ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.11.13р. Справа № 904/6935/13
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 95738,16 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Дарій Л.М., дов. № 52-16/120 від 29.12.2012 року, юрисконсульт юридичного відділу;
від відповідача: Русанова В.В., дов. № 30 від 01.01.2013 року, юрисконсульт 1 категорії.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області та просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" збитки у сумі 95 738,16 грн. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються як Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів, так і укладеним між ними договором № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці від 06.11.2008 року.
У серпні 2012 року на під'їзну колію Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" при станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на адресу позивача подавалися вагони під вивантаження та завантаження. Плата за час користування вагонами Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" здійснювався станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці за накопичувальними картками форми ФДУ-92: № 19091405 від 19.09.2012, № 19091407 від 19.09.2012, № 19091409 від 19.09.2012, № 19091410 від 19.09.2012, № 20091411 від 20.09.2012, № 20091412 від 20.09.2012, № 21091420 від 21.09.2012, № 21091421 від 21.09.2012, № 21091422 від 21.09.2012, № 21091423 від 21.09.2012, № 21091424 від 21.09.2012, № 21091425 від 21.09.2012, № 21091426 від 21.09.2012, № 21091427 від 21.09.2012, № 22091434 від 22.09.2012.
За вказаними накопичувальними картками відповідачем за користування вагонами нарахована та списана з особового рахунку позивача плата у сумі 95738,16 грн. (з ПДВ), що підтверджується переліками, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відвантаження, видачі вантажів і додаткових зборів № 20120917 від 17.09.2012 року, № 20120920 від 20.09.2012 року, № 20120921 від 21.09.2012 року та № 20120922 від 22.09.2012 року.
Позивач зазначає, що відмовився від підписання вказаних накопичувальних карток, оскільки плата нарахована та списана з особового рахунку позивача відповідачем неправомірно, чим позивачу завдано матеріальних збитків у сумі 95 738,16 грн. (з ПДВ).
Нарахування та списання плати за користування вагонами за накопичувальними картками форми ФДУ-92 № 19091405 від 19.09.2012, № 19091407 від 19.09.2012, №19091409 від 19.09.2012, № 19091410 від 19.09.2012, № 20091411 від 20.09.2012, № 20091412 від 20.09.2012, № 21091420 від 21.09.2012, № 21091421 від 21.09.2012, № 21091422 від 21.09.2012, № 21091423 від 21.09.2012, № 21091424 від 21.09.2012, № 21091425 від 21.09.2012, № 21091426 від 21.09.2012, № 21091427 від 21.09.2012, № 22091434 від 22.09.2012 позивач вважає безпідставним з огляду на таке.
Відповідачем подавались вагони у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів під'їзної колії, тому згідно з п.б) ст. 121 Статуту та п. 4 Правил користування вагонами та контейнерами позивач звільняється від плати за користування вагонами.
Відповідно до актів про затримку вагонів форми ГУ-23а вагони, що прямували на адресу позивача, затримувались відповідачем на станціях Радушна, Грекувата, Чортомлик, Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Мудрьона, Ток, Нікополь та Павлопілля Придніпровської залізниці. Вказані станції не є станцією призначення та не є підходом до станції призначення, у зв'язку з чим нарахування плати за користування вагонами є неправомірним.
Крім того позивач стверджує про допущені відповідачем порушення порядку затримки вагонів та складання актів загальної форми, актів про затримку вагонів.
Оскільки документи, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами складені з порушенням норм чинного законодавства, тому вони не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності позивача, так як відповідачем порушено порядок повідомлення позивача, що передбачений Правилами користування вагонами та контейнерами.
З відомостей, внесених у акти про затримку вагонів, слідує, що спірні вагони з моменту прибуття на станції затримки до видачі наказу про їх затримку безпідставно знаходились на станціях затримки та не подавались під вантажні операції у зв'язку з чим у подальшому і могло виникнути скупчення вагонів на станції призначення, оскільки спірні вагони прибували із запізненням з причин їх безпідставної затримки відповідачем на станціях затримки.
Окремо позивач зазначає, що на порушення пункту 2.6. Правил розрахунків відповідач здійснив нарахування плати за користування вагонами на підставі накопичувальних карток у яких відсутні відомості щодо номерів вагонів, які були затримані, часу затримки вагонів, а також розміру плати за користування кожним вагоном, що є порушенням пунктів 5, 6 Порядку користування вагонами та контейнерами та робить неможливим перевірити обґрунтованість розміру плати за користування вагонами.
