Рішення № 3587723, 22.04.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/69

22.04.08

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРАЙД»

До

Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕРГАРАНТ»

Про

стягнення 75309,60 грн.

Суддя Сулім В.В.

Представники:

Від позивача: _____

Від відповідача: _____

У судовому засіданні 07.03.08р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 20.03.08р. згідно із ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення із Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕРГАРАНТ»суми страхового відшкодування по договору страхування 202 № 54/2007 від 12.03.07р. у розмірі 75309,60 грн., а також просив покласти судові витрати на Відповідача.

25.02.08р. ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження по справі № 48/69 та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.

Представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.03.08р. Відповідач надав суду відзив на позовну заяву по справі № 48/69, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог повністю з наступних підстав: Позивач не повідомив Відповідача, що передав в оренду застрахований автомобіль, а відповідно до п. 11.2 договору за таких обставин Відповідач мав право відмовити у страховій виплаті; Позивач не звертався за згодою на проведення ремонту на СТО; авто-товарознавче дослідження, проведене ТОВ ЕК «Укравтоекспертиза-Стандарт», встановлено, що вартість відновлювального ремонту складає 42862,16 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.07р. Закрите акціонерне товариство «ІнтерГарант»(страховик) та Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова фірма «ФІНЕКС»(страхувальник) уклали договір добровільного страхування автотранспортних засобів юридичних осіб 202 № 54/2007.

Згідно із п. 3.1 договору об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням автотранспортними засобами, наведеними у додатку № 1. У додатку № 1 до договору «Заява на страхування автотранспортних засобів»зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова фірма «ФІНЕКС»просить застрахувати автотранспортні засоби на строк 12 місяців, зокрема, автомобіль HONDA Accord, державний номерний знак АЕ7256АН, номер шасі (кузова) JHMCL76805C203864, страхова сума 127792,00 грн.

Умови страхування визначенні ст. 5 договору, зокрема, використання т/з особами на законних підставах (п 5.4), а п. 5.2 встановлено, що страховими випадками є ДТП, ПУТО, Викрадення та ІВП.

Стаття 11 договору встановлює істотні умови. Пунктом 11.1 істотною інформацією для оцінки страхового ризику є страхування т/з в іншій страховій компанії; передача т/з в оренду, прокат, найм, заставу; зміна умов зберігання т/з, стану та/чи типу протиугінної сигналізації, використання т/з на законних підставах іншою особою (не зазначеною в заяві на страхування) –із зміною або без зміни права власності на т/з; зміна реєстраційного номера або номера кузова т/з; збільшення/зменшення вартості т/з, втрата комплекту ключів від т/з; проведення ремонту т/з; переобладнання т/з; зміна напівпричепа, двигуна зі збільшенням потужності. Відповідно до п. 11.2 якщо страхувальник не повідомив про зміни вказаної інформації, або повідомив та не погоджується на збільшення суми страхового платежу, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування страхувальнику при настанні страхового випадку після настання зміни вищевказаної інформації.

Серед обставин, за настання яких страхове відшкодування не виплачується, передбачені п. 12.1 договору, зокрема:

- страхувальник (водій) управляв т/з у стані алкогольного сп’яніння, під впливом наркотичних, токсичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу, а також без наявності законних підстав на управління т/з (це положення стосується також і всіх випадків, коли т/з (ключі від нього) були передані страхувальником третій особі добровільно, але про таку особу страхувальник не повідомив в заяві на страхування (п. 12.1.2 договору);

- т/з використовувався для навчальної або спортивної діяльності, здійснення будь-яких спеціальних програм випробувань якостей т/з, а також не повідомлення страховика в письмовій формі про зміни інформації, зазначеної у п.п. 11.1, 11.2 договору (п. 12.1.6).

Крім того, п. 12.4.5 договору встановлено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є також невиконання страхувальником будь-яких умов Договору, без поважних на це причин або створення страховику перешкод у визначенні обставин, характеру страхового випадку та розміру завданих збитків, відсутність, передбачених договором документів, які підтверджують настання страхового випадку (причин, характеру) та розмір завданих збитків.

Стаття 14 договору страхування визначає дії страхувальника при настанні випадку, що має ознаки страхового, зокрема, п. 14.1.4 встановлено, що протягом 2-х робочих днів направити страховику в письмовій формі по телефаксу, телеграфу або листом («Заяву про подію»). Надати письмове пояснення з детальним описанням характеру та обставин події, дати, часу та місця її настання, П.І.Б. винних осіб або свідків (при наявності таких) із зазначенням місця їх проживання, телефону, розміру збитку, та інформації про відділ ДАІ, представники якого фіксували подію (поштова адреса, телефон, ПІБ дізнавача, який здійснює провадження по справі). Крім того, страхувальнику заборонено без згоди страховика здійснювати ремонт т/з, крім робіт, необхідних для його транспортування та лише за допомогою спеціально обладнаного автомобіля, який використовується для переміщення транспортних засобів (евакуатор).

