Постанова № 35873545, 03.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 року № 813/5976/13-а

о 10 год., 54 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту», представник - Жила В.С.до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник відповідача - Антонюк І.Б., представник третьої особи - Хома Т.І.про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Завод комунального транспорту» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, у якому позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0001472301/0/3398 від 16.12.2010 року.

Згідно ст. 55 КАС України, судом проведено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у м. Львові на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у місті Львові проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі акту перевірки № 1070/23-2/32483661 від 30.11.2010 року ДПІ у місті Львові, окрім інших, винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

В ході перевірки відповідачем встановлено отримання позивачем у якості передоплати від комісіонерів грошових коштів в межах договорів посередництва та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціях з поставки автобусів (в межах договорів посередництва), які на думку відповідача є об'єктом оподаткування ПДВ. Відповідач вказує на неправомірне застосування позивачем нульової ставки ПДВ при отриманні вказаних коштів від посередників (комісіонерів).

Податковий орган встановив порушення позивачем п. 1.6. ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.5., п. 4.7. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року у справі №2а-12681/10/1370, залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 року та Вищого адміністративного суду України від 31.01.2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено, застосування позивачем нульової ставки ПДВ, без здійснення операцій з продажу транспортних засобів протягом дії пільги, судами визнано необґрунтованим.

Позивач вправі повторно звернутися до адміністративного суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування цього ж рішення проте із інших (нових) підстав.

Висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань з ПДВ є необґрунтованими з підстав відсутності об'єкту оподаткування для нарахування податкових зобов'язань по господарських зобов'язаннях, які виникли на підставі договорів посередництва в межах обревізованого періоду, та мають неправильні математичні розрахунки суми заниження податку на додану вартість за результатами періоду, що був предметом перевірки.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції із продажу товарів чи інші операції, які передбачають перехід права власності на товар, а базою оподаткування продажна вартість таких товарів. За відсутності договору, умовами якого передбачено перехід права власності на товар, об'єкт та база оподаткування податком на додану вартість відсутні. Об'єктом оподаткування податком на додану вартість щодо товарів, отриманих у межах договорів комісії, є виключно операції платників податків з їх продажу, за наявності яких у комітента та комісіонера виникає як обов'язок по збільшенню податкових зобов'язань, так і право на податковий кредит. При цьому базою оподаткування таких операцій визначається продажна вартість зазначених товарів, зазначена у договорах на продаж, а відтворення в податковому обліку позивача господарської операції залежить від наявності об'єкту оподаткування - операції з продажу товарів, отриманих в межах договору посередництва (комісії).

Податковим органом встановлено відсутність фактів укладення посередниками договорів на продаж (поставку) транспортних засобів в період, що був предметом перевірки. Аналогічних висновків (щодо отримання коштів та відсутності договорів на продаж до 30.06.2010 року транспортних засобів) дійшли суди в ході розгляду справи №2а-12681/10/1370 за участю тих самих сторін.

Настання для комітента та комісіонера юридичних наслідків за договором комісії може бути досягнуто виключно в результаті виконання останнім договору комісії, а саме: укладення угоди з третіми особами від свого імені, але за рахунок комітента, тоді як невиконання договору комісії не породжує для сторін договору посередництва будь-яких наслідків і насамперед свідчить про відсутність господарської операції з продажу за таким договором посередництва. Юридичним фактом, який породжує податкові зобов'язання комітента, є перерахування комітенту грошових коштів, отриманих від попереднього продажу товару (з нарахованим податком на додану вартість), а відсутність операцій з продажу транспортних засобів третім особам, на виконання договорів посередництва, виключає відображення зазначеної операції в податковому обліку позивача.

В основу висновків про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року відповідачем покладено наявність допущених позивачем порушень податкового законодавства (неправомірне застосування нульової ставки податку).

Податковий орган не встановив значення об'єкту оподаткування за результатами проведеної перевірки усього обревізованого періоду, а відтак висновки акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, не можна визнати обґрунтованими та такими, що відповідають нормам закону.

Висновки ДПІ у м. Львові викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи та встановлені на неправильному трактуванні норм закону, відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду додаткові пояснення та докази, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що 30.11.2010 року проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, про що складений акт №1070/23-2/32483661, яким правомірно встановлено порушення позивачем вимог п. 1.6. ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.5., п. 4.7. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року на загальну суму 208208082,26 грн. в тому числі по періодах: грудень 2007 року - 207246241,00 грн., лютий 2008 року - 743020,98 грн., березень - 2008 року 218820,28 грн.

Отримання позивачем коштів за договорами комісії правомірно визначено, як отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера, при цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента (позивача) є саме дата отримання таких коштів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд в задоволенні позовну відмовити повністю, зазначив про правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення.

Представник третьої особи ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечив з аналогічних відповідачем підстав, просив суд в задоволенні позовну відмовити повністю, зазначив про правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

30.11.2010 року відповідачем проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складений акт №1070/23-2/32483661.

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем:

-п. 1.6. ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.5., п. 4.7. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року на загальну суму 208208082,26 грн. в тому числі по періодах: грудень 2007 року - 207246241,00 грн., лютий 2008 року - 743020,98 грн., березень - 2008 року 218820,28 грн.

В п.п. 3.2.1. «Податкові зобов'язання» розділу 3.2. «Податок на додану вартість» вказано акту, податковим органом встановлено, що з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 57086440 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року встановлено їх заниження всього у сумі 208238182,60 грн., в тому числі за: грудень 2007 року заниження в сумі 207373180 грн., січень 2008 року заниження в сумі 1220002,60 грн., лютий 2008 року заниження в сумі 70000,00 грн., березень 2008 року заниження в сумі 135000,00 грн., квітень 2009 року завищення в сумі 560000,00 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року в сумі 57086440 грн. на підставі таких документів: головні книги, обороти та аналізи по рахунках 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 681 «Розрахунки за авансами одержаними», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», 713 «Дохід від операційної оренди активів», 742 «Дохід від реалізації необоротних активів», 301 «Каса в національній валюті», 311 «Поточний рахунок в національній валюті», накладні на відвантаження товару, акти приймання виконаних робіт, виписки банку про рух коштів на розрахункових рахунках, касові книги, договори, податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, встановлено заниження задекларованих ЗАТ «Завод комунального транспорту» показників р. 9 Декларації, усього податкових зобов'язань на суму 208238182,60 грн., в тому числі за: грудень 2007 року заниження в сумі 207373180,00 грн., січень 2008 року заниження в сумі 1220002,60 грн., лютий 2008 року заниження в сумі 70000,00 грн., березень 2008 року заниження в сумі 135000 грн., квітень 2009 року завищення в сумі 560000,00 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 8.4) за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року встановлено:

Взаєморозрахунки із ТОВ «Львівські автобусні заводи» в межах договору посередництва №10/10 від 10.10.2007 року.

Між ЗАТ «Завод комунального транспорту» (далі виробник) та ТОВ «Львівські автобусні заводи» (далі посередник), укладено договір посередництва №10/10 від 10.10.2007 року.

Посередник зобов'язується від власного імені реалізувати продукцію, вироблену виробником, шляхом укладання з третіми особами (офіційними дилерами) договорів купівлі-продажу або інших договорів, які передбачають зміну - перехід права власності за ціною вказаною у специфікації до таких договорів купівлі-продажу, але не нижче мінімальних продажних цін, вказаних у додатку.

Згідно п. 2.4. сторони погодили, що про виконанні даного договору в тому числі при передачі товару право власності на товар від виробника до посередника не переходить.

Згідно п. 3.1 договору посередництва виробник зобов'язується забезпечити посередника товаром належної якості, та комплектації, моделі, вузлів та агрегатів для реалізації згідно специфікацій;

Згідно п. 3.1.4. сплачувати посереднику винагороду у розмірі 5% від продажу ціни товару, реалізованого посередником, за реалізацію кожної окремої партії товару.

Згідно п. 3.2.5. посередник зобов'язаний переказувати все одержане у зв'язку з виконанням умов даного договору, не пізніше 30 банківських днів після передачі (продажу) товару третім особам.

Згідно п. 4.1. посередник отримує товар від виробника на підставі письмової заявки. Заявка на товар (партію товару) оформляється та подається посередником виробнику.

Згідно п. 4.3. прийом товару здійснюється в присутності уповноважених осіб представників виробника та посередника, про що підписується акт прийому - передачі.

Згідно п. 6.1. вартість товару, що передається згідно з умовами договору та специфікації до нього, визначається у національній валюті України та вказується у специфікаціях. Оплата товару проводиться з поточного рахунку посередника та поточний рахунок виробника протягом 30 днів з моменту реалізації товару. За згодою сторін можлива попередня оплата або вексельний розрахунок.

Згідно представлених до перевірки документів: договору, аналіз субконто по контрагенту ТОВ «Львівські автобусні заводи», карточки рахунку 6811, 361, картки клієнта ТОВ «Львівські автобусні заводи» за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року встановлено наступне:

- За період перевірки на розрахунковий рахунок ЗАТ «Завод комунального транспорту» в межах вищевказаного договору поступили кошти за автобуси та тролейбуси в сумі 912138413,00 грн., в тому числі попередня оплата в сумі 901638413 грн., а саме:

2 півріччя 2007 року кошти в сумі 906681400,00 грн., в тому числі попередня оплата 896181400,00 грн.,

2008 рік попередня оплата в сумі 5457013,00 грн.

- Згідно представлених до перевірки первинних документів (накладних на реалізацію автобусів та тролейбусів) за період перевірки ЗАТ «Завод комунального транспорту» реалізовано в межах вищевказаного договору ТОВ «Львівські автобусні заводи» автобусів та тролейбусів на суму 155983564,35 грн., а саме: 2 півріччя 2007 року - 29540000,00 грн., 2008 рік - 74673564,35 грн.,

2009 рік - 42405000,00 грн.,

1 півріччя 2010 року - 9365000,00 грн.

Згідно представлених до перевірки податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, декларацій по ПДВ встановлено наступне:

На вищевказані операції в межах договору №10/10 від 10.10.2007 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» виписано податкові накладні, які відображені в реєстрі виданих податкових накладних та деклараціях по ПДВ за відповідні податкові періоди.

У періоді з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» застосовував пільгу зі сплати ПДВ та подано звіт за 2007 рік про застосування пільги.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» операції з поставки автобусів ТОВ «Львівські автобусні заводи» є об'єктом оподаткування ПДВ.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» при здійсненні операцій з продажу автобусів та тролейбусів відповідно до договору посередництва №10/10, укладеного з ТОВ «Львівські автобусні заводи», безпідставно застосована нульова ставка ПДВ.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» в порушення п. 1.6., ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.7. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по взаєморозрахунках із ТОВ «Львівські автобусні заводи» в межах договору №10/10 від 10.10.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки по ПДВ на суму 182427682,6 грн., в тому числі:

Грудень 2007 року - 181 336 280 грн.,

Січень 2008 року - 1 091 402,6 грн.

Згідно представлених до перевірки документів: договору, аналіз субконто по контрагенту ТОВ «Львівські автобусні заводи», карточки рахунку 681/1, 361, картки клієнта АТП 12327 м. Запоріжжя за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року встановлено наступне:

Між ЗАТ «Завод комунального транспорту» (виробник) та ВАТ АТП №12327 (посередник) укладено договір посередництва від 20.12.2007 року №128.

Відповідно до умов договору посередник зобов'язується від власного імені, але за рахунок та в інтересах виробника, реалізовувати продукцію, вироблену виробником, шляхом укладання з третіми особами договорів купівлі-продажу або інших договорів, які передбачають зміну/перехід права власності.

Виробник перераховує на поточний рахунок посередника грошову винагороду в процентному відношенні від суми реалізованого товару, виробленого виробником, протягом 30 календарних днів від надходження грошових коштів на рахунок виробника за реалізований товар посередником у випадку, якщо посередник перерахував виробнику всю суму грошових коштів, отриманих за реалізований товар, включаючи суму винагороди посередника.

За період перевірки на розрахунковий рахунок ЗАТ «Завод комунального транспорту» в межах вищевказаного договору поступили кошти за автобуси та тролейбуси в сумі 100000000,00 грн., в тому числі попередня оплата в сумі 100000000,00 грн., а саме: 2 півріччя 2007 року попередня оплата в сумі 100 000 000,00 грн.

- Згідно представлених до перевірки первинних документів (накладних на реалізацію автобусів та тролейбусів) за період перевірки ЗАТ «Завод комунального транспорту» реалізовано в межах вищевказаного договору АТП 12327 м. Запоріжжя автобусів на суму 2800000 грн., а саме: 2 півріччя 2007 року - 2800000,00 грн.,

В квітні 2009 року дані автобуси вартістю 2800000,00 грн. були повернуті на ЗАТ «Завод комунального транспорту».

Згідно представлених до перевірки податкових реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, декларацій по ПДВ встановлено наступне:

На вищевказані операції в межах договору від 20.12.2007 року № 128 ЗАТ «Завод комунального транспорту» виписано податкову накладну, яка відображена в реєстрі виданих податкових накладних та декларації по ПДВ за грудень 2007 року:

ЗАТ «Завод комунального транспорту» при здійсненні операцій з продажу автобусів та тролейбусів відповідно до договору посередництва №128, укладеного із АТП №12327, безпідставно застосована нульова ставка ПДВ.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» в порушення п. 1.6. ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по взаєморозрахунках із АТП 12327 м. Запоріжжя в межах договору №128 від 20.12.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки по ПДВ на суму 19440000 грн., в тому числі: грудень 2007 року занижено податкове зобов'язання на суму 20000000,00 грн., квітень 2009 року завищено податкове зобов'язання на суму 560000 грн.

Згідно представлених до перевірки документів: аналіз субконто по контрагенту ТОВ «Українські комерційні автомобілі», карточки рахунку 6811, 361, картки клієнта ТОВ «Українські комерційні автомобілі» за період з 01.07.2007 року по 03.06.2010 року встановлено наступне:

В грудні 2007 року по контрагенту ТОВ «Українські комерційні автомобілі» відображено поступлення коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ «Завод комунального транспорту» в межах договору №07/22 від 01.11.2007 року, як оплата за реалізований товар в сумі 11793500,00 грн., як попередня оплата за товар в межах договору 07/22 від 01.11.2007 року - 18391000,00 грн.

Згідно картки по рахунку 6811 за грудень 2007 року сума кредиторської заборгованості по ТОВ «Українські комерційні автомобілі» закривається реалізацією автобусів в сумі 8466500,00 грн. Кредитове сальдо по рахунку 6811 станом на 01.01.2008 року становить 9924500,00 грн.

Згідно картки рахунку 631 за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року

ЗАТ «Завод комунального транспорту» в межах договору 07/22 від 01.11.2007 року

відображено реалізацію підприємству ТОВ «Українські комерційні автомобілі» автобусів на суму 20260000 грн. із застосуванням нульової ставки по ПДВ.

В 2008 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» згідно картки рахунку 361 ЗАТ «Завод комунального транспорту» відображено реалізацію підприємству

ТОВ «Українські комерційні автомобілі» автобусів за нульовою ставкою 8170000,00 грн. До перевірки надано накладні на реалізацію (без ПДВ).

В 2008 році ТОВ «Українські комерційні автомобілі» в карточці рахунку 6811 відображено поступлення коштів від ТОВ «Українські комерційні автомобілі» за автобуси в межах договору 07/22 від 01.11.2007 року в сумі 1668000,00 грн. Згідно даних картки рахунку 6811 в 2008 році закривається кредиторська заборгованість по рахунку операціями з реалізації автобусів на суму 8170000,00 грн.

В 2009 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» згідно представлених до перевірки накладних на відвантаження реалізовано підприємству ТОВ «Українські комерційні автомобілі» автобуси за нульовою ставкою на суму 3422500 грн. До перевірки надано накладні на відвантаження (без ПДВ). Згідно представлених до перевірки, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, декларацій по ПДВ встановлено наступне:

На вищевказані операції в межах договору №07/22 від 01.11.2007 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» виписано податкову накладну, яка відображена в реєстрі виданих податкових накладних та декларації по ПДВ за грудень 2007 року.

Враховуючи вищенаведене та порушення, описані в п. 2 розділу 3.2.1 «Податкові зобов'язання» акту перевірки, ЗАТ «Завод комунального транспорту» в порушення п. 1.6., ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по взаєморозрахунках із

ТОВ «Українські комерційні автомобілі» в межах договору № 07/22 від 01.11.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки по ПДВ на суму 6370500 грн., в тому числі: грудень 2007 року - 6036900,00 грн., січень 2008 року - 128600,00 грн., лютий 2008 року - 70000,00 грн. березень 2008 року - 135000,00 грн.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» в порушення п. 1.6., ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.7. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за перевірений період на суму у сумі 208 238 182,60 грн., в тому числі за: грудень 2007 року заниження в сумі 207373180 грн., січень 2008 року заниження в сумі 1220002,60 грн., лютий 2008 року заниження в сумі 70000,00 грн., березень 2008 року заниження в сумі 135000,00 грн., квітень 2009 року завищення в сумі 560000,00 грн.

16.12.2010 року ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення - рішення № 0001472301/0/3398, яким згідно п.п. «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами», згідно п. 1.6. ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.5., п. 4.7. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі акту планової виїзної перевірки від 13.11.2010 року за № 1070/23-2/32483661, встановлено порушення п. 1.6. ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.5., п. 4.7. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами», яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість усього 312312123,40 грн. в тому числі: основний платіж - 208208082,30 грн., штрафні (фінансові) санкції - 104104041,15 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами», із змінами і доповненнями (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Кодексом адміністративного судочинства України тощо.

Згідно п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим же Законом.

Згідно пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, цього ж Закону, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

в інших випадках, визначених цим же Законом;

Згідно п. 4.5. ст. 4 цього ж Закону, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно п. 4.7. ст. 4 цього ж Закону, у випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з поставки вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 цього ж Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього ж Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 цього Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами» У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховуються заперечення відповідача про порушення позивачем за період: грудень 2007 року, лютий, березень 2008 року вимог п. 1.6. ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.5., п. 4.7. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки податковий орган по даній справі прийшов до вказаних висновків лише на підставі відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за вказаний період лише через безпідставне застосування позивачем нульової ставки ПДВ, однак згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року за N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205, що діяв на момент спірних правовідносин, який розроблено відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Вказаним порядком було передбачено, що зведений акт - службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Якщо суб'єкт господарювання протягом своєї діяльності мав від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (збитки) або незначні прибутки, заявляв до відшкодування з бюджету значні суми податку на додану вартість або при значних обсягах податкового зобов'язання та податкового кредиту відображав незначні суми податку на додану вартість до сплати, в обов'язковому порядку зазначаються обґрунтовані їх причини.

