Рішення № 3587843, 19.05.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.08 р. Справа № 6/96

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.

при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства “АБЗ” м. Макіївка

до відповідача Закритого акціонерного товариства “Українська будівельна компанія” м. Донецьк

про стягнення 207 612, 99 грн.

та зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства “Української будівельної компанії” м. Донецьк

до відповідача Приватного підприємства “АБЗ” м. Макіївка

про визнання недійсним договору підряду від 18.07.2005 р.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача Салазський О.С. – за довіреністю;

В судовому засіданні від 13.05.2008 р., відповідно до

ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 19.05.2008 р. об 11 год.50хв.

В С Т А Н О В И В:

Справа розглядається відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2008 р.

Позивач, Приватне підприємство “АБЗ” м. Макіївка, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Українська будівельна компанія” м. Донецьк , про стягнення заборгованості в сумі 207 612, 99 грн., яка складається з основного боргу в сумі 152 797, 80 грн., пені в сумі 19 177, 47 грн.

Під час попереднього слухання справи, позивач, ПП “АБЗ” м. Макіївка неодноразово уточнював позовні вимоги, останньою заявою від 12.07.2007 р. (т. 2, а.с.18) зменшив розмір позовних вимог, та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 152 797, 80 грн., пеню в сумі 12 952, 22 грн.

В судовому засіданні від 13.05.2008 р. представник позивача змінив підстави позову, визначивши підставою позовних вимог акти форми КБ-2 за травень, вересень 2006 р., посилаючись на той факт, що у зв’язку зі спливом строку дії договору, підставою виникнення взаємних прав та обов’язків між сторонами, є фактичні правовідносини, що склалися з приводу виконання робіт згідно актів за формою КБ-2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір підряду від 18.07.2005 р., гарантійний лист № 335 від 27.10.2006 р., претензію № 78/06 від 22.11.2006 р., електронні платіжні доручення, акти приймання-передачі виконаних робіт, довідки вартості виконаних робіт, акт звірки взаємних розрахунків.

Ухвалою 05.06.2007 р., судом спільно до розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Закритого акціонерного товариства “Української будівельної компанії” м. Донецьк до Приватного підприємства “АБЗ” м. Макіївка про визнання недійсним договору підряду від 18.07.2005 р.

Згідно доповнень до зустрічної позовної заяви від 12.07.2007 р. (т. 2, а.с.24), позивач за зустрічним позовом доповнив підстави позову та просив суд визнати договір підряду від 18.07.2005 р. – неукладеним.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду направив клопотання про перенесення слухання справи, у зв’язку з розглядом адміністративної справи у Окружному адміністративному суді м. Києва.

За приписами ст. 28 ГПК України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника).

Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Крім того, відповідачем не представлено суду жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин, щодо неможливості явки представника в судове засідання представника в судове засідання.

Враховуючи викладене, а також достатність зібраних по справі документів для вирішення спору по суті, клопотання ПП “АБЗ” про перенесення розгляду справи судом залишене без задоволення.

Строк судового розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України продовжений за клопотанням сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

18.07.2005 р. між Приватним підприємством “АБЗ” м. Макіївка та Закритим акціонерним товариством “Українська будівельна компанія” м. Донецьк, укладено договір підряду б/н, який за своїм змістом та правовою природою є договором підряду та підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 ЦК України.

Згідно даного договору ПП “АБЗ”(субпідрядник) зобов’язалося на свій ризик виконати, у відповідності до умов даного Договору, роботу, а ЗАТ “Українська будівельна компанія” (генпідрядник) зобов’язався прийняти та оплатити земляні роботи та вертикальне планування – 1,64 тис. м3, асфальтобетонне покриття ФЭМ-510 м2 по житловому будинку № 4-б м.р. Парковий м. Донецьк.

Позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду б/н від 18.05.2007 р. в сумі 152 797, 80 грн., на підтвердження чого посилається на акти виконаних робіт за формою КБ-2В за травень 2006 р. та вересень 2006 р.

Водночас, виходячи зі змісту п. 10.1 Договору, договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання зобов’язань обох сторін, але не пізніше 30.10.2005 р.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України, що кореспондується з положеннями ч.1 ст. 631 ЦК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Роботи, за які позивач вимагає стягнути грошові кошти датовані травнем, вереснем 2006 р., тобто вже після закінчення терміну дії договору.

Встановлений сторонами в п. 10.1 Договору строк дії договору є припинювальним.

Відповідно п. 8.1 Договору будь-які зміни та доповнення до Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін та мають силу, лише в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді та підписані обома сторонами.

Будь-яких змін або доповнень до договору, оформлених у відповідності до п. 8.1 Договору сторонами суду не представлено.

Таким чином, враховуючи, що роботи виконувалися вже після спливу терміну дії Договору, визначення позивачем договірного характеру правовідносин та зазначення підставою виникнення взаємних прав та обов’язків договору підряду від 18.07.2005 р., суд вважає безпідставним.

