Вирок № 35896199, 06.12.2013, Млинівський районний суд Рівненської області

Кримінальне провадження № 566/877/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 р.смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

у складі головуючої судді Хомицької А.А.,

при секретарі Шендері Є.В.,

з участю прокурора Музичука Р.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів матеріали кримінального провадження № 42013190160000028, що надійшли з Млинівської міжрайонної прокуратури за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а саме, у завідомо неправдивому показанні свідка під час провадження досудового слідства та в суді, поєднаного зі штучним створенням доказів захисту.

Так, ОСОБА_1 12.12.2011 року, в період з часу з 10 год. 00 хв. по 10 год. 30 хв., під час досудового слідства в кабінеті старшого слідчого Млинівської міжрайонної прокуратури в смт. Млинів Рівненської області, вул. Шевченка, 11, та 19 липня 2012 року, приблизно о 15 год., в судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Рівненського міського суду в м. Рівне, вул. Шкільна, 1, по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, будучи в обох випадках попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України, з метою штучного створення доказів захисту ОСОБА_3 та ОСОБА_4, надав старшому слідчому прокуратури та суду завідомо неправдиві показання про перебування ОСОБА_5 08 травня 2008 року, близько 15 год., в смт. Млинів Рівненської області по вул. Поліщука, та вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме, дрібного хуліганства, яке виразилось у нецензурній лайці в громадському місці та образливому чіплянні до громадян. У дійсності 08 травня 2008 року, біля 15 год., ОСОБА_5 не міг перебувати в смт. Млинів по вул. Поліщука, так як перебував в м. Рівне по вул. Соборна, 259, поблизу магазину «Власт», де і був незаконно затриманий працівниками міліції, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та проти його волі доставлений в Млинівський РВ УМВС України в Рівненській області.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, не визнав та пояснив, що 08 травня 2008 року повертався після обіду, десь з 14 год. по 16 год., від батьків, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_4. Біля банку «Аваль» почув як невідома людина нецензурно висловлюється в бік невідомої жінки, вони лаялися. Потім він побачив як двоє людей, які виявилися працівниками міліції, підійшли до невідомого, а потім їх запросили до райвідділу міліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення. У райвідділі працівник міліції ОСОБА_6 склав протокол на ОСОБА_5 Потім їх запросили до суду, чим добиралися туди він не памятає. У цей же день справу слухала суддя Бандура А.П. У суді він давав покази з приводу адміністративного правопорушення ОСОБА_5, проте не може згадати які саме, але памятає, що давав їх добровільно, точного часу він не памятає. На судовому засіданні був ОСОБА_5 Ні ОСОБА_5, ні працівників міліції він раніше не бачив і не знав.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що 08 травня 2008 року в післяобідню пору, десь з 15 по 16 годину, він йшов в смт. Млинів по вул. Поліщука від кільця в бік пожежної станції, і став свідком події, як невідомий йому чоловік чіплявся до громадян. Спочатку невідомий чоловік висловлювався в бік невідомої жінки, потім вів словесну перепалку з двома чоловіками, які потім виявилися працівниками міліції. Спочатку чоловік був один, потім до нього підійшло ще двоє чоловіків, які були в цивільній одежі. Коли він з ними майже порівнявся, один із цих чоловіків гукнув його, щоб він підійшов до них. До них також підійшов ОСОБА_1 ОСОБА_8 із невідомих чоловіків, той що гукнув, показав йому посвідчення працівника міліції, потім другий чоловік йому також показав посвідчення працівника міліції. Вони запитали його чи він бачив, що невідомий чоловік матюкався і чи може він це підтвердити, він погодився. Невідомий чоловік чіплявся до жінки, до прохожих, куди жінка потім ділася і чи її допитував хтось, він не знає. Після цього вони пройшли у райвідділ міліції, де він дав пояснення працівникові міліції ОСОБА_6, у кабінеті також був ОСОБА_1 Після дачі пояснень він вийшов на вулицю, але хтось з працівників міліції попросив його зачекати, оскільки можливо доведеться проїхати в суд. За кілька хвилин йому сказали, що дійсно доведеться проїхати в суд і запропонували підвезти автомобілем. Автомобіль був марки «Жугулі» білого кольору, крім шофера в автомобілі були ще якісь люди, але він вже не памятає які. Чи був з ним в автомобілі ОСОБА_1 він не памятає. Як приїхали до суду, їх запросили в зал засідань. Судове засідання вела суддя Бандура А.П., де він дав пояснення про події, свідком яких він був, після чого пішов додому. Із ОСОБА_5 він не спілкувався.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_7, оскільки останній, аналогічно ОСОБА_1, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 у судовому засіданні дали покази, аналогічні поданим ними під час досудового слідства.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, його винність у завідомо неправдивому показанні свідка під час провадження досудового слідства та в суді, поєднаного зі штучним створенням доказів захисту, підтверджується наступними доказами.

Так, свідок ОСОБА_5 надав суду покази, аналогічні поданим ним під час досудового слідства та пояснив, що 08 травня 2008 року близько 15 години, він був затриманий працівниками міліції ОСОБА_3 і ОСОБА_4, та силоміць доставлений з м. Рівного в смт. Млинів у райвідділ міліції в смт. Млинів. Працівники міліції викликали міліціонера ОСОБА_9, який оформив протокол про адміністративне правопорушення щодо нього та покликали двох свідків, які засвідчили те, що він виражався нецензурною лайкою, хоча цього не було. ОСОБА_1 вперше побачив у залі судового засідання 08 травня 2008 року, його привів ОСОБА_6 для підтвердження факту, що він матюкався на вулиці. Судове засідання відбувалось десь приблизно о 18 годині. ОСОБА_5 заперечив вчинення ним адміністративного правопорушення 08.05.2008 р. в смт. Млинів, повідомив, що не міг ходити по вулицям Млинова та ображати громадян, раніше не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Покази ОСОБА_5 подані ним як під час досудового слідства, так і у судовому засіданні були послідовними та не змінювалися.

Із пояснень ОСОБА_1 від 08.05.2008 р., відібраних ДІМ Млинівського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_9 (а.п. 148) вбачається, що 08.05.2008 р. близько 15 год. він йшов вулицею Поліщука в смт. Млинів. У той час біля нього проходив по цій же вулиці невідомий йому мужчина, який безпричинно почав обзивати його нецензурною лайкою, образливо чіплявся до нього, він йому зробив зауваження на рахунок цього, але він на його зауваження не реагував, а продовжував свої дії далі. В той час він звернув увагу, як до цього мужчини підійшли працівники міліції і разом вони пішли в сторону Млинівського РВ УМВС.

08.05.2008 року суддею Млинівського районного суду Бандурою А.П. винесено постанову про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді арешту строком на 5 діб (а.п. 149).

Однак, постановою Апеляційного суду Рівненської області від 30.12.2010 р. (а.п. 150-151) скасовано постанову Млинівського районного суду від 08.05.2008 р. відносно ОСОБА_5, а провадження по справі закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції належним чином не перевірив правомірність складання адміністративного протоколу ДІМ Млинівського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_9 та не дав належної оцінки поясненням свідків ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та доказам по справі в цілому. Постанова апеляційного суду набрала законної сили 30.12.2010 р., є остаточною й оскарженню не підлягає.

Разом з тим, під час допиту старшим слідчим Млинівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_14 (а.п. 161-164), 12.12.2011 р. ОСОБА_1 як свідок вказав, що 08.05.2008 р., в якій точно годині він не памятає, приблизно в обідню пору чи після обіду, він йшов від своїх батьків по вул. Поліщука в напрямку кільця та Млинівського РВ УМВС України у Рівненській області. Проходячи повз банк «Аваль», почув як невідомий йому чоловік йшов в напрямку кільця, автостанції, Млинівського РВ УМВС України, висловлювався нецензурно до якоїсь жінки, яка також проходила повз. У якому напрямку йшла дана жінка, він не памятає. До невідомого чоловіка підійшло двоє чоловіків в цивільному одязі, невідомий чоловік продовжував висловлюватись нецензурно. Коли ОСОБА_1 підійшов до вказаних чоловіків, вони його покликали до себе, показали посвідчення працівників міліції і запропонували засвідчити, що невідомий чоловік висловлювався вголос нецензурно. ОСОБА_1 погодився. До нього вказаний чоловік не висловлювався нецензурно та не чіплявся. ОСОБА_1 не памятає, як вони всі йшли в Млинівський РВ УМВС України та хто йому сказав, що необхідно йти в Млинівський районний суд. У суді він розповів про всі події, свідком яких був та пішов із суду.

