Постанова № 35886866, 04.12.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 рокум. Ужгород№ 807/3825/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Микуляк П.П., розглянувши адміністративну справу за позовною заявою Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Публічного акціонерного товариства "Ерстед" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічне акціонерне товариство "Ерстед" про стягнення заборгованості у сумі 10417,99 грн., мотивуючи тим, що останній будучи зареєстрованим платником податків та зборів, не виконує взяті на себе обов'язки щодо сплати таких, внаслідок чого в нього і виникла вищезазначена заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи провести за його відсутності, за наявними матеріалами.

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки та не надав заперечення проти позову, а відтак у відповідності до ст. 35 КАС України, сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Ерстед" є юридичною особою та перебуває на обліку в Ужгородській міжрайонній державній податковій інспекції Закарпатської області, що підтверджується довідкою № 26/18-20 від 13 липня 2012 року (а.с. 6-7).

У відповідності до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до вимог пп. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з пп. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Разом з тим, відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаних вимог кодексу відповідач самостійно задекларував податкове зобов'язання по земельному податку шляхом подання до податкової інспекції декларації з плати за землю на 2013 рік, відповідно до якої загальна сума задекларованого податку становить 10417,99 грн.

Приписами Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, в порушення вищевказаних норм відповідач не сплатив самостійно задекларовану суму земельного податку та/або орендної плати за земельну ділянку за серпень 2013 року по податковій декларації з плати за землю на 2013 рік в розмірі 10417,99 грн.

Судом встановлено, що наявність податкового боргу відповідача відображена в обліковій картці платника по платежу 50 1305010001 "земельний податок з юридичних осіб" В. Березнянської селищної ради в розмірі 10417,99 грн. (а.с.12-13).

Податковий борг у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14. 1 ст. 14 Податкового кодексу України - податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Так, на підставі п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією виставлено податкову вимогу від 18 травня 2011 року № 17 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка вручена 23 травня 2011 року, про що свідчить підпис посадової особи підприємства на корінці вимоги (а.с.11).

У відповідності до вимог п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку, та розмірі, встановлених Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державною (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Ерстед" (89000, Закарпатська область, Великоберезнянський район, смт. Великий Березний, вул. Заводська, буд. 14, код ЄДРПОУ - 14313790) на користь місцевого бюджету В. Березнянської селищної ради податковий борг за серпень 2013 року у розмірі 10417,99 грн. (десять тисяч чотириста сімнадцять гривень дев'яносто дев'ять копійок) по платежу 50 1305010001 "земельний податок з юридичних осіб" за рахунок коштів такого платника податків.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Микуляк