Рішення № 35877637, 26.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10253/13 26.11.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-103»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування»простягнення 193.423,55 грн. Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача: Шаркова Н.Г., за довіреністю,від відповідача: Чорножуков А.О., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-103» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» про стягнення 193.423, 55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 суддею Ярмак О.М. порушено провадження у справі № 910/10253/13 та призначено до розгляду на 18.06.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 13.08.2013, у зв'язку з відпусткою судді Ярмак О.М., справу № 910/10253/13 передано на розгляд судді Ониськів О.М.

Ухвалою суду від 15.08.2013 суддею Ониськів О.М. було прийнято справу №910/10253/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 10.09.2013.

Відповідач 25.06.2013 подав до суду клопотання про призначення у справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи.

Через канцелярію суду 10.09.2013 позивачем подано заяву (вих. № 09/09-13 від 09.09.2013) про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 208.327,92 грн. основного боргу, 17.583,96 грн. штрафу та визнати недійсними п.п. 10.1, 10.3.1 Договору субпідряду № 64/11/375-12/11 від 16.12.2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-103» в частині слів «і замовником», «за умови отримання грошових коштів генпідрядником від замовника».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 розгляд справи було відкладено на 14.10.2013. Також ухвалою суду від 10.09.2013 було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області надати інформацію чи видавався сертифікат відповідності на закінчений будівництвом спірний об'єкт.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 справу № 910/10253/13 передано на розгляд судді Марченко О.В.

Ухвалою суду від 14.10.2013 справу № 910/10253/13 було прийнято до свого провадження суддею Марченко О.В. та призначено до розгляду на 05.11.2013.

Відповідачем через канцелярію суду 14.10.2013 подано заяву про застосування строку позовної давності до позовної вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 11.737,50 грн. за порушення строків оплати робіт за актами, на оплату яких було виставлено рахунки-фактури № СФ-0000021 від 31.01.2012, № СФ-0000042 від 29.02.2012 та № СФ-0000071 від 30.03.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 справу № 910/10253/13 передано на розгляд судді Ониськів О.М.

Ухвалою суду від 23.10.2013 справу № 910/10253/13 було прийнято до свого провадження суддею Ониськів О.М. та призначено до розгляду на 05.11.2013.

Відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 367-К від 01.11.2013 прізвище судді Ониськів О.М. змінено на Дупляк О.М.

Через канцелярію суду 30.10.2013 від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області отримано лист вих. № 2679/19 від 20.09.2013 з доданими документами на вимогу ухвали суду від 10.09.2013, а саме - сертифікат серії ДП № 16412233329 відповідності закінченого будівництвом об'єкта «Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго» Придніпровська теплова електрична станція. «Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 9», 1 пусковий комплекс» від 29.11.2012.

Крім того, відповідачем 30.10.2013 через канцелярію суду повторно подано клопотання про призначення у справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 05.11.2013 розгляд справи було відкладено на 26.11.2013.

В судовому засіданні 26.11.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в заяві про зміну предмета позову (вих. № 09/09-13 від 09.09.2013).

Судом було розглянуто заяву позивача (вих. № 09/09-13 від 09.09.2013) про зміну предмета позову, яку прийнято до розгляду в частині стягнення 208.327,92 грн. основного боргу, 17.583,96 грн. штрафу, що за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог. У зв'язку з чим має місце нова ціна позову, з урахуванням якої вирішується даний спір.

Заяву (№ 09/09-13 від 09.09.2013) про зміну предмета позову в частині вимоги про визнання недійсними п.п. 10.1, 10.3.1 Договору субпідряду № 64/11/375-12/11 від 16.12.2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-103» в частині слів «і замовником», «за умови отримання грошових коштів генпідрядником від замовника» суд залишив без розгляду, з огляду на те, що така вимога є за своєю суттю доповненням справи новою позовною вимогою, та яка має самостійні підстави позову.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору субпідряду № 64/11/375-12/11 від 16.12.2011 відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 208.327,92 грн. основного боргу та 17.583,96 грн. штрафу.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, обґрунтовуючи тим, що для необхідності з'ясування обсягів виконаних робіт у справі необхідно дослідити кошторисну документацію до спірного договору та аналіз вказаної документації, первинних бухгалтерських та фінансових документів, для чого необхідні спеціальні знання, у зв'язку з чим відповідач просив призначити судову бухгалтерсько-економічну експертизу. Також, відповідач зазначав, що заявлений позивачем розмір основної заборгованості не відповідає положенням п.10.4 спірного договору.

У судовому засіданні 26.11.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (далі - відповідач, генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-103» (далі - позивач, субпідрядник) 16.12.2011 було укладено договір субпідряду № 64/11/375-12/11 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався за завданням відповідача на свій ризик виконати та здати відповідачу у встановлені Договором строки роботи по монтажу металоконструкцій вихідних газоходів за електрофільтром та опорних конструкцій газоходів після електрофільтру по технічному переоснащенню котла ТП-90, які виконуються в рамках проекту по реконструкції енергоблоку ст. № 9 Придніпровська ТЕС, що проводить ВАТ «Дніпроенерго», а відповідач зобов'язався прийняти від позивача завершені роботи та оплатити їх.

Місце виконання роботи згідно з п.1.3 Договору: енергоблок ст. № 9 Придніпровської ТЕС, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 1, об'єкт виконання робіт: котлоагрегат типа ТП-90 (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 Договору початком виконання робіт є 03.01.2012, закінченням - 17.02.2012. Датою закінчення робіт вважається дата їх приймання відповідачем по акту приймання-передачі виконаних робіт та видачі Інспекцією ДАБК сертифікату відповідності об'єкта робіт (п.2.2 Договору).

За умовами п.2.2 Договору зміна строку виконання робіт, в тому числі її окремих етапів, допускається лише за письмовою згодою відповідача.

Згідно з п.3.1 Договору вартість робіт склала 248.373,21 грн. з ПДВ.

Так, сторонами було укладено Додаткові угоди № 1 від 08.02.2012, № 2 від 20.02.2012, № 3 від 12.03.2012, № 4 від 17.04.2012, № 5 від 18.04.2012, за умовами яких сторонами було погоджено виконання додаткових робіт, змінено строки виконання робіт з урахуванням додаткових робіт, зокрема, строком закінчення робіт визначено 31.05.2012, та визначено, що вартість робіт за Договором збільшилася з урахуванням виконання додаткових робіт, яка склала 329.927,13 грн. з ПДВ.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 368.347,47 грн., що підтверджується наступним:

- у січні 2012 року на суму 72.592,50 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом № 20 від 31.01.2012 та Довідкою № 20 (форма КБ-3) за січень 2012 року;

- у лютому 2012 року на суму 43.464,19 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується Актом № 34 від 29.02.2012 та Довідкою № 34 (форма КБ-3) за лютий 2012 року;

- у лютому 2012 року на суму 819,62 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується Актом № 35 від 29.02.2012 та Довідкою № 35 (форма КБ-3) за лютий 2012 року;

- у березні 2012 року на суму 43.962,86 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується Актом № 51 від 30.03.2012 та Довідкою № 51 (форма КБ-3) за березень 2012 року;

- у квітні 2012 року на загальну суму 46.056,17 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується Актом № 74 від 28.04.2012 та Довідкою № 74 (форма КБ-3) за квітень 2012 року;

- у травні 2012 року на загальну суму 115.373,59 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується Актом № 91 від 31.05.2012 та Довідкою № 91 (форма КБ-3) за травень 2012 року;

- у грудні 2012 року на загальну суму 46.078,54 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується Актом №119 від 12.12.2012 та Довідкою № 119 (форма КБ-3) за грудень 2012 року, які підписано відповідачем без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані і прийняті відповідачем і замовником обсяги робіт протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригінала рахунку та податкової накладної від позивача, виставленого на підставі підписаних обома сторонами Актів прийому-здачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) з Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), за умови отримання грошових коштів відповідачем від замовника. У разі відсутності зазначених документів термін оплати переноситься до отримання повного пакета документів.

Відповідно до пп. 10.3.1. Договору всі платежі в рахунок оплати виконаних робіт перераховуються відповідно до п. 10.1 цього Договору на загальну суму, що не перевищує 90% від вартості робіт, обумовлених в п. 3.1. цього Договору, а саме 223.535,89 грн. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань, яка складає 10 % відсотків, а саме 24.837,32 грн. гарантує належне і своєчасне виконання робіт, та перераховується позивачу за умови, якщо роботи виконані ним якісно, своєчасно, у відповідності з умовами Договору, технічної документації, проектної документації, і у відповідача немає до виконаних позивачем робіт претензій. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача після завершення всіх робіт протягом 60 банківських днів після приймання в експлуатацію та видачі інспекцією ДАБК зареєстрованого свідоцтва про приймання в експлуатацію об'єкта технічного переоснащення, (котла ТП-90 і в рамках проекту по реконструкції енергоблоку ст. № 9 Придніпровська ТЕС) за умови отримання грошових коштів відповідачем від замовника.