Посилаючись на відсутність вини у затримці вагонів за спірними наказами на шляху прямування, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав та додатково пояснив, що у зв'язку з наявністю вільних колій на станції призначення, порушенням відповідачем вимог ЄТП щодо часу, встановленого на обробку, використанням під накопичення колій не призначених для цього, а також неправомірним знаходженням на коліях поїздів, з якими не проводились жодні технологічні операції - була знижена пропускна спроможність не тільки станції призначення, але і станцій підходів до неї, у зв'язку з чим відповідачем не доведена правомірність затримки вагонів на підходах до станції призначення на підставі наказів про затримку.
Відповідач проти позову заперечує та, посилаючись на статті 134 - 136 Статуту залізниць України, вказує на те, що позивачем подано позов з пропуском позовної давності а.с. 8 - 9 том 2).
У відзиві на позов звертає увагу на те, що господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/1857/13 прийнято рішення між тими ж сторонами з тих же підстав та з того ж предмету спору, тому провадження у справі підлягає припиненню за пунктом 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Заперечуючи по суті позовних вимог, відповідач вказує на те, що порядок визначення плати за перевезення вантажів передбачено у Тарифному керівництві № 1, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. № 317 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356, який відповідачем не порушено.
Спростовуючи доводи позивача щодо подання вагонів понад переробну спроможність, відповідач зазначає, що спірні вагони на момент видання наказів ще не прибули на станцію призначення та не подавалися на під'їзну колію, а були затримані на шляху прямування згідно з вимогами п.п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами. Нормативні положення п.п. б) п. 16 Правил користування вагонами за спірними обставинами справи не звільняють вантажовласника-позивача від плати за користування вагонами, так як вагони, що надійшли на його адресу, не подавалися локомотивом залізниці, а саме за цих умов і можливе звільнення від плати за користування вагонами.
Заперечення позивача щодо неправомірного нарахування плати за користування вагонами з огляду на подачу локомотивом залізниці вагонів понад переробну спроможність документально не підтверджено.
Щодо можливості нарахування плати за користування вагонами у разі їх затримки на станціях Радушна, Грекувата, Чортомлик, Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Мудрьона, Ток, Нікополь та Павлопілля Придніпровської залізниці відповідач зазначає про те, що відповідно до листа - роз'яснення Служби комерційної роботи та маркетингу ДП «Придніпровська залізниця» від 23.11.09р. № МД-08/12 станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзду.
Стосовно накопичувальних карток відповідач вказує, що згідно з п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів і маневрову роботу надаються вантажовласнику (а.с. 11 - 15 том 2).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив на позов із наведеними у ньому доводах та надав додаткові пояснення, які в цілому зводяться до наступного.
Відповідно до статей 46, 47, 119 Статуту залізниць України, пунктів 6, 7, 13 угоди одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
Порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. Крім того, пункт 6.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачає, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Тобто, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.
Так, у серпні 2012 року залізницею були прийняті порожні власні вагони для перевезення на адресу позивача, однак на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами дані вагони були затримані за наказами через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ВАТ "Південний ГЗК" на свою під'їзну колію.
Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення були надані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ВАТ "Південний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки у встановленому порядку складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а Станцією призначення Кривий Ріг вчасно вручені представникам комбінату повідомлення про затримку цих вагонів.
На момент надання наказів про затримку спірних вагонів, на коліях станції Кривий Ріг були затримані вагони, які прибували на адресу ВАТ "Південний ГЗК" та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, тому вимоги, викладені в даній позовній заяві щодо неправомірного нарахування плати за користування вагонами за відомістю плати за користування вагонами ф. ГУ-46 безпідставні, так як залізниця не мала можливості доставити дані вагони на станцію призначення, оскільки на коліях станції Кривий Ріг знаходилися вагони, що своєчасно не вивозилися комбінатом на свою під'їзну колію і ці факти засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, які складалися на станції Кривий Ріг.
Твердження позивача про надання йому вагонів у кількості понад переробну спроможність відповідач вважає безпідставними, оскільки вагони на момент надання наказів ще не прибули на станцію призначення і не подаються на під'їзну колію, а затримані на шляху прямування згідно вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами з причини зайнятості колій станції призначення з вини одержувача.