Наразі надані позивачем усні уточнення позовних вимог щодо зміни підстав позову також не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушення своїх прав позивач вбачає в неналежному виконанні відповідачем обов’язків з оплати виконаних робіт, що виникли з фактичних правовідносин між сторонами на підставі актів форми КБ-2 за травень, вересень 2006 р., довідок вартості виконаних робіт форми КБ-3 за травень, вересень 2006 р.

Водночас ані з наявних в матеріалах актах форми КБ-2, ані з представлених сторонами доказів не вбачається строку виконання відповідачем грошового обов’язку з оплати спірних робіт за травень, вересень 2006 р.

З урахуванням викладеного такий термін слід обчислювати виходячи з норм ст. 530 ЦК України.

Згідно положень наведеної статті, в разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів звернення до відповідача з відповідною вимогою позивачем за первісним позовом суду не представлено.

Наявна в матеріалах справи претензія № 78/06 від 22.11.2006 р. на суму 152 797, 80 грн. не може бути прийнята судом до уваги в якості належного доказу направлення відповідачеві вимоги в порядку ст. 530 ЦК України, оскільки відсутні безпосередні докази її направлення/отримання ЗАТ “Українська будівельна компанія”, разом з тим, представник Товариства, в судовому засіданні від 19.05.2008 р., заперечив факт отримання такої претензії (вимоги).

Гарантійний лист ЗАТ “Українська будівельна компанія” за № 335 датований 27.10.2006 р., тобто до складення претензії № 78/06 від 22.11.2006 р. та не може слугувати доказом отримання відповідачем вимоги. Крім того, згідно вказаного листа, так само як і згідно листа № 232/4 від 10.07.2006 р. не можна встановити, чи виникла наявна заборгованість за договором б/н від 18.07.2005 р. чи безпосередньо з фактичних дій сторін.

Крім того, долучений до матеріалів справи акт форми КБ-2 за вересень 2006 р. не підписаний з боку іншої сторони, тобто не може вважатися належним доказом виконання/здачі-приймання робіт у спірний період.

Як пояснили представники сторін в судовому засіданні, спірна сума у розмірі 10 158, 00 грн. за спірним актом довиставлена позивачем як податок на додану вартість на підставі листа ЗАТ “Українська будівельна компанія” №232/4 від 10.07.2006 р. та оформлена у вигляді довідки вартості виконаних робіт (форма КБ-3) за вересень 2006 р.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено згідно Закону України “Про податок на додану вартість” N 168/97-ВР від 03.01.1997 р., Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” N 2181-III від 21.12.2000 р., та інших нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання.

Положення наведених вище нормативних актів не передбачають такого способу коригування податкового зобов’язання зі сплати ПДВ, як складення довідки вартості виконаних робіт за формою КБ-3 на недораховану суму податку.

За таких обставин, в позовних вимогах Приватного підприємства “АБЗ” м. Макіївка в частині стягнення основного боргу слід відмовити.

Надане позивачем клопотання щодо призначення судової експертизи та витребування від відповідача документів податкової звітності судом відхиляється як необґрунтоване відомості щодо порядку ведення відповідачем податкової документації безпосередньо не пов’язані з предметом даного позову, а висновки експерта з викладених заявником питань не можуть істотно вплинути на кваліфікацію судом спірних правовідносин.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання обов’язку з оплати вартості виконаних робіт в сумі 12 952, 22 грн. на підставі п. 6.4 Договору.

Проте вимоги позивача в цій частині також не можуть бути задоволені судом, оскільки, як зазначалося вище, роботи за вказаними актами не охоплювалися дією спірного договору, тому застосування до відповідача відповідальності передбаченої умовами спірного договору суд вважає безпідставним.

05.06.2007 р., відповідачем за первісним позовом подано зустрічну позовну заяву до Приватного підприємства “АБЗ” м. Макіївка про визнання недійсним договору підряду від 18.07.2005 р.

Оцінюючи підстави щодо визнання угоди недійсною, на підставі того, що договір підряду від імені ЗАТ "Українська будівельна компанія" підписаний не уповноваженою особою, яка перевищила повноваження при укладанні договору, суд керується статтею 215 ЦК України, якою встановлюються загальні підстави і наслідки недійсності угод, а саме ті, що не відповідають вимогам, встановленим ч.1-3, ч.5 та ч.6. ст. 203 ЦК України.

З урахуванням статті 241 ЦК України, якою передбачено, що правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські та організаційно-розпорядчі відносини відповідача з позивачем, тривали на протязі певного часу. Проводились звірки взаємних розрахунків, надходили листи, сплачувалися грошові кошти за виконані роботи.

Відповідачем, без зауважень, були підписані акти виконаних робіт за формою КБ-2В, та довідки КБ-3, які свідчать про прийняття робіт виконаних належним чином.

Також, враховуючи поетапне перерахування на поточний рахунок позивача грошових коштів, згідно платіжних доручень, долучених до матеріалів справи, слід вважати, що вищевказаними діями сторони виконували положення такої угоди, схвалюючи її вищезазначеними засобами.

Враховуючи проведені позивачем роботи, вжити заходи до закінчення підрядних робіт, понесені витрати на проведення земляних робіт, вертикального планування, асфальтобетонного покриття, отмостку, мощене ФЕМ, по жилому будинку №4-б м-н. Парковий, м. Донецьк, а також сплачені відповідачем кошти, які свідчать про схвалення угоди, суд вважає укладену угоду сторін дійсною з моменту її укладення.