Відповідно до висновку експерта № 1-80 від 22.05.2012 р. (а.п. 184-187) рукописні записи «Протокол мною прочитано з моїх слів записано вірно» в протоколі допиту від 12.12.2011 р. виконані ОСОБА_1, підписи на 2 аркуші в графі «Про кримінальну відповідальність за відмову дати свідчення та за дачу завідомо неправдивих свідчень, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України попереджений /__/» на 4 аркуші після рукописних записів «Протокол мною прочитано з моїх слів записано вірно» в протоколі допиту ОСОБА_1 від 12.12.2011 р. виконані ОСОБА_1

Крім того, як вбачається із витягу з протоколу судового засідання 19.07.2012 р. - 03.09.2012 р. (а.п. 152-160) у справі № 1715/3756/12 про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 356, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у судовому засіданні Рівненського міського суду Рівненської області 19 липня 2012 р. ОСОБА_1, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, пояснив, що ОСОБА_5 висловлювався нецензурно не в його сторону, а в сторону жінки, вказав, що підпис на поясненнях від 08.05.2008 р. його, підтвердив покази, надані ним 12.12.2011 р. на досудовому слідстві, а пояснення від 08.05.2008 р. не підтвердив.

Із відтвореного звукозапису судового засідання у вищевказаній кримінальній справі № 1715/3756/12 (DVD-R диск а.п. 170) також встановлено, що ОСОБА_1 не памятає, чому він змінював покази, дані ним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 1715/3756/12 (а.п. 66-70) засуджено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 356, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено їм покарання. При цьому, судом встановлено, що в показаннях ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 мають місце суперечності щодо того, яким чином та з ким кожен з них добирався 08 травня 2008 року з Млинівського РВ УМВС України до Млинівського районного суду. В показаннях ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також мають місце суперечності щодо поведінки ОСОБА_5 при них всіх на місці, де він нібито вчинив правопорушення. Суперечності також мають місце в показаннях ОСОБА_7 та ОСОБА_1 щодо точного місця, в якому вони обоє нібито побачили та почули як ОСОБА_5 висловлюється вголос нецензурно до прохожих громадян і де вони вп'ятьох знаходились. Аналізуючи зібрані у справі докази щодо вчинення ОСОБА_5 дрібного хуліганства суд визнав показання ОСОБА_7, ОСОБА_1 у цій частині завідомо неправдивими.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 16.04.2013 р. (а.п. 107-111) залишено без змін вирок Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 1715/3756/12 щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При цьому, судом встановлено, що працівники міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рапортах вказали завідомо неправдиву інформацію про те, що нібито ОСОБА_5 вчинив хуліганські дії на вул. Поліщука в смт. Млинів. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції вірно оцінив, як такі що не відповідають дійсності, показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_1 про нібито вчинення ОСОБА_5 дрібного хуліганства.

Оцінивши сукупність доказів, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, тобто завідомо неправдиве показання свідка під час провадження досудового слідства та в суді, поєднаного зі штучним створенням доказів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивну характеристику по місцю проживання, відсутні тяжкі наслідки від кримінального правопорушення та потерпілі.

Обставин, що помякшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Із врахуванням наведеного, заслухавши думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді 3-х років позбавлення волі, думку обвинуваченого ОСОБА_1, який вину не визнав, просив кримінальне провадження відносно нього закрити, оскільки у нього не було умислу вводити в оману ні суд, ні правоохоронні органи, а тим більше штучно створювати докази захисту для осіб, яких він раніше не знав і не бачив, думку захисника обвинуваченого, який просив ухвалити виправдувальний вирок, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 384 КК України у виді обмеження волі із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обовязків на підставі ст.ст. 75, 76 КК України.

Також з обвинуваченого слід стягнути витрати, повязані із залученням експерта, що складають 391,20 грн. - за проведення судової почеркознавчої експертизи № 1-80 від 22.05.2013 р. (а.п. 183).

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді застави в розмірі 1 (однієї) мінімальної заробітної плати, що складає 1147 (тисяча сто сорок сім) гривень, - скасувати.

Заставу в розмірі 1147 (тисяча сто сорок сім) гривень, внесену ОСОБА_1 згідно квитанції № 119 від 11.06.2013 р. на р/р 37310004000032, код отримувача (ЄДРПОУ): 26259988, код банку отримувача: 833017, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області, - повернути ОСОБА_1.

Речові докази: пояснення ОСОБА_1 від 08.05.2008 р., протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 12.12.2011 р., DVD-R диск із записом фіксування судового засідання по кримінальній справі № 1715/3756/12, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 42013190160000028, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Рівненській області: 391 (триста девяносто одну) гривню 20 копійок відшкодування витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи № 1-80 від 22.05.2013 року.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Суддя А.А. Хомицька