Представник відповідача також пояснив, що на стор. 9 Єдиного Технологічного процесу схематично зображено, що станції Кривий Ріг-Західний та Кривий Ріг-Головний є станціями примикання до станції Кривий Ріг, а станцією затримки може бути будь-яка станція Придніпровської залізниці. Тому, твердження про неправомірність нарахування плати за користування вагонами, затриманими на станціях Радушна, Грекувата, Чортомлик, Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Мудрьона, Ток, Нікополь та Павлопілля Придніпровської залізниці, вважає правомірним.
Розгляд справи призначався на 15.10.2013 року, 31.10.2013 року, 11.11.2013 року, 19.11.2013 року, 26.11.2013 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 року строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 26.11.2013 року.
У судовому засіданні 26.11.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
06 листопада 2008 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладений договір № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції.
Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).
Відповідно до пункту 16 договору (з урахуванням змін відповідно до додаткової угоди № 1 від 16.11.2009 року) власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними у розділі 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна (пункт 6 договору).
Цей договір укладається терміном на 5 років і діє з 11.12.2008 року до 10.12.2013 року включно (пункт 21 договору).
21 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Радушна Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 (а.с. 47 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 21.08.2012 року на станції Кривий Радушна Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом №3552 19.08.2012 року о 01 год. 30 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - порожні, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Про затримку поїзда складений наказ № 197 від 21.08.2012 року о 15 год. 26 хв. (а.с. 46 том 3)
Також, щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 28 від 21.08.2012 року (а.с. 48 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 21.08.2012 року о 15 год. 35 хв. (а.с. 49 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 21.08.2012 вагони, що прибули поїздом № 3552 19.08.2012 року, відправлені поїздом № 3501 03.09.2012 року о 16 год. 00 хв. (а.с. 47 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Радушна Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
27 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 18 (а.с. 45 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 18 від 27.08.2012 року на станції Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом № 2136Д 26.08.2012 року о 14 год. 38 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - вантаж на своїх осях, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Про затримку поїзда складений наказ № 240 від 27.08.2012 року об 11 год. 40 хв. (а.с. 42 том 3).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-232 № 50 від 27.08.2012 року (а.с. 43 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 27.08.2012 року об 11 год. 55 хв. (а.с. 44 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 18 від 27.08.2012 вагони, що прибули поїздом № 2136Д 26.08.2012 року, відправлені поїздом № 2136Д 31.08.2012 року о 10 год. 00 хв. (а.с. 45 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
27 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 20 (а.с. 11 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 20 від 27.08.2012 року на станції Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом: № 2142 21.08.2012 року о 15 год. 20 хв., № 2108 22.08.2012 року о 05 год. 15 хв., №2120 24.08.2012 року о 09 год. 10 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - вантаж на своїх осях, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Про затримку поїзда складений наказ № 242 від 27.08.2012 року об 11 год. 50 хв. (а.с. 9 том 3).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 54 від 27.08.2012 року (а.с. 10 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 27.08.2012 року о 12 год. 00 хв. (а.с. 12 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 20 від 27.08.2012 вагони, що прибули поїздом: № 2142 21.08.2012 року о 15 год. 20 хв., № 2108 22.08.2012 року о 05 год. 15 хв., №2120 24.08.2012 року о 09 год. 10 хв., відправлені поїздом № 3502 03.09.2012 року о 01 год. 10 хв. (а.с. 11 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Кривий Ріг-західний Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
25 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Новоблочна Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 54 (а.с. 20 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 54 від 25.08.2012 року на станції Новоблочна Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом №3554 24.08.2012 року о 03 год. 50 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - порожні власні вагони, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Про затримку поїзда складений наказ № 227 від 25.08.2012 року о 09 год. 40 хв. (а.с. 14 том 3).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 54 від 25.08.2012 року (а.с. 23 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів передане позивачу25.08.2012 року о 10 год. 00 хв. (а.с. 22 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 54 від 25.08.2012 року вагони, що прибули поїздом № 3554 24.08.2012 року, відправлені поїздом № 3507 02.09.2012 року о 21 год. 50 хв. (а.с. 20 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Новоблочна Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
28 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Мудрьона Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 8 (а.с. 26 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 8 від 28.08.2012 року на станції Мудрьона Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом №3574 27.08.2012 року о 21 год. 13 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - порожні власні вагони на своїх осях, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Про затримку поїзда складений наказ № 245 від 28.08.2012 року о 08 год. 23 хв. (а.с. 32 том 3).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 1186 від 28.08.2012 року (а.с. 27 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів позивачем отримане 28.08.2012 року своєчасно (а.с. 25 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 8 від 28.08.2012 року вагони, що прибули поїздом № 3574 27.08.2012 року, відправлені поїздом № 3573 03.09.2012 року о 17 год. 30 хв. (а.с. 26 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Мудрьона Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
