Рішення № 35877358, 26.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/19508/13 26.11.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Сервіс", м. Київ

До Приватного акціонерного товариства "ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА", м. Київ

Про стягнення 325 231,50 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Парфьонова О.І. - пред. по довір.

Від відповідача Ситник С.Г. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 325 231,50 грн. заборгованості за Договором № 1810 (купівля-продаж з відстрочкою платежу) від 10.11.2010р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2013р. було порушено провадження у справі № 910/19508/13 та призначено судовий розгляд на 13.11.2013р.

13.11.2013р. в судовому засіданні представник позивача надав, в порядку статті 22 ГПК України, заяву про уточнення позовних вимог в сторону їх зменшення, у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем. Так, позивач просив стягнути з відповідача 36 661,62 грн. - суму основного боргу та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013р. розгляд справи було відкладено на 26.11.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні 26.11.2013р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору посилаючись на погашення заборгованості та проведення зарахування зустрічних грошових вимог боргу позивача за Договором № 1810/Б1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2013р. було припинено провадження у справі № 910/19508/13 в частині стягнення 305 791,38 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду.

Суд визнав клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав зазначених у відзиві.

В судовому засіданні 26.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2010р. між сторонами було укладено Договір № 1810 (купівля-продаж з відстрочкою платежу), відповідно до умов якого, позивач, як продавець, зобов'язується передати у власність відповідача, як покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця покупцю та є невід'ємними частинами цього Договору.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Жданом О.М. та від відповідача - генеральним директором Сотніковим І.В., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 325 231,50 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару не пізніше 19 (дев'ятнадцяти) банківських днів з моменту передачі такої партії товару, але у будь-якому випадку, не раніше моменту надання продавцем усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам в тому числі податкових накладних та розрахунків коригування.

Як зазначає позивач, відповідач умови Договору належним чином не виконав та грошові кошти у визначені п. 3.2. Договору строки не перерахував.

31.08.2013р. сторонами було проведено звірку та оформлено Акт звірки взаємних розрахунків, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень. Відповідно до вказаного акту відповідач підтвердив розмір заборгованості за отриманий товар, а саме, 325 231,50 грн.

Пунктом 2.4. Договору сторони передбачили, що у випадку виявлення покупцем неякісного товару, простроченого, пошкодженого товару, товару, що не користується попитом або втратив товарний вигляд, тощо, продавець, протягом 3 днів з моменту отримання відповідного повідомлення покупця повинен за вибором останнього: за свій рахунок замінити весь товар з недоліками на таку ж кількість товару без недоліків, або компенсувати покупцю повну вартість такого товару.

Відповідачем у відповідності до п. 2.4. Договору, було повернуто позивачу товар на суму 1 325,50 грн., що також не заперечується останнім.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі - 325 231,50 грн.

Після порушення провадження у справі (ухвала від 11.10.2013р.) відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі - 267 804,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19360 від 11.10.2013р. на суму 49 677,31 грн., № 20173 від 23.10.2013р. на суму 80 343,63 грн., № 20265 від 24.10.2013р. на суму 137 783,32 грн., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Позивач, враховуючи погашення відповідачем заборгованості та повернення останнім товару, зменшив позовні вимоги, подавши відповідну заяву.

З вищенаведеного вбачається, що заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар складає - 36 661,62 грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи 10.11.2010р. між сторонами також було укладено Договір 1810/Б1, відповідно до умов якого відповідач, як виконавець, проводить для позивача, як замовника, а замовник приймає та оплачує послуги зміст яких полягає у проведенні виконавцем для замовника, передпродажної підготовки товару, що поставляється останнім.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Жданом О.М. та від відповідача - генеральним директором Сотніковим І.В., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

За зазначеним Договором за позивачем рахується заборгованість за отримані від відповідача послуги у розмірі - 39 843,05 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

22.11.2013р. відповідач надіслав позивачу повідомлення про залік зустрічних вимог № 2022, в якому зазначено, що розмір зустрічних вимог, які погашаються даним Повідомленням складає 39 843,05 грн. Після заліку зустрічних вимог заборгованість сторін вважається погашеною. Залік вважається здійсненим в момент виписки даного Повідомлення.

В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом даної правової норми залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки, не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом. Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони.

Пунктом п'ятим статті 602 ЦК України передбачено, що зарахування зустрічних вимог не допускається у випадках, встановлених договором або законом.

Зарахування є самостійною підставою припинення зобов'язань, що відрізняється від належного виконання (ст. 599 ЦК України), тому немає підстав вважати зарахування різновидом способів виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив позивачу повідомлення № 2022 від 22.11.2013р. про проведення заліку своїх грошових вимог до позивача у сумі 39 843,05 грн.

Випадки, недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені ст. 602 ЦК України, за даних обставин відсутні. (Такої правової позиції додержується Верховний Суд України у постанові від 01.11.2005р. у справі №15/154).

Таким чином оскільки, сума заборгованості у розмірі 305 791,38 грн. погашена відповідачем в повному обсязі під час розгляду справи та шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, предмет спору в цій частині відсутній.

Щодо стягнення з відповідача 19 440,12 грн., суд вимогу позивача не задовольняє, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідачем був здійснений платіж за отриманий товар до подання позовної заяви, а саме 03.10.2013р., що підтверджується платіжним дорученням № 18943 на суму 19 440,12 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Позивач не виконав вимоги ухвал суду та не надав належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, підстави стягнення з відповідача грошових коштів не підтвердив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 19 440,12 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, а саме, витрати по сплаті судового збору у розмірі - 6 115,83 грн. (2% від 305 791,38 грн.).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 30725116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс» (04060, м. Київ, вул. М.Берлінського, 8; 03113, м. Київ, вул. Козелецька, 9б, код ЄДРПОУ 33308143) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 6 115 (шість тисяч сто п'ятнадцять) грн. 83 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 03 грудня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук