Рішення № 35877714, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21802/13 25.11.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

про стягнення 3 414,72 грн.

за участю представників:

від позивача : Долинський Д.О. - представник за довіреністю № 20/06-13_Д від 20.06.2013 р.від відповідача :Костенко А.О. - представник за довіреністю № 47-1-4/37 від 20.12.2012 р.

встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 3 414,72 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.06.2013 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Сітроєн, державний реєстраційний номер АІ 0793 ЕА, що належить ТОВ "ВіДі-Лізинг", під керуванням Монько Ю.П. та автомобіля Хонда, державний реєстраційний номер 70927 КК, під керуванням Горової І.Ю., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Сітроєн, державний реєстраційний номер АІ 0793 ЕА, що був застрахований у Товариства з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування".

27.09.2013 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 3 414,72 грн. на користь страхувальника.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 04.09.2013 р. у справі № 753/11995/13-П Горову І.Ю. визнано винною у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність Горової І.Ю. застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (Поліс № АВ/9917369).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Товариства з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 30.06.2013 р. в м. Києві.

У позові Товариство з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування" просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" суму страхового відшкодування у розмірі 3 414,72 грн. в порядку регресу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що у позивача не виникло права на отримання страхового відшкодування, так як не пройшов 90-денний строк звернення з дня узгодження розміру страхового відшкодування, а, отже, між сторонами не виникло спору. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № АС 007521 від 03.06.2013 р. укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДі-Лізинг", застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Сітроєн, державний реєстраційний номер АІ 0793 ЕА.

30.06.2013 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Сітроєн, державний реєстраційний номер АІ 0793 ЕА, що належить ТОВ "ВіДі-Лізинг", під керуванням Монько Ю.П. та автомобіля Хонда, державний реєстраційний номер 70927 КК, під керуванням Горової І.Ю., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Сітроєн, державний реєстраційний номер АІ 0793 ЕА.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 04.09.2013 р. у справі № 753/11995/13-П Горову І.Ю. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 13.09.2013 р., рахунку № ЕСеС-0004625 від 24.07.2013 р., акту виконаних робіт № ЕСЕСА-004710 від 08.10.2013 р., розрахунку страхового відшкодування, сформованого страхового акту № АС-006905 від 19.09.2013 р., листа-розпорядження вигодонабувача - ПАТ "АБ "Укргазбанк" від 19.08.2013 р., Товариство з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 3 414,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11696 від 27.09.2013 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Горової І.Ю., винної у вчиненні ДТП, застрахована у Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9917369 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.).

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 25 цього Закону визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами.

Разом з тим, суд зазначає, що норми законодавства про страхування не покладають на позивача (страховика за договором добровільного страхування) обов'язок звертатися до іншого страховика (відповідача) із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Із преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що він регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачає спеціальний порядок звернення та виплати страхового відшкодування і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Отже, Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює інші, відмінні від правовідносин, що виникли у даній справі, правовідносини, і порядок виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування не може бути ототожнений з порядком реальних виплат, що врегульовані ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось, із системного аналізу норм ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ч. 1 ст. 1191 ЦК України, які регулюють інші відносини (регресні), слідує, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача (відповідальної особи) у розмірі фактично виплаченого відшкодування (у межах понесених витрат), тобто у спірній сумі, що виключає будь-яку залежність вказаного розміру від оцінки відновлювального ремонту, коефіцієнту зносу, суми податку на додану вартість, тощо.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги про сплату страхового відшкодування до особи, відповідальної за завданий збиток.

Вирішуючи питання про суму стягнення в порядку регресу, суд враховує положення договору добровільного страхування, якщо страховик (в даному випадку - позивач), здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 р. роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Крім того, п. 6 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У судовому засіданні встановлено, що умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Хонда № АВ/9917369 передбачено франшизу у розмірі 0,00 грн.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 3 414,72 грн.

Щодо доводів представника відповідача про те, що відповідач не порушив прав позивача і у останнього не виникло право на отримання страхового відшкодування, суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного суду України, згідно якої страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити страхове відшкодування.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Товариство з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування" може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 3 414,72 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, ідентифікаційний код 35429675) страхове відшкодування в сумі 3 414 (три тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 72 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, ідентифікаційний код 35429675) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 25 листопада 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 29 листопада 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна