Рішення № 3587498, 30.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

30.04.2009

Справа №2-29/801.1-2009

За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Індекспром”, м.Луганськ.

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-комерційне підприємство “Кримторг”, м. Євпаторія,

Про стягнення 127 908,00 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

представники:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – Цибулаєва Н. М., довіреність №Д02/08 від 18.02.2009р., представник.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Індекспром” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-комерційне підприємство “Кримторг” про стягнення 127 908,00 грн. заборгованості, у тому числі 85 068,00 грн. неустойки та 42 840,00 грн. штрафу.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до позивача і з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з останнього 2 740,03 грн., у тому числі 2 412,00 грн. заборгованості по оплаті за вхідний контроль, 159,19 грн. пені та штраф у розмірі 7% у сумі 168,84 грн.

Рішенням господарського суду АР Крим від 23.06.2008р. у справі 2-28/1111-2008, у задоволені первісних позовних вимог відмовлено, зустрічний позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача 2 412,00 грн. заборгованості по оплаті за вхідний контроль. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2008р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Індекспром” було задоволено частково, рішення господарського суду АР Крим від 23.06.2008р. у справі №2-28/1111-2008, щодо залишення без задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Індекспром” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-комерційне підприємство “Кримторг” про стягнення 127 908,00 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Тому, справа розглядається саме в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Індекспром” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-комерційне підприємство “Кримторг” 127 908,00 грн., у тому числі: 85 068,00 грн. неустойки та 42 840,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги ТОВ «Індекспром» мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов’язання за договором поставки в частині своєчасної поставки товару.

Відповідач проти позову заперечує посилається на те, що виникли форс – мажорні обставини передбачені розділом 7 договору від 09.03.2007р. №09/03/07-1, в зв’язку з зупинкою роботи заводу «Zaklady Gumowe Bytom», що підтверджується факсовим листом останнього від 30.07.2007р., ТОВ ТКП «Кримторг» повідомило позивача листом №447 від 10.08.2007р. про те, що початок постачання можливий з 06.09.2007р. Так, пізніше лист №741 від 08.11.2007р. з додатковою угодою до договору про заміну товару на товар іншого виробника, з чим позивач погодився та підписав додаткову угоду до договору 09/03/07-1 від 09.03.2007р., так відповідач поставив позивачу відповідний товар згідно з актом здачі – приймання робіт №ОУ-0000007 від 07.11.2007р. В зв’язку з чим, відповідач вважає, що свої зобов’язання за договором останній виконав, а тому не має підстав для стягнення з нього неустойки та штрафу.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

встановив:

Між ТОВ «ТКП «Кримторг» (постачальник) та ТОВ «Індекспром» (покупець) 09.03.2007р. укладений договір № 09/03/07-1 з постачання шахтної конвеєрної стрічки.

Пунктами 1.2., 1.3. договору встановлено, що номенклатура і кількість кожної партії товару, що поставляється, вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиногю договору.

Відповідно до умов п.п.2.2., 2.3., 2.4. договору, постачання здійснюється узгодженими партіями на підставі заявок покупця і в строки, що зазначені у специфікації. При цьому заявка покупця дійсна, якщо вона направлена постачальнику не пізніше 5 діб до початку постачання. У свою чергу, постачальник зобов'язаний у дводенний строк, після отримання заявки письмово повідомити покупця про можливість постачання товару у зазначений строк.

26 квітня 2007 р. сторони підписали специфікацію № 1 до договору № 09/03/07-1 від 09.03.2007p., в якій визначили найменування продукції по 20 позиціям, її кількість, ціну, умови оплати, умови і строк постачання, у тому числі і конвеєрної стрічки GTAs-4P-1600-2-1-4+3 виробництва AT «Zaklady Gumowe Bytom» Польща у кількості 1200 м2 для ВП «Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова» ДП «Макєєввугілля».

Строк постачання: протягом 60 днів з моменту надходження передоплати на поточний рахунок постачальника і направлення покупцем письмової заявки постачальнику. За погодженням сторін строк постачання може бути змінений.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У виконання взятих договірних зобов'язань, 18.05.2007р. за № 18/05-01 покупець направив постачальнику заявку на постачання конвеєрної стрічки GTAs-4P-1600-2-1-4+3 у кількості 1200 м2 для ВП «Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова» ДП «Макєєввугілля» і виставлення рахунку на її оплату, а також повідомив постачальника про додаткове повідомлення про точну дату відвантаження.

