Рішення № 35877664, 02.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13915/13 02.12.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма АЕК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування"

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго"

про стягнення 444 620,02 грн.

Головуючий суддя Грєхова О. А.

Судді: Бондарчук В. В.

Ярмак О. М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явилися

Від відповідача: не з'явилися

Від третьої особи: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" заборгованості за Договором субпідряду № 257-04/11 від 12.04.2011 року в розмірі 444620,02 грн., в тому числі 440205,90 грн. основного боргу, 3654,31 грн. пені, 759,81 грн. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов Договору підряду позивач виконав роботи за які відповідач в повному обсязі не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 року порушено провадження по справі № 910/13915/13, розгляд справи призначено на 09.09.2013 року.

В судовому засіданні 09.09.2013 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення заявлених позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором субпідряду № 257-04/11 від 12.04.2011 року в розмірі 463 397,91 грн., в тому числі 440205,90 грн. основного боргу, 17785,09 грн. пені, 1760,82 грн. збитків від інфляції, 3646,10 грн. 3 % річних, а також витрати на послуги адвоката в розмірі 16350,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Дніпроенерго" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 23.09.2013 року.

Ухвалою суду від 23.09.2013 продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 07.10.2013.

24.09.2013 від представника третьої особи через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких третя особа зазначає про зміну назви ПАТ "Дніпроенерго". Як вбачається зі статуту третьої особи, Публічне акціонерне товариство "Дніпроенерго" було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів (протокол від 10.04.2012).

07.10.2013 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив та зазначив, що позивачем невірно нарахована заборгованість за виконані роботи, оскільки відповідно до п. 10.5. Договору оплата послуг генпідрядника проводиться шляхом відрахування від загальної вартості виконаних субпідрядником робіт, 6% загальної вартості робіт. З огляду на вказане відповідач вважає, що оплата за виконані позивачем роботи повинна бути зменшена на 26412,35 грн. Також відповідач вказав на невірний розрахунок інфляційних та 3% річних, та заперечив проти стягнення адвокатських послуг, які були надані позивачу не адвокатом, а юридичною особою.

Ухвалою суду від 07.10.2013 призначено колегіальний розгляд справи.

07.10.2013 суддя Грєхова О. А. звернулася до заступника голови суду із заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи.

Розпорядженням заступника голови суду від 07.10.2013 було призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі колегії: суддя Грєхова О. А. (головуючий), Бондарчук В. В., Ярмак О. М.

Ухвалою суду від 07.10.2013 розгляд справи призначено на 04.11.2013.

04.11.2013р. від третьої особи через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення по суті спору, які залучені судом до матеріалів справи.

Від представника позивача 04.11.2013р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/13915/13 у зв'язку з апеляційним оскарженням рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/14424/13.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

При цьому, слід зазначити, що перелік підстав для зупинення провадження у справі, наведених у ст. 79 ГПК України, є вичерпним.

Отже, стаття 79 ГПК України не містить такої підстави для зупинення провадження у справі як-то апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про зупинення провадження у справі у зв'язку з апеляційним оскарженням рішення господарського суду м. Києва у справі № 910/14424/13 не підлягає задоволенню.

Враховуючи нез'явлення представників відповідача та третьої особи в засідання суду та невиконанням позивачем та відповідачем вимог ухвали суду від 07.10.2013, господарський суд ухвалою від 04.11.2013р. відклав розгляд справи на 02.12.2013р.

Представник позивача в засідання суду, яке відбулося 02.12.2013р. не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило.

Від відповідача по справі надійшла телеграма, в якій останній вказав, що проти задоволення позову заперечує з підстав викладених у відзиві, просив суд розглядати справу без участі представника.

Представники третьої особи в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.12.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2011р. між позивачем (субпідрядник за договором) та відповідачем (генпідрядник) був укладений договір субпідряду № 257-04/11, за умовами якого позивач зобов'язався за завданням відповідача на свій ризик виконати і здати відповідачу у встановлені договором строки, порядку, об'ємах пусконалагоджувальні роботи, а також привести всі необхідні види випробувань електрообладнання в рамках технічного переоснащення енергоблоку № 9 Придніпровської ТЕС, яке проводиться ПАТ "Дніпроенерго" (замовник), а відповідач - прийняти від позивача завершені роботи і оплатити їх.

Сторони погодили, що об'єкт виконання роботи: електросилове обладнання енергоблоку № 9 Придніпровської ТЕС (п.1.2 договору), місце виконання робіт: енергоблок № 9 Придніпровської ТЕС, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 1 (п.1.3), склад, обсяг, етапи робіт: у відповідності до кошторису (додаток № 2), календарного графіку виконання робіт (додаток №3) і технічної програми (додаток № 4), які є невід'ємними частинами договору (п.1.4).

