Рішення № 3588486, 13.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/109

13.04.09

За позовом

Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

До

Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" в особі Житлово-комунального відділу

Третя особа

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна Житло -сервіс"

Про

стягнення 211 853,97 грн.

За зустрічним позовом

Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" в особі Житлово-комунального відділу

До

Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

Про

стягнення 176576,87 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом : Мельник Л.І. –дов. Д07/2008/11/12-2 від 12.11.2008 року;

від відповідача за первісним позовом: Морозова Н.В. –дов. № 3/1392 від 31.10.2007 року;

від третьої особи: не з'явився;

Обставини справи :

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" в особі Житлово-комунального відділу про стягнення 211 853,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав в повному обсязі.

Ухвалою від 23.06.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.08.2008 року.

07.08.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву на 27.08.2008 року.

06.08.2008 року Відкрите акціонерне товариство "Київхімволокно" в особі Житлово-комунального відділу подало зустрічну позовну заяву до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про стягнення 176 576, 87 грн.

Ухвалою суду від 07.08.2008 року прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" в особі Житлово-комунального відділу до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про стягнення 176 576, 87 грн.

27.08.2008 року в судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.09.2008 року.

25.09.2008 року в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав клопотання про вжиття щодо відповідача заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що позивачем необґрунтовано та не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, Господарський суд міста Києва в задоволенні заяви позивача відмовив.

25.09.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву на 16.10.2008 року, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна Житло-сервіс".

Також, у судовому засіданні 25.09.2008 року представники сторін подали клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке судом задоволено.

Представник третьої особи в судове засідання 16.10.2008 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Відповідно до статті 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Враховуючи те, що у суду виникла необхідність виклику начальника МВРЕ № 6 Тарасенко Г.І. (02217, м. Київ, вул. Закревського, 14) для дачі пояснень, розгляд справи було відкладено на 19.11.2008.

У судове засідання, яке відбулося 19.11.2008 року представник третьої особи та Начальник МВРЕ № 6 Тарасенко Г.І. не з’явились, у зв’язку з цим розгляд справи було відкладено на 08.12.2008 року.

08.12.2008 року представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, однак на виконання ухвали суду від 19.11.2008 року через канцелярію суду надав витребуванні судом документи.

Представник третьої особи не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.11.2008 року не виконав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 08.12.2008 року розгляд справи відкладено на 26.12.2008 року.

В судовому засіданні 26.12.2008 року представник позивача надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких просить суд позов задовольнити. Крім того, позивач надав клопотання про розгляд справи без участі начальника МВРЕ № 6 Тарасенко Г.І., оскільки останню звільнено з займаної посади.

Відповідач проти позову заперечував та запропонував суду розглядати справу без участі Тарасенко Г.І. за умови надання повного тексту Положення про МВРЕ № 6.

Представник третьої особи в судове засідання 26.12.2008 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи, розгляд справи було відкладено на 30.01.2009 року.

В судовому засіданні 30.01.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, крім того надав суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі.

Представник третьої особи в судове засідання 30.01.2009 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою представника третьої особи в судове засідання, ухвалою суду від 30.01.2009 року розгляд справи відкладено на 19.02.2009 року

В судовому засіданні 19.02.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких підтримав позовні вимоги, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання 19.02.2009 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 19.02.2009 року розгляд справи відкладено на 27.03.2009 року.

В судове засідання 27.03.2009 року представник позивача не з’явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.03.2009 року надав пояснення по справі.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою представників позивача та третьої особи, ухвалою суду від 27.03.2009 року розгляд справи відкладено на 13.04.2009 року.

В судовому засіданні 13.04.2009 року представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, представник відповідача за первісним позовом проти задоволення позову заперечував та надав суду письмові доповнення до заперечень.

Представник позивача за зустрічним позовом керуючись ст. 22 ГПК України надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України кошти в сумі 259 822, 19 грн., які такі, що перебувають у відповідача без належних на те правових підстав, а також 73 971, 42 грн. інфляційних втрат та 9 273, 91 грн. 3 % річних.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.04.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.1991 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Київхімволокно" в особі Житлово-комунального відділу (далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 305 (о/р 3510305) на користування електричною енергією (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до 2.1, 4.1 Договору, позивач відпускає електроенергію, як промислову продукцію "Абоненту", в межах дозволеної до використання потужності, згідно до встановлених даним Договором умовами та величинами споживання електричної енергії та потужності, зазначеними в Додатку № 1, а відповідач сплачувати споживану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період у відповідності до прейскуранта № 09-01 та даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.06.2006 р. по 01.04.2008 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на суму 163 379, 36 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 8 555, 32 грн., в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 154 824, 04 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

16.05.2008 року позивач звернувся з вимогою до відповідача про сплату спожитої електроенергії, яка залишена відповідачем без задоволення, про що свідчить лист № 3/719 від 26.05.2008 року (копія в справі).