Пунктом 15.3 договору встановлено, що страхувальник зобов’язаний для отримання страхового відшкодування по страховому ризику «ДТП»надати такі документи:

«Заяву про подію»в строку, передбачені цим Договором; детальне письмове пояснення, згідно умов цього Договору (п. 15.3.1);

заяву на виплату страхового відшкодування (п. 15.3.2);

довідку органів МВС (ДАІ) із зазначенням в ній: назви власника автотранспортного засобу, ПІБ особу, що управляла т/з; реквізитів т/з; місця, часу, причин, учасників, потерпілих ДПТ, особи, що порушила правила дорожнього руху; інформацію про факт сп’яніння водіїв т/з (п.15.3.3);

документи, на підставі яких визначається розмір заподіяної шкоди, можуть бути:

(1) акт товарознавчого дослідження, експертиза, висновок спеціаліста –автотоварознавця експертної установи чи організації, акт оцінки чи інший документ, в якому визначено розмір збитку та який складений особами, що мають право, відповідно до чинного законодавства складати, оформляти такі документи. Замовником такого дослідження може бути лише страховик або у виключних випадках та за згодою страховика, страхувальником,

(2) документи ремонтного підприємства, де здійснювався ремонт т/з із зазначенням замінених, відремонтованих деталей і використаних матеріалів, їх ціни, обсяги виконаних робіт та їх вартості. Зазначені документи можуть бути прийняті до розгляду, якщо ремонт пошкодженого т/з здійснювався на даному підприємстві за згодою страховика. При незгоді сторін щодо ремонту т/з на конкретному підприємстві, розмір заподіяної шкоди визначається на підставі висновків спеціаліста-автотоварознавця.

22.06.07р. Товариство з обмеженою відповідальністю ТПФ «Фінекс» (продавець) уклало із Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопрайд»(покупець) угоду на Українській товарній біржі «Контрактова», на підставі якої продавець продав, а покупець придбав транспортний засіб моделі Хонда Аккорд 2005 року випуску, номер кузова JHMCL76805C203864 (п. 1 угоди).

23.07.07р. Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ІнтерГарант»(страховик), Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова фірма «Фінекс»(страхувальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопрайд» уклали Додаткову угоду № 1 до договору 202 № 54/2007 від 12.03.07р., яким внесли зміни до договору, а саме домовилися вважати з 00 годин 01 серпня 2007 року страхувальником по договору 202 № 54/2007 від 12.03.07р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопрайд». Пунктом 2 Додаткової угоди встановлено, що зобов’язання сторін, передбачені Договором та необумовлені даною Додатковою угодою, залишаються без змін.

Відповідач надав суду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АРС 042083 Honda Accord 2005 року випуску, номер кузову JHMCL76805C203864, реєстраційний номер АР 5858 АХ , дата реєстрації 04.10.07р., організація 34564050 ТОВ «АВТОПРАЙД».

05.10.07р. трапилася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Honda Accord 2005 року випуску, номер кузову JHMCL76805C203864, реєстраційний номер АР 5858 АХ. Позивач 05.10.07р. звернувся із викликом до компанії «Траса». Того ж дня було складено звіт про результати огляду місця ДТП аварійним комісаром Компанії «Траса»Муригіним Е.О., яким встановлено попередній висновок: водій автомобіля Honda Accord д.н. АР 5858 АХ не впорався з керуванням.

08.10.07р. Позивач надав Заяву про подію, якою повідомлено Відповідача, що за участі Спірного автомобіля у м. Кривий Ріг трапилося ДТП. У заяві наведені наступні відомості: дата, час та місце ДТП; обставини, за яких трапилося ДТП; прізвище, ім’я та по батькові Водія; відомості про особу, що веде розслідування.

Позивачем також було надано Відповідачу довідку, складену інспектором відділу оформлення ДТП ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області (з обслуговування м. Кривого Рогу); подорожній лист службового легкового автомобіля від 05.10.07р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Південрудмет», автомобіля Хонда Аккорд № АР 5858 АХ водія Валецького Костянтина Євгенійовича; пояснення водія Валецького К.Є. щодо дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач листом вих. 214/10/07 від 31.10.07р. (отриманий Відповідачем 19.11.07р. вхід. № 814), яким просив Відповідача повідомити його про експерта-автотоварознавця, який має проводити дослідження для визначення розміру шкоди.

