Рішення № 35879444, 03.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19813/13 03.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"про відшкодування шкоди в порядку регресу 49 780,89 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Гаркуша Г.В. (дов. № 233 від 17.04.2013 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03 грудня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (надалі по тесту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 49 780,89 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/19813/13, розгляд справи призначено на 12.11.2013 року.

01.11.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 16.10.2013 року.

12.11.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

12.11.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Представник відповідача в судове засідання 12.11.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.10.2013 року виконав частково, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 12.11.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року розгляд справи було відкладено на 03.12.2013 року, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 03.12.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 03.12.2013 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (страховик) та Жевнер В.Г. (страхувальник) було укладено договір № 650532356.11 добровільного страхування засобів наземного транспорту, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Рено", державний номер ВЕ 7387 АХ.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2012 року в місті Миколаїв, сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Рено", державний номер ВЕ 7387 АХ, під керуванням Жевнера В.Г. та автомобіля "Богдан", державний номер АХ 0016 СО, яким керував Леженцев В.С.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Леженцевим В.С. правил дорожнього руху України, останню визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 18.12.2012 року у справі № 1423/20089/2012.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Богдан", державний номер АХ 0016 СО (за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП), була застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0025173 від 25.10.2012 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Рено", державний номер ВЕ 7387 АХ, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту про оцінку (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу № 156-12-12 від 05.12.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКРА Експерт", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Рено", державний номер ВЕ 7387 АХ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 43 938,04 грн.

25.01.2013 року позивач, виходячи із звіту № 156-12-12 від 05.12.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКРА Експерт" та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 49 780,89 грн., про що склав страховий акт № 69391.

Відповідно до умов договору № 650532356.11 добровільного страхування засобів наземного транспорту від 22.11.2011 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено Фізичній особі - підприємцю Письмиченко Сергію Олеговичу в розмірі 49 780,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1607 від 15.03.2013 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 30.05.2013 року позивач, керуючись статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтями 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою за вих. № 40-І/12 про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП у розмірі 49 780,89 грн.

Проте, відповідач не відреагував на вище зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Зважаючи на вищенаведене, приймаючи до уваги умови полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0025173 від 25.10.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача 49 780,89 грн.

Відповідач проти позову заперечив частково, посилаючись на те, що позивач не зменшив розмір страхового відшкодування на суму франшизи, яка відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АЕ/0025173 від 25.10.2012 року становить 1 000,00 грн., а також, на те, що позивачу, при розрахунку страхового відшкодування, необхідно було виходити із розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, визначеного звітом № 156-12-12 від 05.12.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКРА Експерт".

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Богдан", державний номер АХ 0016 СО, яким керував Леженцев В.С., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0025173 від 25.10.2012, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "Рено", державний номер ВЕ 7387 АХ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем "Богдан", державний номер АХ 0016 СО, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 18.12.2012 року у справі № 1423/20089/2012.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0025173 від 25.10.2012.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Рено", державний номер ВЕ 7387 АХ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0025173 від 25.10.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 650532356.11 добровільного страхування засобів наземного транспорту від 22.11.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно приписів пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Зважаючи на вищенаведене, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що позивачу при здійсненні розрахунку страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику за договором № 650532356.11 добровільного страхування засобів наземного транспорту від 22.11.2011 року, внаслідок спірної ДТП, необхідно приймати до уваги розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, визначеного звітом № 156-12-12 від 05.12.2012 року, який складений Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКРА Експерт".

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства та умови, визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0025173 від 25.10.2012 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія"Інго Україна", а саме, про стягнення з відповідача на користь позивача вартості матеріального збитку, встановленого звітом № 156-12-12 від 05.12.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКРА Експерт", а саме, у розмірі 43 938,04 грн., за вирахуванням франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0025173 від 25.10.2012 року у розмірі 1000,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 43 938,04 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 1000,00 грн. (сума франшизи) = 42 938,04 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 42 938,04 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13, код ЄДРПОУ 21130899) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 42 938 (сорок дві тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 04 коп. заборгованості, 1 484 (одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.2013 року

Суддя С.В. Стасюк