Рішення № 3588466, 24.07.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/182

24.07.08

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «РОФА МОБІЛЬБЕТОН УКРАЇНА»

До

Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»в особі відособленого підрозділу Центру механізації будівельних робіт

Про

спонукання до виконання умов договору та відшкодування завданих збитків

Суддя Сулім В.В.

Представники:

Від позивача: Чорна Н.В. –пред. за довір., Сухаревський В.М. –пред. за довір.

Від відповідача: Кузьміна Г.А. –пред. за довір.

Судові засіданні 17.06.08р., 24.06.08р., 09.07.08р. та 17.07.08р. відкладалися відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України

У судовому засіданні 24.07.08р. за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач 05.06.08р. звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»на виконання п. 7.2 договору № ПЗ/БМЕС-075040/НЮ оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна від 24.01.07р. допустити позивача на територію земельної ділянки залізниці за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5, для використання бетонозмішувальної установки COBRA С 60-4/120 виробництва OY», Фінляндія, серійний № 1701С2005-Т33; зобов’язати Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»не чинити Позивачу перешкод у використанні орендованого майна –бетонозмішувальної установки COBRA С 60-4/120 виробництва OY», Фінляндія, серійний № 1701С2005-Т33; стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОФА МОБІЛЬБЕТОН УКРАЇНА»збитки в розмірі 465790,20 грн.; стягнути з Відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.08р. порушено провадження у справі № 48/182 та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.06.08р. Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних мотивів: Відповідач належним чином виконав обов’язок по передачі в користування рухомого майна; Позивач зі свої сторони постійно порушував зобов’язання щодо сплати орендної плати, про свідчать додані до відзиву претензії; Позивач не повідомляв про неможливість користування орендованим майном, в тому числі через знеструмлення; на території Київського заводу залізобетонних конструкцій Південно-Західної залізниці в’їзд та виїзд автотранспорту на території заводу здійснюється через пост № 1, а інші ворота пост № 2 стаціонарний (обхідний) є залізничними воротами та використовуються лише для завозу та вивозу матеріалів залізничним транспортом; після запуску в роботу бетонної установки COBRA, Позивач використовував пост № 2 для вивозу готової продукції, а також встановив свій пропускний режим, що не було передбачено договором оренди; після заборони на користування постом № 2 Позивач міг використовувати пост № 1 –КПП, про що йому було повідомлено; Позивачем не було здійснено жодних дій для отримання прибутків, а саме: не повідомив про настання подій, які перешкоджають йому користуватися орендованим майном; не скористався наявним центральним КПП для потрапляння на територію земельної ділянки по вул. Качалова, 5; не використано автономних систем електропостачання для роботи орендованого майна.

14.07.08р. Позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог від 10.07.08р. № 10/07-1, в якій просить стягнути з Відповідача збитки в розмірі 962457,30 грн. та судові витрати.

Позивач надав суду клопотання від 23.07.08р. № 23/07-3, в якому просив розглядати позовні вимоги,, а також надані пояснення такими, що стосуються договору № ПЗ/БМЕС-075040/НЮ оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна.

У судовому засіданні 24.07.08р. Позивач надав суду пояснення щодо відзиву на позов від 23.07.08р. вих. № 23/07-2, в яких вказує, що Позивач усно повідомляв Відповідача про відключення ТОВ «Рофа Мобільбетон Україна»від електричних мереж ДГТО «ПЗЗ», починаючи з 29.04.08р.; Позивач своєчасно сплачував спожиту електроенергію, за травень 2008 року Позивачем було сплачено передоплату за електроенергію, на підтвердження чого суду були надані докази; Відповідач не повідомляв про заборону використовувати пост № 2; в дійсності Позивач використовував проїзд між будівлями №№ 3 та 4; Позивач не може використовувати пост № 1, оскільки для його використання Позивачу необхідно перетнути залізничну колію, яка на порушення п. 20.1 Правил дорожнього руху, не обладнана залізнодорожним переїздом; претензії від 16.09.07р. на суму 57704,71 грн. та від 21.11.07р. про припинення незаконного будівництва Позивач не отримував.

Відповідач у судовому засіданні надав схему руху автотранспорту по території Київського заводу ЗБК, яка затверджена 10.01.08р.