На підставі заявки покупця, постачальник виставив рахунок № СФ-0000011 від 18.05.2007 р. на оплату замовленого товару на суму 612 000, грн. з ПДВ.

Суд встановив, що позивач сплатив рахунок відповідача 22.05.2007 p., відповідно постачання товару мало бути здійснена до 21.07.2007р., оскільки іншій строк постачання сторони не обумовлювали.

Листом від 20.06.2007р. за № 20/06-04 позивач повідомив відповідача про можливість прийняття продукції з 02.07.2007р.

Таким чином, подавши заявку не пізніше 5 діб до початку постачання і протягом строку постачання, позивачем дотримані умови п.2.2. договору і специфікації № 1.

В матеріалах справи відсутні докази того, що після отримання листа позивача від 20.06.2007 p., відповідача заперечував проти постачання вказаної стрічки у строк, передбачений специфікацією № 1 від 26.04.2007p. та не заявляв пропозицій про зміну строку постачання цієї продукції.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушили зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання по постачанню товару у встановлений строк до 21.07.2007р., що суперечить п.2.3. договору та специфікації № 1 до нього, у зв’язку з чим, позивач спрямував на адресу відповідача претензії № 27/07-1 від 27.07.2007 р., від 30 серпня 2007р. № 30/08-1, від 30.10.2007р. № 31/10-1 з вимогами про виконання зобов'язання у натурі і сплаті штрафних санкцій. Однак відповідач, не виконав поставку та не сплатив штрафні санкції.

Відповідач посилається на те, що він листом від 10.08.2007 р. за № 447 повідомив позивача про неможливість поставки товару, передбаченого специфікацією, у зв'язку з зупинкою заводу-виробника, і запропонував внести зміни щодо маркіровки стрічки.

Суд не приймає послання відповідач на цей лист, оскільки у ньому йдеться про інші поставки і заміну іншої шахтної конвеєрної стрічки, зокрема про заміну стрічки марки ШР 800-800-4-Jin(EP)-4/2-VY5 на стрічку марки PVG 1000/1 800 2+2, а замість стрічки марки ШР 1000-І 000-5-ЛП(ЕР)-4/2-УУ5 внести стрічку марки PVG 1000/1 1000 2+2 або PVG 1000/1 800 2+2, яка не передбачена специфікацією № 1 від 26.04.2007 р. до договору № 09/03/07-1 від 09.03.2007 р.

Суд встановив, що 01.11.2007р. відповідач повідомив позивача про неможливість постачання конвеєрної стрічки GTAs-4P-1600-2-1-4+3 в кількості 1200 м2 для ВП «Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова» ДП «Макєєвугілля», у зв'язку з зупинкою заводу-виробника AT «Zakladv Gumowe Bytom», і запропонував поставити іншу конвеєрну стрічку марки 2РТТ-1000-4ЕР 400-4,5-3,5-ТГ-РБ виробництва TOO «Карагандарезинотехника».

Пунктом 9.3. договору встановлено, що будь-які зміни і доповнення до договору мають силу тільки у випадку, якщо вони підтверджені письмово і підписані компетентними представниками сторін.

05 листопада 2007 р. позивач направив відповідачу факсом проект додаткової угоди до договору, у якій вказував про зміну маркіровки конвеєрної стрічки по специфікації № 1, у зв'язку з її заміною.

08 листопада 2007 р. відповідач направив позивачу факсом свій проект додаткової угоди № 2 від 07.11.2007 р. до договору № 09/03/07-1 від 09.03.2007 p., на предмет внесення змін до специфікації № 1 від 26.04.2007p., про постачання конвеєрної стрічки іншої маркіровки.

Сторони підписали додаткову угоду № 2 від 07.11.2007 p., якою внесли зміни до специфікації № 1 від 26.04.2007 p., у зв'язку з заміною конвеєрної стрічки для ВП «Шахтоуправління им. В.М. Бажанова» ДП «Макєєввугілля».

Пунктом 2 додаткової угоди № 2 від 07.11.2007 р. сторони визначили, що решта умов основного договору залишаються незмінними і сторони підтверджують за ними свої зобов'язання, у тому числі і по строку постачання.

Суд встановив, що положення вказаної додаткової угоди не містять у собі домовленості сторін про зміну строку постачання цієї продукції.

