Ухвала суду № 35878018, 03.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"03" грудня 2013 р. Справа № 5023/10418/11

вх. № 10418/11

Суддя господарського суду Усатий В.О.

при секретарі судового засідання Юрченко О.А.

За участю: ліквідатора - Капустін В.В.,

представника АТ "Банк "Таврика" - Шабас Г.В., дов. від 20.08.2013 р.

Розглянувши справу

за заявою ТОВ "Регіон-Харків" , м. Харків

до ТОВ "Регіон-Харків" , м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 03.07.2012 року затверджений реєстр вимог кредиторів, призначені збори кредиторів. Розпорядник майна боржника, кредитори боржника, відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) були зобов'язані провести збори кредиторів, на яких вирішити питання, що передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі, утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури, чи по підписанню мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення. Прийняте комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів, в триденний строк після прийняття рішення, розпоряднику майна боржника необхідно було надати суду для подальшого прийняття судом відповідного рішення.

Представник ХВ № 42-РУ АТ "Банк "Таврика" надав скаргу на дії розпорядника майна та клопотання про його звільнення та призначення арбітражного керуючого Саутенко С.О. розпорядником майна ТОВ "Регіон-Харків".

В обґрунтування свого клопотання, представником банку зазначено, що на цей час розпорядником майна не виконані вимоги ухвали суду від 03.07.2012 р., що свідчить про затягування процедури.

Заслухавши представника ХВ № 42-РУ АТ "Банк "Таврика, враховуючи нез"явлення розпорядника майна, суд відклав розгляд справи, а також призначив до розгляду скаргу ХВ № 42-РУ АТ "Банк "Таврика" на 02.10.2012 р.

В судовому засіданні розпорядник майна повідомив, що 28.09.2012 р. відбулися збори кредиторів, на яких обрано комітет кредиторів, а 01.10.2012 р. на засіданні комітету кредиторів прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про продовження процедури розпорядження майном, припинення його повноважень та призначення нового розпорядника майна Саутенко С.О.

Рекомендований арбітражний керуючий Саутенко С.О. в дане судове засідання не з"явився.

Письмових пояснень щодо наданої скарги ПАТ "Банк "Таврика" розпорядник майна не надав.

Представник ПАТ "Банк "Таврика" в обґрунтування своєї скарги зазначив, що розпорядник майна не виконує вимог ухвал суду, чим затягує процедуру, тому у банку не має довіри до нього у зв"язку з чим прийнято рішення про припинення повноважень розпорядника майна ТОВ "Регіон-Харків" Капустіна В.В. та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Саутенко С.О.

Заслухавши учасників процесу, враховуючи необхідність надання розпорядником майна витребуваних документів, а також приймаючи до уваги нез"явлення арбітражного керуючого Саутенка С.О., суд відклав розгляд справи та скарги ПАТ "Банк "Таврика" на 01.11.2012 р.

В судове засідання 01.11.2012 р. розпорядник майна надав аналіз фінансової та господарської діяльності та докази проведення інвентаризації, проте відзиву на скаргу ХВ № 42-РУ АТ "Банк "Таврика" не представив.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані документи, враховуючи необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд справи та скарги ПАТ "Банк "Таврика" на 11.12.2012 р.

В судовому засіданні 11.12.2012 р. оголошувалося перерву до 17.12.2012 р. для необхідності надання розпорядником майна витребуваних документів.

В судовому засіданні 17.12.2012 р. оголошувалося перерву до 19.12.2012 р.

В судовому засіданні 19.12.2012 р. розпорядник майна не з"явився, просив слухати справу без його участі та через канцелярію суду надав оцінку майна боржника

Враховуючи нез"явлення розпорядника майна, суд відклав розгляд справи та скарги ПАТ "Банк "Таврика" на 26.03.2013 р.

26.03.2013 р. від ПАТ "Банк "Таврика" надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв"язку з неможливістю його представника прибути в призначене на 26.03.2013 р. судове засідання.

В судовому засіданні 26.03.2013р. розпорядник майна надав клопотання про припинення провадження у справі у зв"язку з тим, що вимоги ПАТ "Банк "Таврика" вважаються погашеними відповідно до ухвали суду по справі № 5023/5216/11.

Заслухавши ліквідатора, враховуючи нез"явлення представника ПАТ "Банк "Таврика", суд відклав розгляд справи та скарги ПАТ "Банк "Таврика" на 23.05.2013 р.

В судове засідання 23.05.2013 р. розпорядник майна не з"явився, витребуваних документів не надав.

Представник ПАТ "Банк "Таврика" також не з"явився в дане судове засідання та витребуваних документів не надав.

Враховуючи нез"явлення учасників процесу та необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд справи та скарги ПАТ "Банк "Таврика" на 25.06.2013 р.

Через канцелярію суду 21.06.2013 р. ПАТ "Банк "Таврика" надійшли пояснення на клопотання розпорядника майна про припинення провадження у справі, в яких банк повністю заперечує проти нього, просив задовольнити скаргу банку, припинити повноваження розпорядника майна Капустіна В.В. та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Саутенко С.О.

Розпорядник майна наполягав на задоволенні його клопотання.

Заслухавши учасників процесу, враховуючи необхідність отримання додаткових документів, суд відклав розгляд справи та скарги ПАТ "Банк "Таврика" на 03.09.2013 р.