У разі встановлення в ході перевірок декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, в акті перевірки робиться відповідний запис, із зазначенням кількості податкових періодів та суми.

При проведенні виїзних планових перевірок проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового, валютного та іншого законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також посадовими особами суб'єкта господарювання.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

У випадках відсутності податкового обліку або порушення порядку його ведення даний факт фіксується в описовій частині акта.

У разі, якщо невиїзною документальною, виїзною плановою чи позаплановою перевірками не встановлено порушень вимог нормативно-правових актів, які регламентують питання повноти нарахування та своєчасності сплати окремих податків, зборів та інших обов'язкових платежів, в описовій частині акта відображаються задекларовані показники та робиться відповідний запис щодо невстановлення порушень. При цьому до акта перевірки додаються аналітичні таблиці, які підтверджують задекларовані показники.

Результати невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства оформляються аналогічно оформленню результатів перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Зазначений висновок є складовою частиною матеріалів перевірки та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій).

Відповідачем при перевірці позивача щодо предмету спору по даній справі не дотримано всіх зазначених вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, з огляду на наступне:

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

12.05.2011 року постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-12681/10/1370, яка залишена без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 року та Вищого адміністративного суду України від 31.01.2013 року, встановлено наступне:

ЗАТ «Завод комунального транспорту» (надалі - виробник) та ТОВ «Львівські автобусні заводи» (надалі - посередник) уклали договір посередництва №10/10 від 10.10.2007 року з додатком.

Відповідно до умов вказаного договору, зокрема, його п.п. 1, 2.4., 3.1.4., 3.2.4., 3.2.5., 4.1., 4.5., 6.1. посередник зобов'язується від власного імені реалізувати продукцію, вироблену виробником (надалі - товар), шляхом укладення з третіми особами (офіційними дилерами) договорів купівлі-продажу або інших договорів, які передбачають зміну/перехід права власності за ціною вказаною у специфікації до таких договорів купівлі-продажу, але не нижче мінімальних продажних цін, вказаних у додатку. Сторони погодили, що при виконанні договору, в т.ч. при передачі товару, право власності на товар від виробника до посередника не переходить.

Виробник зобов'язується забезпечити посередника товаром належної якості, та комплектації, моделі, вузлів та агрегатів для реалізації згідно специфікацій; сплачувати посереднику винагороду у розмірі 5% від продажу ціни товару, реалізованого посередником, за реалізацію кожної окремої партії товару. Посередник зобов'язаний переказувати все одержане у зв'язку з виконанням умов даного договору, не пізніше 30 банківських днів після передачі (продажу) товару третім особам.

Посередник отримує товар від виробника на підставі письмової заявки. Заявка на товар (партію товару) оформляється та подається посередником виробнику. Прийом товару здійснюється в присутності уповноважених осіб представників виробника та посередника, про що підписується акт прийому - передачі. Вартість товару, що передається згідно з умовами договору та специфікації до нього, визначається у національній валюті України та вказується у специфікаціях. Оплата товару проводиться з поточного рахунку посередника на поточний рахунок виробника протягом 30 днів з моменту реалізації товару. За згодою сторін можлива попередня оплата або вексельний розрахунок.

Посередник зобов'язується повідомляти виробника письмово, не рідше одного разу на місяць до 10 числа наступного за звітним, про хід виконання обов'язків договору. Після виконання своїх обов'язків за договором, надати виробнику звіт про виконану роботу в письмовому вигляді. Після факту реалізації товару посередником третім особам, у разі виникнення у таких третіх осіб претензій стосовно якості, комплектності, наявності товарно-супровідної документації та товар, відповідність товару специфікації на нього, несе посередник, крім випадків, коли посередник доведе провину виробника.

Згідно наданих ЗАТ «Завод комунального транспорту» до перевірки документів, в т.ч. договору, банківських виписок, накладних, податкових накладних, аналізу субконто по контрагенту ТОВ «Львівські автобусні заводи», карточки рахунку 6811, 361, картки клієнта ТОВ «Львівські автобусні заводи» за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року встановлено, що за вказаний період на розрахунковий рахунок ЗАТ «Завод комунального транспорту» в межах вищевказаного договору поступили кошти (попередня оплата) за автобуси та тролейбуси в сумі 912138413 грн., в т.ч. за ІІ півріччя 2007 року - 906681400 грн., за 2008 рік - 5457013 грн.

За охоплений перевіркою період ЗАТ «Завод комунального транспорту» на підставі видаткових накладних передало на підставі вищевказаного договору посереднику товар (автобуси та тролейбуси) на суму 155983564,35 грн., в т.ч. в 2007 році на суму 29540000 грн.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» не надало органу ДПС звітів посередника чи будь-яких документів, що підтверджували факт реалізації переданого виробником посереднику товару третім особам. Зокрема, платник податку (виробник) не надав доказів того, що переданий ним посереднику у грудні 2007 році товар на суму 29540000 грн. було реалізовано у грудні 2007 року третім особам на підставі договорів купівлі-продажу чи інших угод, що передбачають перехід права власності на товар. Про існування таких документів платник податку не вказував у запереченні від 08.12.2010 року на акт перевірки від 30.11.2010 року, поданому ДПІ у м. Львові.

Згідно представлених до перевірки податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, декларацій по ПДВ встановлено, що на вищевказані операції в межах договору №10/10 від 10.10.2007 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» виписало ТОВ «Львівські автобусні заводи» податкові накладні, які відображені в реєстрі виданих податкових накладних та деклараціях по ПДВ за відповідні податкові періоди, в т.ч.: від 13.12.2007 року № 1564 на суму 10000000 грн., від 14.12.2007 року № 1565 на суму 8680000, від 18.12.2007 року №1566 на суму 1000000 грн., від 19.12.2007 року № 1567 на суму 11700000 грн., від 20.12.2007 року № 1568 на суму 25110000 грн., від 21.12.2007 року № 1569 на суму 500000000 грн., від 26.12.2007 року № 1570 на суму 350000000 грн., від 26.12.2007 року № 1574 на суму 50000 грн., від 27.12.2007 року № 1577 на суму 28000 грн., від 28.12.2007 року № 1578 на суму 109600 грн., від 29.12.2007 року № 1579 на суму 3800 грн., всього за грудень 2007 року - 906681400 грн. (без ПДВ); від 04.01.2008 року № 19 на суму 792000 грн., від 10.01.08 року №37 на суму 1466325 грн., від 12.01.2008 року № 87 на суму 441000 грн., від 17.01.2008 року №149 на суму 1050000 грн., від 18.01.2008 року № 223 на суму 25000 грн., від 21.01.2008 року № 226 на суму 36688 грн., від 29.01.2008 року №227 на суму 546000 грн., від 15.01.2008 року № 147 на суму 110000 грн., всього за січень 2008 року 5457013 грн. без ПДВ. Зі змісту податкових накладних, копії яких позивач долучив до справи вбачається, що такі виписувалися по факту отримання коштів на підставі договору №10/10 від 10.10.2007 року.

За охоплений перевіркою період ЗАТ «Завод комунального транспорту» подав звіт про застосування пільги зі сплати ПДВ за 2007 рік у сумі 199269698 грн. ПДВ.

Орган ДПС наполягає, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по вищеописаних взаєморозрахунках із ТОВ «Львівські автобусні заводи» в межах договору №10/10 від 10.10.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ на суму 182427682,60 грн., в т.ч. за грудень 2007 року на суму 181336280 грн., за січень 2008 року на суму 1091402,60 грн.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» та ВАТ «Автотранспортне підприємство №12327» уклали договір посередництва №128 від 20.12.2007 року з додатком та додатковою угодою.

Умови вказаного договору є ідентичними до умов договору посередництва №10/10 від 10.10.2007 року, описаного вище.

Згідно наданих ЗАТ «Завод комунального транспорту» до перевірки документів, в т.ч. договору, банківських виписок, накладних, податкових накладних, аналізу субконто по контрагенту, карточки рахунку 6811, 361, картки клієнта за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року встановлено, що за вказаний період в межах договору посередництва від 20.12.2007 року платнику податків поступили кошти (попередня оплата за автобуси та тролейбуси) в сумі 100000000 грн., в т.ч. за ІІ півріччя 2007 року - 100000000 грн. Згідно представлених до перевірки первинних документів, ЗАТ «Завод комунального транспорту» реалізувало в межах вищевказаного договору ВАТ «АТП 12327» в ІІ півріччі 2008 року товар на суму 2800000 грн. В квітні 2009 року товар (автобуси) вартістю 2800000 грн. були повернуті ЗАТ «Завод комунального транспорту».

На вищевказані операції в межах договору посередництва від 20.12.2007 року №128 ЗАТ «Завод комунального транспорту» виписало ВАТ «АТП 12327» податкову накладну №1554 від 31.12.2007 року на суму 100000000 грн. без ПДВ, яка відображена в реєстрі виданих податкових накладних та декларації по ПДВ за грудень 2007 року.

За охоплений перевіркою період платник податку подав звіт про застосування пільги зі сплати ПДВ за 2007 рік у сумі 199269698 грн. ПДВ.

Орган ДПС наполягає, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по вищеописаних взаєморозрахунках із ВАТ «АТП 12327» в межах договору №128 від 20.12.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ на суму 19440000 грн., в тому числі за грудень 2007 року занижено податкове зобов'язання на суму 20000000 грн., за квітень 2009 року завищено податкове зобов'язання на суму 560000 грн.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» та ТОВ «Українські комерційні автомобілі» уклали договір посередництва №07/22 від 01.11.2007 року з додатком. Умови долученого позивачем до справи договору посередництва є ідентичними до умов договору посередництва №10/10 від 10.10.2007 року, описаного вище.

Згідно наданих ЗАТ «Завод комунального транспорту» до перевірки документів (аналіз субконто по контрагенту ТОВ «Українські комерційні автомобілі», карточки рахунку 6811, 361, картки клієнта ТОВ «Українські комерційні автомобілі» за період з 01.07.2007 року по 03.06.2010 року) встановлено наступне. В грудні 2007 року по контрагенту ТОВ «Українські комерційні автомобілі» відображено поступлення коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ «Завод комунального транспорту» в межах договору №07/22 від 01.11.2007 року як: 1) оплата за товар в сумі 11793500,00 грн., в т.ч.: банківська виписка від 11.12.07 № ЗА-0000675 на суму 2400000 грн., банківська виписка від 12.12.2007 року № ЗА-0000670 на суму 600000 грн., банківська виписка від 13.12.2007 року № ЗА-0000683 на суму 1615000 грн., банківська виписка від 17.12.2007 року № ЗА-0000683 на суму 85000 грн., банківська виписка від 24.12.2007 року № ЗА-0000701 на суму 4337500 грн., банківська виписка від 26.12.2007 року № ЗА-0000703 на суму 2080500 грн., банківська виписка від 28.12.2007 року № ЗА-0000708 на суму 675500 грн.; 2) попередня оплата за товар в межах договору 07/22 від 01.11.2007 року на суму 18391000 грн., в т.ч. банківська виписка від 17.12.2007 року № ЗА-0000683 на суму 722500 грн., банківська виписка від 18.12.2007 року № ЗА-0000689 на суму 1900000 грн., банківська виписка від 20.12.2007 року № ЗА-0000696 на суму 1580000 грн., банківська виписка від 24.12.2007 року № ЗА-0000701 на суму 559500 грн., банківська виписка від 25.12.2007 року №ЗА-0000702 на суму 820000 грн., банківська виписка від 26.12.2007 року № ЗА-0000703 на суму 2884500, банківська виписка від 28.12.2007 року №ЗА-0000708 на суму 9924500 грн.

Протягом грудня 2007 року виробник передав посереднику (ТОВ «Українські комерційні автомобілі» в межах договору №07/22 від 01.11.2007 року товар (автобуси) на загальну суму 20260000 грн., що підтверджується видатковими накладними від 05.12.2007 року № ЗА-0001200 на суму 600000 грн., від 07.12.2007 року № ЗА-0001321 на суму 820000 грн., від 07.12.2007 року № ЗА-0001322 на суму 820000 грн., від 07.12.2007 року № ЗА-0001318 на суму 820000 грн., від 07.12.2007 року № ЗА-0001319 на суму 820000 грн., від 11.12.2007 року № ЗА-0001331 на суму 820000 грн., від 19.12.2007 року № ЗА-0001264 на суму 1010000 грн., від 20.12.2007 року № ЗА-0001252 на суму 650000 грн., від 20.12.2007 року № ЗА-0001270 на суму 820000 грн., від 21.12.2007 року № ЗА-0001285 на суму 860000 грн., від 21.12.2007 року № ЗА-0001286 на суму 860000 грн., від 21.12.2007 року № ЗА-0001287 на суму 880000 грн., від 21.12.2007 року № ЗА-0001288 на суму 880000 грн., від 21.12.2007 року № ЗА-0001289 на суму 860000 грн., від 21.12.2007 року № ЗА-0001290 на суму 860000 грн., від 21.12.2007 року № ЗА-0001291 на суму 860000 грн., від 25.12.2007 року № ЗА-0001301 на суму 860000 грн., від 25.12.2007 року № ЗА-0001328 на суму 860000 грн., від 25.12.2007 року № ЗА-0001329 на суму 860000 грн., від 25.12.2007 року № ЗА-0001330 на суму 880000 грн., від 27.12.2007 року № ЗА-0001311 на суму 890000 грн., від 27.12.2007 року № ЗА-0001312 на суму 890000 грн., від 27.12.2007 року № ЗА-0001313 на суму 890000 грн., від 27.12.2007 року № ЗА-0001314 на суму 890000 грн.

В 2008 році ЗАТ «Завод комунального транспорту» згідно картки рахунку 361 та видаткових накладних передало посереднику ТОВ «Українські комерційні автомобілі» товар (автобуси) за нульовою ставкою ПДВ на загальну суму 8170000,00 грн., в т.ч. від 21.02.2008 року № ЗА-0000209 на суму 900000 грн., від 21.02.2008 року № ЗА-0000210 на суму 900000 грн., від 03.03.2008 року № ЗА-0000283 на суму 860000 грн., від 03.03.2008 року № ЗА-0000256 на суму 860000 грн., від 03.03.2008 року № ЗА-0000258 на суму 900000 грн., від 03.03.2008 року № ЗА-0000259 на суму 850000 грн., від 03.03.2008 року № ЗА-0000260 на суму 850000 грн., від 25.03.2008 року № ЗА-0000284 на суму 1150000 грн., від 20.04.2008 року № ЗА-0000282 на суму 900000 грн. протягом цього ж періоду (2008 року) в карточці рахунку 6811 ЗАТ «Завод комунального транспорту» відображено поступлення коштів від ТОВ «Українські комерційні автомобілі» за автобуси в межах договору 07/22 від 01.11.2007 року в сумі 1668000 грн.

В 2009 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» згідно представлених до перевірки накладних на відвантаження передало посереднику ТОВ «Українські комерційні автомобілі» автобуси за нульовою ставкою ПДВ на суму 3422500 грн., в т.ч. згідно накладних від 10.07.2009 року №ЗА-0000055 на суму 864000 грн., від 10.07.2009 року № ЗА-0000055 на суму 864000 грн., від 06.08.2009 року №ЗА-0000060на суму 1110000 грн., від 06.08.2009 року № ЗА-0000060 на суму 1110000 грн., від 13.08.2009 року №ЗА-0000075 на суму 1448500 грн., від 13.08.2009 року № ЗА-0000075 на суму 1448500 грн.

Згідно представлених до перевірки реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, декларацій по ПДВ встановлено, що вищевказані операції в межах договору №07/22 від 01.11.2007 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» виписало ТОВ «Українські комерційні автомобілі» податкові накладні, які відображені в реєстрі виданих податкових накладних та деклараціях по ПДВ за відповідні податкові періоди, в т.ч.: від 11.12.2007 року №1481 на суму 2400000 грн., від 12.12.2007 року № 1490 на суму 600000 від № 1491 на суму 1615000 грн., від 17.12.2007 року № 1571 на суму 807500 грн., від 18.12.2007 року № 1575 на суму 1900000 грн., від 20.12.2007 року № 1576 на суму 1580000 грн., від 24.12.2007 року № 1580 на суму 4897000 грн., від 25.12.2007 року № 1584 на суму 820000 грн., від 26.12.2007 року № 1586 на суму 4965000 грн., від 28.12.2007 року № 1587 на суму 10600000 грн., всього -на суму 30184500 грн.; від 04.01.2008 року № 68 на суму 643000 грн., від 12.02.2008 року № 234 на суму 350000 грн., від 21.03.2008 року № 412 на суму 100000 грн., від 24.03.2008 року № 413 на суму 200000 грн., від 25.03.2008 року № 392 на суму 65000 грн., від 26.03.2008 року № 396 на суму 250000 грн., від 27.03.2008 року № 398 на суму 60000 грн.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» не надало органу ДПС звітів посередника чи будь-яких документів, що підтверджували б факт реалізації переданого виробником посереднику товару третім особам. Зокрема, платник податку (виробник) не надав доказів того, що переданий ним посереднику у грудні 2007 році товар на загальну суму 20260000 грн. було реалізовано у грудні 2007 року третім особам на підставі договорів купівлі-продажу чи інших угод, що передбачають перехід права власності на товар.

Орган ДПС наполягає, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по вищеописаних взаєморозрахунках із ТОВ «Українські комерційні автомобілі» в межах договору №07/22 від 01.11.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ на суму 6370500 грн., в т.ч. за грудень 2007 року - 6036900 грн., січень 2008 року - 128600 грн., лютий 2008 року - 70000 грн., березень 2008 року - 135000 грн. Розрахунок вказаних сум долучено акта перевірки як додаток.

Оцінюючи доводи органу ДПС про заниження ЗАТ «Завод комунального транспорту» податкового зобов'язання з ПДВ по взаєморозрахунках з комісіонерами ТОВ «Українські комерційні автомобілі», ВАТ «АТП 12327», ТОВ «Львівські автобусні заводи» в межах договорів посередництва за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ суд виходить з такого.

Даючи правову оцінку договорам посередництва №10/10 від 10.10.2007 року, №128 від 20.12.2007 року, №07/22 від 01.11.2007 року (далі -договори посередництва) суд дійшов висновку, що їх укладення не слід трактувати як «операції продажу автомобіля власного виробництва». За правовою природою названі правочини є договорами комісії та не передбачають переходу права власності на товар від комітента до комісіонера, що прямо передбачено їх змістом (п.2.4 кожного з договорів).

