Постанова № 35889899, 03.12.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/7989/13-а

Номер провадження №2-а/243/219/2013

П О С Т А Н О В А

Імям України

« 03» грудня 2013 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Чемодурової Н.О.

при секретарях Останькович А.О., Нікіфоровій В.В.,

ОСОБА_1

за участю:

позивач ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу Держземагентства м. Словянська, Словянської міської ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулась у Словянський міськрайонний суд з неодноразово уточненим в ході судового розгляду позовом до Держземагентства м. Словянська, Словянської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що влітку 2013 року вона дізналась, що новими власниками будинку №40 по вул. Волжській м. Словянськ був виданий державний акт на земельну ділянку №40 за тією ж адресою. Але на ділянці не встановлені межові знаки, не підписувався акт прийомки-передачі межових знаків, ділянка №40 так і стоїть зі зміненими поворотними точками. На теперішній час власники ділянки виставляють паркани за власним розсудом. Просить суд: - визнати бездіяльність Слов'янської міської ради та відділу Держземагенства м. Слов'янська з контролю за виконанням пункту 1.13,1.14, 1.15, 1.16 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах

№43 від 04.05.1999 року про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і збереження державних актів на право приватної власності на ділянку №40 по вул. Волжська в м. Слов'янську протиправною; - визнати бездіяльність Держземагенства з контролю в усунені недоліків в технічній документації ділянці №40 по вул. Волжська при перевірці технічної документації на відповідність наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року №376 та №43 від 04.05.1999 року протиправною; - зобов'язати Держземагенство м. Слов'янська здійснити дії з контролю за усуненням недоліків в технічної документації на ділянці №40 по вул. Волжська м. Слов'янську, щодо виставлення межових знаків в натурі на місцевості встановленого зразка та зобов'язати Держемагенство м.Слов'янська долучити акт прийому-передачі межових знаків на зберігання ділянки №40 по вул. Волжська в м. Слов'янську до технічної документації відповідно пункту 1.12, 1.13, 1.14 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 4.05.1999 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримала повністю, наполягала на його задоволенні.

Представник відділу Держземагентства м. Словянська, ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності (а.с.62), позов не визнала, заперечувала проти його задоволення. Зазначила, що Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 125 земельного кодексу України позивач не є ані власником ані належним користувачем земельної ділянки № 38 по вул. Волжській, що є суміжною з ділянкою № 40 по вул. Волжській, тому що відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку. Право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У позивача відсутнє свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Межі земельної ділянки позивача не визначені, в той час як власники земельної ділянки по вул. Волжській, 40 мають в наявності правовстановлюючий документ на земельну ділянку - державний акт.

Відповідно до Положення про відділ, затвердженого наказом Держземагентства України від 05.09.2012 № 418 до повноважень відділу не входить здійснення дій зазначених у позові.

Щодо землевпорядної документації, зазначила наступне: відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути землевласники і землекористувачі. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Згідно з Цивільним кодексом України договором є домовленість двох сторін (замовник і розробник документації), спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Враховуючи зазначене, відділ не має права втручатися в договірні відносини замовника і розробника документації із землеустрою.

Визначення наявності недоліків в технічній документації, тобто відповідність землевпорядної документації вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам визначається лише після проведення державної експертизи. Виконавцями такої експертизи, відповідно до закону України «Про державну експертизу» є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання.

Пунктом 3.9. Наказу Державного комітету України Із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» зазначено випадки, коли межові знаки не встановлюються, а саме: на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами щодо) (а.с.37, 63).

Відповідачем, Словянською міською радою, суду надано лист про розгляд справи без участі її представників. Рішення просили винести на розсуд суду (а.с. 145).

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, в судове засідання не зявились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Допитані в попередньому судовому засіданні зазначили, що вони є співвласниками земельної ділянки №40 по вул. Волжській м. Словянськ, вважають позов не обґрунтованим оскільки будь-які порушення меж суміжних ділянок з їх боку відсутні (а.с. 59,60).

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 16 червня 2000 року ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_7 земельну ділянку, розташовану по вул. Волжській, 38 в м. Словянську Донецької області площею 0, 0596 га, згідно зовнішніх меж У відповідності до договору купівлі-продажу від 16 червня 2000 року ОСОБА_2 купила у ОСОБА_7 житловий будинок, розташований по вул. Волжській, 38 в м. Словянську Донецької області, який також розташований на земельній ділянці розміром 0, 596 га.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 26 січня 2011 р. визнано неправомірним рішення Виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області від 15 грудня 1999 року № 535/1, про надання ОСОБА_7, державного акту № 6147 на право приватної власності на земельну ділянку прощею 0,0596 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель по вул. Волжській, 38 м. Слов'янська, Донецької області, в частині визначення розміру земельної ділянки та визнано недійсним державний акт № 6147 на право приватної власності на земельну ділянку, в частині визначення розміру земельної ділянки (а.с. 50-52).

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 13 травня 2011 р. договір купівлі - продажу земельної ділянки серія АВК №926538 від 16 червня 2000 р., в частині розміру земельної ділянки - визнано недійсним.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 р. договір купівлі - продажу житлового будинку № 38 по вул. Волжський, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 серія АВК №926537 від 16 червня 2000 року, в частині розташування будинку на приватизованій земельній ділянці площею 596 кв.м. - визнано недійсним (а.с. 53).

Станом на 01.01.2013 за даними Державного земельного кадастру, земельна ділянка за адресою: м. Слов'янськ, вул. Волзька, 38 знаходиться у приватній власності громадянки ОСОБА_7 (державний акт на право приватної власності серії І-ДН № 041085 зареєстрований 20.12.1999 за № 6147).

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

У відповідності до ст. 132 ЗК України, угоди про перехід права власності на земельну ділянку повинні містить зокрема предмет угоди(земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення складу угідь, правового режиму тощо).

Згідно із приписами норм ЗУ Про державний земельний кадастр, Постанови КМУ від 09 вересня 2009 року № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, Інструкції Про встановлення відновлення меж земельних ділянок в натурі(на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, всі дії по вчиненню реєстрації земельної ділянки, встановлення (відновлення)меж земельної ділянки здійснюються зокрема на підставі заяви власника(користувача) земельної ділянки.

В звязку з викладеним, на думку суду, відсутність конкретно визначеного розміру земельної ділянки є ознакою невизначеності її на місцевості, що з огляду на приписи ст. 79 ЗК України, виключає спірну землю із обєктів земельних правовідносин, як таку що не немає конкретно визначених меж. А тому, за встановлених у судовому засіданні обставин, слід прийти до висновку, що суду не надано доказів того, що позивачка має будь-яке право на спірну земельну ділянку, оскільки відсутність у земельної ділянки такої ознаки як установлені у законному порядку межі, свідчить про відсутність виділеної у встановленому законом порядку конкретної земельної ділянки та відсутність будь-якого права на неї. Однак, в звязку з тим, що позивачка має право власності на житловий будинок із господарськими спорудами № 38, розташований по вул. Волжській в м. Словянську, вона не позбавлена можливості отримати право на земельну ділянку на загальних підставах в порядку передбаченому ст. 118 ЗК України.

Для оформлення права на земельну ділянку необхідно провести роботи по визначенню або відновленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тобто кадастрові зйомки. Відповідно до статті 198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами та інше. Акт узгодження меж земельної ділянки повинен включати погодження всіх власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.

Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, визначено механізм встановлення меж земельних ділянок на місцевості, який здійснюють: виконавець - юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт; замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_5, ОСОБА_4 по вул. Волзькій в м. Словянськ виготовлена Асоціацією землевпорядних організацій Донецької області на замовлення ОСОБА_5 та розроблена відповідно до вимог ст.ст. 25, 26 ЗУ «Про землеустрій» (в редакції 2011 року).

Даний вид робіт проектною організацією щодо земельної ділянки, якою користується позивач ОСОБА_2 виконано не було, акту узгодження меж земельної ділянки до суду надано не було.

Таким чином, доказів того, що позивач зверталась з вимогами про виділення їй в натурі земельної ділянки до відповідних органів матеріали справи не містять, а тому і посилання позивача на те, що діями відповідачів її право, як користувача земельної ділянки №38 по вул. Волзькій, проте невизначеної у відповідності до законодавства на місцевості, порушуються - є безпідставним та необґрунтованим.

Приписами ст. 71 КАСУ передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що позивач не довела суду, що її права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин були порушені від дій або бездіяльності з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб та потребують правового захисту.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9-10, 17, 69-71, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Держземагентства м. Словянська, Словянської міської ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 06 грудня 2013 року.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду Н.О. Чемодурова