Рішення № 35888165, 19.11.2013, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/7402/13-ц

2/264/2761/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"19" листопада 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В., при секретарі Халіній А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № 0403/1207/71-026 від 28.12.2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 70000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором, 28.12.2007 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 уклали Іпотечний договір № 0403/1207/71- 026-2-1 (надалі за текстом - Іпотечний договір), відповідно до якого остання передала Банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 361580,00 (триста шістдесят одну тисячу п'ятсот вісімдесят) грн. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 70000,00 (сімдесят тисяч) доларів США. В свою чергу, відповідачка неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 01.07.2013р. має прострочену заборгованість: за кредитом - 69376,00 (шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят шість доларів США 00 центів) доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 554522,37 (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 37 копійок) грн., по відсотках 43051,61 (сорок три тисячі п'ятдесят один долар США 61 цент) долар США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 344111,52 (триста сорок чотири тисячі сто одинадцять гривень 52 копійки) грн. У зв'язку з систематичним порушенням відповідачкою своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору їй була нарахована неустойка: пеня - 60480,92 (шістдесят тисяч чотириста вісімдесят доларів США 92 центи) доларів США, що по курсу НБУ станом на дату розрахунку складає 483423,99 (чотириста вісімдесят три тисячі чотириста двадцять три гривні 99 копійок) грн.

28.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі - ФК «Вектор Плюс») укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. Разом із тим, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 28.12.2007 №0403/1207/71-026 позичальником згідно якого є ОСОБА_1.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмет іпотеки в заклад банку не передає. На підставі цього позивач був вимушений звернутись до суду з даним позовом та просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0403/1207/71-026 від 28.12.2007 року, яка станом на складає 1382057,88 (один мільйон триста вісімдесят дві тисячі п'ятдесят сім гривень 88 копійок) грн., а саме: за кредитом - 554522,37 (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 37 копійок) грн.; по відсотках - 344 111,52 (триста сорок чотири тисячі сто одинадцять гривень 52 копійки) грн.; пеня - 483423,99 (чотириста вісімдесят три тисячі чотириста двадцять три гривні 99 копійок) грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна; виселити без надання іншого житла відповідачів із квартири АДРЕСА_1; стягнути з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» витрати по сплаті судового збору у сумі 3555,70 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі та просив справу розглянути за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час та день слухання справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили.

Представник Служби у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради проти задоволення позову не заперечувала.

В цьому випадку суд вважає доцільним ухвалити заочне рішення, оскільки відповідно до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.12.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 0403/1207/71-026, відповідно до умов якого Банк надав їй кредит у сумі 70000,00 доларів США, а вона зобов'язалась повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, передбачених Кредитним договором.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором, 28.12.2007 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 уклали Іпотечний договір № 0403/1207/71- 026-2-1 (надалі за текстом - Іпотечний договір), відповідно до якого ОСОБА_1 передала Банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Встановлено, що за наведеною адресою зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 361580,00 (триста шістдесят одну тисячу п'ятсот вісімдесят) грн.

Також встановлено, що Банк (кредитор) свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 70000,00 доларів США.

В свою чергу, ОСОБА_1 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 01.07.2013 має прострочену заборгованість: за кредитом - 69376,00 (шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят шість доларів США 00 центів) доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 554522,37 (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 37 копійок) грн., по відсотках - 43051,61 (сорок три тисячі п'ятдесят один долар США 61 цент) дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 344111,52 (триста сорок чотири тисячі сто одинадцять гривень 52 копійки) грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити кредитору неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У зв'язку з систематичним порушенням ОСОБА_1 своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору їй була нарахована неустойка: пеня - 60480,92 (шістдесят тисяч чотириста вісімдесят доларів США 92 центи) доларів США, що по курсу НБУ станом на дату розрахунку складає 483423,99 (чотириста вісімдесят три тисячі чотириста двадцять три гривні 99 копійок) грн.

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі - ФК «Вектор Плюс») укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі документації. З моменту відступлення банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Разом із тим, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимог) якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредигора/стягувача за договором від 28.12.2007 № 0403/1207/71-026, позичальником згідно якого є ОСОБА_1.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до умов Іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право стягнення на предмет іпотеки у будь-якому з наступних випадків: у випадку невиконання боржником основного зобов'язання; у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов іпотечного договору; у інших випадках, передбачених законодавством.

У разі порушення боржником основного кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та або боржнику письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання за кредитним договором та/або зобов'язань, передбачених іпотечним договором, у тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом позасудового врегулювання, яким вважатиметься застереження, що міститься в іпотечному договорі або на підставі окремого договору, який може бути укладений між іпотекодавцем та іпотекодержателем з урахуванням вимог чинного законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору та іпотечного договору відповідачам 11.07.2013р. було направлено вимоги про усунення порушень, але станом на дату подання позовної заяви вимоги залишені ними без задоволення.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.б ст.3 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 109 Житлового Кодексу Української РСР, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30 березня 2012 року: «При розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Також суд враховує, що відповідно до п. 44 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30 березня 2012 року: згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-111 «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Разом з цим, суд враховує, що неповнолітні діти боржника не мали право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення відповідного договору. Тому, реєстрація на спірній житловій площі неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

На виконання вимог Закону, позивач направив відповідачам вимогу про добровільне виселення, проте мешканцями зазначеного житла дана вимога залишилась проігнорованою.

Враховуючи неодноразове порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору позивач має право вимагати дострокове виконання відповідачем своїх обов'язків по кредитному договору та іпотечному договору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3555,70 грн., відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст.10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 14, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 14, 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0403/1207/71-026 від 28.12.2007 року, яка станом на складає 1382057,88 (один мільйон триста вісімдесят дві тисячі п'ятдесят сім гривень 88 копійок) грн., а саме: за кредитом - 554522,37 (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 37 копійок) грн.; по відсотках - 344111,52 (триста сорок чотири тисячі сто одинадцять гривень 52 копійки) грн.; пеня - 483423,99 (чотириста вісімдесят три тисячі чотириста двадцять три гривні 99 копійок) грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Виселити без надання іншого житла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» витрати по сплаті судового збору у сумі 3555,70 грн.

Рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем на рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Н. В. Литвиненко