За умовами вказаних правочинів посередники-комісіонери (ТОВ «Українські комерційні автомобілі», ВАТ «АТП 12327», ТОВ «Львівські автобусні заводи») зобов'язувалися від власного імені, але за рахунок та в інтересах виробника-комітента (ЗАТ «Завод комунального транспорту») реалізовувати товар (автобуси), вироблені виробником, в порядку на умовах, визначених зазначеними договорами, шляхом укладення з третіми особами договорів купівлі-продажу та інших договорів, що передбачають перехід права власності на товар за плату від ЗАТ «Завод комунального транспорту» до третіх осіб.

Отже, згідно з умовами договорів посередництва комісіонер не придбаває товар; передача комітентом товару комісіонеру не тягне переходу права власності та жодним чином не свідчить про продаж такого товару. З наведеного вбачається, що факт перерахування комісіонером коштів комітенту у якості попередньої оплати за товар, щодо якого комісіонер ще не уклав правочину про продаж з третьою особою, не підпадає під визначення поняття «поставка», «продаж».

ЗАТ «Завод комунального транспорту» не надало під час проведення перевірки органу ДПС звітів посередників чи будь-яких документів, що підтверджували б факт реалізації до 01.01.2008 року третім особам товару, переданого виробником посередникам в межах договорів посередництва. Виробник також не надав доказів того, що переданий посередникам у грудні 2007 році товар на загальну суму 49800000 грн. (в т.ч. ТОВ «Львівські автобусні заводи» на суму 29540000 грн., ТОВ «Українські комерційні автомобілі» на суму 20260000 грн.) було реалізовано до 01.01.2008 року (в період дії пільги по ПДВ) третім особам на підставі договорів купівлі-продажу чи інших угод, що передбачають перехід права власності на товар.

Оцінивши долучені до справи докази в сукупності, суд погоджується з висновками органу ДПС про те, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» безпідставно застосував нульову ставку ПДВ при отриманні коштів від комісіонерів на підставі договорів посередництва, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ.

Відповідно обставини встановлені вищевказаним рішенням, яке набрало законної сили, а саме:

- що договори між ЗАТ «Завод комунального транспорту» та ТОВ «Українські комерційні автомобілі», ВАТ «АТП 12327», ТОВ «Львівські автобусні заводи» є договорами комісії та не передбачають переходу права власності на товар від комітента до комісіонера;

- що за умовами вказаних договорів посередництва комісіонер не придбаває товар, передача комітентом товару комісіонеру не тягне переходу права власності та жодним чином не свідчить про продаж такого товару. Факт перерахування комісіонером коштів комітенту у якості попередньої оплати за товар, щодо якого комісіонер ще не уклав правочину про продаж з третьою особою, не підпадає під визначення поняття «поставка», «продаж»;

- що протягом грудня 2007 року, січня, лютого, березня, квітня 2008 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» відображено поступлення коштів в межах вищевказаних договорів;

- що ЗАТ «Завод комунального транспорту» виписувало податкові накладні, які відображені в реєстрі виданих податкових накладних та деклараціях по ПДВ за відповідні податкові періоди без ПДВ, які виписувалися по факту отримання коштів на підставі вищевказаних договорів;

- що в лютому, березні 2008 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» передало посередникам товар (автобуси) за нульовою ставкою ПДВ;

- що ЗАТ «Завод комунального транспорту» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по вищеописаних взаєморозрахунках лише за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ;

- що за охоплений перевіркою період ЗАТ «Завод комунального транспорту» на підставі видаткових накладних передало на підставі вищевказаних договорів посередникам товар (автобуси та тролейбуси);

- що ЗАТ «Завод комунального транспорту» не надало органу ДПС звітів посередника чи будь-яких документів, що підтверджували факт реалізації переданого виробником посередникам товарів третім особам (відсутність таких представником позивача підтверджена, відповідачем не спростована і на момент розгляду даної справи);

- про відсутність доказів про реалізацію третім особам на підставі договорів купівлі-продажу чи інших угод, що передбачають перехід права власності на товар,

є преюдиційними фактами, які ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і не можуть знову оспорюватися в іншому процесі. Вказані обставини не потребують доказування, оскільки встановлені рішенням суду.

Вищевказані докази та зазначені обставини, які не підлягають доказуванню, спростовують встановлені відповідачем порушення позивачем вимог п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки вказана норма чітко встановлює алгоритм та підстави збільшення податкових зобов'язань в даному випадку позивача як комітента, а саме: коли платник податку (комісіонер) здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим же Законом. Судом встановлено, що в лютому, березні 2008 року позивачем здійснювалась поставка товару комісіонерам, однак сума такої поставка є значно меншою від суми отриманих коштів за вказаний період. В справі відсутні будь які належні та допустимі докази про те, що контрагентами позивача, як комісіонерами в грудні 2007 року, лютому, березні 2008 року здійснювалась діяльність з поставки товарів позивача третім особам. Відповідно кошти отриманні позивачем у вищевказаний період від комісіонерів є компенсацією вартості лише в частині поставленого позивачем товару комісіонерам, а відтак застосування відповідачем до позивача відповідальності за порушення вимог п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від суми отриманих коштів в цілому є неправомірним, оскільки вартість постановленого позивачем товару комісіонерам є значно меншою. Докази про отримання комісіонерами товарів у межах договорів комісії на суми попередніх оплат, які б були базою оподаткування (їх продажна вартість товарів) в справі відсутні, про наявність таких доказів взагалі, відповідач не зазначає.

Судом також не враховуються заперечення відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, в даному випадку дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, однак як встановлено постановою суду (по справі № 2а-12681/10/1370) факт перерахування комісіонером коштів комітенту у якості попередньої оплати за товар, щодо якого комісіонер ще не уклав правочину про продаж з третьою особою, не підпадає під визначення поняття «поставка», «продаж», відтак отримання позивачем коштів від комісіонерів щодо предмету спору по даній справі не є об'єктом оподаткування.

В даному випадку зарахування коштів від комісіонерів на рахунок позивача, як попередню оплату, не є оплатою товарів, що підлягають поставці, через відсутність правочинів з третіми особами, оскільки таке можливе лише за умови поставки комісіонерами вже отриманих у межах договорів комісії товарів третім особам, де базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому Законом, при цьому датою збільшення податкових зобов'язань позивача, як комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера за вже отриманий ним та відчужений товар.

Крім цього, у п.п. 3.2.1. «Податкові зобов'язання» п. 3.2. «Податок на додану вартість», вищевказаного акті перевірки зазначено наступне:

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року встановлено їх заниження всього у сумі 208238182,60 грн., в тому числі за:

Грудень 2007 року заниження в сумі 207373180 грн.,

Січень 2008 року заниження в сумі 1220002,60 грн.,

Лютий 2008 року заниження в сумі 70000,00 грн.,

Березень 2008 року заниження в сумі 135000,00 грн.,

Квітень 2009 року завищення в сумі 560000,00 грн.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» в порушення п. 1.6., ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по взаєморозрахунках із ТОВ «Львівські автобусні заводи» в межах договору №10/10 від 10.10.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки по ПДВ на суму 182427682,6 грн., в тому числі:

Грудень 2007 року - 181336280 грн.,

Січень 2008 року - 1091402,6 грн.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» в порушення п. 1.6., ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по взаєморозрахунках із АТП 12327 м. Запоріжжя в межах договору №128 від 20.12.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки по ПДВ на суму 19440 000 грн., в тому числі:

Грудень 2007 року занижено податкове зобов'язання на суму 20000000,00 грн.

Квітень 2009 року завищено податкове зобов'язання на суму 560000 грн.

ЗАТ «Завод комунального транспорту» в порушення п. 1.6., ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по взаєморозрахунках із ТОВ «Українські комерційні автомобілі» в межах договору №07/22 від 01.11.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки по ПДВ на суму 6370500 грн., в тому числі:

Грудень 2007 року - 6036900,00 грн.

Січень 2008 року - 128600,00 грн.

Лютий 2008 року - 70000,00 грн.

Березень 2008 року - 135000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, ЗАТ «Завод комунального транспорту» в порушення п. 1.6., ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3,п. 4.7. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за перевірений період на суму у сумі 208 238 182,60 грн., в тому числі за:

Грудень 2007 року заниження в сумі 207373180 грн.,

Січень 2008 року заниження в сумі 1220002,60 грн.,

Лютий 2008 року заниження в сумі 70000,00 грн.,

Березень 2008 року заниження в сумі 135000,00 грн.,

Квітень 2009 року завищення в сумі 560000,00 грн.

Однак у висновках вищевказаного акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ЗАТ «Завод комунального транспорту» п. 1.6., ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.5., п. 4.7. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого - занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року на загальну суму 208208082,26 грн., в тому числі по періодах: грудень 2007 року - 207246241,00 грн., лютий 2008 року - 743020,98 грн., березень 2008 року - 218820,28 грн.

Суми, які зазначені податковим органом у висновках акту перевірки про порушення позивачем згаданих вимог законодавства у грудні 2007 року, лютому, березні 2008 року не відповідають сумам встановленим податковим органом у п.п. 3.2.1. «Податкові зобов'язання» п. 3.2. «Податок на додану вартість» цього ж акту перевірки відповідно за грудень 2007 року, лютий, березень 2008 року.

На запитання суду представник відповідача не пояснив причину розбіжності сум в періодах та періодів у яких встановлено порушення, на вимогу суду розрахунку основного платежу визначеного податковим органом у спірному податковому повідомленні - рішенні не надав, чи порушення встановлені податковим органом в періоди січень 2008 року, березень 2009 року включені в суму основного платежу не пояснив.

Таким чином, факти про те, що вказані договори комісії не передбачають переходу права власності на товар від комітента до комісіонера, перерахування комісіонерами коштів комітенту у якості попередньої оплати за товар, щодо якого комісіонери ще не уклали правочинів про продаж з третіми особами, не підпадає під визначення поняття «поставка», «продаж», в лютому, березні 2008 року ЗАТ «Завод комунального транспорту» передало посередникам товар (автобуси) за нульовою ставкою ПДВ, позивачем занижено податкове зобов'язання з ПДВ по вищеописаних взаєморозрахунках лише за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ, відсутні звіти посередника чи будь-які документи про реалізацію переданих виробником посередникам товарів третім особам, встановлені постановою Львівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-12681/10/1370, відповідачем не заперечуються та при визначенні податкового зобов'язання згідно спірного рішення не враховувалися, розрахунку суми основного платежу не надано, а відтак виокремити, ідентифікувати недійсну частину спірного податкового повідомлення рішення є неможливим.

На думку суду правомірність спірного рішення є лише в частині щодо переданого (повернутого) позивачем комісіонерам товару, однак ця та вищевказані обставини податковим органом належним чином не перевірялись, висновку про їх правомірність чи порушення не встановлювалось. Сам лише факт декларування позивачем зобов'язань з ПДВ за нульовою ставкою не є безспірною підставою щодо визначення суми податкового зобов'язання без перевірки податковим органом правильності формування такого зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на вказаний конституційний принцип, суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення спірного питання, яке належить лише до компетенції в даному випадку відповідача.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини спірного рішення вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї спірне рішення не втрачає свою цілісність, значення.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що спірне рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, суд приходить до висновку про неможливість його скасування в якійсь сумі (частині), оскільки податковим органом не визначено в установленому Законом порядку суму податкового зобов'язання, а відтак спірне податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню в цілому.

Вказана обставина надасть податковому органу можливість визначити в установленому Законом порядку суму податкових зобов'язань позивача за грудень 2007 року, лютий, березень 2008 року в тому числі із врахуванням вищевказаних встановлених судом обставин які не підлягають доказуванню. Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладеною у постанові від 05.12.2006 року, Вищого Адміністративного суду України викладеною в ухвалах від 08.05.2007 року по справі № К-10137/06, від 20.02.2008 року по справі К-19462/06, від 14.06.2012 року по справі № К-34052/10, від 08.10.2012 року по справі № К-58359/09.

З цих же підстав судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, спірне податкове повідомлення - рішення № 0001472301/0/3398 від 16.12.2010 року, є протиправним і підлягає скасуванню в цілому, оскільки судом встановлено недоведеність податковим органом в установленому законом порядку порушень позивачем вимог п. 1.6. ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.5., п. 4.7. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно відсутні і підстави застосування до позивача відповідальності встановленої п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами» в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Львові № 0001472301/0/3398 від 16.12.2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» (ЄДРПОУ 32483661, вул. Стрийська, 45, м. Львів) 2294,00 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 09.12.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.