Постанова № 35886907, 27.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2013 року № 826/17733/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К. Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Український Корпоративний одяг" до Державної податкової інспекціяї у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005792208, № 0005802208 від 22.10.2013

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український корпоративний одяг» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22 жовтня 2013 року № 0005792208 форми «р», № 0005802208 форми «р».

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх безпідставними та такими, що ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях посадових осіб відповідача, не відповідають вимогам чинного податкового законодавства й мотивує позовні вимоги тим, що відповідач не мав права на винесення податкових повідомлень - рішень до набрання законної сили вироком суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про вручення повістки з додатками.

Керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, надавши можливість представнику позивача у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український корпоративний одяг» зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією та перебуває на обліку в ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податків. Згідно наявної в матеріалах справи довідці має право займатися наступними видами діяльності: виробництво робочого одягу; оздоблення текстильних виробів; виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; виробництво іншого верхнього одягу; оптова торгівля одягом та взуттям; неспеціалізована оптова торгівля.

В період з 23 вересня 2013 року по 24 вересня 2013 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Український корпоративний одяг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Рембуд Групп» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30 вересня 2013 року № 1077/22.8-15/32559955.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з ПДВ, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 82116 грн., у тому числі у січні 2011 року в сумі 16167 грн., у червні 2011 року 39125 грн., у грудні 201 року в сумі 10000 грн., у січні 2012 року в сумі 4109 грн., у лютому 2012 року в сумі 12715 грн.;

- п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 20209 грн., у тому числі з 1 квартал 2011 року в сумі 20209 грн.;

- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 74160 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 44994 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 11500 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 17666 грн.

Як вбачається з акта перевірки, збільшення суми грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах наявності ознак фіктивності контрагента позивача ПП «Рембуд Групп».

Зокрема, перевірка проводилась на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі постанови слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 11.07.2013 року. ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано на виконання постанову слідчого СВ ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС від 11.07.2013 року про призначення податкової перевірки ПП «Український корпоративний одяг» по взаємовідносинах з ПП «Рембуд Групп»за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, в ході якої необхідно встановити правильність обчислення та своєчасність сплати податків до державного бюджету (ПДВ та податку на прибуток). В провадженні СВ ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Так, відповідно до матеріалів Держфінмоніторингу, службові особи ПП «Український корпоративний одяг» в період з листопада 2010 року по квітень 2012 року причетні до легалізації коштів.

В ході досудового розслідування встановлено, що в період з 30.11.2010 року по 27.04.2012 року проведено 28 фінансових операцій, що пов'язані із зняттям коштів готівкою ОСОБА_1 з рахунків ПП «Рембуд Групп» на загальну суму 9,16 млн. грн. з призначенням платежу «на купівлю матеріалів».

Згідно показів ОСОБА_1, останній не має відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Рембуд Групп». Також згідно висновків почеркознавчого дослідження підписи від імені ОСОБА_1 в первинних документах податкової звітності виконувались різними особами. Крім цього, досудовим розслідуванням по кримінальному провадженню встановлено, що невстановлені особи вчинили фіктивне підприємство шляхом реєстрації на підставних осіб ряду підприємств, в тому числі і ПП «Рембуд Групп».

На підставі Акту перевірки та за результатами розглянутих заперечень позивача податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 22.10.2013 року № 0005792208, яким позивачу в порушення п. 198.6 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 88823,00 грн., у тому числі за основним платежем - 82116,00 грн. та за штрафними санкціями - 6707,00 грн.,

- від 22.10.2013 року № 0005802208, яким позивачу в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 103838,00 грн., у тому числі за основним платежем - 94369,00 грн. та за штрафними санкціями - 9469,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження спірні податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення (копія рішення ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.10.2013 року № 5020/10/56-59-22-08-20 міститься в матеріалах справи).

На думку позивача, податковий орган був позбавлений права приймати податкові повідомлення - рішення до набрання законної сили вироком суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Позапланова виїзна документальна перевірка позивача призначена податковим органом на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме - постанови слідчого СВ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 11.07.2013 року.

Пунктом 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначені підстави для проведення документальної позапланової перевірки. Так, згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Судом встановлено, що перевірка проведена, як зазначено в наказі відповідача та акті перевірки, на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлює особливості оформлення результатів податкових перевірок у разі, якщо такі перевірки призначені відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідна підстава для проведення позапланових податкових перевірок передбачена підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Згідно з наведеним підпунктом, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Норми п. 86.9 ст. 86, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Отже, відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а не лише щодо тих, які є підозрюваними чи обвинуваченими у кримінальній справі. Зокрема, подібну перевірку може бути проведено також і в межах кримінальної справи, порушеної за фактом.

Виходячи з викладеного, пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України регулює порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Відтак, особливий порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, передбачений пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України поширюється на всі випадки, коли проведення податкової перевірки було призначено відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Тому в разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Зазначена норма кореспондує також із пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України. Згідно із зазначеним пунктом у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення - рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, якщо результатами податкової перевірки будуть установлені факти порушення податкового законодавства і ці факти знайдуть відображення в обвинувальному вироку з кримінальної справи чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин, може бути винесене відповідне податкове повідомлення-рішення. До набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами статус матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби, проведеної з підстав, установлених пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. До такого моменту відповідні матеріали не можуть слугувати самостійною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень. Прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що враховуючи те, що перевірка була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то оскаржувані податкові повідомлення-рішення не повинні були прийматись до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Крім того, зазначає, що висновок відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є безпідставним, оскільки у відповідача відсутні повноваження визнавати або встановлювати нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами.

Докази набрання законної сили рішенням суду у даній кримінальній справі у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, у зв'язку з чим вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Відтак, враховуючи, що обставини призначення та проведення перевірки відповідають умовам застосування п. 86.9 ПК України та ДПІ не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили на час ухвалення оскаржуваних рішень, або ж проведення податкової перевірки з інших підстав, ДПІ не мала правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень.

Зазначена правова позиція щодо застосування приписів пункту 86.9 статті 86 ПК України у взаємозв'язку з положеннями пп. 78.1.11 ПК України, зокрема щодо відсутності права органів ДПС приймати податкові повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі, визначена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 01.10.2012 р. по справі К/9991/42373/12 (номер рішення в ЄДРСР 26353557), від 23.01.2013 р. по справі К/9991/52366/12 (номер рішення в ЄДРСР 28835528), та у постанові ВАСУ від 19.12.2012 р. по справі К/9991/64526/12 (номер рішення в ЄДРСР 28102570).

Як наголошено у Інформаційному листі Державної податкової служби України від 31.07.2012 р. N 20727/7/10-0217/2986, враховуючи, що диспозиція пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та п. 86.9 ст. 86 ПК України не здійснює розмежування вказаних постанов по об'єктивному та суб'єктивному складу, у органів ДПС відсутні, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок.

При цьому, слід зазначити, що податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого органу, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України, зокрема, після набрання законної сили вироком суду.

При цьому, суд не надає правової оцінки доводам податкового органу, викладеним в Акті перевірки щодо порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки ці висновки та інші викладені у Акті обставини повинні перевірятись після прийняття податкових повідомлень-рішень з урахуванням висновків суду по кримінальній справі.

Як наголошено у Інформаційному листі Державної податкової служби України від 31.07.2012 р. N20727/7/10-0217/2986, враховуючи, що матеріали позапланової документальної перевірки, проведеної на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, або наявна кримінальна справа можуть свідчити про порушення платником податків законодавства, орган ДПС не позбавлений права на підставі цієї норми та інших підстав, визначених ст. 78 ПК України, провести позапланову документальну перевірку платника податків, за результатами якої здійснити відповідні донарахування податкових зобов'язань.

Отже, враховуючи, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, відтак спірні податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного підприємства «Український корпоративний одяг» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, з Державного бюджету України на користь позивача має бути присуджено витрати по сплаті судового збору саме у розмірі 385,32 грн.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Український корпоративний одяг» задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 22 жовтня 2013 року № 0005802208 та № 0005792208.

3. Судові витрати в сумі 385,32 грн. присудити на користь Приватного підприємства «Український корпоративний одяг» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник