Рішення № 35877613, 19.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7280/13 19.11.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"

про відшкодування збитків, понесених в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу)

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Гумега О.В.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники :

від позивача: Лобода М.А (дов. № б/н від 10.07.13)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" про відшкодування збитків, понесених в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) у розмірі 13440,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 порушено провадження за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду на 23.05.2013 року.

08.05.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) надійшла відповідь із інформацією з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ на виконання вимог ухвали про порушення провадження.

У судовому засіданні 23.05.2013 судом оголошено перерву до 13.06.13 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.06.2013 подав до суду додаткові докази на виконання вимог ухвали про порушення провадження.

Під час судового засідання 13.06.2013 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечував проти задоволення позовних вимог. Як на підстави відмови у задоволенні позовних вимог, відповідач посилається на розбіжності у визначенні матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки BMW X5 державний номер АА 0096 ЕІ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зафіксованого у звіті № 425 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу та у звіті аварійного комісара № 243/11 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані до суду докази, дійшов висновку, що існує дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, а тому дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи.

За результатами розгляду справи, судом призначена судова автотоварознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (ухвала суду від 13.06.2013 наявна в матеріалах справи).

Ухвалою суду від 13.06.13, у порядку передбаченому ст. 79 ГПК України, провадження у справі зупинено до проведення судової автотоварознавчої експертизи та повернення справи до Господарського суду міста Києва.

На адресу Господарського суду міста Києва зазначена справа повернута, однак ухвала про призначення автотоварознавчої експертизи залишена без виконання, у зв'язку із чим судом викликано сторін до суду з метою вирішення питання щодо можливості поновлення провадження у справі.

Позивач та відповідач не направив своїх уповноважених представників до суду, з огляду на що суд дійшов висновку про необхідність поновити провадження у справі. Разом з тим, суд на місці ухвалив, що дана справа відноситься до категорії складних, а тому підлягає колегіальному розгляду у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.13 поновлено провадження у справі та призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.10.13 визначено для розгляду справи № 910/7280/13 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Гумега О.В. та Картавцева Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.13 справу № 910/7280/13 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Гумега О.В. та Картавцева Ю.В. та призначено її до розгляду на 07.11.2013 року.

У судове засідання 07.11.2013 представники сторін не з'явились, враховуючи що про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 07.11.2013 відкладено розгляд справи на 19.11.2013 року.

19.11.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшла заява про зменшення позовних вимог, якою позивач, погоджуючись з контр - розрахунком відповідача, просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» суму відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3 036, 76 грн.

Враховуючи право позивача зменшувати розмір позовних вимог до прийняття рішення у справі, надане частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв заяву позивача від 19.11.2013 та роз'яснив, що подалі розгляд справи буде здійснено в межах позовних вимог з врахуванням їх зменшення.

Відповідач повторно не забезпечив явку своїх представників у судове засідання 19.11.2013, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2010 між Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» та Чижевським Павлом Петровичем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № ЦО-05-006787 (а.с.7, 55-56), за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме автомобілем марки "BMW X-5", державний реєстраційний номер АА 0096 ЕІ, від страхових ризиків , зокрема ДТП.

08 липня 2011 у м. Києві на пр.. Московському, 23 сталося зіткнення транспортного засобу марки "BMW X-5" державний номер АА 9600 ЕІ, який на час скоєння ДТП перебував під керуванням Чижевського Павла Петровича,та транспортного засобу марки "Lexus RX 330" державний номер АА 0551 СА під керуванням Пензєва Анатолія Івановича, в результаті якого зазначені вище автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Державтоінспекції з місця ДТП (а.с. 12).

Зазначена вище ДТП сталася з вини водія автомобіля «Lexus RX 330» державний номер АА 0551 СА - Пензєва Анатолія Івановича, внаслідок порушення останнім п.п. 2.1,16.1 Правил дорожнього руху, що встановлено постановою Оболонського районного суду міста Києва від 25.08.2011 у справі № 3-6587/2011(а.с. 13).

Пунктом 6.1Договору добровільного страхування наземного транспорту, укладеного між позивачем та Чижевським Павло Петровичем, визначено, що страховим випадком є пошкодження, знищення, втрата транспортного засобу внаслідок страхових ризиків, зокрема, дорожньо-транспортної пригоди.

08 липня 2011 до позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а. с. 14).

За заявою позивача про проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу ТОВ «Естімейт Плюс» здійснено незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, про що надано Звіт № 425 від 19.07.2011, яким вартість матеріального збитку , завданого КТЗ марки BMW X-5 державний номер АА 0096 ЕІ, встановлено у розмірі 14031,26 грн. (а. с. 15-17).

12 серпня 2011 позивачем на підставі Акту про узгодження розміру прямого фізичного збитку від 08.07.2011 складено страховий акт № ЦО -22470-ЦО-05-0000006787 про виплату страхового відшкодування та розрахунок суми страхового відшкодування до нього (а.с.28-30 ).

На підставі вищезазначених документів позивачем на користь Чижевського Павла Петровича здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 13440,00 грн., що підтверджується видатним касовим ордером №1177 від 18.08.2011 року (а. с. 31).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобілю марки марки "Lexus RX 330" державний номер АА 0551 СА застраховано відповідачем по справі - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Каштан», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/7948549 (а. с. 81), що також підтверджено інформацією наданою МТСБУ (а. с. 42, 43).

Отже, оскільки до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 11.10.2012 ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» звернулось до відповідача із заявою про страхове відшкодування № 2456/193-ІЛ, відповідно до якої позивач вимагав від ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» сплати суму страхового відшкодування (а.с.32 ), однак виплати станом на день розгляду справи так і не отримав.

Одночасно позивач під час судового розгляду справи зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» на свою користь відшкодування у порядку регресу у розмірі 3 036,76 грн.

Під час судового розгляду відповідачем заперечувалось визначена позивачем сума страхового відшкодування, оскільки останнім не враховано коефіцієнт фізичного зносу з огляду на перебування КТЗ марки BMW X-5 державний номер АА 0096 ЕІ у попередніх аваріях, що підтверджено відомостями результатів пошуку по картках обліку ДТП. (а.с. 80)

З приводу наведеного ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» на підставі складеного незалежним експертом оцінювачем Звіту аварійного комісара № 243/11 від 10.06.2013 (а.с. 64-79) проведено власний розрахунок та визначено суму страхового відшкодування, що може відшкодовуватись відповідачем, у розмірі 3 036,76 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки марки "Lexus RX 330" державний номер АА 0551 СА знаходився під керуванням Пензєва Анатолія Івановича, вина якої доведена постановою Оболонського районного суду міста Києва від 25.08.2011 у справі № 3-6587/2011.

Як вбачається з видаткового касового ордеру від 18.08.2011 (копія якого міститься у матеріалах справи - а. с. 31), позивачем виплачено Чижевському П.П. страхове відшкодування у розмірі 13 440,00 грн.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки BMW X-5 державний номер АА 0096 ЕІ .

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Разом з тим, пунктом 7.38 "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" значення коефіцієнта фізичного приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Відповідно до п. 7.39. зазначеної Методики, винятком стосовно використання зазначених вимог є, зокрема якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Під час судового розгляду судом встановлено, що застрахований у позивача транспортний засіб вже перебував у ДТП, на підтвердження чого у матеріалах справи наявна картка обліку ДТП (а. с. 80)

Крім того, пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з матеріалів справи, полісом № ВЕ\7948549встановлена франшиза у розмірі 1000,00 грн.

Саме з наведених вище обставин, встановлених судом, відповідачем заперечувалась визначена позивачем сума страхового відшкодування. З огляду на що ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» на підставі складеного незалежним експертом оцінювачем Звіту аварійного комісара № 243/11 від 10.06.2013 (а.с. 64-79) проведено власний розрахунок та визначено суму страхового відшкодування, що може відшкодовуватись відповідачем, у розмірі 3 036,76 грн. Але виплата даних грошових коштів відповідачем не здійснено.

Позивач погодившись з такими зауваженнями відповідача зменшив розмір позовних вимог, та просив стягнути з відповідача суму у розмірі у розмірі 3 036,76 грн.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п. 7.38, 7.39 "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3 036,76 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічевське» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» про стягнення суми страхового відшкодування у порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (01021, місто Київ, Кловський Узвіз, будинок 12, оф.37; ідентифікаційний код 32071894) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічевське» (01030, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 38-Б; ідентифікаційний код25186738) 3 036(три тисячі тридцять шість) гривень 76 копійок суму сплаченого страхового відшкодування та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять ) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні у присутності представника позивача та представника відповідача 19.11.13 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 25.11.13 року

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя О.В. Гумега

Суддя Ю.В. Картавцева