Рішення № 3588807, 18.12.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.08р.

Справа № 1/244-08(28/351-08(П28/939-08))

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Дніпрококс”, м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Державного підприємства „Вугільна компанія” Красноліманська”

Виробничо-структурний підрозділ ЦОФ „Красноліманська”,

м. Родинське Донецька область

Відповідача-2: Державного підприємства „Придніпровська залізниця”,

м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 064 грн. 80 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Новицька В.Л., довір. №17 від 13.02.08р.

від відповідача-1: не з’явився

від відповідача-2: Селяков О.В., довір. №62 від 01.01.08р.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство „Дніпрококс” (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з належного відповідача –Державного підприємства „Вугільна компанія” Красноліманська” Виробничо-структурний підрозділ ЦОФ „Красноліманська” та Державного підприємства „Придніпровська залізниця” вартість нанесених збитків за недостачу вугільного концентрату у сумі 9 064 грн. 80 коп.

У судовому засіданні представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечує в зв’язку з тим, що позивачем до суми позову внесений залізничний тариф, пропорційний розміру нестачі, повернення якого передбачено Статутом залізниць України лише у випадках повної втрати вантажу, а також сума приплат за договором комісії №006-07/8/69-а від 01.02.07р. між позивачем та відповідачем-1, яка не підлягає відшкодуванню як не передбачена договором перевезення та Статутом залізниць України.

В призначене судове засідання відповідач-1 явку повноважного представника не забезпечив. У наданому відзиві на позов просить відмовити позивачу у стягненні з Державного підприємства „Вугільна компанія” Красноліманська” Виробничо-структурний підрозділ ЦОФ „Красноліманська” вартості нанесених збитків за недостачу вугільного концентрату на підставі того, що вони були спричиненні з вини залізниці, яка не забезпечила схоронність вантажу під час його перевезення.

Згідно ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.09.08р. до 26.09.08р.

В порядку ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача і відповідача-2 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення позивача і відповідача-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі та згідно договору комісії №006-07/8/69-а від 01.02.07р. (далі - Договір), укладеному між ТОВ Компанія „Технологія” та ВАТ „Дніпрококс”, предметом якого є поставка вугільного концентрату (далі - вантаж), по залізничній накладній №49771583 зі станції відправлення Родинська Донецької залізниці на станцію Дійовка Придніпровської залізниці 22.11.07р. прибув вагон №67397281 (далі - вагон) з вугіллям кам’яним вологим марки Ж-жирний.

Згідно вищезазначеної залізничної накладної вантажовідправником є ДП „Вугільна компанія” Красноліманська” Виробничо-структурний підрозділ ЦОФ „Красноліманська” (надалі –відповідач-1).

Під час видачі вантажу позивачу з перевіркою його ваги згідно Правил перевезень вантажів та ст. 52 Статуту залізниць України була встановлена вагова недостача продукції у вагоні в кількості 10241 кг, та відповідно уточненого розрахунку позивача нанесена майнова шкода складає 8 854 грн. 83 коп.

Недостача продукції документально підтверджена комерційним актом № БН 753629/15 від 24.11.07р., в якому зафіксовано ознаки незбереженого перевезення, такі як з правої сторони по ходу поїзда поглиблення по всій довжині вагона, шириною 1,8 м., глибиною 0,7 м., двері люка закрити, теча вантажу відсутня, вагон технічно справне.

Згідно рахунку №6607 від 30.11.07р., виставлений вантажовідправником на підставі Договору та специфікації №23 від 01.11.07р. до даної угоди, в загальний розмір вартості за марку (вантаж) входить приплата в розмірі 64 691 грн. 62 коп.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України зазначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно вимогам статті 920 ЦК України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Також, частинами 1 і 2 статті 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

З комерційного акту № БН 753629/15 від 24.11.07р. вбачається, що вагон у справному технічному стані, течій вантажу не зафіксовано, двері та люки щільно закриті. Справа по ходу поїзду поглиблення по всій довжині вагона, шириною 1,8м., глибиною 0,7м.

Таким чином, відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди, оскільки перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, тобто на відповідача-2 (у даному випадку ДП "Придніпровська залізниця").

Складання комерційних актів та приймання продукції здійснено відповідно до передбачених Правил, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.

Відповідно до п.14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами.

Таким чином, перевіривши розрахунок позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 8 854 грн. 83 коп., а в решті стягнення належить відмовити.

У задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити, оскільки його вина в нестачі вантажу відсутня.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються пропорційно на позивача та відповідача-2.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26036000002003 в Дніпропетровській філії АБ „ЕкспресБанк”, МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпрококс” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна, 1, р/р 26002120539010 в ЗАТ КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 05393091) 8 854 грн. 83 коп. (вісім тисяч вісімсот п’ятдесят чотири грн. 83 коп.) –вартості з недостачі вугілля кам’яного, 101 грн. 63 коп. (сто одну грн. 63 коп.) –витрат по сплаті державного мита, 115 грн. 27 коп. (сто п’ятнадцять грн. 27 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

У позовних вимогах до відповідача-1 відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Рішення підписано – 10.12.2008р.