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору строки виконання робіт встановлюються генпідрядником і визначаються Календарним графіком виконання робіт (додаток №3). Датою закінчення робіт вважається дата їх приймання генпідрядником по акту приймання-передачі виконаних робіт та запуску котла в мережу.

Відповідно до п.3.1 договору, вартість робіт визначається Протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1) і складає 33827,47 грн. з ПДВ.

Згідно з п.9.1 договору, приймання-передача виконаних субпідрядником робіт здійснюється шляхом підписання сторонами і замовником щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, Актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) і Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3).

Відповідно до п. 10.1 договору, генпідрядник авансує субпідрядника з метою забезпечення останнім своїх зобов'язань по виконанню робіт, перераховуючи на поточний рахунок субпідрядника кошти у розмірі 5% від вартості даного договору протягом 30 календарних днів з моменту отримання генпідрядником відповідного рахунку, виставленого субпідрядником, при умові отримання коштів генпідрядником від замовника.

Відповідно до п. 10.2 договору, оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані і прийняті генпідрядником та замовником обсяги робіт протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригіналу рахунка і податкової накладної від субпідрядника, виставленого на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передавання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) з довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), за умови отримання коштів генпідрядником від замовника. В разі відсутності вказаних документів строк оплати переноситься до отримання повного пакета документів. Остаточний розрахунок по зобов'язанням даного договору здійснюється генпідрядником з урахуванням п. 10.4.1. даного договору.

Пунктом 10.4.1 договору погоджено, що всі платежі в рахунок оплати виконаних робіт перераховуються у відповідності з п. 10.2 даного договору на загальну суму, що не перевищує 90%, а саме 30444,72 грн. від вартості робіт, обумовленої в п. 3.1 даного договору. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань, що становить 10%, а саме 3382,47 грн. гарантує належне та своєчасне виконання робіт, і перераховується субпідряднику при умові, якщо роботи виконані ним якісно, своєчасно, у відповідності з умовами договору, технічною документацією, проектною документацією та у генпідрядника немає до виконаних субпідрядником робіт претензій. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань перераховується генпідрядником на поточний рахунок субпідрядника після завершення всіх робіт протягом 60 банківських днів після приймання в експлуатацію та видачі інспекцією ДАСК зареєстрованого свідоцтва про приймання в експлуатацію об'єкта технічного переоснащення.

Пунктом 10.5 договору визначено, що оплата послуг генпідрядника здійснюється шляхом відрахувань від загальної вартості виконаних субпідрядником робіт 6% загальної вартості робіт.

Додатковою угодою № 1 від 18.07.2011р. сторони серед іншого дійшли згоди внести зміни до п. 3.1 договору та викласти його в наступній редакції: Вартість робіт визначається договірною ціною (Додаток № 1.1), яка являється невід'ємною частиною даного договору і становить 261 441,60 грн. з ПДВ.

Також додатковою угодою № 1 сторони змінили п. 10.4.1, виклавши його в наступній редакції: «Всі платежі в рахунок оплати виконаних робіт перераховуються у відповідності з п. 10.2 даного договору на загальну суму, що не перевищує 90%, а саме 235297,44 грн. від вартості робіт, обумовленої в п. 3.1 даного договору. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань, що становить 10%, а саме 26144,16 грн. гарантує належне та своєчасне виконання робіт, і перераховується субпідряднику при умові, якщо роботи виконані ним якісно, своєчасно, у відповідності з умовами договору, технічною документацією, проектною документацією та у генпідрядника немає до виконаних субпідрядником робіт претензій. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань перераховується генпідрядником на поточний рахунок субпідрядника після завершення всіх робіт протягом 60 банківських днів після приймання в експлуатацію та видачі інспекцією ДАСК зареєстрованого свідоцтва про приймання в експлуатацію об'єкта технічного переоснащення».

Додатковою угодою № 2 від 03.01.2012р. до договору субпідряду № 257-04/11 від 12.04.2011р. сторони домовилися про наступне. Субпідрядник зобов'язався за завданням генпідрядника на свій ризик виконати і здати генпідряднику у встановлені даною додатковою угодою строки додаткові роботи по технічному переоснащенню електросилового обладнання в рамках проекту по реконструкції енергоблоку ст. № 9 Придніпровської ТЕС, а генпідрядник - прийняти від субпідрядника закінчені роботи та оплатити їх (п. 1 Додаткової угоди).

