Постанова № 3588824, 18.09.2008, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2008 р. Справа № 11/114

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М. при секретарі судового засідання Єршовій А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Управління Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі Чернівецької області

до відкритого акціонерного товариства “Букогор” смт. Глибока Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 35867,92 грн.

За участю представників:

Від позивача –Крецу І.П. - начальник

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі Чернівецької області звернулось з позовом до ВАТ “Букогор” смт. Глибока Чернівецької області про стягнення заборгованості в сумі 35867,92 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в не повному обсязі сплачував страхові внески до зазначеного вище фонду за період з квітня по червень 2008 року, що призвело до виникнення недоїмки в сумі 35035,65 грн. Крім того за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків, до відповідача було застосовано фінансову санкцію в сумі 388,77 грн. та пеню в сумі 443,50 грн., згідно рішення № 65 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Ухвалою суду від 21.07.2008 року відкрито провадження у справі та судове засідання призначено на 03.09.2008 року.

Ухвалою суду від 03.09.2008 року розгляд справи відкладено на 18.09.2008 року в зв’язку з нез’явленням представника відповідача.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України.

Із розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті вбачається, що у відповідача існує недоїмка із сплати страхових внесків у сумі 35035,65 грн.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон), який набрав чинності 01.01.2004 року, визначено систему пенсійного забезпечення і механізм її функціонування, встановлено, що страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і вони зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (преамбула Закону, статті 2, 14, 15, 17 Закону).

У відповідності до частини 2 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, передбачені статтею 20 цього Закону... вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі –недоїмка) і стягуються з урахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно ж до частини 6 статті 20 цього Закону страхувальники зобов’язуються сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Проте, відповідач у встановлений законом строк страхові внески не сплатив, що призвело до виникнення недоїмки із сплаті страхових внесків у сумі 35035,65 грн.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи приписи наведеної норми права, позивачем було прийнято рішення № 65 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків від 25.03.2008 року, яким відповідачу нараховано пеню у сумі 443,50 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 388,77 грн.

Згадане рішення, яке отримане відповідачем та не оскаржене, на момент вирішення спору виконане не було, а тому є обов’язковим для виконання відповідачем.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Таким чином, у відповідача, який отримав вказане рішення, і який не сплатив протягом десяти робочих днів з дня його одержання нараховані суми, виникла недоїмка із сплати фінансових санкцій в сумі 388,77 грн. та пені у сумі 443,50 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Букогор” смт. Глибока Чернівецької області, вул.Радгоспна, 6, (код 14262821):

· на користь на користь Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі, смт. Глибока, вул. Першотравнева, 10, (код 21430615) – 35035,65 грн. недоїмки 388,77 грн. штрафу та 443,50 грн. пені;

· у дохід державного бюджету 358,67 грн. державного мита.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.М. Гушилик