Рішення № 35882749, 07.11.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7745/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07.11.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі Дідур М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», був укладений кредитний договір № СL-001/760/2006. Кредитний договір складається із двох частини, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з п. 1 частини № 1 кредитного договору.

За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 40 000,00 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 12,49 % річних

Кредитні кошти надавались Банком на підставі кредитної заявки позичальника від 14 листопада 2006 року шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку.

В свою чергу позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені кредитним договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені кредитним договором.

За умовами кредитного договору та додаткового договору позичальника зобов'язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредитом, але порушує умови відповідних договорів.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язався сплатити банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, що передбачено п. 3.1.1. частини № 2 кредитного договору.

Станом на 16.07.2013 року у позичальника за кредитним договором № СL-001/760/2006 від 14 листопада 2006 року існує заборгованість перед позивачем в сумі 73 990 доларів США та 78 центів, що еквівалентно 591 408 гривень та 30 копійок за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, та 2 158 640 гривень та 34 копійки, що складається з залишку заборгованості за кредитом у сумі 40 100 доларів США; суми несплачених відсотків за користування кредитом - 33 890 доларів США і 78 центів; пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 2 158 640 гривень та 34 копійки.

В зв'язку з тим що позивальником не було дотримано умов кредитного договору, Позичальнику 11.04.2013 року було направлено досудову вимогу № 200017241 від 28.03.2013 року про погашення заборгованості за кредитним договором. Однак зазначена вимога, позичальником не виконана.

Позовна заява подається ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що є новим кредитором за кредитним договором № СL-001/760/2006 від 14 листопада 2006 року.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 23 вересня 2011 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг» Україна прийняло право вимоги за кредитним договором № СL-001/760/2006 від 14 листопада 2006 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № СL-001/760/2006 від 14 листопада 2006 року в розмірі 73 990,78 доларів США, що еквівалентно 591 408,30 гривень та 30 копійок за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, та неустойку 2 158 640,34 гривень, що разом складає 2 750 048,64 гривень, та витрати на оплату судового збору в розмірі 3 441 гривень.

В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомив.

Суд, перевіривши матеріали справи, та зібранні в ній докази, знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи за наступного.

За згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, 14 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», був укладений кредитний договір № СL-001/760/2006. Кредитний договір складається із двох частини, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з п. 1 частини № 1 кредитного договору.

За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 40 000,00 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 12,49 % річних

Кредитні кошти надавались Банком на підставі кредитної заявки позичальника від 14 листопада 2006 року шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку.

В свою чергу позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені кредитним договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені кредитним договором.

За умовами кредитного договору та додаткового договору позичальника зобов'язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредитом, але порушує умови відповідних договорів.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язався сплатити банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, що передбачено п. 3.1.1. частини № 2 кредитного договору.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 23 вересня 2011 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг» Україна прийняло право вимоги за кредитним договором № СL-001/760/2006 від 14 листопада 2006 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем.

В зв'язку з тим що позивальником не було дотримано умов кредитного договору, Позичальнику 11.04.2013 року було направлено досудову вимогу № 200017241 від 28.03.2013 року про погашення заборгованості за кредитним договором. Однак зазначена вимога, позичальником не виконана.

Згідно розрахунків наданих позивачем станом на 16.07.2013 року у позичальника за кредитним договором № СL-001/760/2006 від 14.11.2006 року існує заборгованість перед банком по кредиту та відсоткам в сумі 73 990,78 доларів США, що еквівалентно 591 408,30 гривень та 30 копійок за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, та заборгованість по пені в сумі 270066,35 дол. США, що еквівалентно 2 158 640,34 гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості.

Стаття 549 ЦК України визначає що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Заяв від відповідача щодо зменшення розмір неустойки до суду не надходило, обставин які мають істотне значення для зменшення розміру неустойки судом не встановлено.

Суд, приходить до висновку що, відповідач ОСОБА_2 не виконує передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, має прострочену заборгованість, що у свою чергу порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», які підлягають до захисту, шляхом задоволення позовну в повному обсязі

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати, суд покладає солідарно на відповідачів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 549, 551, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в сумі 73 990,78 дол. США (сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто доларів та сімдесят вісім центів США), що еквівалентно 591 408,30 грн. (п'ятсот дев'яності одна тисяча чотириста вісім гривень та тридцять копійок) за офіційним курсом НБУ, пеню в розмірі 2 158 640,34 грн. (два мільйони сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот сорок гривень та тридцять чотири копійки) та судовий збір в сумі 3441,00 грн., а всього 2 753 489,64 грн. (два мільйони сімсот п'ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят дев'ять гривень та шістдесят чотири копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня оголошення.

Суддя: Дубас Т.В.