Ухвала суду № 35875962, 26.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р.Справа № 816/5047/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. по справі № 816/5047/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.05.2013 року № 00003815007/1670.

01 жовтня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволений.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22.05.2013 року № 00003815007/1614.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом не надано належної оцінки факту здійснення по ланцюгу безтоварних операцій ПП "ЕКОСКАН СЕРВІС".

Крім того, позивачем порушено порядок заповнення документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.04.2013 року по 26.04.2013 року Кременчуцькою ОДПІ здійснено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року та з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.04.2013 року № 7/1503/00238233, яким встановлено порушення позивачем вимоги ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 54 827 грн. 82 коп., в тому числі за серпень 2012 року в сумі 1 007 грн. 87 коп., за жовтень 2012 року - 53 819 грн. 95 коп.

На підставі висновків акту перевірки від 26.04.2013 року № 7/1503/00238233 Кременчуцькою ОДПІ 22.05.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00003815007/1614, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 68 534 грн. 78 коп., в т.ч. 54 827 грн. 82 коп. - за основним платежем, 13 706 грн. 96 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ залишено без змін, скарга позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2011 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "АТ-Сталь" (Продавець) укладено договір поставки № 21/01-1А, предметом якого є поставка Продавцем Покупцеві за оплату металопрокату узгодженими партіями, зазначеними у додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Договору. За умовами поставки передача товару проводиться зі складу Покупця в м. Дніпропетровськ. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Подавця.

На виконання умов договору ТОВ "АТ-Сталь" було поставлено позивачу продукцію відповідно до рахунку на оплату № С-220812-03 від 23.08.2012 року та видаткової накладної від 23.08.2012 року № 252 та видано податкову накладну від 22.08.2012 року № 47 на загальну суму 6 047 грн. 20 коп., з них ПДВ - 1 007 грн. 87 коп., а позивачем проведена оплата придбаної продукції, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Перевезення товару зі складу Продавця в м. Дніпропетровськ на склад Покупця в смт. Галещина Козельщинського району Полтавської області здійснювалось транспортом Покупця, що підтверджується копією подорожного листа вантажного автомобіля від 23.08.2012 року № 218588.

Відповідно до картки складського обліку матеріалів № 45 придбаний у ТОВ "АТ-Сталь" квадрат згідно видаткової накладної від 23.08.2012 року № 252 23.08.2012 року прийнято на склад ПАТ "Галещина, машзавод" та в подальшому використано при здійсненні основного виду діяльності товариства - виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства.

Позивачем на підставі податкової накладної від 22.08.2012 року № 47, виписаної ТОВ "АТ-Сталь", включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року суму ПДВ - 1 007 грн. 87 коп.

Крім того, 01.10.2012 року між позивачем (Покупець) та ПП "Екоскан Cервіс" (Постачальник) укладено договір поставки № 01/10-12, за умовами якого Постачальник зобов'язується передавати Покупцю за оплату товар, визначений у рахунках (листи металопрокату). Основною умовою поставки є EXW - склад Постачальника.

ПП "Екоскан Cервіс" на виконання умов зазначеного договору було поставлено позивачу товар, відповідно до умов договору та сторонами складено 09.10.2012 року складено акти прийому-передачі товару по договору від 01.10.2012 року № 01/10-12.

Транспортування товару зі складу Продавця в м. Дніпропетровськ на склад Покупця в смт. Галещина Козельщинського району Полтавської області здійснювалось транспортом Покупця, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних.

Відповідно до карток складського обліку матеріалів придбані у ПП "Екоскан Сервіс" листи приймалися на склад ПАТ "Галещина, машзавод" та передавалися для використання у виробництві.

Позивачем на виконання умов зазначеного договору проведено оплату придбаної продукції, що підтверджується копіями платіжних доручень.

ПАТ "Галещина, машзавод" включено до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року по взаємовідносинах із ПП "Екоскан Сервіс" суму ПДВ в загальному розмірі 53 819 грн. 95 коп.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, відповідають вищезазначеним нормам закону та підтверджують реальне проведення між сторонами господарських операцій та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, оскільки безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності.

Таким чином, висновок податкового органу в акті перевірки про невідповідність первинних документів по вищезазначеним господарським операціям вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, колегія суддів вважає помилковим.

Разом з цим, податковим органом під час проведення перевірки зроблено висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "АТ-Сталь", ПП "Екоскан Сервіс" з посиланням на матеріали, отримані від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, а саме акт №161/22- І5/37151 157 від 15.01.2013 року Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АТ-СТАЛЬ" (код СДРПОУ 37151157), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період грудень 2011, лютий - червень 2012 року, серпень 2012 року, жовтень 2012 року за результатами якого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид. обсяг, якість та розрахунки, а встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ „АТ-СТАЛЬ" - по ланцюгу з постачальниками та покупцями та акт від 21.12.12 р. 17/224/33517827 Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська надійшли матеріали перевірки «ЕКОСКАН СЕРВІС», яким встановлено порушення ПП «ЕКОСКАН СЕРВІС» ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентам постачальниками та контрагентами покупцями зазначеними в таблицях та відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з грудня 201 1 року по жовтень 2012 року.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "АТ-Сталь", ПП "Екоскан Сервіс" не може свідчити про неможливість фактичного виконання робіт (послуг) ТОВ "АТ-Сталь", ПП "Екоскан Сервіс", оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; фактів невідображення контрагентом позивача у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства відповідачем не висвітлено; спрямованість спірного правочину на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

А ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема, вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "АТ-Сталь", ПП "Екоскан Сервіс", судом не встановлено.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ТОВ "АТ-Сталь", ПП "Екоскан Сервіс" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано. Анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП "Екоскан Сервіс" здійснено 09.06.2013 року, тобто після завершення між позивачем та ПП "Екоскан Сервіс" фінансово-господарських взаємовідносин по договору поставки від 01.10.2012 року № 01/10-12.

Таким чином, оскільки ТОВ "АТ-Сталь" та ПП "Екоскан Сервіс" на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цих підприємств є правомірним.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по реальним господарським операціям із ТОВ "АТ-Сталь", ПП "Екоскан Сервіс", повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в рамках здійснення власної господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Таких доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. по справі № 816/5047/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.