Рішення № 35889707, 05.12.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

262/6986/13-ц

2/262/2033/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 року м. Донецьк

Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Масендич В.В.

при секретарі Клімовій С.Ю.

за участі: позивачаОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачаОСОБА_3

представника відповідачаОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку»,-

Встановив:

Позивач звернулася з вищевказаним позовом до відповідача, вказавши, що рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 04.09.2013 року в задоволенні її позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини було відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 04.10.2013 року, вказане рішення суду було залишено без змін. З відповідачем вони не проживають однією сім`єю більше 3 місяців, хоча перебувають в зареєстрованому шлюбі з вересня 2011 року, і за цей період часу відповідач в суді не заперечував, що він перед засіданням суду перерахувував кошти на утримання їх сина.

За час спільного проживання відповідач також не працював, не утримував сім `ю, що стало причиною припинення шлюбних відносин, вона самостійно утримує дитину, одержуючи на його утримання 130 грн. щомісяця. Відповідач не намагається утримувати сім`ю.

Позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку доходу, починаючи з 19.07.2013 року та витрати на правову допомогу в розмірі 300 грн.

Позивач та її представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, що зазначені у позові.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали вважаючи їх безпідставними, вказаючи, що відповідач добровільно перераховав позивачу у серпні, вересні та листопаді 2013 року грошові кошти на утримання сина в розмірі 1543,40 грн. Крім того, відповідач працює за трудовим договором, розмір його заробітної плати становить 1220 грн., і стягнення з нього аліментів при задоволенні вказаного позову фактично позбавляє його утримувати самого себе.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач і відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі з 02.09.2011 року, і від вказаного шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6,9).

Із рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 04.09.2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 04.10.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до суду із позовом до ОСОБА_3 «про стягнення аліментів на її утримання» на підставі ст. 75 СК України. Однак, судом в задоволенні вказаних позовних вимог було відмовлено, оскільки вона є працездатною, але тимчасово не працює, так як здійснює догляд за дитиною до 3 років, а тому не має права на утримання від свого чоловіка на підставі ст. 75 СК України. Також зазначеним рішенням суду встановлено, що малолітній ОСОБА_5 проживає разом із позивачем за адресою: м. Донецьк, вул. Матьокіна, 7д/47. Із довідки УПСЗН Пролетарського району м.Донецька вбачається, що позивач перебуває на обліку у відділі грошових виплат та отримує допомогу по догляду за дитиною до 3 років у розмірі 130 грн. (а.с.3-4,5).

Із копії трудового договру від 04.10.2013 року вбачається, що відповідач працює менеджером зі збуту і його заробітна плата складає 1220 грн. на місяць.

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви

Пунктом 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності з ч. 2 ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частиною 4 тієї ж статті передбачено, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Оскільки позивач є працездатним, офіційно працює, інших осіб на утриманні не має, а право на отримання аліментів належить позивачу незалежно від того, що вона потребує матеріальної допомоги, добровільна сплата коштів на утримання малолітнього сина є одним із обов`язків відповідача, а тому суд вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання до досягнення дитиною 3 років у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду, тобто з 08.10.2013 року, а не з 19.07.2013 року, оскільки з вищевказаним позовом позивач звернулася до суду лише у жовтні 2013 року, а в липні 2013 року вона зверталася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дружини на підставі ст. 75 СК України, допустивши негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Щодо стягнення на користь позивача з відповідача компенсації за надання правової допомоги в розмірі 300 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 27 ЦПК України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають право користуватися правовою допомогою.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Судом встановлено, що 14.11.2013 року позивачем укладено Договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_2, яка за законом має право на надання правової допомоги. При цьому позивачем було сплачено адвокату за надання правової допомоги 300 грн.. ( а.с.а.с. 78-79, 118).

Відповідно до частини 2 ст. 84 ЦПК граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно до ст. 1 Закону України від 20.12.2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З журналу судового засідання вбачається, що представник позивача ОСОБА_2, представляла інтереси позивача в судовому засіданні: 05.12.2013 року з 15-09 год. до 17-09 год., тобто 1 годину.

Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» становить з 01.12.2013 року 1218 грн., 40 % за годину роботи становлять 487,20 грн., відповідно вартість послуг за дві години складає 974,40 грн.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки, позивач та її представник наполягали на стягненні з відповідача компенсації за надання правової допомоги в розмірі 300 грн., саме така сума і підлягає стягненню з відповідача.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає можливим стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 229,40 грн. на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81,82, 88, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку» задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Донецьку, Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання дружини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до 06.02.2015 року, на користь ОСОБА_1, починаючи з 08.10.2013 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Донецьку, Донецької області, судовий збір на користь держави у розмірі 229,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Донецьку, Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, витрати на правову допомогу в розмірі 300 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Масендич