Позивачем було виставлено на оплату відповідачу під розпис наступні рахунки:

- рахунок-фактура № СФ-0000021 від 31.01. 2012 на суму 72.592,50 грн. в т.ч. ПДВ, який отримано відповідачем 15.02.2012;

- рахунок-фактура № СФ-0000040 від 29.02.2012 на суму 43.464,19 грн. в т.ч. ПДВ, який отримано відповідачем 06.03.2012;

- рахунок-фактура № СФ-0000042 від 29.02.2012 на суму 819,62 грн. в т.ч. ПДВ, який отримано відповідачем 06.03.2012;

- рахунок-фактура № СФ-0000071 від 30.03.2012 на суму 43.962,86 грн. в т.ч. ПДВ, який отримано відповідачем 04.04.2012;

- рахунок-фактура № СФ-0000108 від 28.04.2012 на суму 46.056,17 грн. в т.ч. ПДВ, який отримано відповідачем 08.05.2012;

- рахунок-фактура № СФ-0000140 від 31.05.2012 на загальну суму 115.373,59 грн. в т.ч. ПДВ, який отримано відповідачем 12.06.2012 р.;

- рахунок-фактура № СФ-0000301 від 12.12.2012 на суму 46.078,54 грн. в т.ч. ПДВ, який отримано відповідачем 02.01.2013.

Рахунок-фактура № СФ-0000040 від 29.02.2012 на суму 43.464,19 грн. в т.ч. ПДВ на оплату виконаних позивачем у лютому 2012 року робіт згідно з Актом № 34 на суму 43,464,19 грн. було оплачено відповідачем у повному обсязі 04.04.2012, про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка з рахунку позивача.

Позивачем було надано до суду також податкові накладні № 15 від 31.01.2012, № 9 від 29.02.2012, № 11 від 29.02.2012, № 16 від 30.03.2012, № 19 від 28.04.2012, № 17 від 31.05.2012 згідно договору субпідряду № 64/11/375-12/11 разом з супровідним листом вих. № 21/11-13юр від 21.11.2013.

Зазначені податкові накладні були скеровані відповідачу на його юридичну адресу (м. Київ,вул. Луначарського, 4) 24.12.2012, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком поштової установи № 0975. Проте докази їх отримання відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Також судом установлено, що 28.12.2012 позивачем були скеровані вищезазначені податкові накладні відповідачу за адресою: м. Харків, а/с 8370, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 1471 та були отримані відповідачем 02.01.2013.

Отже, судом установлено, що днем отримання відповідачем від позивача як оригіналів рахунків, так і податкових накладних за спірним Договором є 02.01.2013, відтак враховуючи положення п. 10.1 Договору, згідно якого оплата за виконані роботи проводиться протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригінала рахунку та податкової накладної, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату виконаних робіт до 31 січня 2013 року включно.

З урахуванням положень п.10.3.1 Договору, 90% вартості виконаних робіт, яка повинна була бути сплачена відповідачем складала 292.394,95 грн.

Однак, відповідач не здійснив повної оплати вартості виконаних позивачем робіт, лише частково сплативши на користь позивача 116.555,36 грн., що підтверджується банківською випискою від 04.05.2012, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість по оплаті виконаних робіт у сумі 175.839,59 грн.

Крім того, відповідачем не сплачено на користь позивача 10% вартості виконаних позивачем зобов'язань у сумі 32.488,33 грн., строк оплати якої згідно з п.10.3.1 настає протягом 60 банківських днів після приймання в експлуатацію та видачі інспекцією ДАБК зареєстрованого Свідоцтва про приймання в експлуатацію Об'єкта технічного переоснащення, за умови отримання грошових коштів відповідачем від замовника.

Від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) 30.10.2013 через канцелярію суду отримано пояснення на вимогу ухвали суду від 10.09.2013, в яких Інспекція повідомила, що замовнику - ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації було видано сертифікати серії ДП № 16412233329 від 29.11.2012, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта: «Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго» Придніпровська теплова електрична станція. «Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 9», 1 пусковий комплекс», проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 208.327,92 грн. основного боргу (175.839,59 грн.+32.488,33 грн.) у судовому порядку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 875 ЦК України підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Норми статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 368.347,47 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання виконаних будівельних робіт та Сертифікатом серії ДП № 16412233329 від 29.11.2012, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта, в той час, як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт у сумі 208.327,9 грн. не виконав, хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав, оскільки в матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем передбачених умовами п.10.1 договору документів, необхідних для здійснення розрахунків з позивачем.

Щодо передбаченої умовами п.10.1 здійснення оплати відповідачем виконаних робіт за умови отримання коштів від замовника, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 837 ЦК України договір підряду є оплатним, а тому обов'язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Оскільки договір підряду є оплатним, обов'язок відповідача як замовника за Договором оплатити прийняті роботи виникає в силу положень законодавства та розділу 4 Договору.

При цьому, умовами пункту 10.1 Договору сторонами узгоджено не умови виникнення у відповідача вказаного обов'язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто, строки виконання зобов'язання.

Суд вважає, що вказаний пункт Договору, який регламентуює порядок проведення розрахунків за виконані роботи за умови отримання коштів від замовника, суперечать імперативним приписам ч. 1 ст. 854 ЦК України, згідно з якою у випадку відсутності домовленості сторін щодо попередньої оплати виконаної роботи, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення строку (терміну) виконання зобов'язання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сторони у п.п. 10.1, 10.3.1 Договору визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на обставини надходження коштів від замовника. Проте, вказана подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи, без зазначення реквізитів цієї особи в Договорі.

Вказаними пунктами Договору сторони визначили строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на дію особи, яка не є стороною такого договору.

Статтею 511 ЦК України передбачено, що зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Зі змісту частини 2 статті 528 ЦК України вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Суд відзначає, що встановлення пунктом 10.1 Договору залежності виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт від наявності надходження коштів (від замовника) суперечить приписам ст. 617 ЦК України, виходячи зі змісту якої випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 та постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2012 у справі № 5011-16/4107-2012).

Враховуючи викладене, відсутність коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005).

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи акти відповідачем підписано без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 208.327,92 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього до суду не надано.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 17.583,96 штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 175.839,59 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (далі - ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 12.8. Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених п. 10.1 більш ніж на 30 днів, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявленого до стягнення з відповідача штрафу в розмірі 17.583,96 грн. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 175.839,59 грн., який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 17.583,96 грн. (175.839,59 грн. * 10%).

Стосовно поданої відповідачем заяви про пропуск строку позовної давності в частині вимоги про стягнення штрафу в сумі 11.737,50 грн. за порушення строків оплати робіт за актами, на оплату яких було виставлено рахунки-фактури № СФ-0000021 від 31.01.2012, № СФ-0000042 від 29.02.2012 та № СФ-0000071 від 30.03.2012, суд відзначає таке.

Частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно умов п.10.1 Договору строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати виконаних позивачем робіт настає з моменту отримання оригіналу рахунку та податкової накладної. В разі відсутності зазначених документів, строк оплати переноситься до отримання повного пакету документів.

Як встановлено судом, податкові накладні та рахунки-фактури за спірним Договором були надіслані відповідачу та отримані останнім 02.01.2013, відтак відповідач зобов'язаний був здійснити оплату виконаних робіт до 31 січня 2013 року включно.

Відтак, станом на дату звернення з позовом до суду 27.05.2013 (штамп поштової установи на конверті відправлення позовної заяви на адресу Господарського суду міста Києва) річний строк позовної давності щодо вимоги про стягнення штрафу за прострочення оплати рахунків-фактур № СФ-0000021 від 31.01.2012, № СФ-0000042 від 29.02.2012 та № СФ-0000071 від 30.03.2012 позивачем не пропущено, у зв'язку з чим подана відповідачем заява про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Інші доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленим вище судом, а тому до уваги не приймаються.

Також суд відмовляє в задоволенні клопотань відповідача від 25.06.2013 та за вих. № 3336 від 30.10.2013 про призначення у справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи, в зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю відповідачем необхідності застосування спеціальних знаннях для вирішення спору в даній справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 31645482) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-103» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151-а, код ЄДРПОУ 35421566) суму основного боргу в розмірі 208.327 (двісті вісім тисяч триста двадцять сім) грн. 92 коп., 17.583 (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 96 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 4.518 (чотири тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн. 24 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-103» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151-а, код ЄДРПОУ 35421566) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1070 (одна тисяча сімдесят) грн. 23 коп., який перерахований згідно з платіжним дорученням № 901 від 06.09.2013, як зайво сплачений та судовий збір в розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп., який перерахований згідно з платіжним дорученням № 902 від 06.09.2013, оригінали яких залишаються в матеріалах справи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013.

Суддя Дупляк О.М.