Рішення № 35894849, 09.12.2013, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4357/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Матвієнка В. М.

при секретарі О.А. Павличенко

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору, мотивуючи тим, що 19.03.2008 року між ЗАТ "ОТП банк", який являється правонаступником ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № CRL-SMED04/018/2008, за яким останньому був наданий кредит в розмірі 75000 доларів США зі встановленням плаваючої процентної ставки - 5.4 % +FIDR на строк до 19.03.2017 року. Даний договір був узгоджений сторонами , ними підписаний.

Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 систематично не виконував у встановлені графіком строки кредит не повертав, внаслідок чого станом на 11.10.2013 року має заборгованість за кредитом у розмірі - 3137077 грн. 69 коп. , яка складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 64148 , 30 доларів США, що еквівалентно 512737,36 грн., заборгованості з нарахованих за користування кредитними коштами відсотками у розмірі 23306,09 доларів США, що еквівалентно 186285,58 грн.; заборгованості з нарахованої пені у розмірі 305023,74 доларів США, що еквівалентно 2438054,75 грн., яку позивач стягнути з відповідача.

У судовому засідання представник позивача позов підтримав , прохає його задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився повторно, про дату, час, місце розгляду справи повідомлений завчасно, що підтверджується поштовим повідомленням.

Суд , враховуючи думку представника позивача , достатність матеріалів, доказів, що відповідач повідомлений в установленому законом порядку , від якого не надійшло ніяких заяв про перенесення розгляду справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи у відповідності з ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Встановлено, що 19.03.2008 року між ЗАТ "ОТП банк", який являється правонаступником ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № CRL-SMED04/018/2008, за яким останньому був наданий кредит в розмірі 75000 доларів США зі встановленням плаваючої процентної ставки - 5.4 % +FIDR на строк до 19.03.2017 року. Даний договір був узгоджений сторонами , ними підписаний.

У відповідності з ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 систематично не виконував, у встановлені строки кредит не повертав, внаслідок чого станом на 11.10.2013 року має заборгованість за кредитом у розмірі -3137077 грн.69 коп. , яка складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 64148,30 доларів США, що еквівалентно 512737,36 грн., заборгованості з нарахованих за користування кредитними коштами відсотками у розмірі 23306,09 доларів США, що еквівалентно 186285.58 грн.; заборгованості з нарахованої пені у розмірі 305023,74 доларів США, що еквівалентно 2438054.75 грн. , що підтверджується письмовим розрахунком позивача.

Кредитний договір та умови до нього сторонами не змінювалися, договір є чинним.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, чого не виконувала відповідачка.

За статтею 527 ЦК України боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор- прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) .

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів чого вимагає позивач .

Відповідно п.1.9 Кредитного договору позивач пред'явив відповідачу вимогу про виконання боргових зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі - повне повернення кредиту, сплату нарахованих відсотків , сплату пені та штрафу , нарахований за прострочення виконання зобов'язань ( вимога № 224 від 01.11.2013 року ) .

Зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_2 не виконуються , а саме порушується порядок та строки сплати платежів відповідно до графіку платежів, не сплачуються відсотки за кредитом, незважаючи на неодноразові повідомлення банку.

Згідно з п.1.4 частини 2 кредитного договору за користування кредитом ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити банку відповідну плату , яка станом на 11.10.2013 року становить 23306,09 доларів США по нарахованим та не сплаченим відсоткам за кредитним договором з розрахунку : залишок заборгованості за кредитом помножується на відсоткову ставку за кредитом, отриманий результат ділиться на 360 днів ( сума відсотків ,нарахованих за один день) та помножується на кількість днів . Відсотки за кредитом нараховуються щодня.

Згідно з п.3.1.1. ст. 3 частини 2 кредитного договору , за порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором , ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки , пеня сплачується додатково до прострочених сум. Банком , за несвоєчасне повернення кредиту , ОСОБА_2 нарахована пеня в розмірі - 305 023, 74 доларів США, що еквівалентно - 2438054,75 грн. з розрахунку : непогашена своєчасно сума кредиту помножується на 1% та помножується на кількість прострочених днів , згідно наданого розрахунку ( а.с.7).

Виходячи з вищенаведеного умов кредитного договору, вимог ЦКУ суд визнає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості , яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом; штрафів правомірними.

Водночас суд звертає увагу на значну суму пені, яка була нарахована банком за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. Пеня нарахована в розмірі, що значно перевищує розмір заборгованість по кредиту. На думку суду такий розмір пені є явно завищеним, не відповідає передбаченим у пункті 6 ст.3, частині 3 ст.509 та частинах 1, 2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, про що також наголошується в рішенні КСУ

№7-рп/2013 від 11 липня 2013 року. В даному випадку неустойка набуває ознак джерела невиправданих додаткових прибутків кредитором. За таких обставин суд вважає за необхідне скористатися наданим йому правом на зменшення розміру неустойки відповідно до ст.551 ЦК України, зменшивши її до рівня суми заборговансоіт по кредиту до суми заборгованості по тілу кредиту - 64150 доларів США, що за офіційним курсом НБУ - 512750 грн.95 коп.

Враховуючи зменшення суми пені всього стягненню підлягає з відповідача ОСОБА_2 на користь банку - 151604 , 39 доларів США , що за офіційним курсом НБУ складає - 1211773 грн.89 коп.

Згідно ст. 550 ЦК України передбачено право на неустойку (пеню), яке виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих не виконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що і вимагає позивач.

Підстав для визнання укладання кредитного договору неправомірними, визнання самого договору недійсним суд не знайшов.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх інтересів відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.

Як встановлено судом ОСОБА_2 в зв'язку з несплатою коштів істотно порушує умови кредитного договору, заборгованість не погашає, сума боргу постійно зростає , а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги .

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача у відповідності з ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 1,4,11, 16, 526, 527, 530, 551, 629, 1050, 1054 ЦК України,

ст.10, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму боргу, що виник станом на 11.10.2013 року в розмірі - 151604 , 39 доларів США , що за офіційним курсом НБУ складає - 1211773 грн.89 коп. та 3441 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Лубенського

міськрайонного судуОСОБА_3