Рішення № 3587713, 24.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/94

24.02.09

За позовом ЗАТ „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс”;

До ТОВ „Екобуд”;

Третя особа НАСК „Оранта”;

Про стягнення 104 722,04 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Карманова О.Д., представник, довіреність №0808 від 01.01.2009 р.;

Від відповідача: Іващенко А.А., представник, довіреність б/н від 23.02.2009 р.;

Від третьої особи: не з”явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2007 р. порушено провадження у справі №18/16, справа призначена слуханням на 29.01.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2008 р. у даній справі були призначені судова автотоварознавча та судова автотехнічна експертизи, у зв”язку з чим провадження у справі було зупинене до закінчення їх проведення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2009 р. провадження у справі поновлено, справа призначена слуханням на 24.02.2009 р.

На підставі статті 77 ГПК України у справі з 24.02.2009 р. до 12.03.2009 р. була оголошена перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 104 722,04 грн. збитків, 1 050,22 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

11.04.2008 р. позивачем до господарського суду була подана заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 69 722,04 грн. основного боргу, 1 050,22 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов, представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа письмових пояснень по суті поданого позивачем позову не надала, а тому господарський суд, керуючись статтею 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

13.03.2007 р. між позивачем та Гриневич Інною Миколаївною укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №100222-040-07-21-50, за умовами якого під страховий захист позивача взятий автомобіль марки „Мерседес Бенц” (державний номер АА 0220 ВВ).

Умовами вищезазначеного договору передбачено, що до страхових випадків віднесено, зокрема, пошкодження, знищення транспортного засобу внаслідок ДТП.

26.04.2007 р. у м. Києві по вул. Чорновола сталася ДТП за участю автомобіля марки „Камаз –55111” (державний номерний знак 242-29 КА), що належить відповідачеві, та застрахованого позивачем автомобіля марки „Мерседес Бенц” (державний номер АА 0220 ВВ), що належить Гриневич Інні Миколаївні.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.06.2007 р. винним у скоєнні вищезазначеної ДТП визнано водія автомобіля марки „Камаз –55111” (державний номерний знак 242-29 КА), що належить відповідачеві.

Внаслідок вищезазначеної ДТП автомобілю марки „Мерседес Бенц” (державний номер АА 0220 ВВ) були завдані пошкодження.

Позивачем вищезазначена подія була визнана страховим випадком та перераховано на користь страхувальника страхове відшкодування у розмірі 104 722,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №3348 від 07.06.2007 р. на суму 20 000,00 грн., №3582 від 16.06.2007 р. на суму 71 647,98 грн. та №4175 від 13.07.2007 р. на суму 13 074,06 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 26.04.2007 р. у м. Києві по вулиці Чорновола, 24 визнано водія Косенича І.С., який керував автомобілем марки „Камаз –55111” (державний номерний знак 242-29 КА), що належить відповідачеві, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням шкоди.

Господарським судом, з метою з”ясування питань, для вирішення яких необхідні спеціальні знання, були призначені судова автотоварознавча та судова автотехнічна експертизи, проведення яких було доручено ТОВ „Центр правової допомоги „Правозахист”.

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи №423 від 10.12.2008 р., складеним ТОВ „Центр правової допомоги „Правозахист”, матеріальний збиток пошкодженого автомобіля марки „Мерседес Бенц” (державний номерний знак АА 0220 ВВ), внаслідок ДТП, на час настання страхового випадку з урахування експлуатаційного зносу транспортного засобу складає 68 998,10 грн.

У висновку судової автотехнічної експертизи №366 від 15.10.2008 р., складеному ТОВ „Центр правової допомоги „Правозахист”, зазначено, що в досліджуваних умовах водій автомобіля „Камаз –55111” –Косенич І.С., повинен був відповідно до вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху перед зміною напрямку руху впевнитись, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху. Вимогами п. 34.1. Правил дорожнього руху йому заборонялось перетинати лінію 1.3. горизонтальної дорожньої розмітки. Водій автомобіля марки „Мерседес Бенц” –Гриневич А.О., повинен був відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху негайно вжити заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В досліджуваних умовах для водія автомобіля марки „Камаз –55111” технічна можливість уникнення зіткнення полягала у дотриманні ним вимог п.п. 10.1. і 34.1. Правил дорожнього руху; у разі своєчасного застосування екстренного гальмування без виїзду на зустрічну сторону руху, водій автомобіля марки „Мерседес Бенц” мав би технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем марки „Камаз –55111”.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що висновком судово автотоварознавчої експертизи підтверджується матеріальні збитки позивача у розмірі 68 998,10 грн., позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у зазначеному розмірі.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Екобуд” (інд. 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, код ЄДРПОУ 31482028) на користь Закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” (інд. 04053, .м Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-б, офіс 208, код ЄДРПОУ 23498273) 68 998 (шістдесят вісім тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 10 коп. шкоди, 689 (шістсот вісімдесят дев”ять) грн. 70 коп. витрат по сплаті держмита та 77 (сімдесят сім) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. На підставі цього рішення повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” (інд. 04053, .м Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-б, офіс 208, код ЄДРПОУ 23498273) надмірно сплачене державне мито у розмірі 03 (три) грн. 00 коп., перерахована платіжним дорученням №5690 від 14.09.2007 р., яке залишене в матеріалах справи.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко