Вирок № 35896838, 20.11.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2011/21166/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2013 Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

за участю прокурора Іщенко К.Ю.

за участю потерпілого ОСОБА_1

за участю представника потерпілого ОСОБА_2

за участю обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м.Харкова кримінальне провадження, зареєстрованого в ЄРДР 22.11.2012 року за №12012220480000086 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Шахбейлі, Кюрдамирського району, Азербайджан, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не засудженого,

у вчинені кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України

ВСТАНОВИВ:

9 серпня 2012 року, близько 22.00 годин, маючи намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, прибув до будинку АДРЕСА_3, спільно з ОСОБА_1, з яким познайомився в той же день, та у якого, повторно, з корисливих мотивів, попросив, золоті вироби, під приводом показу цих золотих виробів батькам, з метою нібито придбання батьками вказаних виробів для його дівчини.

ОСОБА_1, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_3, передав останньому годинник із золота, 585 проби, вагою 22 грама, вартістю, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 11496 від 03.12.2012 - 7350 грн., кільце із золота 585 проби, вагою 7,6 грам, вартістю 2736 грн., сережки із золота, 585 проби, вагою 9,3 грама, вартістю 4836 грн., в шкатулці зі шкіри, вартістю 190 грн., з якими ОСОБА_3 з місця скоєння злочину втік, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 15 112 грн.

Крім того, ОСОБА_3, 11 серпня 2012 близько 18.00 годин, маючи намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, прибув до будинку АДРЕСА_3, спільно з неповнолітньою ОСОБА_4, з якою познайомився в той же день, та у якої, повторно, з корисливих намірів, попросив, золоті вироби, під приводом показу цих золотих виробів батькам, з метою нібито придбання батьками вказаних виробів для його дівчини.

Неповнолітня ОСОБА_4, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_3, передала останньому ланцюг жіночий з золота 585 проби, вагою 18,8 грам, вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 11496 від 03.12.2012 - 8843, 52 грн., хрестик із золота 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 1215 грн., каблучку з золота 585 проби, вагою 4,57 грам, з осколками діамантів, вартістю 1611 грн., з якими ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

17 серпня 2012 року, ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний намір, повідомив ОСОБА_4, що нібито її золоті вироби він заклав у ломбард у м. Коктебель АР Крим, де на той час і знаходився, та попросив її вислати йому гроші у сумі 1150 грн. для викупу золотих виробів.

ОСОБА_4, не підозрюючи про злочинний намір ОСОБА_3, через відділення банку, розташованого біля станції метро «Ботанічний сад», переслала йому на вказаний ОСОБА_3 рахунок вказану суму грошей, які ОСОБА_3 витратив на власний розсуд.

Далі, ОСОБА_3 для здійснення нібито того ж наміру, щодо викупу золотих виробів, попросив у ОСОБА_4 ще грошові кошти, у зв'язку з чим вона, знаходячись біля станції метро «Радянська» у м. Харкові, 19.08.2012 року о 17.00 годині передала ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1800 грн., які він також витратив на власний розсуд своїх договірних обов'язків не вчинив.

Таким чином, ОСОБА_3, зловживаючи довірою неповнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, завдав їй матеріальної шкоди на загальну суму 14 619, 52 грн.

Крім того, ОСОБА_3, 09.10.2012 року у вечірній час, шляхом підбору ключа, незаконно проник у квартиру АДРЕСА_1, яку раніше неодноразово орендував щодобово у ОСОБА_6 і в якій став незаконно перебувати до 12.10.2012 року.

12.10.2012 року близько 16.00 години, ОСОБА_3 вирішив покинути зазначену квартиру, з якої умисно, з корисливих мотивів, вирішив таємно викрасти чуже майно, а саме телевізор жидкокресталічний «Samsung», 26 діагоналі, вартістю, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 1496 від 03.12.2012 року - 2785, 45 грн., телевізор жидкокресталічний «Samsung», 32 діагоналі, вартістю 3000 грн.

Здійснюючи свій злочинний намір та діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів зняв зі стін квартири вищевказані два плазмові телевізори, які загорнув у дві ковдри, вартістю по 57 грн. кожні, на загальну суму 114 грн., після чого повторно, викрав вищевказане майно, яке належить ОСОБА_6.

Після чого, ОСОБА_3, з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 5 899,95 грн .

Крім того, ОСОБА_3, 14 жовтня 2012 року близько 21.00 годин, маючи намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, зустрівся біля будинку АДРЕСА_3, з раніше знайомим йому неповнолітнім ОСОБА_8, у якого повторно, з корисливих мотивів, попрохав, під приводом показу мобільних телефонів батькові і подальшого придбання ідентичного телефону два мобільні телефони «афйон-5».

ОСОБА_8, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_3, передав останньому мобільний телефон «айфон-5», вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 11496 від 03.12.2012 - 10 250 грн. та мобільний телефон «айфон-5», вартістю 10 250 грн., у полімерному пакеті, що не представляє матеріальної цінності для потерпілого, з якими ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 20500 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, визнав у повному обсязі, цивільні позови визнав повністю в розмірах, вказаних у обвинувальному акті, підтвердив фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті.

Суд зі згоди, прокурора, потерпілих, підсудного ОСОБА_3 відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому суд з'ясував чи правильно розуміє підсудний зміст цих обставин, а також роз'яснив, що у такому випадку підсудний буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини підсудного ОСОБА_3, та кваліфікує його дії, по епізодам шахрайських дій відносно потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_8, як шахрайство, вчинене повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України.

По епізоду крадіжки майна, яке належить потерпілому ОСОБА_6, суд кваліфікує діє ОСОБА_3, як крадіжка, поєднана з проникненням у житло, тобто вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України.

При вирішенні питання про покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь важкості скоєних злочинів, особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_3, раніше не засуджений, офіційно не працює, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України, обставин що обтяжує відповідальність ОСОБА_3, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів з застосуванням покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій передбачених частиною 3 статті 185, частини 2 статті 190 КК України.

Цивільні позови, заявлені потерпілими, підлягають задоволенню в межах їх доведеності.

Долю речових доказів по справі суд вирішує на підставі ст.81 КПК України.

Витрати пов'язані зі сплатою проведення експертиз стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, відповідно до ст..93 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 190 КК України та призначити покарання:

- за частиною 3 статті 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

- за частиною 2 статті 190 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

В силу статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_3, залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 01.11.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 суму матеріального збитку в розмірі 15112 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму матеріального збитку в розмірі 14619 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 суму матеріального збитку в розмірі 5899,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 суму матеріального збитку в розмірі 20500 грн.

Речові докази по справі - оригінал паспорту на ОСОБА_3, зберігати в матеріалах справи.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 витрати пов'язані зі сплатою дактилоскопічної експертизи № 272 від 01.11.2012 року в сумі 794 грн. 77 коп., витрати пов'язані зі сплатою дактилоскопічної експертизи № 320 від 10.11.2012 року в сумі 794 грн. 77 коп., витрати пов'язані зі сплатою товарознавчою експертизи № 272 від 01.11.2012 року в сумі 491 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим ОСОБА_3, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: