Рішення № 35890952, 05.12.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17594/13-ц

Провадження № 2/344/6105/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Хоростіля Р.В.,

секретаря Басюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідачів, в обґрунтування якого покликався на те, що згідно кредитного договору № 1884-04-07-2 , укладеного 07.11.2007р. між ПАТ «Банк «Київська Русь» та відповідачем ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 26000 гривень на термін до 07.11.2010р., за користування яким зобов'язувався сплатити 26 відсотків річних. В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань, 07.11.2007р. укладено договір поруки з ОСОБА_2, яка несе солідарну відповідальність усім своїм майном. Однак, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 10.10.2013р. його заборгованість по кредиту становить 30934,28 грн., з яких: 29433,89 грн. - заборгованість по відсотках ; 1500,39 грн. - штраф за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту. Тому позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

В судове засідання представник позивача Совтисік Н.О. не з'явився, однак подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу розглядати у його відсутності, не заперечивши проти заочного розгляду справи за відсутності відповідачів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву, в якій позовні вимоги щодо своєї заборгованості визнав в повному обсязі, просив справу слухати у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи, про причину неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала.

Тому суд, враховуючи думку сторін, розглянув справу та ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 07.11.2007р. між ПАТ «Банк «Київська Русь» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1884-04-07-2 (а.с.6), згідно якого останній отримав кредит у розмірі 26000 гривень на термін до 07.11.2010р., за користування яким зобов'язувався сплатити 26 відсотків річних.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.8) відповідач ОСОБА_1 кредит вчасно не сплачував, у зв'язку з чим станом на 10.10.2013р. заборгованість по кредиту становить 30934,28 грн., з яких: 29433,89 грн. - заборгованість по відсотках ; 1500,39грн. - штраф за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, те, що визнання позову відповідачем є безумовним, не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, переконавшись у правильному розумінні відповідачем змісту обставин справи, відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції останнього з цього приводу, вважає, що позов в частині стягнення з нього вказаної в позові заборгованості слід задоволити.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, а згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань, 07.11.2007р. укладено договір поруки з ОСОБА_2, яка несе солідарну відповідальність усім своїм майном (а.с.7). Згідно з п. 4.1 вказаного договору, договір поруки діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору боржником чи поручителем.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦПК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», - пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з п. 1.1 кредитного договору № 1884-04-07-2 від 07.11.2007р. (а.с.6) сторонами погоджено термін виконання основного зобов'язання - 07.11.2010р. (закінчення дії договору).

В той же час, з позовом до поручителя позивач звернувся лише 05.11.2013р (а.с.2), тобто аж через три роки з моменту закінчення терміну дії кредитного договору, за виконання позичальником якого вони поручилися.

Відтак, враховуючи наведене, та те що строк виконання основного зобов'язання згідно умов кредитного договору № 1884-04-07-2 від 07.11.2007р. настав 07.11.2010р., а позивач протягом шести місяців від дня настання цього строку не звернувся до суду з позовом до поручителя - відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, то суд вважає, що порука за договором від 07.11.2007р. припинилася.

Таким чином, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором лише з боржника (позичальника) - відповідача ОСОБА_1

Судові витрати суд розподілив відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 252, 526, 543, 553, 554, 559, 611, 612, 1046-1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» (до 12.05.2011р - Акціонерний банк «Київська Русь»), що знаходиться по вул. Хорива, 11 «А» в м. Київ, 04071 (ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092), заборгованість за кредитним договором № 1884-04-07-2 від 07.11.2007р. у розмірі 30934 (тридцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) гривні 28коп. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 309 (триста дев'ять) гривень 34коп.

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий-суддя Хоростіль Р.В.