Крім того, згідно доповнень до зустрічної позовної заяви від 12.07.2007 р. (т. 2, а.с.24), позивач за зустрічним позовом доповнив підстави позову та просив суд визнати договір підряду від 18.07.2005 р. – неукладеним.

Предметом договору підряду від 18.07.2005 р. було виконання ПП "АБЗ" земельних робіт, вертикального планування, асфальтобетонного покриття, отмостку, мощення ФЕМ, які не є підрядними роботами на капітальне будівництво та не є будівельним підрядом, так як договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

Тобто суд вважає, що роботи за предметом даного договору підряду від 18.07.2005 р. не підпадають під вищезазначені критерії будівельного підряду, а є лише підрядними роботами.

Отже, виходячи з вищевикладеного, керуючись п.4 ст.632 ЦК України, яким передбачено визначення договірної ціни, у разі її відсутності та п.2 ст.843 ЦК України в якому вказано, якщо в договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи, з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Таким чином, сторони договору на власний розсуд визначили його конкретні умови, що не суперечать законодавству.

Відповідно п.1 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Згідно п.2.2 договору підряду від 18.07.2005 р. передбачено, що проектно-кошторисна документація є невід’ємною частиною даного договору, водночас згідно представлених представниками сторін пояснень, така проектно-кошторисна документація не складалася.

Згідно листа Міністерства Юстиції України від 14.04.2004р. №19-5-374 відзначено, що наявність кошторису, як окремого документа не розглядається Господарським кодексом України у якості істотної умови договору. Цивільним кодексом України також встановлено, що кошторис, стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником, але замовник його не підтверджував, а ПП "АБЗ" його не складало, тобто в іншому разі він не є обов’язковим.

Листом Державного комітету України по будівництву та архітектурі від 03.11.2003р. №7/2-1033 роз'яснено, що спільним наказом Державного комітету статистики України й Державного комітету України по будівництву та архітектурі від 21.06.2002р. №237/5 затверджені типові форми:-"Акт приймання виконаних підрядних робіт" (типова форма КБ-2);-"Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (типова форма КБ-3), у яких відображаються обсяги виконаних підрядних робіт та їх вартість, підтверджені замовником і підрядною організацією, і які є первинними обліковими документами в будівництві. Дані типові форми розповсюджуються на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форми власності, виконуючі будівельні та монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту зданій та споруд та інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства та джерел фінансування цих робіт. На підставі зазначених документів замовник проводить розрахунки за виконаний підрядником обсяг робіт.

Виходячи з вищевикладеного акт форми №КБ-2В і довідка форми №КБ-3 призначені тільки для обліку виконаних підрядних робіт і їхньої вартості (ціни робіт).

Також Державним комітетом України по будівництву та архітектурі в листі №8/8-719 від 08.07.2004 р. вказується, що форма КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів будівельних робіт як підрядним, так і господарським способом, а також для проведення розрахунків за виконані будівельні роботи, якщо будівництво здійснювалося підрядним способом. Форма КБ-2 є актом приймання замовником виконаних підрядних робіт підрядником або генпідрядником виконаних підрядних робіт субпідрядником. Складання форми КБ-3 є обов’язковим.

Таким чином наявні у матеріалах справи акти виконаних робіт КБ-2 та довідки про їх вартість КБ-3, підписані посадовими особами підприємств, є способом визначення ціни робіт за договором підряду від 18.07.2005р.

Не приймаються судом до уваги і посилання відповідача за первісним позовом на те, що договір підряду, укладений не з позивачем, ПП "АБЗ", а іншою юридичною особою-Асфальтобетонним заводом. Цей довід відповідача спростовується матеріалами справи.

Дійсно, на першому аркуші договору від 18.07.2005р. (а.с.13 т.1) вказано, що договір укладений з асфальтобетонним заводом, який діє в особі директора Колоса С.О. Але на третьому аркуші договору в розділі 11 "Юридичні адреси, платіжні реквізити, підписи сторін" вказана назва юридичної особи, ПП "АБЗ", код ОКПО 32866224. В матеріалах справи (а.с.38 т.1) є довідка №7-22-663 ГУ статистики в Донецькій області, з якої іде, що ПП "АБЗ" має код ОКПО 32866224 і його керівником є саме Колос С.О. З викладеного, суд доходить висновку, що договір підряду від 18.07.2005р. укладений саме ПП "АБЗ", яке і є позивачем у справі.

За таких обставин у задоволенні зустрічних позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Українська будівельна компанія” м. Донецьк також слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на сторін.

На підставі ст.ст. 11, 16, 203, 207, 213, 215, 216, 241, 258, 526, 546, 549, 550, 632, 837, 843, 844, 853, 854 ЦК України, 193, 275-277 ГК України, керуючись ст.ст.22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Приватного підприємства “АБЗ” м. Макіївка – відмовити.

В позовних вимогах Закритого акціонерного товариства “Українська будівельна компанія” м. Донецьк – відмовити.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Морщагіна Н.С.