Розглянувши подані по справі документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши подані суду докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.07р. Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»(орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «РОФА МОБІЛЬБЕТОН УКРАЇНА»(орендар) уклали договір № ПЗ/БМЕС-075040/НЮ оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна (надалі –«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець зобов’язався передати, а орендар –прийняти в строкове (тимчасове) платне користування бетонозмішувальну установку COBRA С 60-4/120 виробництва ECWILL OY», Фінляндія, серійний № 1701С2005-Т33, з метою здійснення виробництва бетону. Бетонозмішувальна установка перебуває на балансі Центру механізації будівельних робіт Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»та знаходиться на території земельної ділянки залізниці за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5.

На Позивача п. 5.1, 5.3 та 5.8 Договору покладено обов’язки: використовувати орендоване майно у відповідності з його призначенням та умовами Договору; забезпечити збереження майна, запобігати його пошкодженню, псуванню, здійснювати заходи протипожежної та технологічної безпеки; відшкодовувати орендодавцю витрати, пов’язані з використанням орендованого майна.

Статтею 6 Договору визначені права орендаря, зокрема: використовувати орендоване майно у відповідності до його призначенням та умов цього Договору (п. 6.1).

Відповідач п. 7.2 взяв на себе обов’язок не вчинювати дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього Договору.

Сторони уклали договір на строк з 01.02.07р. по 01.02.10р.

15.05.07р. на виконання п. 1.4 Договору Позивачу було передане окреме індивідуально визначене рухоме майно –бетонозмішувальну установку COBRA С 60-4/120 виробництва ECWILL OY», Фінляндія, серійний № 1701С2005-Т33 (надалі –«Бетонозмішувальна установка»), яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5, про що було складений Акт прийому-передачі окремого індивідуально визначеного майна до договору № ПЗ/БМЕС-075040/НЮ від 24.01.07р.

15.05.07р. Відповідач (як балансоутримувача) та Позивач (користувач) уклали договір № 7-К33БК про відшкодування витрат (надалі –«Договір про відшкодування витрат»), відповідно до п. 1.1 якого балансоутримувача зобов’язався обслуговувати користувачем індивідуального окремо визначеного рухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Качалова,5, а користувач –брати участь у витратах балансоутримувача відповідно до калькуляції вартості наданих послуг, якщо інше не випливає з характеру послуг, що надаються балансоутримувачем за договором. Користувач крім того зобов’язувався сплачувати витрати, понесені балансоутримувачем, за користування індивідуальним окремо визначеним рухомим майном відповідно до договору оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна № ПЗ/БМЕС-075040/НЮ від 24.01.07р.

За Договором про відшкодування витрат Відповідач зобов’язався забезпечити, зокрема: надання послуг водовідведення, водопостачання, електропостачання; надання в користування під’їзні та високі колії заводу; плата за користування територією площею 0,34 га (п. 2.1.1).

Пунктами 3.2.1 та 3.2.2 Позивачу надані права: у разі незабезпечення виконання балансоутримувачем –Відповідачем обов’язків, передбачених п. 2.1.1 умов Договору про відшкодування витрат, припинити внесення коштів на рахунок балансоутримувача до усунення виявлення недоліків; вимагати від балансоутримувача відшкодування збитків, понесених внаслідок неналежного виконання договірних обов’язків за цим договором, у встановленому законом порядку.

Договір про відшкодування витрат укладений на строк до закінчення терміну дії договору оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна № ПЗ/БМЕС-075040/НЮ від 24.01.07р. включно (п. 6.1).

Відповідач надав суду довідку від 23.06.08р. № 312, в якій повідомив суд про те, що станом на 23.06.08р. на адресу Київського заводу залізобетонних конструкцій не надійшло жодного звернення від Позивача щодо перешкоджання Київським заводом залізобетонних конструкцій використання орендованого майна бетонозмішувальної установки COBRA 60-4/120, а також будь-яких звернень щодо існуючих проблем використання орендованого майна та сприянні заводом вирішення виниклих складнощів. Крім того, в довідці повідомляється про те, що вантажні автомобілі Київського заводу залізобетонних конструкцій щоденно під’їжають для заправки, а також для вигрузки матеріалів на матеріальний склад, які територіально межують з орендованим майном.