В судовому засіданні 03.09.2013 р. розпорядник майна просив припинити провадження у справі у зв"язку з погашенням кредиторської заборгованості.

Представник ПАТ "Банк "Таврика" заперечував проти клопотання розпорядника майна та просив задовольнити його скаргу.

Заслухавши учасників процесу, враховуючи необхідність отримання додаткових документів, суд відклав розгляд справи на 26.09.2013 р.

В судове засідання 26.09.2013 р. розпорядника майна з"явився, проте витребувані документів не надав, у зв"язку з чим розгляд справи було відкладено на 14.11.2013 р.

Розпорядник майна в дане судове засідання витребуваних документів не надав.

В судовому засідання 14.11.2013 р. оголошувалося перерву до 03.12.2013 р.

В судовому засіданні 03.12.2013 р. розглянувши скаргу ПАТ "Банк "Таврика", суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ст.24 Закону, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Відповідно до п.4 ст.25 Закону, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси

В обгрунтування своєї скарги, ПАТ "Банк "Таврика" зазначено, що розпорядник майна не виконує вимог ухвал суду, чим затягує процедуру, тому у банку немає довіри до нього.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що скарга банку базується тільки на припущеннях та у банку відсутні будь-які докази в її обґрунтування, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 03.07.2012 року визнано грошові вимоги ПАТ "Банк "Таврика" в сумі 1045756,00 грн. та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1045756,00 грн.

Вимоги ПАТ "Банк "Таврика" ґрунтувалися на наступному.

22.03.2005 р. між ПАТ "Банк "Таврика" та ЗАТ "Укр-Рост" було укладено кредитний договір № 4/05, відповідно умов якого банк надав ЗАТ "Укр-Рост" відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості у розмрі 800000,00 грн. терміном користування до 18.09.2009 р. зі сплатою процентів за ставкою 30%.

ЗАТ "Укр-Рост" свої зобов"язання за кредитним договором не виконав та рішенням господарського суду Харківської області від 30.09.2010 р. по справі № 57/163-10 стягнуто з ЗАТ "Укр-Рост" на користь банку заборгованість на загальну суму 1045788,36 грн.

Постановою суду від 20.07.2011 р. по справі № 5023/5216/11 визнано ЗАТ "Укр-Рост" банкрутом та визнано вимоги ПАТ "Банк "Таврика" в сумі 1045788,36 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2012 р. по справі № 5023/5216/11 ліквідовано ЗАТ "Укр-Рост", провадження по справі припинено, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином, у зв"язку з ліквідацією ЗАТ "Укр-Рост" основне зобов"язання за кредитним договором № 4/05 від 22.03.2005 р. припинилося.

В забезпечення виконання вказаного зобов"язання між ПАТ "Банк "Таврика" та боржником - ТОВ "Регіон-Харків" укладено договір іпотеки б/н від 22.03.2005 р., предметом іпотеки за яким є належне боржнику на праві власності майно: нежитлові приміщення підвалу VI, VII; першого поверху за №1; другого поверху за №№ 19-34 в нежитловій цегляній будівлі літ"А-2" загальною площею 458,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Маршала Конева, б.2.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно п.7.2 вказаного договору іпотеки, право застави та відповідно і цей договір припиняє чинність у разі: припинення основного зобов"язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо Іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття Іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором права власності на предмет іпотеки; розірвання цього договору за згодою сторін, яка посвідчується нотаріально та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. .

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

В даному випадку, договір іпотеки, згідно правового аналізу його умов, за своєю суттю та юридичною природою є змішаним договором, оскільки містить, як ознаки договору застави, так і необхідні ознаки договору поруки (майнового поручительства).

Відповідно до п.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Частина 3 ст. 6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому, ураховуючи імперативний характер норми п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.

Таким чином, виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 575, п. 1 ч. 1 ст. 593, ч. 1 ст. 609 ЦК України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору). Зважаючи на це, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Урегулювання сторонами договірних відносин на власний розсуд за наявності в законі імперативних приписів є протиправним.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 11.09.2013 р. по справі № 6-52цс13.

Суд також відмічає, що кредитор пред"явив свої вимоги до боржника на підставі вимоги, що походить з правовідносин поруки, а не на підставі рішення про стягнення з боржника грошового зобов"язання, яке було би обов'язковим до виконання, зокрема, і в межах провадження у справі про банкрутство, незалежно від подальшого припинення приватноправових зобов'язань, що лягли в основу такого рішення.

Таким чином, у боржника відсутня заборгованість перед кредитором.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник виконав усі зобов"язання перед кредиторами.

Згідно ч.2 цієї статті, провадження у справах про банкрутство може бути припинено у випадку, передбаченому п.7 частини першої цієї статті лише до визнання боржника банкрутом.

Враховуючи відсутність заборгованості боржника перед кредитором, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі відповідно до п.7 ч.1 ст.40 Закону.

Керуючись ст.ст. п.7 ч.1 ст.40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити ПАТ "Банк "Таврика" в задоволенні скарги (вх. № 13440 від 04.09.2012 р.).

Припинити провадження у справі.

Скасувати мораторій, введений ухвалою суду від 19.12.2011 р.

Ухвалу направити кредитору, боржнику, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору, ВДВС головного управління юстиції в Харківській області, розпоряднику майна.

Суддя Усатий В.О.