Вартість робіт, що виконуються за даною додатковою угодою № 2 до договору, визначається договірною ціною виконання робіт, яка являється невід'ємною частиною даної додаткової угоди № 2, динамічна і на момент підписання даної додаткової угоди № 2 орієнтовно становить 3681855,01 грн. з ПДВ (п. 2 Додаткової угоди).

Згідно з п. 4 додаткової угоди № 2 сторони дійшли згоди, що загальна вартість договору визначається фактично виконаними і прийнятими генпідрядником та замовником об'ємів робіт на підставі узгоджених та підписаних сторонами і замовником актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) з довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Також сторони дійшли згоди внести зміни до п. 10.2 договору та викласти його в наступній редакції: Оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані і прийняті сторонами обсяги робіт протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригіналу рахунка і податкової накладної від субпідрядника, виставленого на підставі підписаних обома сторонами і замовником актів приймання-передавання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) з довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), за умови отримання коштів генпідрядником від замовника. В разі відсутності вказаних документів строк оплати переноситься до отримання повного пакета документів. Остаточний розрахунок по зобов'язанням даного договору здійснюється генпідрядником з урахуванням п. 10.4.1. даного договору.

Змінено п. 10.4.1 договору та викладено його у наступній редакції: «Всі платежі в рахунок оплати виконаних робіт перераховуються у відповідності з п. 10.2 даного договору на загальну суму, що не перевищує 90%, обумовленої в п. 3.1 даного договору. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань, що становить 10%, від вартості робіт, обумовленої в п. 3.1 даного договору гарантує належне та своєчасне виконання робіт, і перераховується субпідряднику при умові, якщо роботи виконані ним якісно, своєчасно, у відповідності з умовами договору, технічною документацією, проектною документацією та у генпідрядника немає до виконаних субпідрядником робіт претензій. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань перераховується генпідрядником на поточний рахунок субпідрядника після завершення всіх робіт протягом 60 банківських днів після приймання в експлуатацію та видачі інспекцією ДАСК зареєстрованого свідоцтва про приймання в експлуатацію об'єкта технічного переоснащення.

Матеріали справи також свідчать, що 11.06.2012р. між сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 3 до договору субпідряду № 257-04/11 від 12.04.2011р., відповідно до умов якої сторони домовилися про виконання додаткових робіт орієнтовною вартістю 1230000,00 грн. з ПДВ. Крім того п. 4 даної додаткової угоди сторони погодили, що загальна вартість договору визначається вартістю фактично виконаних та прийнятих генпідрядником та замовником обсягів робіт на підставі узгоджених та підписаних сторонами та замовником актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) з довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Додатковою угодою № 5 від 28.02.2013р. до договору субпідряду № 257-04/11 від 12.04.2011р. сторони дійшли згоди доповнити договір п. 10.2.1 наступного змісту: «Оплата вартості виконаних субпідрядником робіт за лютий 2013 року здійснюється у строк до 01.06.2013р. за фактично виконані та прийняті генпідрядником і замовником об'єми робіт на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) з довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті будівельні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2013 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2013 р., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

По вказаним актам позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунок-фактуру № СФ-0000043 від 28.02.2013р. на суму 440205,90 грн. та податкову накладну № 13 від 28.02.2013р.

Виходячи з умов договірних відносин сторін, підписання позивачем і відповідачем актів приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2013 р. № 1, 2, 4, 6, 9, 12, 16, 17, 18, 19, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2013 р., оформлення рахунку-фактури та податкової накладної по вказаних актах свідчить про отримання відповідачем повного пакету документів 07.05.2013р. та є підставою для оплати вартості виконаних робіт.

Однак, відповідач за виконані роботи не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 440205,90 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши укладений сторонами Договір субпідряду № 257-04/11 від 12.04.2011р., суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою даний договір є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав передбачені договором підрядні роботи по договору № 257-04/11, про що сторонами 28.02.2013р. було погоджено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт № 1, 2, 4, 6, 9, 12, 16, 17, 18, 19 (форми КБ-2в) за лютий 2013р. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ3) за лютий 2013р.