Також 07.07.08р. Київський завод залізобетонних конструкцій, на території якого знаходиться Бетонозмішувальна установка, надав довідку № 326, в якій вказав, що окрім КПП № 1 на території заводу, де знаходиться орендоване майно існує ще два запасні виїзди, які за нормальних умов виробничого процесу закриті на замки, ключі від яких знаходяться на КПП № 1.

10.11.07р. сторони уклали договір № ПЗ/ЕЕ-071111/1523/НЮ про постачання електричної енергії (надалі –«Договір постачання електроенергії»). Відповідно до ст. 1 Відповідач (постачальник) зобов’язався продавати електричну енергію Позивачу (споживачу) для забезпечення потреб споживача з приєднаною потужністю 250 КВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно із п. 6.1.3 Договору постачання електроенергії електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі: відсутності у споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок; споживання електроенергії споживачем після закінчення строку дії договору; недопущення споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов’язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії; несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком «Порядок розрахунків».

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 283 Господарського кодексу України).

У разі укладення сторонами договору оренди у орендаря виникає право вільно використовувати передане в оренду майно відповідно до його цільового призначення, яке кореспондується з обов’язком орендодавця утримуватися від дій, які можуть перешкоджати орендарю здійснювати свої правомочності. Отже, з укладенням Договору у Позивача виникло право вільно використовувати Бетонозмішувальну установку таким способом, який унеможливить її пошкодження, а у Відповідача –обов’язок утримуватися від дій, які будуть перешкоджати Позивачу здійснювати свої повноваження користувача Бетонозмішувальної установки.

Заслухавши пояснення Сторін, суд встановив, що Бетонозмішувальна установка розташована на території Київського заводу залізобетонних конструкцій, на яку в’їзд та виїзд здійснюється через три виїзди, з яких пост № 1 –є прохідною Київського заводу залізобетонних конструкцій, а інші виїзди є пожежними. Позивач з моменту фактичної передачі Бетонозмішувальної установки використовував для в’їзду та виїзду пожежний виїзд, який відповідно до наданої Відповідачем Схеми орендованої території розташований між спорудами № 3 та № 4. У відзиві Відповідач зазначає, що він заборонив використовувати Позивачу пост № 2, про що Відповідач повідомив Позивача. Позивач заперечує факт його повідомлення про заборону використання посту № 2, а Відповідач не надав суду доказів такого повідомлення. Відповідачем було заварено ворота пожежного виїзду між будівлями № 3 та № 4 (схема орендованої території).

Отже, укладаючи Договір Позивач правомірно розраховував на те, що для використання Бетонозмішувальної установки він буде використовувати пожежний виїзд між будівля №№ 3 та 4 (схема орендованої території) для в’їзду на територію Київського заводу залізобетонних конструкцій та вивозу готової продукції призначеними для цього спеціальними транспортними засобами. Як вбачається з пояснень сторін, за використання для в’їзду та виїзду пост № 1 відповідні спеціальні транспортні засоби мають перетинати залізничну колію не обладнану залізничним переїздом.

Відповідно до п. 20.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01р. № 1306, водії транспортних засобів можуть перетинати залізничні колії лише на залізничних переїздах. Таким чином, залізнична колія, не обладнана залізничним переїздом, є перешкодою для спеціальних транспортних засобів, які пристосовані для перевезення бетону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач на порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів того, що він повідомив Позивача у розумний строк про заборону використання пожежного виїзду між будівлями № 3 та № 4 (схема орендованої території), а також доказів на спростування твердження Позивача, що використання посту № 1 для під’їзду до Бетонозмішувальної установки з території Київського заводу залізобетонних конструкцій та від’їзду від неї специфічного через залізничну колію не обладнану залізничним переїздом не створює перешкоди для спеціальних транспортних засобів для перевезення бетону.

Таким чином, внаслідок дій Відповідача у формі закриття пожежного виїзду між будівлями № 3 та № 4 (схема орендованої території), про що Відповідач не повідомляв Позивача, останній позбавлений вільного та безпечного використання Бетонозмішувальної установки, на що Позивач правомірно розраховував, укладаючи Договір із Відповідачем. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що дії Відповідача є неправомірними та порушують п. 7.2 Договору.

Як вбачається із Договору про відшкодування витрат та Договору поставки електроенергії між сторонами виник комплекс господарських зобов’язань у зв’язку із орендою окремого індивідуально визначеного рухомого майна, а саме: користування територією Київського заводу залізобетонних конструкцій площею 0,34 га, а також постачання переданого у користування майна електричною енергією. Проте, Позивач зазначає, що Відповідач відключив постачання електричної енергії без попереднього повідомлення та не вказав на причину відключення електричної енергії.

Відповідач надав суду в якості доказу невідключення Бетонозмішувальної установки від постачання електричної енергії довідку про стан виконання договірних зобов’язань від 23.06.08р. № ЕЕ 1049, в якій зазначається що до структурного підрозділу «Енергозбут»від Позивача повідомлення з приводу відсутності постачання електричної енергії не надходили; відключення Позивача не проводилося; у травні 2008 року Позивач не здійснив 100% передоплату електричної енергії; не здійснював Позивач 100% передоплати електроенергії й у червні 2008 року; 20.06.08р. було видано наряд на відключення споживача –ТОВ «Рофа мобільбетон Україна»від електричних мереж ДТГО «Південно-Західна залізниця».

Позивачем надані докази того, що він своєчасно сплачував спожиту електроенергію: платіжне доручення № 51 від 29.01.08р. на суму 3363,72 грн. плати за електроенергію за січень 2008р згідно рахунку 1661 від 24.01.08р., платіжне доручення № 52 від 29.01.08р. на суму 75,28 грн. плати за перетоки електроенергії за січень 2008 згідно рахунку 1661/Р від 24.01.08р.;

виписка з банківського рахунку Позивача на 26.02.08р. про сплату 74,46 грн. плати за перетоки реактивної електроенергії згідно рахунку № 1661/Р від 25.02.08р.;

виписка з банківського рахунку Позивача на 24.03.08р. про сплату 53,88 грн. плати за перетоки реактивної електроенергії згідно рахунку № 1661/Р від 25.03.08р., 2456,17 грн. плати за електроенергію згідно рахунку № 1661 від 25.03.08р.;

виписка з банківського рахунку Позивача на 25.04.08р. про сплату 58,19 грн. плати за реактивну електроенергію згідно рахунку № 1661/Р від 24.04.08р., 58,19 грн. плати за перетікання реактивної електроенергії згідно рахунку № 1661/Р від 24.04.08р., 2387,76 грн. плати за електроенергію згідно рахунку № 1661 від 24.04.08р.

Відключення від електричних мереж призводить до неможливості споживання Бетонозмішувальною установкою електричної енергії, а тому суд вважає, що належним та допустимим доказом недостовірності твердження Позивача про незаконне відключення його від електричних мереж є належним чином встановлені показника засобів обліку спожитої Позивачем електричної енергії за період з 29.04.08р. по 20.06.08р. Відповідач не надав суду відповідних належних та допустимих доказів для спростування твердження Позивача.

Водночас, Позивач не надав суду доказів того, що він повідомив належним чином Відповідача про відключення Бетонозмішувальної установки від електричної енергії. Відповідачу про це стало відомо в день отримання позовної заяви. Разом з тим, Відповідач не здійснив перевірку фактів порушень, про які зазначає Позивача, а лише вказує на те, що Позивач не повідомив його про відключення. Таким чином, Відповідачем не було вчинено заходів з припинення порушень прав Позивача шляхом відновлення постачання електричної енергії відповідно до своїх зобов’язань за Договором постачання електроенергії.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач, укладаючи спірний Договір, взяв на себе зобов’язання виконувати вимоги всіх умов, які в ньому містяться, в тому числі й п. 7.2, який зобов’язує його не чинити дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього Договору.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що Відповідач вчинив дії, якими створив перешкоди для Позивача у користуванні орендованим ним майном –Бетонозмішувальною установкою. Отже, судом встановлено порушення Відповідачем умов Договору, Договору про відшкодування витрат та Договору постачання електроенергії.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Способи захисту порушених цивільних прав встановлені ст. 16 Цивільного кодексу України, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РОФА МОБІЛЬБЕТОН УКРАЇНА»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»в частині зобов’язання Відповідача на виконання п. 7.2 договору № ПЗ/БМЕС-075040 оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна від 24.01.07р. допустити Позивача на територію земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5, для використання бетонозмішувальної установки COBRA C 60-4/120 виробництва L OY», Фінляндія, серійний № 1701С2005-Т33, та зобов’язання Відповідача не чинити Позивачу перешкод у використанні орендованого майна –бетонозмішувальної установки COBRA C 60-4/120 виробництва OY», Фінляндія, серійний № 1701С2005-Т33, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач на обґрунтування своїх заперечень проти позову вказує на порушення Позивачем господарських зобов’язань, які виникли із Договору оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна, Договору про відшкодування витрат та Договору постачання електроенергії. На підтвердження заперечень Відповідач надав суду копії:

(1) претензії Галузевої служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд на суму 57704,71 грн. від 06.09.07р. № БМЕС-9-1562, підписану заступником начальника служби Косьянчуком А.Б. (без доказів направлення її на адресу Позивача);

(2) претензії Галузевої служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд про припинення незаконного будівництва від 21.11.07р. № БМЕС-9-1952, підписана начальником служби Нановським А.В.;

(3) претензії Київського заводу залізобетонних конструкцій про припинення незаконного використання приміщення від 16.04.08р. № 166 , підписана директором заводу Коваленком А.Л. (без доказів направлення Позивачу);

(4) претензії Центру механізації будівельних робіт на суму 93425,23 грн. від 17.04.08р. № НЮ-16147/08П, підписаної начальником Криловим В.В. (без доказів направлення Позивачу);

(5) претензії Галузевої служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд про стягнення основного боргу в сумі 78425,23 грн. та штрафних санкцій в сумі 61190,89 грн. від 18.04.08р. № НЮ-16-152/08П, яка підписана начальником служби Нановським А.В. (без доказів направлення Позивачу).

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на претензії, подані в якості доказів неналежного виконання Позивачем договірних зобов’язань, оскільки Відповідач не надав суду доказів того, що вказані особи мають право без довіреності підписувати документи від імені останнього, в тому числі й претензії. Крім того, Відповідач не надав суду оригінали претензій або їх копії належним чином засвідчені. А тому подані Відповідачем копії претензій не є належними чи допустимими доказами по справі, тобто не можуть доводити факту неналежного виконання Позивачем укладених із Відповідачем договорів. Крім того, суд бере до уваги той факт, що зазначені договори були укладені між Позивачем та Відповідачем, а не з особами, які склали претензії. З огляду на зазначене, у цих осіб не було жодних підстав заявляти Позивачу претензії у зв’язку із зазначеними договорами.

12.01.08р. Позивач уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Вента Сервіс»(Замовник) договір поставки № 1201-081 товарного бетону (надалі –«Договір поставки»), відповідно до п. 1.1 якого Позивач зобов’язався протягом строку дії Договору поставки постачати, а замовник сплачувати та приймати бетон. Асортимент, одиниці виміру, місце здійснення поставки, умови транспортування та загальна кількість товару, що постачається, погоджується сторонами та вказується в заявці встановленого зразку. Згідно із п. 2.1 Договору поставки ціна бетону визначається згідно із діючим прейскурантом Позивача. Ціна бетону не включає в себе вартість доставки та визначається у рахунку фактурі. Порядок оплати: 100% передоплата.

Відповідно до додатку № 2 від 05.05.08р. до Договору поставки сторони погодили графік постачання бетону на травень 2008 року в кількості 5360 м3.

02.06.08р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Вента-Сервіс»було подано заявку на виготовлення бетонної суміші та/або транспортних послуг щодо 4270 м3 бетонної суміші, а також складено графік поставки бетону на червень 2008 року на виконання договору поставки товарного бетону.

Позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій з боку Відповідача, він не зміг виконати поставки, ані на травень 2008 року, ані на червень 2008 року.

Проте, Позивач не надав суду доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента Сервіс»сплатило 100% передоплату за товарний бетон у травні 2008 року та у червні 2008 року, як того вимагають умови договору поставки товарного бетону № 1201-081 від 12.01.08р.

18.06.08р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента Сервіс»звернулося до Позивача із претензією від 18.06.08р. № 1806/1, в якій у зв’язку з тим, що з 05.05.08р. Позивач до моменту подання претензії не виконав свої зобов’язання із постачання бетону згідно із Договором поставки товарного бетону № 1201-081 від 12.01.08р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента Сервіс»просило Позивача розірвати Договір. Водночас, вищезазначена претензія Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента Сервіс»не містить вимоги про повернення сплаченої передоплати за товарний бетон, який відповідно до умов договору поставки товарного бетону зобов’язався поставити Позивача.

Таким чином, Позивач не надав доказів того, що він мав можливість отримати прибуток (вигоду) на підставі договору поставки товарного бетону № 1201-081 від 12.01.08р., а також зобов’язання повернути сплачену передоплату, а отже й не довів витрати вигоди внаслідок дій Відповідача.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

(1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

(2) зміна умов зобов'язання;

(3) сплата неустойки;

(4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання врегульоване ст. 623 Цивільного кодексу України. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Господарським кодексом України у ст. 226 визначено умови і порядок відшкодування збитків. Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.

Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування збитків, Позивач має довести наявність повного складу цивільного порушення: 1) протиправна дії Відповідача; 2) настання шкідливого результату для Позивача внаслідок протиправних дій Відповідача; 3) причинний зв’язок між протиправними діями Відповідача та шкодою, 4) вину Відповідача, а також враховуючи особливості такого виду відповідальності 5) вчинення заходів, вжиті кредитором щодо одержання упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Позивач в якості доказів створення перешкод у використанні Бетонозмішувальної установки надав суду докладні записки начальника диспетчерської служби від 30.04.08р. та від 05.05.08р. Проте, начальник диспетчерської служби не є учасником судового процесу, а тому суд не приймає зазначені вище доповідні записки в якості доказів відключення від електроенергії Позивача саме з 29.04.08р. та встановлення перешкод для використання пожежного виїзду між будівлями № 3 та № 4 (схема орендованої території).

Сторони не надали суду доказів, які могли б визначити дату, коли вникли перешкоди використанню Позивачем Бетонозмішувальної установки через дії Відповідача. Проте суд вважає, що Відповідачу про наявність обставин, внаслідок яких Позивач не може використовувати Бетонозмішувальну установку, стало відомо не пізніше моменту отримання Відповідачем позовної заяви.

Посилання Позивача на те, що ним було укладено договір, на підставі якого він був зобов’язаний поставити товарний бетон, який він не зміг виконати у зв’язку перешкодами, вчиненими Відповідачем у використанні орендованого майна –Бетонозмішувальної установки, суд не приймає до уваги, оскільки Позивачем не було доведено, що він мав можливість виконати цей договір лише за допомогою Бетонозмішувальної установки.

Позивач не довів настання для нього шкідливого результату у вигляді втраченої вигоди внаслідок дій Відповідача, наявності причинного зв’язку між діями Відповідача та настанням негативних наслідків для Позивача. Не довів Позивач належними та допустимими доказами наявності вини Відповідача. Крім того, судом було встановлено, що Позивачем на порушення приписів чинного законодавства України не було вчинено жодних заходів, спрямованих на одержання упущеної вигоди.

З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволені позовних вимог в частині стягнення з Відповідача збитків у зв’язку із недоведеністю факту завдання збитків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОФА МОБІЛЬБЕТОН УКРАЇНА»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 232 ГК України, ст. ст. 43, 44 , 49, 57, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) виконувати пункт 7.2 договору № ПЗ/БМЕС-075040/НЮ оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна від 24.01.07р. шляхом допущення Товариства з обмеженою відповідальністю «РОФА МОБІЛЬБЕТОН УКРАЇНА» (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 34, код ЄДРПОУ 34415064) на територію земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5, для використання бетонозмішувальної установки COBRA C 60-4/120 виробництва WILL OY», Фінляндія, серійний № 1701С2005-Т33.

3. Зобов’язати Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) не чинити позивачу перешкод у використанні орендованого майна - бетонозмішувальної установки COBRA C 60-4/120 виробництва OY», Фінляндія, серійний № 1701С2005-Т33.

4. Стягнути з Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОФА МОБІЛЬБЕТОН УКРАЇНА» (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 34, код ЄДРПОУ 34415064, п/р 2600001014482 в Київській філії ВАТ «Кредобанк»МФО 321897) державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 1,02 грн. (одна гривня 02 копійки).

5. У задоволені позовних вимог про стягнення з Державного територіально-галузевого підприємства «Південно-Західна залізниця»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОФА МОБІЛЬБЕТОН УКРАЇНА»збитків в розмірі 962457,30 грн. (дев’ятсот шістдесят дві тисячі чотириста п’ятдесят сім гривень 30 копійок) відмовити.

6. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя В.В. Сулім

Дата підписання повного тексту рішення: 25 липня 2008року.