Рішення № 35882070, 02.12.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10981/13-ц

2/357/3463/13

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Л. М. ,

при секретарі - Вангородська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, треті особи : Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування п.1.19 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 14.08.2012 р. № 307, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_5 . Відповідно до п.1.19 рішення виконкому Білоцерківської міської ради № 307 від 14.08.2012 р. за його колишніми сусідами відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 було незаконно оформлено право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, оскільки в площу цієї квартири увійшли допоміжні приміщення, які знаходяться на четвертому поверсі даного будинку. Дане рішення виконкому приймалося з врахуванням рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 27.06.2012 р. у справі № 1003\10198\12, за яким за ОСОБА_3 було визнано право власності за набувальною давністю на приміщення № 1 площею 5.9 кв.м, № 7 площею 3.5 кв.м, № 8 площею 17,3 кв.м та № 9 площею 12.7 кв.м з лоджією 2.3 кв.м, які прилягають до квартири АДРЕСА_1, яке в подальшому було скасоване рішенням Апеляційного суду Київської області від 06.06.2013 р. На підставі рішення виконкому від 14.08.2012 р. відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 управлінням ЖКГ Білоцерківської міської ради 16.08.2012 р. було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно- квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 76,5 кв.м, збільшеною за рахунок допоміжних приміщень, що є спільною власністю всіх власників квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1. 13.11.2012 р. відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу, що був посвідчений державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори, продали вищевказану квартиру відповідачу ОСОБА_5 Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та скасувати п.1.19 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 14.08.2012 р. № 307 про оформлення за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м ; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на дану квартиру, видане 16.08.2012 р. управлінням ЖКГ Білоцерківської міської ради; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 13.11.2012 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 як такий, що суперечить закону.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача виконавчого комітету Білоцерківської міської ради позову не визнав.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_8 проти позову заперечували.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_7, треті особи Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора та ОСОБА_6 подали до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, покази свідка, дослідивши матеріали справи та матеріали цивільної справи № 2\1003\2957\12, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності № 39350, виданого 12.10.2006 р. комунальною службою приватизації державного житлового фонду м.Біла Церква позивач ОСОБА_1 та члени його сім»ї ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є співвласниками квартири АДРЕСА_5. \ а.с.62\

Суд встановив, що відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в рівних частках належала квартира АДРЕСА_1 загальною площею 34,7 кв.м, на підставі свідоцтва про право власності на житло №18587 від 31.03.1997 р. \ а.с.161\ Згідно даних інвентаризаційної справи квартира АДРЕСА_1 складалася з коридора - 4\4, 2 кв.м, ванної - 2\2,5 кв.м, вбиральні - 3\1,0 кв.м, кухні - 5\8,4 кв.м, житлової кімнати - 6\17,5 кв.м, балкону - 1.2 кв.м\ а.с.196\

По справі встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 27.06.2012 р. у справі 2\1003\2957\12 за ОСОБА_3 визнано право власності на набувальною давністю на нерухоме майно, яке складається з приміщень, а саме: приміщення «1» площею 5,9 кв.м, «7» площею 3,5 кв.м, «8» площею 17,3 кв.м та «9» площею 12.7 кв.м з лоджією 2.3 кв.м, які прилягають до квартири АДРЕСА_1.\ а.с.10\

Судом встановлено, що на підставі даного судового рішення Білоцерківським МБТІ були підготовлені документи для оформлення за родиною ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 з урахуванням набутих за набувальною давністю приміщень. А згідно рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 307 від 14.08.2012 р. п.1.19 вирішено оформити право власності за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1, тобто з урахуванням приміщень, які набув ОСОБА_3 за набувальною давністю за рішенням суду від 27.06.2012 р.\ а.с.61\

На підставі даного рішення виконкому Білоцерківської міської ради від 14.08.2012 р. управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради 16.08.2012 р., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 було видане свідоцтво про право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м.\ а.с.58\

Суд встановив, що 13 листопада 2012 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було укладено купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, який було посвідчено державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної контори і зареєстровано в реєстрі за № 2-2444.\ а.с.8,9\

Встановлено, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 06.06.2013 р. було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 27.06.2012 р. скасоване та ухвалено нове, яким було відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні його позову до Білоцерківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.\ а.с.11-12\

Крім того, по справі встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 25.06.2007 р.\ а.с.76-77\ було встановлено , що відповідач ОСОБА_3 ще з 1997 року незаконно займає та використовує виключно для власних потреб нежитлові допоміжні приміщення колясочної та холу площею 17,3 кв.м та 13 кв.м, які знаходяться в кінці коридору на АДРЕСА_1. Також даним рішенням було встановлено, що ОСОБА_3 самовільно звів цегляну перегородку в коридорі загального користування та відгородив свою квартиру АДРЕСА_1 та самовільно зайняті нежитлові приміщення, включаючи вихід на лоджію загального користування, від доступу працівників Білоцерківської ЖЕК-3, на балансі якої перебуває будинок, та інших мешканців цього будинку. Рішенням суду від 25.06.2007 р., яке набуло законної сили після оскарження в апеляційному порядку, було зобов»язано ОСОБА_3 звільнити нежитлові приміщення колясочної та холу та знести цегляну перегородку в коридорі загального користування на АДРЕСА_1. Дане рішення суду ОСОБА_3 не виконав і продовжував одноособово користуватися нежитловими приміщеннями загального користування .

По справі встановлено, що згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 21.05.2008 р. по справі № 2-2555\2008 р. ОСОБА_3 було відмовлено в задоволенні позову про визнання за ним права власності за набувальною давністю на нежитлові приміщення колясочної площею 17,3 кв.м, холу - 13,0 кв.м та лоджії - 4,6 кв.м, що розташовані на АДРЕСА_1. \ а.с.79\ Дане рішення суду набрало чинності 21.08.2008 р. \ а.с.80-81\

Факт самочинного зайняття власниками квартири АДРЕСА_1 приміщень на АДРЕСА_1 підтверджений також довідкою Білоцерківського МБТІ від 23.06.2012 р. , наданою на запит адвоката \ а.с.196\

Таким чином, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 безпідставно набули право власності на нежитлові приміщення : «1» площею 5,9 кв.м, «7» площею 3,5 кв.м, «8» площею 17,3 кв.м та «9» площею 12.7 кв.м з лоджією 2.3 кв.м, що розташовані на АДРЕСА_1, а тому слід визнати незаконним та скасувати п.1.19 рішення виконавчого комітету Білоцерківського міської ради № 307 від 14.08.2012 р. про оформлення за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м та видане на його підставі управлінням ЖКГ 16.08.2012 р свідоцтво про право власності на квартируАДРЕСА_1 загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною\ сторонами\ вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне , електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Оскільки при укладенні договору купівлі-продажу з ОСОБА_5 відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 здійснили відчуження нерухомого майна, яке їм не належало, що суперечить змісту ст.ст.317,319, 382 ЦК України та моральним засадам суспільства, суд вважає за необхідне визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, укладений 13.11.2012 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, який було посвідчено державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної контори і зареєстровано в реєстрі за № 2-2444.

Посилання представника відповідача ОСОБА_8 на той факт, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем і в силу ст.ст.330, 388 ЦК України дане нерухоме майно \ квартира АДРЕСА_1 \ не може бути витребувана у неї , судом до уваги не приймається, оскільки положення даних статей Цивільного кодексу України стосується випадків витребування майна у добросовісного набувача неволодіючим власником. В даному випадку відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 не набули у встановленому законом порядку право власності на приміщення загальною площею 41,8 кв.м, що розташовані на АДРЕСА_1, але здійснили їх відчуження ОСОБА_5 , а тому суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин норм ЦК України щодо добросовісного набувача.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 16, 203,215, 317,319, 328, 382 ЦК України, ст..ст.10.11,60,61,209-215,292,293 ЦПК України. суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити .

Визнати незаконним і скасувати п.1.19 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 14.08.2012 р. № 307 щодо оформлення права власності за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м по АДРЕСА_1.

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради 16.08.2012 р., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, укладений 13.11.2012 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, який було посвідчено державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної контори і зареєстровано в реєстрі за № 2-2444.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. М. Кошель