Рішення № 3589421, 22.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.04.09 р. Справа № 10/179

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Гуревич М. Г. – довіреність;

від відповідача – Панченко Т. В.- довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка,

до відповідача – комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі структурного підрозділу Єнакіївського регіонального виробничого підприємства м. Єнакієве,

про стягнення 2 318 754,91грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка, з позовом до відповідача, комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі структурного підрозділу Єнакіївського регіонального виробничого підприємства м. Єнакієве, про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 2 285 580,69грн., 3% річних в сумі 3673,78грн. та пені в сумі 29 500,44грн. за договором про постачання електричної енергії №15від 11.08.1999р. ( далі - Договір ).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір, протокол узгодження розбіжностей, рахунки №12/15 за період червень-серпень 2008р., акти приймання-передачі за період червень-серпень 2008р., розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

22.04.2009р. позивачем надано уточнення до позовних вимог у зв’язку з перерахунком в якому збільшує суму позову та просить стягнути з відповідача за спожиту електроенергію в сумі 2 281 830,41грн., індекс інфляції в сумі 257 646,84грн., 3% річних в сумі 42 091,87грн. та пеню в сумі 275 148,62грн.

Уточнення прийнято судом як таке, що відповідає положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судовому засіданні та відзиві позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 2 281 830,41грн. та пені у розмірі 275 148,62 грн. визнав у повному обсязі,.Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних визнав частково на суму 41 976,88грн., в частині стягненні інфляційних на суму – 255 338,00грн., у зв’язку з невірним розрахунком позивача.

Крім того, відповідачем заявлені клопотання про зменшення розміру стягуваної пені на 95% та розстрочку виконання рішення строком на 2 роки. В обґрунтування клопотання він посилався на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані оскільки своєчасно не отримує дотацій. Вода постачається міськводоканалам, які своєчасно не оплачують надані послуги. Більшість міськводоканалів неплатоспроможні, оскільки населення систематично не оплачує надані послуги. Збиткові тарифи не покривають затрати підприємства. Станом на 01.01.08р. непокриті збитки підприємства складають 128,9млн. грн.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” в особі Єнакіївського районного управління був укладений договір про постачання електричної енергії №15 від 11.08.1999р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію, а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п.9.4 Договір набирає чинності з 11.08.1999р. і укладається на строк до 11.08.2000р. та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде заяви від однієї з сторін про припинення договору або зімну його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно умов Договору та протоколу узгодження розбіжностей від 09.09.2005р. постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії подекадно в розмірі 1/3 очікуваного місячного споживання; остаточний розрахунок – до 5-го числа наступного за розрахунковим місяцем. (п. 4.1.3 Договору).

Як убачається з наданих позивачем документів позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується актами приймання-передачі за період червень-серпень 2008р., що підписані сторонами.

Рахунки на оплату спожитої електроенергії №12/15 за період червень-серпень 2008р. були вручені представнику відповідача для оплати, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на ньому. Вказані обставини не заперечувались відповідачем у судових засіданнях.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до п. 4.1.3 Договору (в редакції згідно протоколу узгодження розбіжностей від 09.09.2005р.), оплата вартості електроенергії здійснюється споживачем подекадно в розмірі 1/3 очікуваного місячного споживання; остаточний розрахунок – до 5-го числа наступного за розрахунковим місяцем.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем рахунки №12/15 за період червень-серпень 2008р. оплачені у повному обсязі не були, що по суті відповідачем не заперечувалось.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної та часткової оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг за спожиту електроенергію за період червень-серпень 2008р. в сумі 2 281 830,41грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечувалось.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 2 281 830,41грн. за Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту електроенергію в сумі 2 281 830,41грн., який утворився за період червень-серпень 2008р.

Розглянув розрахунок інфляційних та 3% річних наданій позивачем, суд приходить до висновку про їх невірне нарахування та, з огляду на зазначене, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню частково: інфляційні - на суму 255 338,00грн. за період з 01.08.2008р. по 28.02.2009р., 3% річних – 41 976,88грн. за період з липня 2008р. по 30.03.2009р., з урахуванням заперечень відповідача. В частині стягнення інфляційних в розмірі 2308,84грн. та 3% річних в розмірі 114,99грн. позов задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 275 148,62грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.3) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту електроенергію в сумі 2 281 830,41грн., який утворився за період червень-серпень 2008р.

Розглянув розрахунок пені наданій позивачем, суд приходить до висновку про її вірне нарахування та, з огляду на зазначене, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем заявлені клопотання про зменшення розміру стягуваної пені на 95% та розстрочку виконання рішення строком на 2 роки. В обґрунтування клопотання він посилався на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані оскільки своєчасно не отримує дотацій. Вода постачається міськводоканалам, які своєчасно не оплачують надані послуги. Більшість міськводоканалів неплатоспроможні, оскільки населення систематично не оплачує надані послуги. Збиткові тарифи не покривають затрати підприємства. Станом на 01.01.08р. непокриті збитки підприємства складають 128,9млн. грн.

Розглянув клопотання відповідача щодо зменшення стягуваної суми пені, суд враховує наступне.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд дослідив додаткові документи, які надані відповідачем у підтвердження обставин тяжкого фінансового стану підприємства, а саме: баланс підприємства на 31.12.2007р., звіт про фінансові результати за 2007р..

Враховуючи ті обставини, що порушення зобов’язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача, що підтверджується наданими документами, розмір суми основного боргу 2 281 830,41грн. присудженої до стягнення, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити належну до сплати суму пені до 220 118,90грн.

Що стосується клопотання відповідача щодо розстрочку виконання рішення строком на 2 роки суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може розстрочити виконання рішення.

В обґрунтування клопотання він посилався на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані.

Розглянув вказані доводи відповідача та матеріали справи суд приходить до висновку, що доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем надано не було. Надані ним документи лише підтверджують скрутний фінансовий стан підприємства. Крім того, відповідач не обґрунтував, яким саме чином, розстрочка виконання рішення строком на 2 роки вплине на виконання рішення.

Враховуючи викладене, заява відповідача про розстрочку виконання рішення строком на 2 роки не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 256, 258, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка, заявлені комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі структурного підрозділу Єнакіївського регіонального виробничого підприємства м. Єнакієве, про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 2 281 830,41грн., індексу інфляції в сумі 257 646,84г рн., 3% річних в сумі 42 091,87 грн. та пені в сумі 275 148,62 грн.

2. Зменшити стягуваний розмір пені до 220 118,90грн.

3. Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі структурного підрозділу Єнакіївського регіонального виробничого підприємства (86400, Донецька область, м. Єнакієве, Луганське шосе, 22, ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903, р/р 260393031296 в ОПЕРВ ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 2 281 830,41грн.

4. Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі структурного підрозділу Єнакіївського регіонального виробничого підприємства (86400, Донецька область, м. Єнакієве, Луганське шосе, 22, ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903, р/р 26003045265000 відділення №693 АКБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) індекс інфляції в сумі 255 338,00грн., 3% річних в сумі 41 976,88грн. та пеню в сумі 220 118,90грн.

5. Відмовити у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка, з позовом до відповідача, комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі структурного підрозділу Єнакіївського регіонального виробничого підприємства м. Єнакієве, про стягнення інфляційних 2308,84грн. та 3% річних в сумі 114,99грн.

6. Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі структурного підрозділу Єнакіївського регіонального виробничого підприємства (86400, Донецька область, м. Єнакієве, Луганське шосе, 22, ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903, р/р 26003045265000 відділення №693 АКБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) витрати по сплаті державного мита в сумі 25 478,36грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117, 90грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 27.04.2009 р.

Суддя

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.