Постанова № 35883239, 15.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2013 року 12:10 № 826/15865/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Зозуля Т.М.,

представника відповідача - Косинська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними та скасування припису, постанови та наказу, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Н-М» (далі - позивач, ТОВ «Н-М») до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними та скасування припису від 10.09.2013 року про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, постанови № 405/13 від 17.09.2013 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Н-М» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та наказу № 39 «д» від 19.09.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача, зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.09.2013 року, які стали підставою для прийняття оскаржуваного припису та постанови, не відповідають фактичних обставинам справи, а тому зазначені рішення відповідача підлягають скасуванню.

В судовому засіданні 08.11.2013 року суд ухвалив прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 39 «д» від 19.09.2013 року про скасування сертифікату. В якості обґрунтування такої вимоги, позивач вказав на перевищення відповідачем своїх повноважень при прийнятті зазначеного наказу.

В наданих суду запереченнях представник відповідача зазначив, що оскаржувані рішення прийняті Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Н-М» складено акт позапланової перевірки від 10.09.2013 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.09.2013 року, оскільки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Н-М» ч. 1 ст. 34 та ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, 10.09.2013 року Інспекцією складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано позивача в строк до 10.10.2013 року усунути виявлені порушення у встановленому законодавством порядку.

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем 17.10.2013 року прийнято постанову № 405/13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» та застосовано стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі 424 390, 00 грн.

Також, на підставі викладеного, 19.09.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві прийнято наказ № 39 «д», яким скасовано сертифікат № 16411044292 від 20.11.2011 року, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта: «Реконструкція незавершеного будівництвом об'єкту експериментально-виробничого комбінату під оптово-торгівельну базу з митним складом, супермаркет «Plaza-Pacific» та швейний цех по вул. Сиваська, 1-А у Дніпровському районі м. Києва. Загальна площа - 234 80, 90 кв. м.; кількість поверхів - 2-4 поверхи; кількість машиномісць - 304 м/м» проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Не погоджуючись з зазначеними приписом, постановою та наказом відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому ставить питання про їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» - суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення - виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Враховуючи зазначені положення законодавства, суд приходить до висновку про те, що відповідальність суб'єктів містобудування, в даному випадку, настає за виконання будівельних робіт без отримання відповідного дозволу на виконання таких робіт (щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності).

Як вбачається з матеріалів справи, порушення позивачем містобудівного законодавства полягає у перебудові введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва та зміні техніко-економічних показників (функціонального призначення) окремої нежитлової частини комплексу (на момент перевірки окрема нежитлова частина комплексу обладнана станками для виробництва меблів з дерева) без документів, що надають право на виконання таких робіт.

Судом встановлено, що виконання будівельних робіт з реконструкції незавершеного будівництвом об'єкту експериментально-виробничого комбінату під оптово-торгівельну базу з митним складом, супермаркетом та швейним цехом по вул. Сиваській, 1-А у Дніпровському районі м. Києва здійснювалось на замовлення позивача на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 0510-Дн/Р від 01.07.2008 року.

Листом від 16.09.2011 року № 133 позивач звернувся до відповідача з заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту та видачу сертифіката, разом з цим надав Інспекції акт готовності об'єкта до експлуатації.

Сертифікатом серії КВ № 16411044292 від 20.11.2011 року, виданим відповідачем, засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкту та підтверджено його готовність до експлуатації.

Таким чином, суд вважає, що усі будівельні роботи здійснювались позивачем з дотриманням вимог щодо будівництва об'єктів IV категорії складності.

Як зазначає в своєму адміністративному позові позивач, з дати закінчення будівельних робіт і станом на день звернення до суду, введений в експлуатацію в установленому порядку об'єкт будівництва не використовується ним жодним чином.

Щодо тверджень відповідача стосовно того, що на зазначеному об'єкті будівництва мали місце зміни техніко-економічних показників (функціонального призначення) окремої нежитлової частини комплексу (на момент перевірки окрема нежитлова частина комплексу обладнана станками для виробництва меблів з дерева), суд звертає увагу на висновок експерта ОСОБА_3 ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива» від 30.10.2013 року.

Так, за результатами проведення зазначеної експертизи, експерт дійшов наступних висновків:

- За фактом техніко-економічні показники (функціональне призначення) окремої нежитлової частини - блоків 5, 6, 7 по вул. Сиваській, 1-а в Дніпровському районі м. Києва, які відведені для розміщення торгівельних секцій з відповідними службовими та допоміжними приміщеннями в порівнянні з даними проектної документації та даними технічного паспорту БТІ від 26.05.2009 року не змінювались, перебудова не виконувалась.

- За фактом в приміщеннях блоків 5, 6, 7 по вул. Сиваській, 1-а в Дніпровському районі м. Києва, які відведені для розміщення торгівельних секцій з відповідними службовими та допоміжними приміщеннями, відсутнє будь-яке обладнання, в тому числі для торгівлі та деревообробництва (верстати для виробництва меблів з дерева).