По вказаним актам позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунок-фактуру № СФ-0000043 від 28.02.2013р. на суму 440205,90 грн. та податкову накладну № 13 від 28.02.2013р., які отримані останнім 07.05.2013р. (повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені в п. 10.2.1 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 28.02.2013р. до договору субпідряду № 257-04/11 від 12.04.2011р. з огляду на те, що об'єми робіт за лютий 2013 року фактично виконані та прийняті генпідрядником і замовником на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) з довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 01.06.2013р.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від замовника по договору надійшли пояснення по справі, відповідно до яких третя особа пояснила, що 21.07.2010р. між ВАТ «Дніпроенерго» та ТОВ «Завод енергетичного машинобудування» було укладено контракт № 1074, предметом якого є виконання повного комплексу будівельно-монтажних робіт з розробкою проектно-кошторисної документації, стадія «Робоча документація», конструкторської документації, виготовленням та постачанням на об'єкт ПАТ «Дніпроенерго». Придніпровська ТЕС «технічне переоснащення енергоблоку ст. № 9». Відповідно до п. 3.2. розділу 3 Контракту дата початку та закінчення всіх передбачених видів (етапів, комплексів) робіт, зазначалася в Календарному графіку виконання робіт. Початок робіт: липень 2010 року, закінчення робіт: грудень 2011 року. Згідно з додатковими угодами № 4 від 14.12.2011р., № 5 від 30.03.2012р., № 7 від 24.05.2012р. строки дії Контракту були продовжені. В об'єм технічного переоснащення були включені роботи, частина яких була виконана ТОВ «Фірма АЕК» без зауважень.

Таким чином судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк, встановлений п. 10.2.1. Договору, відповідачем в повному обсязі не виконано.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що позивач при розрахунку боргу не врахував 26412,35 грн. вартості послуг генпідряду.

Умовами пункту 10.5 договору передбачено оплату послуг генпідряду шляхом відрахування від загальної вартості виконаних субпідрядником робіт 6 % від їх загальної вартості.

Згідно розрахунку відповідача, вартість послуг генпідряду за виконані роботи за лютий 2013 року всього на суму 440205,90 грн., складає 26412,35 грн.

Таким чином, пред'явлена позивачем до стягнення сума 440205,90 грн. боргу по договору № 257-04/11 підлягає зменшенню на суму 26412,35 грн. - вартість послуг генпідряду, згідно розрахунку: 440205,90 грн. - 26412,35 грн. = 413793,55 грн. боргу.

За час прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, втрата від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період прострочення з 01.06.2013р. по 09.09.2013р. складає 1760,82 грн., 3% річних за період з 01.06.2013р. по 09.06.2013р. складає 3646,10 грн.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що позивач здійснив нарахування річних та інфляційних на суму боргу без урахування п. 10.5 договору.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 3367,03 грн. та про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у зв'язку з тим, що у визначений позивачем період існувала дефляція та інфляційне збільшення дорівнювало нулю.

Також, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 17785,09 грн. Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин, яким є відповідач, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 12.7 договору передбачено, що за несвоєчасне здійснення зобов'язань по оплаті виконаних робіт генпідрядник сплачує субпідряднику неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період стягнення пені за кожний день прострочення.

Враховуючи наведене, а також те, що при розрахунку пені позивачем не враховано п. 10.5 договору, суд вважає, що вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою але такою, що підлягає задоволенню частково у розмірі 15474,75 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 413793,55 грн. основного боргу, 3367,03 грн. річних та 15474,75 грн. пені. В решті позову належить відмовити.

Вимога позивача про покладення на відповідача 16350,00 грн. оплати послуг адвоката, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено в підпункті 6.3 пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката по даній справі на суму 16350,00 грн., позивач надав договір про надання юридичних послуг № 06-06/13 від 20.06.2013р., укладений між позивачем та ТОВ "ПІВДЕНПРОМЕНЕРГО", предметом якого є надання за плату юридичних послуг, Акт № ОУ-0000026 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.08.2013р. по договору № 06-06/13 від 20.06.2013р., платіжне доручення № 733 від 04.09.2013р. на суму 16350,00 грн. з призначенням платежу: "за юридичні послуги зг. дог. № 06-06/13 від 20.06.2013р.", що не відповідає вищевказаним вимогам та не підтверджує понесення позивачем витрат на оплату послуг саме адвоката, а свідчить про оплату юридичних послуг по договору № 06-06/13 від 20.06.2013р.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 31645482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма АЕК" (49127, м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 49, кв. 48, код ЄДРПОУ 34683300) 413793,55 грн. (чотириста тринадцять тисяч сімсот дев'яносто три гривні 55 копійок) основного боргу, 3367,03 грн. (три тисячі триста шістдесят сім гривень 03 копійки) річних, 15474,75 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 75 копійок) пені, 8275,86 (вісім тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 86 копійок) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма АЕК" (49127, м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 49, кв. 48, код ЄДРПОУ 34683300) з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір у розмірі 1344,94 грн., перерахований згідно з платіжним дорученням № 730 від 28.08.2013р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.2013.

Головуючий суддя Грєхова О.А.

Судді: Бондарчук В.В.

Ярмак О.М.