26 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Ток Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 15 (а.с. 37 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 15 від 26.08.2012 року на станції Ток Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом №3328 25.078.2012 року о 22 год. 41 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - на своїх осях, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Про затримку поїзда складений наказ № 234 від 26.08.2012 року о 08 год. 57 хв. (а.с. 33 том 3).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 34 від 26.08.2012 року (а.с. 34 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 26.08.2012 року о 10 год. 00 хв. (а.с. 36 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 15 від 26.08.2012 року вагони, що прибули поїздом № 3328 26.08.2012 року, відправлені поїздом № 3003 03.09.2012 року (а.с. 37 том 3). Затримка закінчена згідно наказу № 151 03.09.2012 року о 04.00 год. (а.с. 34 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Ток Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
29 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Марганець Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 (а.с. 55 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 29.08.2012 року на станції Марганець Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом № 2007 28.08.2012 року о 18 год. 09 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - вантаж на своїх осях, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Про затримку поїзда складений наказ № 257 від 29.09.2012 року о 09 год. 30 хв. (а.с. 54 том 3).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 51 від 30.08.2012 року (а.с. 56 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 30.08.2012 року 0 21.30 год. (а.с. 57 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 29.08.2012 року вагони, що прибули поїздом № 2007 28.08.2012 року, відправлені поїздом № 2007 31.08.2012 року об 11 год. 14 хв. (а.с. 55 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Марганець Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
27 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 19 (том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 19 від 27.08.2012 року на станції Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом № 32303 27.08.2012 року о 04 год. 50 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - на своїх осях, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ( том 3).
Про затримку поїзда складений наказ № 241 від 27.08.2012 року об 11 год. 45 хв. (а.с. 1 том 3).
Також щодо наведених обставин складені акти загальної форми ГУ-23 № 52 від 27.08.2012 року (а.с. 3 том 3) та № 57 від 30.08.2012 року (а.с. 2 том 3),
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 27.08.2012 року о 11.55 год. (а.с. 4 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 19 від 27.08.2012 року вагони, що прибули поїздом № 2303 27.08.2012 року, відправлені поїздом № 2304 30.08.2012 року о 23 год. 30 хв. (том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
30 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Нікополь Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 (а.с. 61 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 30.08.2012 року на станції Нікополь Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом № 2123 30.08.2012 року о 05 год. 47 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - порожні вагони як антаж на своїх осях, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 61 том 3).
Про затримку поїзда складений наказ № 262 від 30.08.2012 року о 11 год. 35 хв. (а.с. 58 том 3).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 115 від 30.08.2012 року (а.с. 59 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 30.08.2012 року о 13.00 год. (а.с. 60 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 30.08.2012 року вагони, що прибули поїздом № 2123 30.08.2012 року, відправлені поїздом № 2123 30.08.2012 року (а.с. 61 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Нікополь Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
30 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Новоблочна Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 57 (а.с. 64 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 57 від 30.08.2012 року на станції Новоблочна Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом №2330 29.08.2012 року о 18 год. 20 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - порожні власні вагони, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 64 том 3).
Про затримку поїзда складений наказ № 264 від 30.08.2012 року о 14 год. 50 хв. (а.с. 62 том 3).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 57 від 29.09.2012 року (а.с. 143 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 30.08.2012 року о 15.50 год. (а.с. 65 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 57 від 30.08.2012 року вагони, що прибули поїздом № 2330 29.08.2012 року, відправлені поїздом № 3507 31.08.2012 року о 05 год. 25 хв. (а.с. 64 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Новоблочна Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
30 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Павлопілля Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 (а.с. 51 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 30.08.2012 року на станції Павлопілля Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом №3502 29.08.2012 року о 22 год. 25 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - вантаж на своїх осях, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 51 том 3).
Про затримку поїзда складений наказ № 259 від 30.08.2012 року о 06 год. 50 хв. (а.с. 50 том 3).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 36 від 30.08.2012 року (а.с. 52 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 30.08.2012 року о 08.30 год. (а.с. 53 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 30.08.2012 року вагони, що прибули поїздом № 3502 29.08.2012 року, відправлені поїздом № 3001 (а.с. 51 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Павлопілля Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
26 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Чортомлик Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 19 (а.с. 16 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 19 від 26.08.2012 року на станції Чортомлик Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом № 3502 25.08.2012 року о 13 год. 01 хв. (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - вантаж на своїх осях, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 16 том 3).
Про затримку поїзда складений наказ № 233 від 26.08.2012 року о 08 год. 52 хв. (а.с. 20 том 3).
Також щодо наведених обставин складені акти загальної форми ГУ-23 № 688 від 26.08.2012 року та № 52 від 26.08.2012 року (а.с. 14 - 15 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 26.08.2012 року о 10.00 год. (а.с. 18 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 19 від 26.08.2012 року вагони, що прибули поїздом № 3502 25.08.2012 року, відправлені поїздом № 3501 05.09.2012 року о 16 год. 15 хв. (а.с. 16 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Чортомлик Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
21 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Новоблочна Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 53 (а.с. 31 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 53 від 21.08.2012 року на станції Новоблочна Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом на станцію призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці, найменування вантажу - порожні власні вагони, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 31 том 3).
Про затримку поїзда складений наказ № 200 від 21.08.2012 року о 16 год. 00 хв. (а.с. 37 том 3).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 53 від 21.08.2012 року (а.с. 32 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів отримане позивачем 21.08.2012 року о 16.10 год. (а.с. 29 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 53 від 21.08.2012 року вагони, що прибули поїздом 3 3558 05.09.2012 року, відправлені поїздом № 3501 05.09.2012 року о 01 год. 00 хв. (а.с. 31 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Новоблочна Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
29 серпня 2012 року у зв'язку із неприйняттям вагонів вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", через несвоєчасне вивільнення останнім колій від вантажу, станцією Грекувата Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 (а.с. 6 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 29.08.2012 року на станції Грекувата Придніпровської залізниці затримані вагони, що прибули поїздом № 2104 (станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці), найменування вантажу - порожні вагони, вантажовласник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 6 том 3).
Про затримку поїзда складений наказ № 253 від 29.08.2012 року о 07 год. 12 хв. (а.с. 5 том 3).
Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 від 29.08.2012 року (а.с. 7 том 3).
Повідомлення про затримку вагонів відповідачем на адресу позивача здійснено 29.08.2012 року о 08.15 год. (а.с. 8 том 3).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 29.08.2012 року вагони, що прибули поїздом № 2104, відправлені поїздом № 2103 (а.с. 6 том 3).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію Грекувата Придніпровської залізниці і до закінчення часу затримки.
За затримку вагонів на станціях Радушна, Грекувата, Чортомлик, Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Мудрьона, Ток, Нікополь та Павлопілля Придніпровської залізниці (станціях підходу до станції призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці) через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненнямним колій від вантажу, що прибув на його адресу, за увесь час знаходження спірних вагонів на станціях Радушна, Грекувата, Чортомлик, Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Мудрьона, Ток, Нікополь та Павлопілля Придніпровської залізниці відповідачем нарахована плата за користування вагонами у сумі 95738,16 грн. (з ПДВ), яка включена до накопичувальних карток форми ФДУ-92: № 19091405 від 19.09.2012, № 19091407 від 19.09.2012, № 19091409 від 19.09.2012, № 19091410 від 19.09.2012, № 20091411 від 20.09.2012, № 20091412 від 20.09.2012, № 21091420 від 21.09.2012, № 21091421 від 21.09.2012, № 21091422 від 21.09.2012, № 21091423 від 21.09.2012, № 21091424 від 21.09.2012, № 21091425 від 21.09.2012, № 21091426 від 21.09.2012, № 21091427 від 21.09.2012, № 22091434 від 22.09.2012.
Накопичувальні картки працівниками Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не були підписані, про що представниками залізниці складені відповідні акти. Зазначені обставини сторони не оспорюються.
За відсутності письмових заперечень зі сторони позивача у вигляді зауважень на накопичувальних картках була списана з особового рахунку Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плата за користування вагонами у сумі 95738,16 грн., що підтверджується переліками, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відвантаження, видачі вантажів і додаткових зборів № № 20120917 від 17.09.2012 року, № 20120920 від 20.09.2012 року, № 20120921 від 21.09.2012 року та № 20120922 від 22.09.2012 року (а.с. 156 - 177 том 1).
Причиною виникнення спору є непогодження позивача із списанням плати за користування вагонами з особового рахунку Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у сумі 95 738,16 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача як завдані збитки.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною включаються до складу збитків та підлягають відшкодуванню особою.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (роз'яснення Вищого господарського суду України від 01.04.1994 року за № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди"; Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за І півріччя 2013 року).
Враховуючи матеріали справи, зважаючи на підстави, наведені позивачем у позовній заяві, суд не вбачає в діях відповідача наявності протиправної поведінки та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (із змін. і доп.) (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюються договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 розділу ІІІ Правил).
Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (пункт 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Державним підприємством "Придніпровська залізниця" відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 року за №340/16356) розрахована плата за користування вагонами, затриманими на станціях Радушна, Грекувата, Чортомлик, Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Мудрьона, Ток, Нікополь та Павлопілля Придніпровської залізниці відповідно до актів про затримку вагонів форми ГУ-23а за накопичувальними картками форми ФДУ-92: № 19091405 від 19.09.2012, №19091407 від 19.09.2012, № 19091409 від 19.09.2012, № 19091410 від 19.09.2012, №20091411 від 20.09.2012, № 20091412 від 20.09.2012, № 21091420 від 21.09.2012, №21091421 від 21.09.2012, № 21091422 від 21.09.2012, № 21091423 від 21.09.2012, №21091424 від 21.09.2012, № 21091425 від 21.09.2012, № 21091426 від 21.09.2012, №21091427 від 21.09.2012, № 22091434 від 22.09.2012.
У вересні 2012 року Державним підприємством "Придніпровська залізниця" списана з особового рахунку Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плата за користування спірними вагонами у сумі 95 738,16 грн. з ПДВ, розрахована за вказаними накопичувальними картками форми ФДУ-92.
Відповідно до статті 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.
Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.
Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.
Платежі за перевезення експортно-імпортних вантажів здійснюються згідно з міжнародними угодами та чинним законодавством.
У разі несвоєчасного внесення вантажовідправником, вантажоодержувачем, експедитором належної плати, зборів та штрафів справляється пеня за кожний день затримки у розмірі, встановленому законодавством. Відправка, видача вантажів можуть бути затримані до внесення платежів. За час затримки відправник, одержувач, експедитор сплачують за користування вагонами (контейнерами) залізниці плату, передбачену статтею 119 цього Статуту.
Згідно з пунктом 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (із змін. і доп.) /зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 864/5085/ (далі - Правила розрахунків) розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору.
Згідно з договором залізниця відкриває особовий рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
За пунктом 2.6. Правил розрахунків розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.
Пунктом 2.7. Правил розрахунків передбачено, що на кожного платника розрахунковий підрозділ складає перелік документів, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів у двох примірниках. Перший примірник переліку після прийняття вантажу до перевезення (або видачі) надається платнику через залізничну станцію. Другий примірник переліку залишається в справах розрахункового підрозділу. Сплата додаткових провізних платежів, зборів та штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення, провадиться в такому самому порядку через розрахунковий підрозділ незалежно від терміну видачі вантажу станцією.
Сторони свої відносини щодо проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги врегулювали умовами договору № ПР/ДН-2-074/НЮп/Є72а від 28.12.2006 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі - договір про організацію перевезень; а.с. 50 - 108 том 1).
За пунктом 2.4. договору про організацію перевезень (з урахуванням змін відповідно до додаткової угоди № 1 від 15.01.2007 року) вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню безготівкову оплату залізниці за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок залізниці № 26038000002001 у Дніпропетровській філії "Експрес-Банк" м.Дніпропетровськ МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828.
Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. У разі наявності заборгованості, пені, першочергово погашається заборгованість і пеня.
Пунктом 3.2. договору про організацію перевезень (в редакції додаткової угоди № 16 від 29.06.2011 року) передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця відображає в особовому рахунку використання вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних первинних документів, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).
Нарахування плати за користування вагонами відповідач розрахував згідно з Тарифним керівництвом № 1, яку і зазначив у накопичувальних картках.
Плата за користування вагонами розрахована з урахуванням часу користування спірними вагонами на підставі відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46а, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23, що узгоджується з пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами у частині обліку часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними.
