Рішення № 35897209, 25.09.2013, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/379/13-ц

Провадження № 2/616/140/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

„25 вересня 2013 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДА В.М.

позивача ОСОБА_1

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за ним право власності на земельну частку (пай) в акціонерному товаристві Нива с. Плоске Великобурлуцького району Харківської області, розміром 5,85 в умовних кадастрових гектарах в порядку спадкування після смерті померлого рідного брата ОСОБА_3

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20 квітня 2010 року помер його брат ОСОБА_3 Після смерті даної особи відкрилась спадщина у складі квартири та земельної частки (паю) в акціонерному товаристві Нива, розміром 5,85 в умовних кадастрових гектарах. Спадкоємцем першої черги після смерті померлого являється його син ОСОБА_2, а позивач є спадкоємцем другої черги. Син померлого ОСОБА_2, у встановлений законом строк, звернувся з відповідною заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оформив право спадкування на квартиру. В квітні 2013 року позивачеві стало відомо, що ОСОБА_2 право спадкування на земельну частку (пай) не оформляв і такого наміру не має. В звязку з чим, позивач звернувся до суду і просить визнати за ним, як спадкоємцем другої черги, право власності на земельну частку (пай), розміром 5,85 в умовних кадастрових гектарах.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені в позові. Суду пояснив, що його батьки весь час працювали в колгоспі і мали земельні паї. Після смерті батьків, позивач успадкував земельний пай матері, а померлий брат земельний пай батька. Його брат ОСОБА_3 був у шлюбі, від якого має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Коли синові виповнилось три роки, його дружина уїхала разом із сином і після цього вони не родичались. Він весь час допомагав своєму братові матеріально, підтримував з ним стосунки. Коли брат помер, він займався організацією похорон брата.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце слухання справи неодноразово повідомлявся за адресою місця проживання (а.с.31, 37, 53, 68). Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України (зі змінами і доповненнями), судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому порядку.

Згідно повідомлення Чорноморського РС ГУДМС України в АР Крим, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 «а» кв. 30 смт. Чорноморське АР Крим (а.с.29). Судом за даною адресою були направлені судові повістки про виклик до суду, однак конверт з документами повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.31, 37, 53, 68).

Відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування) невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідно до переліку друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2013 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2012 р. № 1065-р оголошення для АР Крим розміщується в газеті «Кримські вісті».

В газеті «Кримські вісті» № 133 від 19 липня 2013 було розміщено оголошення про виклик до суду відповідача ОСОБА_2 (а.с.49), тому він вважається повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Так як відповідач не зявилась на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомила, хоча була завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи в суді, заяви про розгляд справи у її відсутності не надала, та позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд рахує за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимог, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В судовому засіданні встановлено, що 20 квітня 2010 року у віці 61 року помер ОСОБА_3 (а.с.05). Померлий ОСОБА_3 є рідним братом позивача ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача (а.с.07) та свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с. 04).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай), належне йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 (а.с.04), та яке належало останньому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №008242, виданого Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 24 грудня 1996 року за № 951 (а.с.08).

Також матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.56-57), інші свідоцтва не видавалися. Позивач суду пояснив, що відповідач дану квартиру продав та поїхав на постійне місце мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_3.

Також судом встановлено, померлий ОСОБА_3 перед смертю хворів, довгий час знаходився в тяжкому стані, через що позивач надавав йому всіляку матеріальну допомогу та догляд за своїм братом, фактично один він приймав участь у його похованні.

Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно ст.78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця Державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності в порядку спадкування, як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 20 квітня 2010 року право власності на земельну частку (пай), розміром 5,8500 в умовних кадастрових гектарах, із земель колективної власності колишнього акціонерного сільськогосподарського товариства «НИВА», с. Плоске Великобурлуцького району Харківської області, яка знаходиться на території Великобурлуцької селищної ради, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0082942, виданого 06 березня 1997 року Великобурлуцькою районною державною адміністрацією на імя ОСОБА_5, на підставі розпорядження від 26 листопада 1996 року № 602, зареєстрованого 24 грудня 1996 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 951 та переоформленого, згідно свідоцтва на право на спадщину за законом ВМО № 801941 від 04.11.2009 р. на ОСОБА_3, померлого 20 квітня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_5 в порядку спадкування, як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 20 квітня 2010 року право власності на земельну частку (пай), розміром 5,8500 в умовних кадастрових гектарах, із земель колективної власності колишнього акціонерного сільськогосподарського товариства «НИВА», с. Плоске Великобурлуцького району Харківської області, яка знаходиться на території Великобурлуцької селищної ради, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0082942, виданого 06 березня 1997 року Великобурлуцькою районною державною адміністрацією на імя ОСОБА_5, на підставі розпорядження від 26 листопада 1996 року № 602, зареєстрованого 24 грудня 1996 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 951 та переоформленого, згідно свідоцтва на право на спадщину за законом ВМО № 801941 від 04.11.2009 р. на ОСОБА_3, померлого 20 квітня 2010 року.

Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі відсутності в судовому засіданні з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 вересня 2013 року.

Головуючий Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області: ОСОБА_6