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 154 824, 04 грн. підлягає задоволенню повністю.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 43 499, 35 грн. та 3 % річних в розмірі 5 789, 38 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 5 789, 38 грн. та індекс інфляції в розмірі 43 499, 35 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

В силу положень п. 5.4 Договору, абонент за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії сплачує енергопостачальній організації штраф у розмірі 5 % суми, оплату якої він затримав.

Позивач керуючись п. 5.4 Договору, просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7 741, 20 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу суд прийшов до висновку, що нарахування штрафу здійснено позивачем вірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Відповідач за первісним позовом звернувся з зустрічним позовом про стягнення 176 576, 87 грн. та судових витрат у розмірі 1873, 76 грн.

Позивач за первісним позовом неодноразово уточнював позовні вимоги, останнім з яких від 03.04.2009 року просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом кошти в сумі 176 576, 87 грн., як такі, що перебувають у Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" без належних на те правових підстав, а також 73 971, 41 грн. інфляційних втрат та 9 273, 91 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги, мотивовано тим, що кошти в сумі 176 576, 87 грн., це кошти, які надлишково сплачені позивач за первісним позовом за спожиту електроенергію, що засвідчується актами № 161, № 162, № 163 від 29.09.2006 року (копії в справі).

Відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2079 від 10.11.2003 року та Розпорядження Дніпровської районної у м. Києві ради № 152-Р від 12.07.2004 року, та № 210-р від 14.10.2004 року відомчі житлові будинки, службове житло, нежитлові приміщення, виробничі майстерні, які перебували на балансі Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" передані в оперативне управління Товариству з обмеженою відповідальністю "Україна Житло-Сервіс" (третя особа).

У зв’язку з чим, як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 29 вересня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Київхімволокно" та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" складено Акт погодження розрахунків за електричну енергію № 161 із змісту якого вбачається, що Відкритому акціонерному товариству "Київхімволокно" підлягає до повернення сума 147147,39 грн. без ПДВ, а з ПДВ відповідно 176 576, 87 грн.

Одночасно, актами № 161, 162, які підписані сторонами та третьою особою, зазначена сума була донарахована до сплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Україна Житло-Сервіс" (третя особа).

Зазначені акти складенні та підписані уповноваженою посадовою особою АЕК "Київенерго" начальником МВРЕ № 6 Тарасенко Г.І, яка діяла на підставі Тимчасового положення про міжрайонне відділення з реалізації електроенергії.

Таким чином, АЕК "Київенерго" самостійно визначила суму, що помилково сплачена та підлягає поверненню позивачу за зустрічним позовом.

Оригінали актів № 161, 162, 163 оглянуті в судовому засіданні, а належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи.

За результатами розгляду претензії № 048-051-4593 від 16.05.2008 року позивач за зустрічним позовом листом № 3/719 від 26.05.2008 року, який вручено АЕК "Київенерго" 29.05.2008 року, зауважив про необхідність повернення безпідставно нарахованої суми в розмірі 176 576, 87 грн., однак зазначена вимога залишена відповідачем за зустрічним позовом без задоволення та належного реагування.

Статтею 1212 ЦК України, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що кошти в сумі 176 576, 87 грн. перебувають у АЕК "Київенерго" без належних на те правових підстав, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" заперечує проти зустрічного позову, стверджуючи, що сума 176 576, 87 грн. була визнана ВАТ "Київхімволокно" як заборгованість та є безспірною, оскільки визнана судом ухвалою від 05.07.2006 року про затвердження мирової угоди у справі № 24/222-б.

Однак з такими доводами АЕК "Київенерго" не можна погодитись, оскільки підставою для повернення коштів є акт № 161 від 29.09.2006 року, який був підписаний сторонами після затвердження мирової угоди і відповідно є самостійною підставою для повернення коштів ВАТ "Київхімволокно".

Крім того, позивач за зустрічним позовом, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 73 971, 41 грн. та 3 % річних в розмірі 9 273, 91 грн.

Суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, оскільки ця санкція застосовується до договірних відносин, тоді як між сторонами у справі такі відносини, в частині обов’язку повернути безпідставно отримані кошти відсутні. В зв’язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов’язання (дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ N 37/649 від 17.12.2008 року).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 24371729) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 154 824 (сто п’ятдесят чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 04 коп. боргу, 43 499 (сорок три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 5 789 (п’ять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 38 коп. 3 % річних, 7 741 (сім тисяч сімсот сорок одна) грн. 20 коп. штрафу, 2 118 (дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 54 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 24371729) 176 576 (сто сімдесят шість тисяч п’ятсот сімдесят шість) грн. 87 коп. коштів, 1765 (одна тисяча сімсот шістдесят п’ять) грн. 77 коп. державного мита, 80 (вісімдесят) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

О.М. Спичак

Дата підписання

рішення: 12.05.2009р.