Позивач не спростував належними та допустимими доказами правильність здійсненого відповідачем розрахунку, наведеного відповідачем у двосторонньому акті звірки (том 3).
З наведеного вбачається, що списання з особового рахунку Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за накопичувальними картками форми ФДУ-92: № 19091405 від 19.09.2012, №19091407 від 19.09.2012, № 19091409 від 19.09.2012, № 19091410 від 19.09.2012, №20091411 від 20.09.2012, № 20091412 від 20.09.2012, № 21091420 від 21.09.2012, №21091421 від 21.09.2012, № 21091422 від 21.09.2012, № 21091423 від 21.09.2012, №21091424 від 21.09.2012, № 21091425 від 21.09.2012, № 21091426 від 21.09.2012, №21091427 від 21.09.2012, № 22091434 від 22.09.2012 плати за користування вагонами у сумі 109353,36 грн. з ПДВ відбулося відповідно до чинного законодавства та умов договору № ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
З огляду на встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, суд відхиляє доводи позивача, наведені у позові.
Так, за умовами статей 46, 47, 119 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
При цьому на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за первинними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагону (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 14 розділу 2 Тарифного керівництва 1.
Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній.
Приписами пункту 6.2. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачено, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів.
Відповідно до пункту 1.6. роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 (зі змінами та доповненнями) № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Отже, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.
Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.
При цьому зайнятість приймально-відправних колій по станції Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів від відповідача, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції. Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 року № 5076 визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Посилання позивача на те, що, що за актами затримки вагонів форми ГУ-23а вагони, що прямували на адресу позивача, затримувались відповідачем на станціях Радушна, Грекувата, Чортомлик, Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Мудрьона, Ток, Нікополь та Павлопілля Придніпровської залізниці, які не є станціями призначення та не є підходом до станції призначення, є безпідставними, оскільки відповідно до Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії, підписаного Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та Державним підприємством "Придніпровська залізниця", відображені вищевказані перегони, що примикають до станції Кривий Ріг, а не станції підходу, а станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзду.
Посилання позивача на те, що відповідач міг прийняти спірні вагони на одну, з будь-яких інших колій станції є безпідставним, оскільки спірні вагони могли бути прийняті тільки на 10-ти коліях, на яких, відповідно до Технологічного процесу станції могли проводитися операції, пов'язані з технічним та комерційним оглядом вагонів. Надане відповідачем Положення про зайнятість колій по станції призначення Кривий Ріг а.с. 36 - 66 том 2), а також акти загальної форми ГУ-23 про зайнятість колій на станції призначення (а.с. 78 - 249 том 2) спростовують твердження позивача щодо можливості доставити спірні вагони на одну з цих колій за весь час їх затримки, починаючи з моменту їх прибуття на станції затримки.
Слід також зазначити, що договірні домовленості сторін щодо обов'язку відповідача здійснювати доставку вантажу позивачу з використанням усіх 10-ти колій станції призначення на адресу позивача відсутні.
Стосовно відсутності вини позивача у зайнятості всіх колій і, відповідно, можливості відповідача подати спірні вагони на іншу колію та наявності тимчасово вільних колій, використання їх за призначенням, слід зазначити наступне.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями укладеного між сторонами договору та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.09.2013 року у справі № 904/2287/13.
У процесі розгляду справи позивачем не спростовані належними та допустимими доказами доводи відповідача щодо відсутності технічної можливості доставити спірні вагони на під'їзні колії станції призначення у вільні проміжки часу.
Отже, позивачем не доведено вину відповідача у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг, що призвело до неможливості своєчасного забирання вагонів та вивільнення позивачем колій і, відповідно, покладення на нього відповідальності за збитки є безпідставним.
Твердження позивача щодо неправомірного нарахування плати за користування вагонами у зв'язку з подачею локомотивом відповідача вагонів понад переробну спроможність позивача спростовується матеріалами справи та суперечить пункту 16 договору від 06.11.2008 року за № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч про експлуатацію залізничної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг ДП "Придніпровська залізниця", згідно з яким встановлено, що позивач вивозить вагони з під'їзної колії власним локомотивом. Залізниця своїм локомотивом вагони для ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не подає.
За змістом пункту 121 Статуту залізниць та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, окрім іншого, лише у разі подання саме локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.
Посилання відповідача про порушення позивачем позовної давності є безпідставними в силу наступного.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів за цими перевезеннями визначається транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Тобто, вказані норми посилаються на можливість застосування транспортних статутів лише стосовно умов перевезення вантажів та відповідальності суб'єктів за цими перевезеннями.