Відповідач у листі до Позивача від 05.11.07р. вих. № 848 зазначив, що останній не повідомив Відповідача про присвоєння іншого державного номеру ніж зазначено у заяві, а також про факт передачі автомобіля в оренду, а тому Відповідач, керуючись п. 12.4.5, 11.1, 12.1.2, 13.3 договору та ст. 26 Закону України «Про страхування», констатував, що є достатні підстави для незадоволення вимоги страхувальника відносно даного ДТП.

21.11.07р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»на підставі заяви Відповідача склало звіт № 1/3534, у якому зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля HONDA ACCORD держ. № АР 5858 АХ в результаті його пошкодження в ДТП, складає 29588,68 грн., вартість відновлювального ремонту складає 42862,16 грн. (без врахування коефіцієнту фізичного зносу за умовами договору).

03.12.07р. Приватне підприємство «Авто-Ділінг»склало рахунок-фактуру № СФ-0000135 на суму 75309,60 грн. за ремонт автомобіля Хонда Аккорд держ. № АР 5858 АХ. Рахунок-фактура не містив переліку замінених, відремонтованих деталей і використаних матеріалів, їх ціни, обсяги виконаних робіт та їх вартості, як того вимагає договір страхування.

Позивач направив Заяву на виплату страхового відшкодування (вих. 243/12/07) датована 13.12.07р., яку Відповідач отримав 26.12.07р. (вхід. № 936). У заяві Позивач просив сплатити страхове відшкодування у сумі 75309,60 грн. відповідно до рахунку № СФ-0000135 від 03.12.07р.

Крім того, Позивач листом вих. 244/12/07 датованим 13.12.07р. просив надати завірену копію експертного висновку з оцінки шкоди за страховим випадком, що стався 05.10.07р. Лист був отриманий Відповідачем 23.12.07р. (вхід. № 935).

Відповідач направив Позивачу лист вих. № 929 від 21.12.07р., яким повідомив, що вважає дату на листі Позивача 03.07.07р. вих. № 145-1/06/07 помилковою, оскільки він його отримав лише 01.11.07р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 16 Закону встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Істотні умови договору страхування визначені ст. 16 Закону України «Про страхування» та ст. 982 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на зазначене, суд вважає правомірним включення до договору страхування ст. 11, яка визначає додаткові істотні умови, які не визначені вищевказаними положеннями чинного законодавства України, а твердження Позивача про те, що умови, не передбачені ст. 982 Цивільного кодексу України, є не можуть бути істотними, суд не приймає до уваги.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на Сторони обов’язок доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач надав суду договір оренди легкового автомобіля № 32 від 03.07.07р., на підставі якого Позивач передав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Південрудмет»автомобіль Honda Accord 2005 року випуску, номер кузову JHMCL76805C203864, номерний знак: АР 5858 АХ, балансова вартість на дату підписання договору –46515,20 грн. Сторони договору оренди легкового автомобіля № 32 склали акт приймання-передачі автомобіля Accord»від 03.07.07р., яким засвідчили передачу автомобіля Honda Accord 2005 року випуску, номер кузову JHMCL76805C203864, номерний знак: АР 5858 АХ в повній комплектації, право власності орендодавця на автомобіль, що орендується, підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном РРТ № 857960.

Враховуючи той факт, що автомобілю Honda Accord 2005 року випуску, номер кузову JHMCL76805C203864 реєстраційний номер АР 5858 АХ був наданий лише 04.10.07р., тобто через 3 місяці після укладення договору оренди легкового автомобіля № 32 від 03.07.07р., суд вважає, що договір оренди автомобіля № 32 від 03.07.07р. не може бути прийнятим в якості доказу.

З вищезазначених підстав не приймається судом до уваги й лист Позивача № 145-1/06/07 датований 03.07.07р., яким Позивач повідомив Відповідача про передачу в оренду Спірного автомобіля, при цьому вказавши державний номер АР 5858 АХ. Крім того, як свідчить відмітка Відповідача на цьому листі, він його отримав 01.11.07р. (вхід. № 767).

Позивач в обґрунтування своєї позиції щодо повідомлення Відповідача про передачу в оренду Спірного автомобіля надав лист попереднього власника та страхувальника за спірним договором страхування –Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова фірма «Фенікс»№ 351 від 23.06.06р. Проте, Позивач не надав доказів ані направлення Відповідачу цього листа, ані доказів отримання його Відповідачем, а тому цей лист не може бути доказом належного повідомлення страховика про передачу в оренду спірного договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили. Статтею 5 Закону передбачено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Згідно із ст. 6 Закону електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.

Позивачем було надано електронний лист адвоката В. Тригуба, яким нібито було повідомлено Відповідача про передачу в оренду спірного автомобіля. Однак, при цьому суду не було надано доказів, що, по-перше, адвокат Тригуб В. мав повноваження представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова фірма «Фенікс»перед Відповідачем, по-друге, що даний лист стосується безпосередньо автомобіля Honda Accord 2005 року випуску, номер кузову JHMCL76805C203864, по-третє, не було надано доказів того, Відповідач та адвокат мають зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку електронні підписи, а тому вказаний електронний лист не має юридичної сили та не може бути прийнятий у якості доказу належного повідомлення Відповідача про передачу Спірного автомобіля в оренду.

Таким чином, Позивач не довів факт виконання обов’язку повідомлення Відповідача про зміну державного номеру спірного автомобіля та про передачу автомобіля в оренду до моменту повідомлення про страховий випадок, тобто не виконав приписи п. 11.1 договору страхування. Разом з тим, виходячи з пояснень Позивача та подорожнього листа, суд встановив, що спірний автомобіль був переданий у користування третій особі, не зазначеній у заяві на страхування, раніше ніж сталося ДТП за участю спірного автомобіля. За таких обставин, відповідно до п. 11.2 договору у страховика – Відповідача виникли підстави, за яких він має право прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. З вищенаведених підстав у Відповідача також є підстави не виплачувати страхове відшкодування згідно із п. 12.1.6 договору.

В той же час, Відповідач правомірно вважає, оскільки ДТП сталося за керування автомобілем водієм, який є працівником третьої особи, яка не зазначена у заяві на страхування та про передачу в оренду спірного автомобіля якій Відповідача не було повідомлено, то в нього є підстави не виплачувати страхове відшкодування на підставі п. 12.1.2 договору.

Дослідивши надані Сторонами докази та фактичні обставини справи, суд встановив, що на порушення п. 15.3.3 Позивач не надав Відповідачу документ, що містить інформацію про факт сп’яніння водія Валець кого К.Є.

Крім того, Позивачем не було надано доказів того, що він звертався за згодою до Відповідача провести ремонт спірного автомобіля у Приватного підприємства «Авто-Ділінг», а тому рахунок-фактура № СФ-000135 від 03.12.07р. на суму 75309,60 грн. не може бути документом, на підставі якого може визначатися розмір завданої шкоди. Крім того, на порушення п/п 2 п. 15.3.6 договору рахунок не містив переліку замінених, відремонтованих деталей і використаних матеріалів, їх ціни, обсяги виконаних робіт та їх вартості.

Незгода Позивача із розміром шкоди, визначена висновком авто товарознавця, та вимога стягнути з Відповідача розмір шкоди на підставі рахунку-фактури № СФ-0000135 від 03.12.07р., не приймається судом, оскільки вони суперечать положенням п. 15.3.6 договору, які Позивач з моменту підписання Додаткової угоди 1 до договору страхування зобов’язаний виконувати.

Таким чином, судом встановлено порушення Позивачем договору страхування, які полягають у неповідомленні Відповідача про зміни відомостей, які сторони віднесли до істотної інформації, передав на ремонт автомобіль ПП «Авто-Ділінг»без згоди на те страховика; ненадання Відповідачу документів, які визначені умовами договору обов’язковими для отримання страхового відшкодування.

Вищенаведені порушення договору страхування є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбаченою п. 12.4.5 договору.

Підстави для відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні встановлені ст. 26 Закону України «Про страхування»та ст. 991 Цивільного кодексу України.

Статтею 26 Закону встановлено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Статтею 991 Цивільного кодексу України встановлені наступні підстави для відмови від здійснення страхової виплати: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

За таких обставин, суд вважає заперечення Відповідача проти позову обґрунтованими нормами чинного законодавства України, фактичними обставинами справи та доведеними наявними в матеріалах справи доказами.

Що ж до твердження Позивача про те, що Відповідач порушив п.п. 15.1 та 15.2 договору, то суд встановив, що Позивач не надав Відповідачу всі документи, які вимагаються договором у разі настання відповідного страхового випадку, а отже згідно із п. 15.2 договору у Відповідача не виникло підстав для здійснення сплати страхового відшкодування.

Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопрайд»є безпідставним та необґрунтованим, а отже не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В.Сулім