Рішення № 35889080, 05.12.2013, Микитівський районний суд м. Горлівки

Справа № 252/10849/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:

головуючого судді Орчелоти А.В.,

при секретарі Тарасовій Н.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля», про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,-

В С Т А Н О В И В:

До Микитівського районного суду м. Горлівки звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства «Артемвугілля», про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я. Просив стягнути на свою користь з Державного підприємства «Артемвугілля» 30000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, посилаючись на те, що тривалий час, а саме 24,5 років він працював на підприємстві вугільної промисловості «Шахті ім. Гайового» ДП «Артемвугілля» на посаді прохідника з повним робочим днем у шахті в умовах впливу шкідливих факторів , що підтверджується копією трудової книжки. Виконувана ним робота відносились та відносяться до робіт зі шкідливими та важкими умовами праці, внаслідок чого у нього розвинулись професійні захворювання. Після проходження лікування в Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань йому поставлені діагнози: вібраційна хвороба другого ступеня синдром вегето-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок та хронічна двухстороня сенсоневральна туговухість зі значним ступенем зниження слуху, у зв'язку з чим було складено повідомлення за формою П-3. На підставі результатів розслідування хронічного професійного захворювання 06.09.2006 року був складений Акт за формою П-4, де було вказано, що причиною професійних захворювань були тривалий багатократний вплив вібрації та шуму. Відповідно до виписки з Акту огляду МСЕК від 04.10.2006 року йому вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності за сукупністю: 25% - вібраційна хвороба та 25% - туговухість довічно та визнано позивача інвалідом третьої групи.

Позивач зазначив, що вищевказана професійна хвороба розвинулась у нього в наслідок нехтування адміністрацією гірничих підприємств своїм обов'язком по створенню безпечних умов праці. Згідно з ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Таким чином, саме на відповідача закон покладає обов'язки по забезпеченню належних умов праці. Як вбачається з даного акту, відповідач не виконав свої обов'язки з охорони праці. Позивач вважає, що відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК, що на його користь має бути стягнуто відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода позивача полягає в тому, що він переживає та морально страждає у зв'язку із пошкодженням його здоров'я, не може більше працювати та влаштуватись на іншу роботу так як змушений часто проходити курси лікування і бути відсутнім на робочому місці, що викликає невдоволення з боку роботодавців. Він завжди вів активний спосіб життя, однак у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями змушений був відмовитись від нього, що відбилось на зв'язку з оточуючими. Позивач зазнає фізичного болю, у нього обмежена рухова активність, змушений відмовитися від активного відпочинку із сім'єю, мало уваги приділяє облаштуванню побуту, сім'ї, постійно відчуває болі у ліктях та суглобах рук, що загострється при зміні погодних умов чи виконанні робіт пов'язаних з навантаженням на руки, недочуває. Моральні страждання пов'язані напряму з фізичним станом та полягають у постійному душевному хвилюванні, оскільки позивач переживаю за стан свого здоров'я, яке є для нього значною цінністю, психологічному хвилюванні оскільки він став інвалідом та втратив 50% своєї працездатності. Тому, виходячи зі ступеню своїх фізичних та моральних страждань, спричинених позивачу відповідачем, він оцінює моральну шкоду в 30000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечував. Вказав, що на данний час «Шахта ім. Гайового» є стркутурним підрозділом ДП «Артемвугілля», що підтвердив копією довідки СП «Шахта ім. Гайового».

Відповідач ДП «Артемвугілля», повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку, у судове засідання явку свого представника не забезпечив, заперечень проти позову не надав тому суд, на підставі ст.224 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення), про що також не заперечував позивач.

Дослідивши надані докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що з 28.02.1979 р. по 08.10.1980 р. та з 11.04.1983 р. по 07.10.2006 року, позивач працював у Шахті ім. А.І. Гайового на різних посадах з повним робочім днем під землею, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 3-5).

Згідно копії довідки про переіменування підприємства СП «Шахта ім. А.І. Гайового», наказом № 511 від 25.10.2006 року та наказом № 48 від 26.02.2007 року МУП України - «Шахта ім. А.І. Гайового» є стуктурним підрозділом Державного підприємства «Артемвугілля» (а.с. 30)

Згідно Акту форми П-4 від від 06 вересня 2006 року розслідування хронічного професійного захворювання, позивачу був встановлений діагноз: вібраційна хвороба другого ступеня синдром вегето-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок та хронічна двухстороня сенсоневральна туговухість зі значним ступенем зниження слуху (а.с. 7)

Згідно виписки з Акту огляду МСЕК від 04.10.2006 року позивачу первинно була встановлена третя група інвалідності безстроково на підставі професійного захворювання. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної непрацездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 04.10.2006 року позивачу первинно було встановлено 50 % стійкої втрати працездатності за сукупністю: 25% - вібраційна хвороба та 25% - туговухість довічно (а.с. 11).

З наданих позивачем копій медичних документів вбачається, що внаслідок ушкодження позивачем здоров'я йому протипоказана праця в контакті з вібрацією, шумом, рухомими механізмами, праця у важких та несприятливих метеоумовах. Він змушений проходити лікування, приймати медичні препарати, а також зміна способу його життя потребує від нього додаткових зусиль для її організації (а.с. 6,12-17).

Наведені докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я позивача пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків, заподіює йому фізичні і моральні страждання, обмежує його можливість вести звичний йому спосіб життя, що, зокрема, встановлено висновком МСЕК про встановлення позивачу 50% стійкої втрати професійної працездатності, третьої групи інвалідності та необхідність постійного лікування.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - моральна шкода може складатися, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я з приводу професійного захворювання заподіює позивачу моральні і фізичні страждання.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008р. № 20-рп/2008, потерпілі на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання мають право на підставі ст.237-1 КЗпП України на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує наявність для позивача вимушених змін, пов'язаних з втратою здоров'я, про що свідчить встановлення інвалідності позивачу, звернення по медичну допомогу, та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дістає висновку про задоволення позову у розмірі 15000,00 грн, а в іншій частині позову позивачу слід відмовити.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля» (Код ЄДРПОУ-32270533) на користь ОСОБА_1 (ІНН-НОМЕР_1), моральну шкоду, спричиненої ушкодженням здоров'я професійним захворюванням, у вигляді одноразового відшкодування у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля» (Код ЄДРПОУ-32270533) судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн.40 копійок.

Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням - 10 грудня 2013 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Микитівським районним судом м. Горлівки за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: А.В. Орчелота