Господарський кодекс України відносно до Цивільного кодексу України є систематизованим законодавчим актом, який регулює особливості господарських відносин. Водночас, Господарський Кодекс України є загальною нормою по відношенню до Статуту залізниць України, який регулює відносини, що стосуються перевезення залізничним транспортом.
Стаття 315 Господарського кодексу України за своїм змістом та суттю також є спеціальною нормою, яка регулює позовну давність, у тому числі початок та умови її перебігу за вимогами, що витікають із договорів перевезення вантажу залізничним транспортом.
Отже і стаття 315 Господарського кодексу України і статті 134, 136, 137 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання позовної давності.
Однак, Статут залізниць України був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 і останні зміни в нього вносились Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 року № 1973.
Господарський кодекс України, який за своєю правовою природою є законом України, був прийнятий Верховною радою України 16.01.2003 року № 436-ІV і набув чинності з 01.01.2004 року. Тобто, вказаний Кодекс прийнятий вищим законодавчим органом держави і, по-перше, має вищу юридичну силу у порівнянні з нормами Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, а по-друге - прийнятий пізніше ніж вказаний Статут, а відтак при наявності колізії спеціальних норм повинні застосовуватись спеціальні норми, які містяться у акті вищої юридичної сили або більш пізнього прийняття. Тобто в даному випадку норми статті 315 Господарського кодексу України є визначальними у питанні визначення строків позовної давності.
У той же час стаття 4 Цивільного кодексу України імперативно встановлює, що якщо постанова Кабінету Міністрів України (і відповідно затверджені нею норми) суперечить положенням цього кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
Враховуючи, що положення Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, які регулюють початок перебігу позовної давності у випадку подання позовів до залізниць суперечать спеціальній нормі - закону, а саме - статті 315 Господарського кодексу України, то необхідно застосовувати положення вказаного закону.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися поряд з загальною спеціальна позовна давність (частина 1 статті 258 Цивільного кодексу України).
За загальним правилом, визначеним статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом (частина 7 статті 261 Цивільного кодексу України).
Статут залізниць України за своєю правовою природою не є законом.
Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України, а відтак застосування до спірних правовідносин положень статей 134, 136 Статуту в частині, що суперечить Господарському кодексу України є помилковим.
Таким чином, до обставин справи застосуванню підлягають приписи частини 4 статті 315 Господарського кодексу України, якою передбачено право заявника звернутись до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для відповіді на неї.
Системний аналіз чинного законодавства і зокрема статті 315 Господарського кодексу України свідчить, що пред'явлення претензії є правом і не має зобов'язального характеру, а строк для її направлення не є пресічним.
Частинами 1 - 4 статті 315 Господарського кодексу України встановлено, а підпунктом 4.7.1. пункту 4.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтись протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутись до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.
Претензію від 18.12.2012 року за № 52-16/85 (а.с. 241 - 245 том 1) позивач направив відповідачу 18.12.2012 року (а.с. 246 том 1), яку останній одержав 24.12.2012 року (а.с. 247 том 1). З огляду на викладене, строк розгляду претензії закінчується 24.03.2013 року. На момент звернення з даним позовом до суду - 09.09.2013 року відповіді на претензію позивач не отримав. Відповідно строк позовної давності за даною позовною заявою починає свій перебіг з 25.03.2013 року і спливає 25.09.2013 року. Позов подано 09.09.2013 року, тобто в межах позовної давності.
Крім того, за змістом статті 261 Цивільного кодексу України та відповідно до пункту 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. За наслідками розгляду справи винних дій відповідача у порушенні прав позивача не встановлено.
Що стосується правової позиції відповідача про припинення провадження у цій справі за пунктом 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, то вона не приймається до уваги з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
У процесі розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/1857/13-г спір між сторонами стосувався стягнення безпідставно отриманих коштів згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, а не відшкодування завданих збитків за нормами глави 25 Господарського кодексу України внаслідок списання ДП "Придніпровська залізниця" з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування спірними вагонами. Тобто, мали місце інші підстави позову та й інший предмет спору, оскільки заявлялась до стягнення значно більша сума - 297894,60 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.12.2013 року.
Суддя І.І. Колісник
Судове рішення № 35877349, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 26.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/6935/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: