Рішення № 35882603, 09.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/10327/13-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О.Я. Провадження № 22-ц/780/5530/13 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 47 09.12.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

05 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

при секретарі: Франюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 липня 1997 року між сторонами було зареєстровано шлюб у період якого у них народилося двоє дітей - донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Шлюб між сторонами було розірвано 18.12.2012 року. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з позивачкою.

Зазначає, що відповідач повністю усунувся від обов'язку утримувати дітей.

Просила суд, призначити стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 70 відсотків від усіх його доходів.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2013 року, позов ОСОБА_3 було задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 19.07.2013 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2013 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України, в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі мають двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5-6).

18 грудня 2012 року шлюб подружжя за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду було розірвано, а 26 лютого 2013 року сторони вирішили спір про поділ їх спільного майна (а.с. 7, 19).

Після розірвання шлюбу відповідач перераховував дітям по 500 грн. щомісяця (а.с. 23-34) та не заперечував і надалі надавати 1000 грн. на утримання доньок.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не зазначив розміру свого доходу, не довів, чому слід встановити розмір аліментів в тій сумі, яку він бажає надавати і добровільно надає на сьогодні, а тому заперечення відповідача з приводу розміру аліментів є необґрунтованими та безпідставними, пославшись на заяву позивачки (а.с. 18), в якій вказала що ОСОБА_2 має високий дохід і сума для нормального матеріального забезпечення дітей повинна становити 3000 грн. щомісячно на двох дітей. Позову було задоволено у такому розмірі.

З такими висновками колегія суддів у повній мірі погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають обставинам справи, а також відсутні докази в обґрунтування позову.

За правилами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув, належним чином не перевірив дійсний дохід відповідача та не врахував те, що відповідач з моменту розірвання шлюбу перераховував позивачу грошові кошти у розмірі 500-1000 грн. та не заперечував і в подальшому перераховувати грошові кошти у розмірі 1000 грн. про що також зазначено у рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, середньомісячний дохід позивачки становить близько 2500 грн., а відповідача близько 4000 грн., що підтверджується довідкою Білоцерківської об'єднаної державною податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №3404/728 від 04.12.2013 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням цих обставин, з ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти у розмірі 1500 грн. на двох дітей.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

За змістом ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів відповідно до вимог ст.ст. 182, 184 СК України, ст. 309 ЦПК України підлягає зміні, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 750 грн. на кожного щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - 19.07.2013 року і до досягнення дітьми повноліття.

В решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2013 року в частині стягнення аліментів змінити, стягнувши з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (уродженця та жителя м. Біла Церква, проживаючого по АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) гривень на кожного щомісячно, починаючи з 19.07.2013 року і до досягнення повноліття дітей.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: