правонаступним якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Попасянснкьйи вагоноремонтний завод»(позивач у справі) та Попаснянське житлово-комунальне об’єднання в особі філії «Теплоенерго»Попаснянського ЖКО (відповідач у справі) був підписаний договір № ПВРЗ/ВГЕ/0717/70, за умовами якого позивач –«постачальник»за договором бере на себе зобов’язання відпускати –постачати відповідачу –«Споживачу»за договором теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній зобов’язується сплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в терміни, передбачені цим договором.

На виконання умов договору позивач за період листопад –грудень 2007 року і січень –лютий 2008 року поставив відповідачу теплову енергію на суму 825 143 грн. 70 коп., яку останній оплатив частково, у зв’язку з чим залишилась заборгованість в сумі 714 833 грн. 70 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім цього, позивачем до стягнення заявлені пеня у сумі 39 423 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 15 151 грн. 19 коп. та інфляційні нарахування у сумі 102 559 грн. 43 коп. (з урахуванням уточнень від 12.01.09).

Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав, вказаних у відзиві.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як було вказаного вище, між сторонами у справі 15.10.07 був підписаний договір № ПВРЗ/ВГЕ/0717/70, за умовами якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній зобов’язується сплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в терміни, передбачені цим договором.

З боку відповідача договір був підписаний начальником філії «Теплоенерго»Попаснянського ЖКО, на підставі довіреності від 07.08.07 і Положення про філію, за розділом 4 якого начальник філії має право укладати господарські договори без довіреності.

Тобто, доводи відповідача за відзивом є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, у зв’язку з чим заперечення відповідача про неналежність підписання договору судом до уваги не приймаються.

Розділом 2 договору визначено, що теплова енергія відпускається в обсягах згідно з показниками приладу обліку теплової енергії.

Згідно розділу 6 договору розрахунки за теплову енергію проводяться у грошовій формі згідно з калькуляцією

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідач проводить передплату в розмірі 50% від запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку поставки теплової енергії. Кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури, протягом 3-х банківських днів з дня його отримання.

Згідно актів прийому-передачі теплової енергії від 01.12.07. 11.12.07, 01.01.08, 01.02.08, 29.02.08, підписаних представниками сторін без доповнень та зауважень, позивач протягом листопад 2007 року –лютого 2008 року поставив відповідачу теплову енергію у кількості 2975,733 Гкал на загальну суму 782 484 грн. 95 коп.

В актах прийому –передачі сторони вказали кількість прийнято теплоносія та його вартість, тобто сторонами була узгоджена як кількість тепла так і його вартість.

В той же час, з метою оплати наданих послуг, позивач направляв відповідачу рахунки №№ 3297 від 30.11.07, 3396 від 12.12.07, 51 від 29.12.07, 173 від 31.01.08, 280 від 12.03.08, що підтверджено відповідними реєстрами відправлення.

Разом з цим, за відомостями позивача, сторонами були проведені взаємозаліки на загальну суму 67 651 грн. 25 коп., у зв’язку з чим залишилась заборгованість на суму 714 833 грн. 70 коп.

Відповідачем вказані обставини та суми не оспорені, доказів оплати заборгованості не надано.

Приймаючи до уваги матеріали справи та наведені вище обставини, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 714 833 грн. 70 коп. слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо стягнення пені за період з 31.01.08 по 01.09.08 в сумі 39 423 грн. 53 коп. слід визначити наступне.

Пунктом 7.2.2 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення плату же, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойка у вигляді пені –нарахування, які здійснюються у відсотках від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 вказаного закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, позивачем нарахована пеня в межах подвійної облікової ставки НБУ за період з 31.01.08 по 01.09.08 в сумі 39 423 грн. 53 коп. (первісно решта суми пені була нарахована позивачем невірно).

Нарахування вказаної суми є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо нарахування з боку позивача за період лютий –жовтень 2008 року інфляційних в сумі 102 559 грн. 43 коп. і 3% річних в сумі 15 151 грн. 19 коп. слід визначити наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

В даному випадку позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник.

Нарахування з боку позивача інфляційних в сумі 102 559 грн. 43 є обґрунтованим та позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Разом з цим, слід в значити, що позивачем 3% річних нараховані невірно, так, за період 19.12.07-31.01.08 (43 прострочки) на суму заборгованості 153 298 грн. 63 коп. 3% річних складають 636 грн. 86 коп. (за розрахунком позивача 665 грн.97 коп.); за період з 22.02.08 по 15.10.08 (237 день прострочки) на суму 255 459 грн. 02 коп. 3% річних складають 4 962 грн. 60 коп. (за розрахунком позивача –4 8983 грн. 54 коп.). У зв’язку з викладеним загальна сума 3% річних повинна складати 15 101 грн. 14 коп., у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити. В решті вимог слід відмовити.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково і стоягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 714 833 грн. 70 коп., пеню у сумі 39 423 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 15 101 грн. 14 коп. та інфляційні нарахування у сумі 102 559 грн. 43 коп. У задоволенні решти вимог відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Попаснянського житлово-комунального об’єднання, м. Попасна Луганської області, вул. Первомайська, б.34, код 34502319, на користь:

- Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», м. Попасна Луганської області, вул. Залізнична, 1, код 34502350, борг у сумі 714 833 грн. 70 коп., пеню у сумі 39 423 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 15 101 грн. 14 коп., інфляційні нарахування у сумі 102 559 грн. 43 коп. , витрати по сплаті державного мита у сумі 8 719 грн. 18 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 77 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 20.01.2009.

Суддя Т.А.Василенко