Рішення № 3589397, 22.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

22.04.2009

Справа №2-2/9347-2008

за позовом - Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95026, м.Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а)

до відповідача - СПД Забело Володимира Миколайовича (м.Сімферополь, вул. 51-ої Армії, 18)

про стягнення 5 382,35 грн.

За зустрічним позовом - СПД Забело Володимира Миколайовича (м.Сімферополь, вул. 51-ої Армії, 18)

до відповідача - Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95026, м.Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а)

про визнання недійсним договору на постачання теплової енергії №1583 від 01.09.2004 р.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним: Консманова – гол. ю/к, довіреність у справі.

Від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним: Алябишев – представник, довіреність у справі.

Суть спору:

Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду АРК із позовом до СПД Забело В.М. про стягнення боргу у розмірі 5 382,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №11583 від 01.8.2004 р. на відпуск теплової енергії. Згідно вищевказаного договору відповідач зобов’язався у строк до 25 числа здійснювати оплату за спожиту теплову енергію, що у повному обсязі не здійснювалось. У результаті невиконання СПД Забело В.М. вимог договору за ним склалась заборгованість у розмірі 5 382,35 грн., що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Представник ОП "Кримтеплокомуненерго" у судовому засіданні, яке відбулось 28.10.2008 р., надав суду уточнення позовних вимог від 28.10.2008 р., у якому зазначає, що при написанні позовної заяви допущена арифметична помилка та не були враховані оплата за липень 2007 р. у розмірі 368,28грн., помилково зарахована оплата за червень 2005 р. у розмірі 100,00 грн., а також за серпень 2007 р. у розмірі 370,00 грн. З врахуванням уточнених позовних вимог за період з червня 2005 р. по червень 2008 р. позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача 5 484,35грн.

24 листопада 2008 р. на адресу господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позов ОП "Кримтеплокомуненерго", у якому зазначено, що сторонами не вносились зміни у договір від 01.8.2004 р. № 1583 та згоду на збільшення тарифів відповідачем не давалась. Крім того, ОП "Кримтеплокомуненерго" просить суд стягнути з відповідача оплату за травень, червень, липень, серпень, вересень 2005, 2006, 2007 та 2008 років, коли опалювальний сезон закінчився, тепло фактично не поставлялося та договором не передбачалася поставка теплової енергії у ці місяці.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 25.11.2008 р. надав суду доповнення від 25.11.2008 р. до позовної заяви, у якому зазначено, що за період з червня 2005 р. по червень 2008р. постачання теплової енергії здійснювалось по тарифам, встановленим та затвердженим рішенням та постановою Ради міністрів АР Крим та Сімферопольською міською радою АР Крим.

11 грудня 2008 р. від ОП "Кримтеплокомуненерго" до суду надійшло доповнення від 05.12.2008 р. до позовної заяви, у якому вказано, що відповідач не має приладу обліку теплової енергії, що підтверджено додатком № 2 до договору про постачання теплової енергії №1583 від 01.8.2004 р., тому оплату за споживану енергію, згідно договору №1583 від 01.8.2004 р. відповідачу необхідно здійснювати щомісяця за тарифом за опалювальну площу з розрахунку на 1 м.кв. Однак, п.1.1, 2.1 договору передбачено, що поставщик забезпечує споживача необхідним йому об’ємом теплової енергії у залежності від температури зовнішнього повітря.

Також 11.12.2008 р. від ОП "Кримтеплокомуненерго" до суду надійшло заперечення від 05.12.2008 р. на відзив, яким зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими, також вказує на те, що на протязі 2005-2008 р. відповідачем здійснювалась часткова оплата за літній та зимовий період, згідно виставлених рахунків. При цьому позивач за первісним позовом звертає увагу суду на той факт, що відповідач не заперечує проти отримання теплової енергії у опалювальний період, який відповідно до п.5 постанови Кабінету міністрів України від 21.7.2005р №630 встановлюється за рішенням органів місцевого самоврядування.

06 лютого 2009 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити з підстав, викладених у відзиві.

03 березня 2009 р. до суду від СПД Забело В.М. надійшов додатковий відзив на позов, у якому вказано на те, що до наступного часу договір №1583 у відповідність до вимог Закону «Про житлово-комунальні послуги» не був приведений. У зв’язку з чим, на підставі пункту 2 частини 1 Прикінцевих положень, договір варто вважати таким, що втратив чинність або таким, що не був укладений.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 03.3.2009 р. надав суду заяву про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 3 966грн.95коп. на підставі того, що 20.11.2008р між сторонами було підписано додаткову угоду до договору №1583 від 01.8.2004р,відповідно до якої зменшена опалювальна площа з 62кв.м. до 12 кв.м. та у зв’язку зі зменшенням опалювальної площі відповідачу був здійснений перерахунок за період з 01.8.2008р по 01.01.2009р.

У тому ж судовому засіданні представник ОП "Кримтеплокомуненерго" надав суду заперечення від 02.3.2009 р. на відзив, відповідно до якого із доводами відповідача не погоджується та вважає, що розгляд питання розміру тарифу не може бути предметом розгляду по даному спору.

23 березня 2009 р. від СПД Забело В.М. на адресу господарського суду надійшов відзив на заперечення позивача, у якому вказує на те, що позивач не довів факт постачання теплової енергії в обсязі, передбаченим договором, не довів правомірність та обґрунтованість підвищення оплати за поставлену теплову енергію, не довів обґрунтованість витребування оплати за ті місяці, коли теплова енергія не постачалась.

Також 23.3.2009 р. від СПД Забело Володимира Миколайовича надійшла зустрічна позовна заява до Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" про визнання недійсним договору на постачання теплової енергії №1583 від 01.09.2004 р.

Вимоги зустрічної позовної заяви мотивовані тим, що у договорі постачання теплової енергії №1583 від 01.09.2004 р., який укладено між сторонами, відсутні суттєві вимоги договору, що дає право визнати вищевказаний договір недійсним. Позивач зазначає, що відповідачем не було визначено ціну теплової енергії, не передбачено вимогу про продаж товару в кредит з розстрочкою платежу. Також вищевказаний договір не приведено у відповідність до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

24 березня 2009 р. позивач по первісному позову у судовому засіданні надав суду заперечення на додатковий відзив від 19.3.2009 р., у якому зазначає те, що договір постачання теплової енергії №1583 від 01.09.2004р. містить всі суттєві вимоги, передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

9 квітня 2009 року у судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом надав суду відзив від 08.4.2009р на зустрічну позовну заяву.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про теплопостачання» теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію.

Тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. (ч.1, 3 ст..20 Закону України «Про теплопостачання»).

Частиною 2 ст.14 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» визначено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 31 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» Кабінет Міністрів України визначає порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп, встановлених п.п.1,2 ч.1 ст.14 Закону України «Про житлово – комунальні послуги», де зазначено, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша з яких - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Між первісним позивачем ОП «Кримтеплокомуненерго» (постачальник) і відповідачем СПД Забело Володимиром Миколайовичем (споживач) був укладений договір № 1583 від 01.8.2004 р. на постачання теплової енергії. Відповідно до п.1.1. даного договору постачальник бере на себе зобов'язання поставляти споживачеві теплову енергію у вигляді опалювання і підігріву води, а споживач зобов'язується прийняти теплову енергію і оплатити її за встановленими тарифами в строки, передбачені договором.

Так в редакції додатку №2 до договору про постачання теплової енергії №1583 від 01.8.2004р. постачальник, бере на себе зобов'язання здійснювати опалювання приміщення, що займається відповідачем під магазин загальної площі 62кв.м., розташованого за адресою м. Сімферополь, вул. 51-ої Армії, 18.

Пунктами 1.1., 2.1 договору №1583 від 01.08.2004р., передбачено що поставщик забезпечує споживачу необхідний йому об'ємом теплової енергії залежно від температури зовнішнього повітря.

Підпунктом 4.2.3 п. 4.2. розділу 4 "Права і обов'язки Постачальника" і п. 6.1 розділу 6 «Порядок розрахунків» договору № 1583 передбачено, що при зміні Урядом цін на енергоресурси, воду і матеріали, відповідно міняються ціни на теплову енергію, що відпускається, для 2-ої групи споживачів, про що постачальник повідомляє споживача з посиланням на нормативний документ.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій або іншій формі, не забороненій чинним законодавством України, згідно встановлених постачальником тарифів, залежно від групи споживачів, в строк до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Розділ 5 договору регламентує питання розрахунків за теплову енергію зі споживачем, що не має приладів обліку теплової енергії. У зв’язку з тим, що споживач - СПД Забело В.Н. не має приладу обліку теплової енергії, що підтверджується додатком №2 до договору про постачання теплової енергії №1583 від 01.8.2004р., тому оплату за спожиту теплову енергію, відповідно до п.6.4. договору №1583 від 01.8.2004р., відповідач проводив щомісячно за тарифом за опалювальну площу з розрахунку на 1кв.м.

Оскільки відповідну постанову про порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання тепловій енергії і послуги з централізованого опалювання і постачання гарячої води було прийнято Кабінетом міністрів 10.07.2006 р. № 955, позивач керувався діючою постановою Ради міністрів АР Крим № 353 від 09.8.2005 р. «Про тарифи на послуги теплопостачання», з урахуванням положень ст. 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення» і ст. 5 Закону України «Про природні монополії», відповідно до яких ОП «Кримтеплокомуненерго», - підприємство монополіст у сфері централізованого теплопостачання, у зв'язку з чим, порядок формування цін/тарифів повинен бути визначений державним органом, в тому числі Радою міністрів АР Крим.

Тобто постачання тепловій енергії за період з червня 2005 р. по червень 2008 р. здійснювалася за тарифами, встановленими постановами Ради міністрів АР Крим і рішеннями Сімферопольської міської ради по 2-й групі, – інші споживачі, а саме: 1) Постанова Ради міністрів АРК №277 від 22.08.2000р. із змінами і доповненнями від 22.6.2004р., Наказ ОП «Кримтеплокомуненерго» №172 від 30.12.2004р. «Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для інших споживачів» - де тариф на опалювання за 1кв.м опалювальної площі в місяць складає 2,425грн. 2) Постанова Ради міністрів АРК №353 від 09.8.2005р. «Про тарифи на послуги теплопостачання», Наказ ОП «Кримтеплокомуненерго» №105 від 28.9.2005р., де тариф - 3,466грн. за 1кв.м., Наказ ОП «Кримтеплокомуненерго» №31-а від 28.02.2006р., де тариф - 4,55грн. за 1кв.м, Наказ ОП «Кримтеплокомуненерго» №56 від 13.4.2006р., де тариф – 5,052грн. за 1кв.м, Наказ ОП «Кримтеплокомуненерго» №88 від 30.06.2006р., де тариф - 7,157грн. за 1кв.м 3) Рішення Сімферопольської міської ради АРК №2026 від 02.11.2006р. «Про узгодження тарифів на послуги теплопостачання», де тариф – 4,85грн. за 1кв.м. 4) Рішення Сімферопольської міської ради АРК №741 від 23.3.2007р. «Про узгодження тарифів на послуги теплопостачання, що надаються ОП «Кримтеплокомуненерго» іншим споживачам м. Сімферополя», де тариф – 4,95грн. за 1кв.м.

Опалювальний об'єкт, що знаходиться за адресою м. Сімферополь, вул.51-й Армії, 18, підключений до мереж теплопостачання і отримує теплову енергію від котельної, розташованою за адресою м. Сімферополь, вул.Тургенева, 11-а, що підтверджується викопіюванням зі схеми теплопостачання.

Факт подачі теплової енергії підтверджується журналом параметрів роботи котельної, де щодня фіксується споживання паливно-енергетичних ресурсів (газ, вода. електроенергія) для вироблення гигакалорій ( Гкал.) теплової енергії.

Факт отримання теплової енергії підтверджується довідками по перерахунку послуг теплопостачання, в якій відбиваються кількість днів роботи котельної.

Таким чином, ОП «Кримтеплокомуненерго» забезпечувало тепловою енергією об'єкт, що знаходиться за адресою м. Сімферополь, вул.51-й Армії, 18 (у вигляді опалювання приміщення загальної площі 62кв.м) належним чином, за виключенням : 27 днів в листопаді 2005р., 13 днів в листопаді 2006р., 4 днів в березні 2007р, 11 днів в листопаді 2007р, 2 днів в березні 2008р., 3 днів в квітні 2008р. За кожен день місяця відсутності роботи котельної був проведений перерахунок.

Факт отримання повідомлень про зміну тарифів на теплову енергію підтверджується Реєстрами отримання рахунків і повідомлень про зміну тарифів, з яких убачається, що повідомлення про зміну тарифів відповідач отримував, про що свідчить підпис в реєстрах.

При цьому відповідач не заперечує проти отримання теплової енергії у опалювальний період.

Отже, судом встановлено, що СПД Забело В.Н., у порушення умов договору № 1583 від 01.8.2004 р. на постачання теплової енергії та норм діючого законодавства, зобов’язання по оплаті отриманої теплової енергії належним чином не виконав, спожиту теплову енергію оплатив лише частково, в результаті чого за відповідачем за первісним позовом виникла заборгованість, яка підтверджується матеріалами справи.

Сума боргу у розмірі 3 966грн.95коп за поставлену теплову енергію на момент розгляду спору СПД Забело В.Н. погашена не була.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов’язань перед позивачем по первісному позову по сплаті 3 966грн.95коп боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Враховуючи вищенаведене суд вважає що первісний позов щодо стягнення боргу у розмірі 3 966грн.95коп обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд згоден з доводами позивача за первісному позову у тому, що об'єм теплової енергії, вказаний в Додатку №1 до договору №1583 від 01.8.2004р., відповідно до Норм і вказівок по нормуванню витрати палива і теплової енергії на опалювання житлових і суспільних будівель, а так само на господарсько - побутові потреби в Україні, затверджених Державним комітетом України з житлово-комунального господарства від 14.12.1993р. №244-94, необхідний для того, щоб розрахувати кількість (навантаження) теплової енергії котельної, що витрачається, при постачанні тепловою енергією приміщення, займаного відповідачем, загальною площею 62кв.м., розподіл теплової енергії по кварталах в Додатку №1 до договору №1583 від 01.8.2004р. здійснюється ОП «Кримтеплокомуненерго» з метою планування навантаження котельних протягом року, а так само визначення кількості енергоносіїв, необхідного для вироблення запланованої кількості теплової енергії з урахуванням температури зовнішнього повітря.

Що стосується зустрічної позовної заяви, то СПД Забело Володимир Миколайович не довів суду обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним договору на постачання теплової енергії №1583 від 01.09.2004 р., укладеного між ОП «Кримтеплокомуненерго» та СПД Забело В.М. оскільки давши оцінку вказаному договору, суд прийшов до висновку про неспроможність вимог позивача за зустрічним позовом виходячи з наступного:

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГП України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити даному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання вимог, встановлених частинами 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України.

Як вже зазначалося, між ОП «Кримтеплокомуненерго» (постачальник) і відповідачем СПД Забело Володимиром Миколайовичем (споживач) був укладений договір № 1583 від 01.8.2004 р. на постачання теплової енергії, відповідно до п.1.1. якого постачальник бере на себе зобов'язання поставляти споживачеві теплову енергію у вигляді опалювання і підігріву води, а споживач зобов'язується прийняти теплову енергію і оплатити її за встановленими тарифами в строки, передбачені договором.

Відповідно до ст..180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Зі всіх істотних умов договору сторони досягли згоди, договір з боку позивача за зустрічним позовом підписаний самим СПД Забело Володимиром Миколайовичем, що не заперечується представником позивача, тоді як відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Крім того, підтвердженням досягнення згоди з боку СПД Забело В.М. являється проведення розрахунків за теплову енергію, у тому числі у рахунок погашення заборгованості, що підтверджується матеріалами справи.

У обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач також посилається на те, що у договорі відсутня ціна товару, не передбачено право продажу товару в кредит, крім того, договір не приведенийу відповідність до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Посилання позивача на те, що в договорі відсутня така істотна умова як ціна не знаходить свого підтвердження, оскільки в п.п. "в" п. 6.1. розділу 6 договору № 1583 вказаний тариф за 1кв.м опалювання, що діяв на дату укладення договору, – у розмірі 2,23 грн., що відповідає положенням ч. 1 ст. 189 ГПК України, яка визначає формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг) як ціну, так і тариф.

При цьому ч.2 п. 6.1. розділу 6 сторонами визначено, що плата стягується за опалювання загальної площі, яка складає на момент укладення договору 62кв.м, крім того сторони погоджували, що плата за опалення приміщення площею 62кв.м стягується щомісячно впродовж всього року.

Крім того, проаналізувавши положення договору на постачання теплової енергії № 1583 від 01.08.2004 р., суд приходить до висновку, що текст договору не суперечить положенням ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і містить суттєві умови, визначені даною статтею закону, а саме:

· найменування сторін – преамбула;

· предмет договору викладений в розділі 1;

· вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи, загальна вартість послуг – викладений в розділах 1 і 6, при цьому в ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» приведений перелік істотних умов договору на надання житлово-комунальних послуг, а це і квартирна плата за утримання будинку і прибудинкової території, і водопостачання, і водовідведення, і газопостачання, і теплопостачання; договір на постачання теплової енергії № 1583 від 01.8.2004р. укладений з урахуванням особливостей у даній сфері, в т.ч. в договорі не може бути визначена заздалегідь вартість спожитої теплової енергії за 5 років, оскільки за цей час міняється тариф і опалювальна площа, крім того може змінятися порядок розрахунків – по «м2» або за свідченнями приладу обліку теплової енергії і т.д.;

· порядок оплати за спожиту теплову енергію – розділ 6;

· порядок перерахунків у разі неякісного надання послуг – в п. 7.1.1 договору визначено, що перерахунок здійснюється відповідно до нормативних актів, що регламентують це питання, на момент укладення договору це були Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачанню і водовідведенню затверджені Постановою КМ України № 1497 від 30.12.1997р, а після їх відміни - Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення затверджені Постановою КМ України № 630 від 21.7.2005 р.;

· права і обов'язки сторін - викладені в розділах 3 і 4;

· порядок контролю і звітності сторін – викладений в розділах 2 і 5;

· порядок визначення об'ємів і якості послуг - п.п. 2.1., 4.2.1, розділ 5;

· визначення точок балансового розмежування – п. 2.7

· порядок обслуговування і експлуатація мереж – п. п. 3.2.9, 3.2.16, 3.2.17, 3.2.22;

· умови забезпечення доступу в приміщення для усунення аварій і т.д. – п. 3.2.15;

· порядок здійснення ремонту – п. 3.2.9;

· відповідальність сторін – викладена в розділі 7;

· порядок вирішення спорів – викладений в розділі 9;

· термін дії договору і умови внесення змін і пролонгація – викладені в розділі 10 і 11.

Тобто СПД Забело Володимиром Миколайовичем не надано|уявлено| суду доказів недотримання у момент укладення договору на постачання теплової енергії №1583 від 01.09.2004 р. вимог встановлених частинами 1-3,5,6 ст.203 ЦК України або інших законів.

Отже позивач за зустрічним позовом не довів недійсність договору на постачання теплової енергії №1583 від 01.09.2004 р., укладеного між ОП «Кримтеплокомуненерго» та СПД Забело В.М., а доводи наведені позивачем не можуть бути підставою для визнання вказаного договору недійсним.

З урахуванням вищенаведеного, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті держмита і інформаційно-технічних послуг відносяться сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 22.4.2009р для підготовки рішення.

Рішення оголошене 22.4.2009р

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,77,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Прийняти заяву позивача за первісним позовом від 02.3.2009р про зменшення позовних вимог.

2. Первісний позов задовольнити.

3. Стягнути з СПД Забело Володимира Миколайовича (м.Сімферополь, вул. 51-ої Армії, 18) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95026, м.Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а, р/р 2600700145930 у філії ВАТ «Укрсимбанк» м.Ялта, МФО 324786, ЄДРПОУ 03358593) 3 966грн.95коп боргу, 75грн.18коп. держмита, 86грн.97коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.