Рішення № 35877299, 02.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2013 р.Справа № 916/2782/13

За позовом: Товариство з додатковою відповідальністю „М'ясокомбінат „ЯТРАНЬ"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Торгцентр"

про стягнення 92915,68грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Спориш О.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 02.12.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю „М'ясокомбінат „ЯТРАНЬ" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Торгцентр" про стягнення заборгованості в сумі 92915,68грн., яка складається з основного боргу в сумі 79645,97грн., пені в розмірі 455,24грн., штраф в сумі 12710,53грн. та 3% в розмірі103,94грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2013р. було порушено провадження по справі №916/2782/13.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Торгцентр" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65069, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 67а.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 02.12.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

29.04.2013р. між Товариством з додатковою відповідальністю „М'ясокомбінат „ЯТРАНЬ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „НАТАЛКА-ТОРГЦЕНТР" (Покупець) був укладений договір поставки Ю-142 (далі - договір).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що дійсний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2014р.

Відповідно п.1.1 договору передбачено, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця по його заявкам, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати якісні продовольчі та/чи непродовольчі товари, далі - товар. Найменування, ціна, кількість та якість товару, що є предметом дійсного договору, зазначається в специфікації (прайс-листі), яка є невід'ємною частиною дійсного договору (п.1.2 договору).

Розділом 4 договору передбачені умови поставки. Так пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі заявки (замовлення) Покупця. Поставка кожної партії замовленого товару здійснюється в строки зазначені в замолені Покупця (п.4.5 договору). Приймання-передача товару Покупцю здійснюється на підставі накладних, які підписуються у двох примірниках представниками обох Сторін, наділених відповідними повноваженнями (п.4.6 договору). Право власності на поставлений товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару. Датою фактичної передачі товару вважається дата підписання накладної (п.4.7 договору).

Ціна товару визначається в специфікації (прайс-листі), наданої Постачальником та вважається узгодженою заявки (замовлення) Покупця (п. 5.1 договору). Ціна на товар визначається в гривнях (п. 5.3 договору). Сумою договору вважається сума всіх поставок по дійсному договору, згідно накладних оформлених належним чином (п. 5.4 договору). Товар який поставляється по дійсному договору, підлягає оплаті в порядку відстрочки платежу на протязі 14 календарних днів з дати фактичної передачі товару, визначеної згідно з п. 4.8 дійсного договору (п.5.5 договору).

29.04.2013р. між сторонами по справі був укладений Протокол розбіжностей к договору поставник №Ю-142 від 29.04.2013р., відповідно умов якого сторони погодили п.5.5 договору укласти в наступній редакції: товар поставляє мий по дійсному договору, підлягає оплаті в порядку відстрочки платежу на протязі 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, здійснив поставку продукції відповідачу на загальну суму 79744,95грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання належним чином та в повному обсязі не виконав заборгованість сплатив частково в сумі 98,98грн..

Позивач зазначає, що з врахуванням часткової оплат заборгованість відповідача за отриману продукцію складає 79645,97грн.

Посилаючись на порушення Відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасного розрахунку за отриману продукцію Товариство з додатковою відповідальністю „М'ясокомбінат „ЯТРАНЬ" змушено було звернутись до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №Ю-142 від 29.04.2013р. в сумі 79645,97 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили у випадку порушення строків сплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки №Ю-142 від 29.04.2013р. а саме не розрахувався з позивачем за отриману продукцію, що зумовило нарахування останнім пені, в сумі 455,24грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено що при його здійснені допущено арифметичну помилку. Так, здійснивши власний перерахунок пені, судом встановлено що розмір пені який підлягає задоволенню становить 450,40грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 103,94грн.. Розглянувши наданий позивачем розрахунки трьох відсотків річних, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка - Торгцентр" трьох відсотків річних в сумі 103,94грн.підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем відповідно до п. 6.6 протоколу розбіжностей до договору, яким передбачено що у випадку порушення Покупцем п.5.5 договору останній зобов'язаний сплатити Постачальнику 10% штрафу за неоплачений товар, а у випадку прострочення оплати більше ніж на 20 календарних днів 25% штрафу за неоплачений товар, нараховано штраф в розмірі 12710,53грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Торгцентр" штрафу в сумі 12710,53грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Торгцентр" (65069, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 67а, код: 38436968) на користь Товариство з додатковою відповідальністю „М'ясокомбінат „ЯТРАНЬ" (25005, м. Кіровоград, вул. Братиславська, 82; код05507073) 79645 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот сорок пять)грн. 97коп. основного боргу, 450 (чотириста п'ятдесят)грн. 40коп. пені, 103 (сто три)грн. 94коп. 3%річних, 12710 (дванадцять тисяч сімсот десять)грн. 53коп. штраф та 1858 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 21коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 09.12.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.