- За фактом в блоках 5, 6, 7 по вул. Сиваській, 1-а в Дніпровському районі м. Києва, які відведені для розміщення торгівельних секцій з відповідними службовими та допоміжними приміщеннями, відсутні ознаки встановлення (монтажу) демонтажу верстатів для виробництва меблів з дерева.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем під час проведення перевірки була встановлена лише безпосередня наявність в зазначеному приміщенні верстатів для виробництва меблів, проте не було досліджено факту їх встановлення (монтажу) на фундаментну основу, наявність отворів в керамічній плитці під кріплення верстатів до підлоги без влаштування фундаменту або інших ознак, які б вказували на зміну функціонального призначення приміщення.

З огляду на викладене, висновки відповідача про порушення ТОВ «Н-М» вимог ч. 1 ст. 34 та ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є необґрунтованими, оскільки будівельні роботи на зазначеному об'єкті були завершені в 2011 році, а в судовому засіданні при дослідженні матеріалів справи не було встановлено факту змін техніко-економічних показників (функціонального призначення) окремої нежитлової частини будівельного комплексу.

А тому оскаржувані припис та постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, що ґрунтуються на зазначених висновках, викладених в акті перевірки, підлягаю скасуванню через їх необґрунтованість.

Щодо позовних вимоги про скасування наказу відповідача № 39 «д» від 19.09.2013 року, яким скасовано сертифікат № 16411044292 від 20.11.2011 року, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 2 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 № 225, встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923 - прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву згідно з додатком 2 інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об'єкта, якщо проводилися будівельні роботи, на виконання яких не вимагається дозвіл.

Згідно із п. 7 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923 - у разі коли подана замовником заява з документами, що додаються до неї, відповідає вимогам пунктів 3 і 4 цього Порядку, інспекція проводить підсумкову перевірку відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовності його до експлуатації (далі - підсумкова перевірка), яка розпочинається не пізніше ніж на третій робочій день після реєстрації заяви. Підсумкова перевірка проводиться на об'єкті будівництва і не може тривати більш як чотири робочих дні.

Пунктом 8 зазначеного Порядку встановлено, що інспекція під час проведення підсумкової перевірки має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають, та у разі необхідності залучати заінтересовані органи.

Відповідно до п.п. 12 та 13 Порядку - за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову. Інспекція оформляє рішення про видачу сертифіката відповідності протягом двох робочих днів з дати прийняття, про що робиться відповідний запис. Відомості про видані сертифікати відповідності вносяться до реєстру виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі.

Згідно із п. 14 зазначеного Порядку - підставами для відмови у видачі сертифіката відповідності є:неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність закінченого будівництвом об'єкта погодженій і затвердженій проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

Таким чином, сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами на підставі письмової заяви та за результатами проведення на об'єкті будівництва підсумкової перевірки, за умови відсутності підстав для відмови у видачі сертифіката відповідності, до яких віднесено: неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність закінченого будівництвом об'єкта погодженій і затвердженій проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

Тобто, законодавцем встановлений безпосередній зв'язок висновку за результатами обстеження об'єкту з висновком про видачу або відмову у видачі сертифіката відповідності.

Підпунктом 7 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 року № 1434, встановлено, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірку додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Згідно з п. 5 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року № 225 - дії і рішення посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені в органи, яким ці інспекції підпорядковані, або до суду.

Відповідно до пп. 13 п. 5 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 № 1434 - Держархбудінспекція, зокрема, має право скасовувати рішення, прийняті інспекціями з порушенням норм законодавства.

Пунктом 7 зазначеного Положення встановлено, що Держархбудінспекція видає у межах своїх повноважень накази організаційно-розпорядчого характеру з питань, що належать до її компетенції, та контролює їх виконання.

Тобто, одним із завдань Держархбудінспекції є проведення перевірок додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також вона є органом, до якого можуть бути оскаржені дії і рішення посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, а у випадку виявлення за результатами контролю порушення норм законодавства при прийнятті інспекціями державного архітектурно - будівельного контролю рішень, вона має право на скасування таких рішень.

З урахуванням викладеного та враховуючи, що п. 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року № 225, яким визначено коло повноважень інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, не передбачено права інспекцій як на скасування власних наказів та сертифікатів відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, так і на перегляд власних рішень, можна дійти висновку про те, що повноваження на скасування наказу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю має лише Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Зазначені висновки були неодноразово підтримані Вищим адміністративним судом України, зокрема в постанові від 23.04.2013 року у справі за № К/800/3682/13.

Отже, відповідачем було перевищено надані йому повноваження, оскільки повноваженнями на скасування рішень інспекцій з державного архітектурно-будівельного контролю, прийнятих з порушенням чинного законодавства, має Державна архітектурно-будівельна інспекція, а її територіальні органи такими повноваженнями не наділені.

Враховуючи наведене, приходить до висновку про те, що наказ відповідача наказ № 39 «д», яким скасовано сертифікат № 16411044292 від 20.11.2011 року, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України - розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних рішень.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис від 10.09.2013 року про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та норм.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 405/13 від 17.09.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 39 д від 19.09.2013 року.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2397,23 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» (код ЄДРПОУ 31172794) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 20.11.2013 року.

Суддя В.П. Шулежко