Рішення № 35887509, 09.12.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/2732/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Алтухової О.С.,

секретар - Щукіна О.В.,

за участю представника позивачів ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_13, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння,визнання права власності, виселення, -

встановив:

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_13, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння,визнання права власності, виселення, посилаючись на наступні обставини.

14.08.2012 р. Ворошиловським районним судом було прийнято заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_10, ОСОБА_7, треті особи, які заявляють самостійні вимоги, щодо предмету спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги, щодо предмету спору: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_11, нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_12 про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування із незаконного володіння квартири. Судом було визнано довіреність від 09.02.2011 р. на ім'я ОСОБА_10 - недійсною; визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 18.03.2011 р. ОСОБА_10 та ОСОБА_7 - недійсним; витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вказану квартиру.

В ході виконавчого провадження, стало відомо, що ОСОБА_7 була відчужена спірна квартира іншій особі ОСОБА_13 (договір купівлі-продажу № 1330 15.07.2011 р.). Однак, згідно інформаційного листа № 236135 від 23.11.2012 р. КП БТІ м. Донецька стало відомо, що право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_7 Тобто, ОСОБА_13 з якихось причин не зареєструвала право власності на спірну квартиру.

Згідно рішення Ворошиловського районного суду від 14.08.2012 р., договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 18.03.2011 р. укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 визнай недійсним. Таким чином, ОСОБА_7 не мав права укладати наступний договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_13 Отже, вказаний договір купівлі-продажу повинен бути визнай недійсним.

Рішенням Ворошиловського районного суду від 14.08.2012 р. встановлено, що вказана квартира вибула із володіння родини ОСОБА_5 не з їх волі іншим шляхом.

Звертаючи увагу на те, що ні ОСОБА_4, а ні його члени родини не уповноважували ОСОБА_7 на відчуження вказаної квартири, не надавали довіреності на розпорядження квартирою, своїх підписів на відповідних документах не ставили.

На підставі викладеного, вважають, що необхідно витребувати вказану квартиру у ОСОБА_13 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_15

Неодноразово звертався до ОСОБА_13 державний виконавець ДВС Ворошиловського РУЮ про звільнення у добровільному порядку квартири. Однак, ОСОБА_13 ніяким чином не відреагувала на законні вимоги державного виконавця.

Всупереч ст. 321 ЦК України ОСОБА_13 продовжує проживати у квартирі та відмовляється її звільнити, порушуючи право власності позивачів.

Тому просили суд визнати договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 29.04.2011 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_13, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, за реєстром № 1330 15.07.2011 р.- недійсним; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_13 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; визнати право власності на вказану квартиру за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; виселити ОСОБА_13 та членів її родини з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивачів підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві, наполягала на задоволенні позову. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були повідомлені про слухання справи, не сповістили суд про причини своєї відсутності.

Суд, вислухавши представника позивачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 10.11.1993 року було приватизовано трикімнатну квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Згідно до свідоцтва про право власності № 18873 від 10.11.1993 р., на вказану квартиру, вона належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_16 (після шлюбу ОСОБА_16), ОСОБА_2 (після шлюбу ОСОБА_2).

Згідно заочного рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14.08.2012 року, яке набуло законної сили, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_10, ОСОБА_7, треті особи, які заявляють самостійні вимоги, щодо предмету спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4; ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги, щодо предмету спору: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_11, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_12 про визнання недійсною довіреності від 09 лютого 2011року, визнання недійсним договору купівлі - продажу від квартири від 18 березня 2011 року, витребування із чужого незаконного володіння квартири та позовні вимоги Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4; ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_10, ОСОБА_7 про визнання недійсною довіреності від 09 лютого 2011 року, визнання недійсним договору купівлі - продажу від квартири від 18 березня 2011 року, витребування із чужого незаконного володіння квартири були задоволені. Визнано договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 18.03.2011 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_12, реєстровий №867 - недійсним та витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1.

Згідно ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

29.04.2011 року ОСОБА_7 продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_13, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 29.04.2011 року, посвідченому приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 реєстровий №1330.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки заочним рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14.08.2012 року було визнано договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 18.03.2011 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_12, реєстровий №867 - недійсним, у ОСОБА_7 були відсутні повноваження як власника майна на відчуження квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.04.2011 року, посвідченому приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 реєстровий №1330.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи те, що згідно інформаційного листа № 236135 від 23.11.2012 р. КП БТІ м. Донецька право власності на вказану вище квартиру зареєстровано за ОСОБА_7, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачів в частині визнання договору купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеному 29.04.2011 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_13, посвідченому приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий № 1330, недійсним.

Позовні вимоги позивачів про визнання за ними права власності на квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 також підлягають задоволенню з огляду на те, що заочним рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14.08.2012 року встановлено факт незаконного вибуття з їхньої власності спірної квартири, а тому саме вони є законними власниками квартири АДРЕСА_1.

Ст.41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

В ч. 4 ст. 152 ЖК сказано, що до членів сім'ї власника квартири, належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Відповідач ОСОБА_13 не є членом сім'ї позивачів.

Ст. 109 ЖК передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Згідно ч.3 ст. 116 Житлового кодексу України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Договірні відносини щодо найму житла передбачені ст. 810 ЦК України, відповідно до якої, договір найму житла може укласти виключно власник такого майна, позивачі як власники спірної квартири не укладали із ОСОБА_13 такого договору, відповідач проживає у спірній квартирі без правових підстав.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Ст. 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, відповідач ОСОБА_13 своїми діями перешкоджає позивачам, як законним власникам нерухомого майна, володіти, користуватись та розпоряджатися ним, порушує їх конституційні права, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині виселення ОСОБА_13 з квартири АДРЕСА_1.

В той же час, суд відмовляє позивачам в задоволенні позовних вимог про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_13 на користь позивачів квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з огляду на наступне.

Ст. 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яса не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як вбачається з інформаційної довідки КП БТІ № 236135 від 23.11.2012 р. право власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_7 ОСОБА_13 не здійснила державної реєстрації договору купівлі-продажу квартири від 29.04.2011 року, посвідченому приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 реєстровий №1330, а тому такий спосіб захисту як витребування майна із чужого незаконного володіння ОСОБА_13 неможливо застосувати.

Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14.08.2012 року було вже витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_7, право власності якого на спірну квартиру було зареєстровано в установленому законом порядку, на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 722,27 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 11, 61, 88, 212-216, 224 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_13, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння,визнання права власності, виселення - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 29.04.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий № 1330.

Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Виселити ОСОБА_13 із квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на праві власності, без надання їй іншого жилого приміщення.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_13, РНОКПП НОМЕР_1, ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_2, на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 722,27 грн.

Заява щодо перегляду заочного рішення може бути подана відповідачами до суду протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачами до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька О.С. Алтухова