За фактом поставки 07.12.2007 р. конвеєрної стрічки на ВП «Шахтоуправління им. В.М. Бажанова» ДП «Макєєввугілля» у кількості 1200 м виявилося, що з 1200 м2 конвеєрної стрічки поставлено 200 м2 марки, 2РТТ-1000-4ЕР-400-4,5-3,5-ТГ-РБ, а 1000 м2 іншої марки -2РТТ-1000-4ЕР-400-4,0-2,0-ТГ-РБ, що не відповідало умовам додаткової угоди № 2 від 07.11.2007p.

Позивач посилається на те, що мала місце неналежна поставка, що змусило позивача провести з своїм контрагентом чергових переговорів, про можливість прийняття такої продукції.

Після досягнення згоди, 07.12.2007 р. сторони уклали додаткова угода № 3 до договору № 09/03/07-1 від 09.03.2007 p., якою встановили поставку для ВП «Шахтоуправління им. В.М. Бажанова» ДП «Макєєввугілля» шахтної конвеєрної стрічки 2РТТ-1000-4ЕР-400-4,5-3,5-ТГ-РБ у кількості 200 м" і шахтної конвеєрної стрічки 2РТТ-1000-4ЕР-400-4,0-2,0-ТГ-РБ у кількості 1000 м2.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 3 від 07.12.2007 р. сторони ще раз визначили, що решта умов основного договору залишаються незмінними і сторони підтверджують за ними свої зобов'язання, у тому числі і по строку постачання.

Викладене свідчить про те, що відповідач виконав зобов'язання з постачання продукції тільки 07.12.2007 p., тобто з простроченням строку постачання, починаючи з 21.07.2007р.

Посилання відповідача на необхідність обчислення строку постачання не з дня передоплати за товар і поданої заявки, а з дня підписання додаткової угоди № 3 від 07.12.2007 року, коли на його думку у нього виникло нове зобов'язання з постачання, суд не приймає, оскільки таке розуміння обчислення строку поставки не відповідає умова договору основного договору і додаткових угод до нього.

Крім того, вказані доводи відповідача спростовуються п. 3.2 основного договору, відповідно до якого, покупець повинен був виконати зобов'язання по оплаті постачальнику проходження вхідного контролю за конвеєрну стрічку поставлену 07.12.2007 p., тобто по первинному зобов'язанню.

Суд також вважає неспроможними посилання відповідач на наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджали своєчасному виконанню поставки, у зв’язку з наступним.

Пунктами 7.1., 7.3. договору передбагчено, що жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань, якщо вони з'явилися наслідком обставин непереборної сили, таких як: повінь, пожежа, землетрус, військові дії, страйки і інші непередбачені обставини, не залежні від волі сторін. Сторона, для якої стає неможливим виконання зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону у письмовій формі про початок очікуваної зупинки і про припинення зазначених обставин не пізніше 15-ти днів після їх початку і закінчення. Факти, що містяться у повідомленні, мають бути підтверджені торговельно-промисловою компанією або іншим компетентним органом.

Суд встановив, що відповідач не направляв позивачу письмове повідомлення про початок виникнення форс-мажорних обставин.

В обґрунтування наявності форс-мажорних обставин, відповідач посилається на факсимільну копію листа заводу «Zaklady Gumowe Bytom S.A.» від 30.07.2007 p. про закриття цього підприємства на ремонт.

Однак ця копія листа, на думку суду, не може бути належним доказом наявності форс-мажорних обставин в розумінні п.7.3 договору.

Викладені обставини свідчать про наявність з боку відповідача порушення договору в частині своєчасної поставки товару.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Додатковою угодою від 19.03.2007р. до договору, сторони передбачили, що за кожний прострочки поставки або недопоставки продукції, за несвоєчасну оплату за поставлену продукцію, проти строків, вказаних у специфікації, винна сторона сплачує неустойку у розмірі 0,1% від вартості не поставленої або не оплаченої у строк продукції, а за прострочу понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (а.с. 14).

Позивачем розрахована неустойка у розмірі 85068,00 грн. та штраф у сумі 42840,00 грн., всього у сумі 129908,00 грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Витрати позивача по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладено, керуючись ст. 49, ст.ст. 82 - 84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Індекспром” задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-комерційне підприємство “Кримторг” (АР Крим, м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна,117, оф. 4, код в ЄДРПО України 30274164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Індекспром” (АР Крим, м. Луганськ, вул. Карла Маркса, 26, оф. 10, код в ЄДРПО України 32138959) неустойку в сумі 85068,00 грн., штраф в сумі 42840,00 грн., судові витрати по сплаті держаного мита в сумі 1279,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.