Постанова № 35886952, 10.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2013 року 10:20 № 826/17877/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техніка промислового альпінізму»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2013 р. № 0003892250,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техніка промислового альпінізму» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2013 р. № 0003892250.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 03.07.2013 р. № 468/22-509/30722026 прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2013 р. № 0003892250, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4 866,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що прийняте відповідачем рішення суперечить чинному законодавству з питань оподаткування та виходить за межі його компетенції, встановленої законом, оскільки прийняте на підставі хибного тлумачення та неправомірного застосування норм діючого законодавства. Так, всі первинні документи позивача оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. Не можна брати до уваги акт перевірки Яготинської МДПІ про результати перевірки ТОВ «Маркон Груп Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства, оскільки, згідно даного акту, фактичне місцезнаходження ТОВ «Маркон груп Ко» перевірялось 28.07.2011 р., що не може бути свідченням відсутності підприємства за його місцезнаходженням станом на час здійснення господарської операції - квітень 2011 р. Крім того не можуть братися до уваги доводи податкового органу про нікчемність господарських операцій з огляду на відсутність у контрагента позивача найманих працівників, матеріальних ресурсів, необхідних для виконання господарських зобов'язань, оскільки дані висновки здійснені на підставі проведеного аналізу з використанням Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ланцюга постачання до ТОВ «Маркон Груп Ко», яка, в свою чергу, ґрунтується на даних лише податкової звітності цього підприємства, а також незаконним є посилання відповідача на висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВСУ в Київській області, що підпис на документах ТОВ «Маркон Груп Ко» виконаний не його директором ОСОБА_2 Також не є доказом відсутності реального характеру вчинення господарської операції інформація Державної прикордонної служби України, за якою директор ТОВ «Маркон Груп Ко» в 2011 р. перебувала лише один раз. Отже, висновок відповідача щодо нікчемності правочину, укладеного ТОВ «Промтехінструмент» та ТОВ «Маркон Груп Ко» є безпідставним та зроблений із перевищенням повноважень.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно наданих письмових заперечень, отриманих судом 04.12.2013 р., вбачається, що перевіркою контрагента позивача ТОВ «Маркон Груп Ко» за період з грудня 2010 року по серпень 2011 року, в тому числі факт поставки товарів позивачеві, за податковою накладною № 51 від 07.04.2013 р. та видатковою накладною № 070404 від 07.04.2013 р. - не підтверджуються, з урахуванням: відсутності найманих працівників, основних фондів, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів, іншого майна, необхідного для виконання угод або здійснення діяльності. Таким чином, укладені ТОВ «Маркон Груп Ко» у звітному періоді з контрагентами угоди на реалізацію товарів (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер, в тому числі угода, внаслідок якої, позивачем при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за період з 01.04.2011-30.06.2011 рр. безпідставно віднесено до витрат собівартість реалізованих товарів, внаслідок чого відбувалось заниження сум податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. на 4866 гривень. Крім того, в порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи мають ряд недоліків, що не дозволяють ідентифікувати осіб, що їх підписали, встановити їх посади та обсяг повноважень. Отже, первинні документи позивача не підтверджують реальний характер здійснення господарської операції, а тому не є належними документами, які б могли підтвердити права позивача на віднесення до витрат, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку за даними господарськими операціями. В задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техніка промислового альпінізму» є повним правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехінструмент», що підтверджується статутом ТОВ «Техніка промислового альпінізму», зареєстрованого Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промтехінструмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Маркон Груп Ко» за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Промтехінструмент»:

1. пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 та п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Промтехінструмент» встановлено його заниження всього у сумі 4 866,00 грн., у тому числі: в 2 кварталі 2011 р. у сумі 4 688,00 грн.

За наслідками перевірки, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС складено акт від 03.07.2013 р. № 468/22-509/30722026 та винесено податкове повідомлення-рішення від 16.07.2013 р. № 0003892250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у сумі 4 866,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві 03.10.2013 р. прийнято рішення № 4933/10/26-15-10-04-04, яким податкове повідомлення-рішення від 16.07.2013 р. № 0003892250 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

За наслідками повторного адміністративного оскарження, Міністерством доходів і зборів України 04.11.2013 р. прийнято рішення № 14585/6/99-99-10-01-5, яким податкове повідомлення-рішення від 16.07.2013 р. № 0003892250 та рішення про задоволення первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2013 р. № 0003892250.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 «Про Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

В даній справі судом встановлено, що ТОВ «Техніка промислового альпінізму» зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією. Основними видами діяльності, згідно статуту підприємства, є неспеціалізована оптова торгівля.

Щодо здійснення господарської діяльності ТОВ «Промтехінструмент» у період взаємовідносин з ТОВ «Маркон Груп Ко» (квітень 2011 року) судом встановлено наступне.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості за квітень 2011 року на балансі ТОВ «Промтехінструмент» перебувало основних засобів на загальну суму 79 761,24 грн. (pax. 10), вартість придбаних у квітні 2011 року товарів та послуг з ПДВ склала суму в розмірі 3 067 768,00 грн. (pax. 631), вартість проданих у квітні 2011 року товарів з ПДВ склала суму в розмірі 3 576 250,66 грн. (pax. 361), отриманий фінансовий результат склав 451 248,98 грн. (pax. 791).

З метою забезпечення здійснення господарської діяльності ТОВ «Промтехінструмент» укладений договір оренди нежитлових приміщень № 3-Ю від 04.01.2010 р., відповідно до якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.02.2011 р., в оренді перебували, в тому числі, складські приміщення площею 214,90 кв.м. за адресою: смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 32.

Згідно довідки про кількість працівників на підприємстві від 26.11.2013 р. станом на 01.04.2011 р. у ТОВ «Промтехінструмент» за основним місцем роботи працювало 10 осіб. Нарахування їм доходу та утримання з нього податків підтверджується даними наведеної вище оборотно-сальдової відомості за квітень 2011 року (pax. 661, 811) та податковим розрахунком за формою № 1ДФ за 2 квартал 2011 року.

Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 р., позивачем нарахований податок на прибуток в сумі 70 834 грн., який було сплачено до бюджету у повному обсязі, що підтверджується реєстром платіжних доручень.

На підтвердження переміщення замовлених лицьових масок ШМП до складу ТОВ «Промтехінструмент» позивачем надано товарно-транспортну накладну № 070404 від 07 квітня 2011 року, згідно якої продукція була завантажена за адресою: м. Яготин, вул. Незалежності, 44 в автомобіль марки Газель держ. № НОМЕР_2 - вантажовідправником та замовником (платником) перевезення є ТОВ «Маркон Груп Ко». Перевезення здійснювалось фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3

Вказана продукція була передана перевізником та розвантажена ТОВ «Промтехінструмент» на складі за адресою: смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 32.

Розрахунки за отриману продукцію здійснювались на підставі рахунку-фактури та видаткової накладної № 070404 від 07.04.2011р. Перерахування коштів відбувалось шляхом оформлення платіжних доручень, реєстр яких знаходиться в матеріалах справи. На підтвердження оплати позивачем надано банківські виписки.

На підставі виконаних господарських операцій ТОВ «Маркон Груп Ко» виписано позивачу податкову накладну від 07.04.2011 р. № 51.

Про подальший продаж продукції суб'єктам господарювання в іншому ланцюгу постачання свідчать виписані видаткові накладні: № 7 від 11.03.2011 р., № 22 від 20.04.2011 р., № 761 від 08.04.2011 р., № 769 від 22.04.2011 р., № 821 від 19.04.2011 р. та податкові накладні: від 11.03.2011 р. № 1, від 20.04.2011 р. № 12, від 08.04.2011 р. № 164, від 22.04.2011 р. № 178, від 19.04.2011 р. № 173.

Згідно довіреностей № 201 від 01.04.2011 р., № 247 від 18.04.2011 р. контрагентами позивача отримано придбані ними матеріальні цінності.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки від 03.07.2013 р. № 468/22-509/30722026, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені відповідачем з огляду на акт Яготинської МДПІ Київської області від 08.12.2011 р. № 1318/2300/37135774 «Про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Маркон Груп Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з грудня 2010 р. по серпень 2011 р.». Зі змісту даного акту вбачається, що ТОВ «Маркон Груп Ко» відсутнє за своїм місцезнаходженням, крім того, у нього відсутнє нерухоме майно, транспортні засоби.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до реєстраційних документів засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ «Маркон Груп Ко» є ОСОБА_2, громадянка Російської Федерації.

Згідно даних, наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 перетинала державний кордон України 2 рази протягом 2010 року (термін перебування 2 дні) та 1 раз протягом 2011 року (термін перебування на території України 1 день), була відсутня на території України в період 03.11.2010-12.09.2011.

Згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області №168 від 28.09.2011 р. при проведенні дослідження встановлено, що підпис, який виконаний на договорі №127 від 09 листопада 2010 року про визнання електронних документів, виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Згідно довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 28.07.2011р. №3140 місцезнаходження платника податків не встановлено. При цьому до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Маркон Груп Ко», яке зареєстровано в Яготинській районній державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію 18.08.2010 №13511020000003474; адреса згідно установчих документів: Київська область, Яготинський район, 07700, м. Яготин, вул. Незалежності, 16, кв. 17. Свідоцтво платника ПДВ від 02.11.2010 №100308135, видане ТОВ «Маркон Груп Ко» Яготинською МДПІ Київської області, анульовано 15.08.2011.

Згідно повідомлення Яготинського бюро технічної інвентаризації вбачається, що за ТОВ «Маркон Груп Ко» по реєстровим книгам бюро технічної інвентаризації нерухомого майна на праві власності в місті Яготині не зареєстровано (лист №270 від 02.09.2011 року).

Згідно повідомлення Баришівського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області вбачається, що за ТОВ «Маркон Груп Ко» транспортні засоби не зареєстровані (лист №1314 від 09.09.2011 року). Про відсутність транспортних засобів, зареєстрованих за ТОВ «Маркон Груп Ко» в період 01.01.2008-20.02.2012 свідчить також лист ЦБДР та АС МВС України.

Відтак, у ТОВ «Маркон Груп Ко» відсутні бухгалтерські та податкові документи (договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, банківські виписки тощо).

Крім цього судом встановлено, що згідно відповіді Київського обласного центру зайнятості від 01.03.2012 р., дозвіл на працевлаштування іноземних громадян громадянці РФ ОСОБА_2, відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення», в силу якої, підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не видавався.

Також на підставі запиту про надання інформації щодо адреси тимчасової реєстрації іноземних громадян та відповіді Державної Міграційної служби від 17.05.2012 судом встановлено, що громадянка РФ ОСОБА_2 в період 01.01.2008 по 12.03.2012 за обліками служб громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб не значилась.

Так, позивач стверджує, що разом із товаром від продавця ТОВ «Маркон Груп Ко» він отримав податкову накладну №51 від 07.04.2011 р. В той же час вказана податкова накладна, підписана не ОСОБА_2 (в графі для підпису вказаної податкової накладної зазначено іншу особу - ОСОБА_5 - статус та відносини якої з ТОВ «Маркон Груп Ко» не встановлено). Згідно наданого позивачем до суду витягу з ЄДР щодо ТОВ «Маркон Груп Ко», відсутні інші особи, крім засновника, керівника, головного бухгалтера - ОСОБА_2), уповноважені на представництво підприємства у відносинах з третіми особами. Крім того, видаткова накладна №070404 від 07.04.2011р., рахунок-фактура, транспортна накладна на яку також посилається позивач, підписані зі сторони ТОВ «Маркон Груп Ко» особою, посада та статус якої не зазначені.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що підпис директора ОСОБА_2 візуально відрізняється від підпису у податковій накладній №51 від 07.04.2011 р., оскільки суд не наділений повноваженнями встановлювати ідентичність підпису, зокрема доказів, які б спростовували даний факт відповідачем не надано.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у позивача відсутні документи, які б свідчили про відношення ФОП ОСОБА_3 до господарських взаємовідносин з ТОВ «Маркон Груп Ко» в частині здійснених транспортних перевезень, документи, які б свідчили про реєстрацію транспортного засобу Газель НОМЕР_2, а також акти приймання-передачі товарів, довіреності на отримання відповідних матеріальних цінностей від ТОВ «Маркон Груп Ко».

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Маркон Груп Ко» було анульовано 15.08.2011 р., оскільки податкові накладні було виписано в квітні 2011 р.

Також суд не погоджується з посиланням відповідача на той факт, що ТОВ «Маркон Груп Ко» не знаходиться за своїм місцезнаходженням, оскільки фактичне місцезнаходження останнього перевірялось 28.07.2011 р., що не може бути свідченням відсутності даного підприємства за його місцезнаходженням станом на час здійснення господарської операції, саме в квітні 2011 р.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що придбання позивачем товарів та їх транспортування фактично не мало місця.

Згідно зафіксованих Актом перевірки ТОВ «Маркон Груп Ко» даних податкової звітності ТОВ «Маркон Груп Ко» відповідно до автоматизованої інформаційної системи «Податки» та АІС «Бест Звіт» за період, що перевірявся, не встановлено наявність у ТОВ Маркон Груп Ко» власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності, що також ставить під сумнів факт зберігання ТОВ «Маркон Груп Ко» товарів, які за твердженнями позивача були йому поставлені за видатковою накладною від 07.04.2011 р. №070404.

В порушення статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова накладна від 07.04.2011 р. № 51, видаткова накладна від 07.04.2011 р. №070404, рахунок-фактура від 07.04.2011 р. № 070404, транспортна накладна від 07.04.2011 р. мають недоліки, що не дозволяють ідентифікувати осіб, що їх підписали, встановити їх посади та обсяг повноважень, оскільки не містять таких обов'язкових реквізитів, як: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні документи позивача не підтверджують реальний характер здійснення господарської операції, а тому не є належними документами, які могли б підтвердити права позивача на віднесення до витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку за даними господарськими операціями.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що податкова накладна від 07.04.2011 р. №51 та видаткова накладна від 07.04.2011 р. №070404 оформлені з порушеннями чинного законодавства, що позбавляє їх обов'язкових ознак первинного документа, а тому господарська операція, на виконання якої ці документи складені, є такою, що не відбулася, відтак зазначені первинні документи не можуть бути свідченням реальності господарської операції та не можуть бути підставою для формування податкового обліку.

Отже, віднесення позивачем при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за період 01.04.2011-30.06.2011 собівартості реалізованих товарів «лицьові частини ШМП» у кількості 200 шт. у розмірі 21 158 грн. з посиланням на придбання їх у ТОВ «Маркон Груп Ко» до власних витрат, внаслідок чого відбувалось заниження сум податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. на 4866 гривень, є безпідставним, а позовні вимоги необґрунтованими.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення 16.07.2013 р. № 0003892250, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Суд вважає, що у справі містяться достатні докази, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 160-163,167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка промислового альпінізму» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук